Зміст
- Визначальні критерії нальоту
- Причини зеленого нальоту
- Симптоми колірних відтінків зеленого нальоту
- Діагностика
- Методи лікування
- Профілактика
Проводячи огляд пацієнта, лікар просить показати язик, неприродний колір якого стає індикатором захворювання. Поява білого, жовтуватого нальоту на його поверхні вранці в результаті очищення організму від шлаків, токсинів, що накопичилися за ніч.
Після гігієнічних процедур наліт повинен зникнути. Нормальним буде яскраво-рожеве забарвлення мовної пластини, оксамитова (еластична) структура.
Зеленуватий колір, схожий з хлібної цвіллю, який з’явився в центрі органу, сигналізує про патологіях, як у дітей, так і у дорослих. Причин тривожного симптому буде багато, встановити і усунути їх може лікар, з зверненням до нього не треба зволікати. Якщо зеленуватого забарвлення не з’явився в результаті фарбувальних продуктів, напоїв. Такий наліт (при правильній гігієні ротової порожнини) потім зникає.
Визначальні критерії нальоту
Відтінок забарвлення мовної пластини може змінюватися від клімату, сезону, раціону харчування. У холодний період року колір набуває жовтуватий відтінок, влітку збільшується сухість, щільність. Палітра кольорів нальоту велика, лікар по яскравості забарвлення, щільності і товщині нашарування може запідозрити збої в організмі і призначити обстеження пацієнта:
- червоний колір може викликати жар (висока температура), травми органа (прикусы, механічні пошкодження), термічні та хімічні опіки, інфекційні хвороби;
- бордовий – виникає при грипі;
- малиновий провокують ангіна, пневмонія, скарлатина;
- нерівномірний червоний наліт спостерігається при алергічної реакції (особливо у дітей);
- блідий колір – анемія, виснаження, авітаміноз;
- білий щільний наліт (разом з підвищеною температурою) говорить про розвиток інфекції;
- жовтий – ознака патології печінки, надлишку жовчі;
- блакитний – патології кишечника;
- синій – ознака проблем в ССС;
- синьо-фіолетовий відтінок – відхилення в дихальній системі (легенів);
- темно-фіолетовий – ішемія, серцева недостатність, порушення згортання крові, кровообігу мозку;
- коричневий – хвороби нирок;
- чорний – ознака зневоднення, патологій ШЛУНКОВО-кишкового тракту, жовчного міхура, печінки, холери;
- зелений – проблеми ШКТ, грибкові ураження.
Про проблеми ШКТ, розвитку захворювань свідчить зелений наліт. Жовто-зелене нашарування може з’являтися і при нормальному стані здоров’я. Виражений, неприродний його вид – симптом патології. Терапевт при огляді звертає увагу на інтенсивність мовної пластини, інші особливості:
- локалізація зеленого нашарування ділянками і по органу;
- тонка або товста нашарування характеризує ступінь, вид захворювання;
- м’який і легкий шар може вказувати на початкову стадію патології, для обтяженого захворювання характерний щільний наліт.
Лікар оцінить структуру тканин органу: творожистая, жирноватая, волога або суха. Перевірить наявність пошкоджень і тріщин.
Причини зеленого нальоту
Зелений наліт на поверхні мови може з’явитися при:
- неправильної гігієни порожнини рота. Потрібно очищати не тільки поверхню зубів, але слизову язика, піднебіння, щік, полоскати рот;
- патологіях ШЛУНКОВО-кишкового тракту, що супроводжуються тріщинами на органі. Серйозність патології характеризує щільність зеленого нашарування, його викликають запори;
- скупчення жовчі, яка надає жовтуватий відтінок зеленого колеру;
- молочниці (кандидозі);
- вживання жирних, смажених, гострих страв, що збільшують навантаження на печінку, що провокують печінкових патологій (супроводжується відчуттям сухості в роті);
- зниження імунітету;
- брак вітамінів, одноманітному харчуванні. Якщо нормалізація раціону не дає зникнення нальоту, потрібно звернення до лікаря;
- курінні, зловживанні алкоголем, наркотиками;
- грибкових ураженнях. Найчастіше згинання Кандида, інші патогенні штами утворюють цвілевий зеленуватий шар, який покриває окремі ділянки або всю поверхню органу;
- тривалому прийомі антибіотиків, що пригнічують імунітет. Такі препарати паралельно з патологічними бактеріями знищують корисну мікрофлору, що провокує активне розмноження грибків ;
- статевому дозріванні;
- ВІЛ-інфекції.
Виявити неприродний пласт на язиковій поверхні можуть стоматолог, терапевт, гастроентеролог. Слід самостійно періодично контролювати стан мови у себе і у дітей, щоб вчасно проконсультуватися з лікарем, не допустити розвитку серйозної патології.
Симптоми колірних відтінків зеленого нальоту
Патології травної системи (захворювання жовчного міхура і проток, печінки) проявляються зеленим нальотом на мовний пластини різної товщини, структури і інтенсивності забарвлення.
Невеликий жовто-зелений шар може бути пов’язаний з жаркою погодою, не означає патологію. Але збільшення його товщини і щільності говорить про інфекційному ураженні, в поєднанні з ознаками інтоксикації, високої температури.
Темно-зелений (рідкісний) забарвлення зустрічається при тяжких порушеннях і протоках підшлункової залози, жовчного міхура. Такий же колір органу – ознака зневоднення, хвороби Крона, підвищеної кислотності крові.
Про ураженні шлунка, кишечника, виразкової хвороби свідчить сіро-зелений колір.
Після первинного огляду терапевт, запідозривши патології за кольором може направити на консультацію до гастроентеролога. Можливо, знадобляться діагностичні обстеження, щоб поставити точний діагноз, консультації вузьких спеціалістів.
Діагностика
Для діагностування захворювання, що проявлялося неприродним забарвленням поверхні мови, лікар фіксує в картці скарги пацієнта. Збирає анамнез: опитує про загальний стан здоров’я, про характер, час, виявлених змін у ротовій порожнині, тривожних симптомах.
Анамнез життя включає наявність хронічних, спадкових захворювань, тривалий прийом препаратів, шкідливі звички, можливі контакти з токсичними сполуками.
Потім він проводить огляд ротової порожнини в добре освітленому (бажано денним природний світлом) приміщенні. При необхідності використовується додаткове джерело світла – лампи білого або біло-жовтого спектру (біло-блакитний спектр спотворює колір органу). Пацієнт повинен максимально висунути язик, так як іноді нашарування зосереджується на корені язика.
Для огляду всіх ділянок органу (верхній, внутрішній частині, кореня і бічних стінок) лікар використовує шпатель. Визначивши відтінок кольору, товщину, щільність і структуру нальоту, лікар оцінює:
- форму і розміри;
- рухливість органу;
- його вологість або сухість;
- рельєфність поверхні, стан сосочків;
Важлива і локалізація неприродного нашарування. Східна медицина стверджує, що патології різних органів характеризуються нальотом на певних ділянках язика.
Біло-сіруватий відтінок по центру може сигналізувати про підвищеній кислотності шлункового соку, виразці. Білий наліт у поєднанні з сухістю органу — ознака зниженій кислотності і гастриту. Хвороби кишечника, часті запори супроводжуються нальотом на корені. На корені язика і по його краях наліт утворюється при ниркових патологій.
При підозрі на інфекційні, грибкові захворювання робиться зішкріб нальоту для лабораторного дослідження. Призначаються необхідні консультації вузьких спеціалістів: гастроентеролога, дермато-венеролога, стоматолога невропатолога. Для уточнення діагнозу за індивідуальними показниками призначаються лабораторні аналізи крові, сечі, інструментальні УЗД, ФГДС.
Методи лікування
Лікування проводиться для усунення основного захворювання, що викликало зміни кольору. Своєчасна діагностика і лікування істотно полегшують процес усунення першопричини, виключають ризик розвитку захворювання до запущеній стадії.
Правильно підібрані гігієнічні засоби допоможуть усунути нашарування на слизовій, викликане недостатнім доглядом, від неприємного запаху позбавлять полоскання антисептичними розчинами. Для полоскання застосовується антисептичний розчин Мірамістину, запальні процеси нейтралізує ополіскувач Лісовий бальзам (застосовувати 2 рази в день). Дає антибактерицидну, дезінфікуючий ефект розчин Хлорофилипта.
Використовують для позбавлення від гнильного запаху з рота відвари цілющих трав (звіробій, м’ята, шавлія, ромашка, календула). Позбавлятися від нальоту можна, протираючи поверхню марлевим тампоном, змоченим у розчині соди. Якщо наліт не зник після 10-денного курсу додаткових гігієнічних процедур, необхідно шукати глибинні причини його появи. Встановивши захворювання, що спричинило появу зеленого шару, для терапії використовують відповідні медикаменти у вигляді таблеток та ін’єкцій.
Застійні явища в жовчному міхурі лікують жовчогінними препаратами-холеретиками (Вигератин, Холензим, Лиобил), Для лікування жовчогінних шляхів, печінки використовується Аллохол, Танахецол, спазмолітики, Но-шпа, Дротаверин, Дюспаталин. Для регенерації клітин печінки використовують гепатопротектори Карсил, Легалон.
При необхідності призначають антибіотики груп макролідів, цефалоспоринів, тетрациклінів, фторхінолонів. Противірусні засоби: Реаферон, Велферон, Інтрон. Протигрибкові Препарати, Флуконазол. Пацієнту додатково призначають вітамінно-мінеральні комплекси для підняття імунітету.
Призначаючи перераховані препарати, лікар повинен врахувати побічні ефекти, протипоказання для конкретного пацієнта.
Профілактика
Дотримання правил гігієни знижує ризик розмноження хвороботворних бактерій. Для запобігання запальних процесів корисно полоскання ротової порожнини лужними розчинами (содою), відварами ромашки, календули. При порушеннях цілісності пластини органу необхідно регулярно полоскати рот (після прийому їжі).
Чи відчуваєте хвилювання перед візитом до стоматолога?ДаНет
Ризик виникнення патологій ШЛУНКОВО-кишкового тракту знижує правильний раціон харчування, збалансований, багатий вітамінами (з обмеженням смаженої, жирної, гострої їжі).
Поверхневі клітини, епітелій, слизова рота страждають від шкідливих звичок (куріння, зловживання алкоголем), від яких рекомендується позбавлятися.
Ігнорування змін форми, розміру, кольору мовної пластини, появи щільного нашарування на ньому крім серйозної шкоди здоров’ю від прогресуючої патології може викликати порушення прикусу, мови, хвороби пародонту і зубів. При появі вищезгаданих тривожних ознак, фізіологічних та анатомічних відхилень мовної пластини треба звернутися за консультацією до лікаря, пройти обстеження для пошуку причин і лікування.
