Захворювання пародонту: причини виникнення та класифікація хвороб

Зміст

• Причини та класифікація захворювань
• Симптоми захворювань пародонту
• Діагностика
• Лікування захворювань пародонту

Пародонтом називаються тканини, розташовані навколо зуба. Основною функцією є утримання елемента зубного ряду в щелепи.

Під захворюваннями комплексу тканин розуміється поразка ясен, кісткової тканини, що покриває корінь зуба, периодонтальної зв’язки і альвеолярного відростка.

При цьому запальний процес може торкнутися одну і кілька складових частин пародонту. Характер захворювання буває запальних, дистрофічних і пухлинами.

Причини та класифікація захворювань

Основні фактори, що сприяють розвитку запалення:

• пристрасть до нікотину;
• порушення гормонального фону;
• відсутність достатньої очищення ротової порожнини;
• цукровий діабет і захворювання щитовидної залози;
• спадковість;
• неконтрольоване вживання лікарських препаратів, що знижують вироблення секрету слинних залоз, що знижує природну захист порожнини рота від проникнення патогенних мікроорганізмів;
• захворювання стоматологічного характеру (карієс, зубний камінь);
• патології травної системи (виразка);
• хімічні і термальні опіки, а також механічні травми порожнини рота;
• ослаблений імунітет;
• постійні стреси;
• алергічні реакції;
• хронічний гепатит;
• хвороби інфекційного характеру (сифіліс, ВІЛ, туберкульоз, ГРВІ);
• проведення хіміотерапії;
• установка неякісної ортодонтичної конструкції;
• неправильно змодельований протез або глибоко посаджена коронка;
• дефіцит в організмі вітамінів групи В, Е і С;
• хвороби крові;
• професійна діяльність призводить до отруєння хімічними речовинами;
• патології надниркових залоз, що викликають порушення процесі утворення гормонів;
• неправильний прикус і аномальне розташування зубів;
• адентія.

У медицині виділяють наступні види уражень пародонту:

• Гінгівіт. Запальний процес зачіпає тканини ясен.

Основні форми патології:

• катаральний. При легкому ступені ураження спостерігається запалення зубоясневих сосочків, при середньої – міжзубний області десни та її маргінальної частини, при важкої – вся десна з альвеолярним відростком. Основною причиною розвитку гінгівіту вважається наявність зубної бляшки, до складу якої входять стафілококи і стрептококи. У дітей він може виникнути в момент прорізування;
• гіпертрофічний. Внаслідок запального процесу відбувається розростання тканин ясен, і утворюються пародонтальні кишені, що покриває коронку. Такий процес є наслідком попередньої форми захворювання носить хронічний характер;
• гінгівіт Венсана. Супроводжується некротичними змінами структуру тканин, які стають причиною деформації краю ясен;
• атрофічний. Являє собою хронічну патологію слизової рота, при якій яснева тканину зменшується в обсязі. Міжзубні сосочки зникають, оголюються шийки і кореня зуба.

• Пародонтит.

Патологія супроводжується деструкцією кісткової тканини ясен, що призводить до втрати зв’язку кореня зуба з щелепою і освіти пародонтальної кишені. Такі порожнини стають місцем скупчення і гниття крупиць їжі.

• Пародонтоз.

Є незапальним процесом дистрофічного характеру, при якому відбувається рівномірне руйнування кісткової тканини. Захворювання розвивається повільно, захоплюючи десну, так як клінічна картина проявляється не відразу.

Описані 3 види захворювань пародонту класифікують за ступенем тяжкості:

• легка;
• середня;
• важка.

Існує 2 форми перебігу цих патологій:

• гостра;
• хронічна.
• Идиопатические захворювання – гістіоцитоз, синдром Папійона-Лефевра, нейтропенія, цукровий діабет. Характеризуються прогресивним руйнуванням всіх елементів пародонту.
• Пародонтомы.

До цього виду відносять пухлиноподібні (гранульома, фіброматоз, епуліс) та злоякісні новоутворення. Спрогнозувати виникнення пародонтомы досить складно. Існують певні фактори ризику, при дії яких у осіб, що мають схильність, може розвинутися пухлиноподібне ураження пародонту. Останнім часом медики приписують до таких факторів прийом анаболіків спортсменами.

Симптоми захворювань пародонту

При гінгівіті у пацієнта спостерігається наступна клінічна картина:

• кровоточать і болять ясна;
• гіперемія і набряклість ураженої області;
• на слизовій утворюються виразки;
• смердючий запах з ротової порожнини;
• збільшення лімфовузлів;
• температура тіла може підійматися до 39 градусів;
• слабкість та погіршення загального самопочуття;
• наявність щільного зубного нальоту;
• дискомфорт при вживанні їжі;
• підвищується чутливість при вживанні страв (рідин) високої і низької температури;
• при некротичній формі спостерігається відмирання тканин.

Пародонтоз характеризується проявом прогресуючих атрофічних процесів – оголенням коренів

У разі розвитку пародонтиту додаються симптоми:

• опущення ясен, внаслідок чого оголюються шийки зубів;
• біль ниючого характеру;
• елементи зубного ряду починають розхитуватися, що може стати причиною випадання;
• при натисканні на десну виділяється гній;
• пошкодження глибоких тканин внаслідок недостатнього кровопостачання ясен;
• освіта трьом (важка стадія).

При легкій формі патології глибина пародонтальної порожнини досягає глибини 3,5 мм, а при важкій – 6 мм, рухливість зубів має 3 ступінь.

Симптоми пародонтозу відрізняються по причині незапального характеру захворювання:

• осідання ясен призводить до оголення коренів зубів і їх візуальному збільшенню;
• біль в елементах зубного ряду;
• і свербіж ясен, а під час огляду відзначається їх блідість;
• зростає чутливість до різного роду подразників;
• на емалі відзначаються клиновидні дефекти;
• стирання дентину.

Важка стадія пародонтозу супроводжується появою запального процесу, і захворювання переходить в пародонтит.

При ідіопатичних захворюваннях необхідно враховувати характер патології. Виділяють загальну клінічну картину:

• ураження всіх елементів пародонту;
• зсув і випадання зубів за порівняно короткий період;
• генетично;
• повне розшарування кісткової тканини;
• біль під час прийому їжі.

Симптоматика парадонтомы залежить від пухлини. У деяких випадках можлива наявність больових відчуттів, почервоніння ураженої ділянки.

Діагностика

Стоматолог встановлює діагноз на підставі огляду та методів дослідження. Під час прийому лікар виконує дії:

• Вивчає анамнез пацієнта на предмет наявності хронічних патологій внутрішніх органів.
• З’ясовує присутність у житті людини факторів ризику, які можуть вплинути на виникнення запалення в пародонті.
• Опитує хворого про проявилися симптоми.
• Проводить огляд ротової порожнини, при якому визначає наявність уражень зубів і стан тканин ясен.
• При виявленні пародонтальних кишень проводить вимірювання глибини спеціальним зондом. Процедура не супроводжується больовими відчуттями.
• Призначає проведення рентгенологічного дослідження, за допомогою якого можна з’ясувати чи втрачають десна кісткову масу.

Далі пацієнт направляється до пародонтолога, який може запропонувати додаткові методи дослідження:

• Проба Силлера-Писарєва.

Допомагає визначити наявність глікогену в тканинах, концентрація якого збільшується при запальному процесі. Фарбування ясен при цьому в різні кольори дає можливість судити про характер ураження:

• солом’яно-жовтий – проба вказує на нормальний стан тканин;
• світло коричневий – початкова стадія запалення;
• темно бурий – позитивний результат проби.

Дослідження допомагає контролювати динаміку захворювання під час проведення терапевтичного курсу.

• Пародонтальний індекс.

Застосовується при підозрі на гінгівіт, а також допомагає оцінити ступінь рухливості зубів:

• нормальний стан пародонту – 0;
• гінгівіт в початковій стадії, при якій тканина уражається не по всій окружності зуба — 1;
• патологія не супроводжується утворенням кишені – 2;
• зуби міцно стоять в десні, але утворюється пародонтальна порожнину – 6;
• відзначається зміщення і рухливість одного або декількох зубів, а також вирішення всіх елементів пародонту – 8.

Для обчислення ПІ використовується формула, в якій сума оцінок кожного зуба (10 елементів) ділиться на їх загальну кількість. По отриманому результату визначають стадії патології:

• 0,1-1 – легка;
• 1,5-4 – середня;
• 4 – 4,8 – важка.

Існують різні види цього показника, які дозволяють оцінити стан пародонта з різних сторін і відрізняються методикою проведення дослідження.

Визначення кількості ясенної рідини та її біохімічного та бактеріологічного складу.

При підозрі на розвиток злоякісної або доброякісної пухлини призначають біопсію, а в разі виявлення ідіопатичного захворювання направляють на консультацію до ендокринолога або гематолога.

Лікування захворювань пародонту

Терапія патології спрямована на локалізацію інфекційного процесу і усунення симптомів. Її методика і тривалість визначається залежність від ступеня ураження тканин.

Пацієнт в обов’язковому порядку повинен виконувати щоденне чищення ротової порожнини, відмовитися від куріння і дотримуватися правила вживання їжі на час.

На прийомі у стоматолога проводяться лікувальні процедури:

• усунення м’якого і щільного зубний наліт (ультразвук або лазер створюють найменший дискомфорт під час проведення маніпуляції);
• згладжування нерівностей кореня зуба;
• видалення тканин, що піддалися некротическому процесу.

Медикаментозна терапія включає в себе прийом таких препаратів:

• розчини для полоскання ротової порожнини, що володіють антисептичною дією (Хлоргексидин, тантумверде, Малаві, Стоматидин, Стоматофит, Хлорофіліпт). З цією ж метою можна використовувати трав’яні відвари (кора дуба, календула, листя брусниці, звіробій);
• гелі та мазі протизапальної та знеболюючої дії (Метрогіл Дента, пародонтоцид, Асепта, Холисал, Элюгель);
• установка антисептичної пластини, у складі якої присутній хлоргексидин. Стоматолог встановлює її в кишеню для зменшення його глибини і запобігання росту патогенних мікроорганізмів;
• антибіотики застосовуються місцево (гелі) та перорально (таблетки) – Метронідазол, Доксициклін, Азитроміцин, Лінкоміцин. Після проведення стоматологічних процедур гель вводиться в кишеню. Курс лікування становить 21 день, тому необхідно приймати пробіотики, відновлюють мікрофлору кишечника;
• при гострих нападах болю призначаються препарати знеболюючої дії (Бензокаїн, Камістад, Лідокаїн);
• засоби, що сприяють швидкій регенерації уражених ділянок (Солкосерил, Апілак, обліпихова олія);
• препарати, зміцнюючі імунітет – Ехінацея, Декарис, Іммунал;
• вітаміни групи В.

В якості лікування призначаються фізіопроцедури:

• електрофорез;
• лазер;
• дарсонвалізація;
• вакуум;
• дихальні процедури з використанням іонізуючого повітря.

Середня і важка ступінь пародонту передбачають проведення хірургічного лікування:

• відкритий кюретаж;
• клаптева операція;
• установка трансплантатів для відновлення уражених тканин. Їх виготовляють на основі природних або синтетичних матеріалів.

Після усунення запалення при 3-4 ступеня рухливості зубів пацієнту призначають протезування видалених елементів.

Будь-яке захворювання пародонту небезпечно своїми наслідками, тому при прояві кровоточивості ясен необхідно терміново проконсультуватися зі стоматологом.

У початковій стадії можливо усунути причину запалення медикаментозним шляхом, а під час при важкій формі буде потрібно хірургічне втручання.