Зміст
- Причини появи білого нальоту у роті
- Симптоматика захворювання
- Діагностика
- Методи лікування захворювання
- Можливі ускладнення
- Профілактичні заходи
Увага! На візити до стоматолога можна істотно заощадити. Мікротріщинки і карієс на зубах можна прибрати звичайною пастою. Як? Читайте на сторінках iRecommend.
Читати далі…
Поява білого нальоту в ротовій порожнині дитини вказує на розвиток хворобливих процесів, що потребують негайного лікарського втручання.
Винятки становлять випадки появи плівки з молока або суміші, інших продуктів після годування (прийому їжі). Якщо плівка легко видаляється, мова м’який, рухливий, його зовнішній вигляд не викликає побоювань, консультація лікаря не потрібно.
Причини появи білого нальоту у роті
Налічується чимала кількість захворювань, розвиток яких супроводжується змінами стану ротової порожнини.
Якщо хворобу не лікувати, з’являється ризик розвитку різних ускладнень, небезпечних для життя.
Одна з найпоширеніших причин появи нальоту – кандидоз, супроводжується активною життєдіяльністю дріжджоподібних грибкових мікроорганізмів.
У новонароджених хвороба розвивається внаслідок передачі інфекції від матері під час пологів. Ситуацію посилює ослаблення імунологічної захисту, висока температура, пересушеність, вологість повітря, часті зригування, блювання, поцілунки в губи, використання не пройшли необхідної обробки кухонного приладдя, пустушок, пляшечок.
Також патологічні процеси обумовлюються:
- Травмами слизової оболонки порожнини рота.
- Вітамінним дефіцитом.
- Псоріаз.
- Порушеннями функціонування дихальної, травної систем.
- Стоматологічними хворобами.
- Інфекційними захворюваннями різної спрямованості.
- Стресами.
- Алергічними загостреннями.
- Порушенням правил гігієни.
- Негативними наслідками антибіотичної лікування.
Симптоматика захворювання
При кандидозі до появи білого нальоту (плям, схожих на манні крупинки), розташованого на внутрішній стороні щік, мовою, губі, призводить розмноження грибків. Поступово плями невеликого розміру зливаються, формуючи великі «сирні» області поразки. При спробах зчистити наліт виявляються запалені виразки.
Ясна і губи уражаються тріщинами, з’являються кровотечі. Змінюється поведінка малюка: проявляється примхливість, дратівливість. Підвищується температура тіла, збільшуються лімфатичні вузли, погіршується апетит (аж до відмови від їжі), дестабілізується режим сну, утруднюється дихання.
При скарлатині сірувато-білий наліт змінюється малиновим. Симптоматика доповнюється шкірним висипом, підвищенням температури, нудотою, травними порушеннями, почервонінням горла.
Дифтерія проявляється утворенням брудно-білих плям в області зіва, неба, мовної спинки. У гортані, носа, на очах з’являється плівка. Мигдалини покриваються білими крапками. Пошкодження верхнього шару плям або плівки призводить до розвитку больового синдрому. Захворювання становить небезпеку для життя.
При дизентерії спостерігається білий щільний наліт, пошкодження якого оголює еродовані зони запалення.
Для лептотрихоза характерна підвищена густота та щільність шару, який складно видалити зі слизової оболонки.
При коклюші поряд з жовтувато-білим відтінком нальоту з’являється неприємний запах з рота.
Стоматит крім появи нальоту на щоках, небі, мові супроводжується занепокоєнням, дратівливістю, печінням після прийому їжі, підвищенням температури, неприємним запахом, регулярним плачем.
Велика кількість білих виділень характерно для прогресуючого карієсу. Для усунення захворювання потрібно стоматологічне втручання.
Прояви гастриту, що виникає внаслідок психоемоційних та фізичних перевантажень, неправильного харчування, доповнюються втратою апетиту, спазмами, болючими відчуттями. В залежності від стадії хвороби язик покривається коричневим або білим нальотом з борозенками.
Дисбактеріоз крім щільної білої плівки на мові проявляється порушенням стільця, здуттям живота, хворобливими відчуттями в області шлунка.
Світла плівочка, що сформувалася біля основи мови, шлункові спазми, підвищене газоутворення, домішки крові в калі – симптоми прогресуючого ентероколіту.
Наліт нерідко з’являється внаслідок розвитку хвороб дихальної системи: бронхіальної астми, бронхіту, ангіни, грипу. Симптоми доповнюються кашлем, хрипами, нежиттю, ознобом, підвищенням температури, сиплостью голосу.
Діагностика
Для точної постановки діагнозу проводять комплексне обстеження. Багато форми патологій діагностуються без застосування лабораторних та інструментальних методів.
В ході лікарського огляду визначається консистенція, колір, товщина, міцність, характер, локалізація нальоту, супутній запах.
Для патологій характерний насичений колір, висока щільність плівки, її швидке відновлення після процедури очищення.
Залежно від типу захворювання виявляється різна кількість дрібних або великих цяток, що покривають всю порожнину рота або її частину. Що стосується локалізації, то найчастіше уражається мову (або його заснування), рідше – губи, небо, щоки. Чим більш виражений неприємний запах, тим серйозніше розвинулася патологія.
Якщо виникає необхідність у визначенні типу інфекції, оцінці стану організму, проводять відповідні лабораторні дослідження.
Методи лікування захворювання
На підставі проведених обстежень пропонуються антибіотичні, протигрибкові, залізовмісні препарати. Запущені стадії хвороби вимагають застосування сильнодіючих засобів.
Наліт акуратно видаляється, уражені ділянки обробляють розчинами соди (2%), водневої перекису (1%), ампульного вітаміну B12, Клотримазолу (1%), Нистанина, суспензій.
Для протирання у відповідному розчині змочується стерильний бинт. Намотаним на палець бинтом витирається мову і ротова порожнина малюка. Регулярність процедури, що проводиться, без натиску, з обережністю: кілька разів в день. При обробці можлива поява крапельок крові. Також використовуються препарати для зрошення ротової порожнини. Процедури доцільно проводити до годування щоб уникнути блювоти.
Для прийому всередину застосовують Флуконазол (дозування визначається вагою дитини), Пімафуцин, інші ліки, призначені лікарем.
Якщо виникли симптоми викликані інфекційними захворюваннями, проводиться спеціальна терапія, що включає застосування препаратів, спрямованих на знищення виявлених збудників хворобливих процесів.
В рамках додаткового лікування використовують протирання квасцовым розчином (на склянку води – одна чайна ложка квасців), розчином репового соку з медом (на склянку соку – чайна ложка меду), соком калини з медом (пропорція – 1: 1, суміш перед використанням тричі доводять до кипіння). Кошти на основі меду не застосовуються при підвищеній ймовірності алергічних реакцій.
Фітотерапія, проведення якої необхідно узгоджувати з лікарем, являє собою доповнення (а не заміну) до лікарського лікування.
Можливі ускладнення
При несвоєчасному виявленні симптомів, запізнілому зверненні до лікаря, підвищується ризик ускладнень різної тяжкості, до числа яких відносять:
- Інфікування легенів, печінки, шлунково-кишкового тракту, інших внутрішніх органів.
- Пошкодження слизових оболонок (рота, стравоходу).
- Відсутність апетиту, порушення процесу перетравлення їжі, всмоктування корисних речовин, що містяться у спожитих продуктах.
- Зниження маси тіла.
- Дискомфорт, болі.
- Зараження крові (сепсис).
- Летальний результат.
Ураження внутрішніх органів вимагає проведення тривалого лікування сильнодіючими медикаментами, що супроводжується побічними ефектами, тому важливо не запускати захворювання.
Профілактичні заходи
Для того щоб убезпечити дитину від появи білого нальоту в роті, а також запобігти розвитку супутніх недуг, доцільно:
- Мити пустушки, пляшечки, все кухонне приладдя, використовувані для приготування їжі та годування (а також обдавати їх окропом, проводити антисептичну обробку).
- Утримувати в чистоті, систематично обробляти безпечними антисептиками всі іграшки та інші предмети, з якими контактує дитина.
- Суворо дотримуватися правил гігієни (зокрема, дбати про чистоту рук і всього тіла).
- При грудному вигодовуванні: перед кожним годуванням і після його закінчення обробляти груди розчином соди. Також слід підвищити частоту годувань, оскільки регулярне надходження материнського молока, характеризується багатим складом, позитивно позначається на стані імунної та інших систем організму дитини. Як можна довше годуйте малюка грудьми, так як жодна суміш по складу і корисним властивостям не зрівняється з молоком матері. Після годування, а також після зригування давайте дитині трохи води для усунення залишків молока з ротової порожнини.
Проводите періодичний огляд порожнини рота дитини. Особливої уваги потребує ротова порожнина грудних дітей, за станом якої необхідно регулярно стежити. Згідно зі статистичними даними у зоні підвищеного ризику перебувають дітки віком до півроку з незміцнілим імунітетом.
Якщо патологічна симптоматика виявилася у матері, потрібно проконсультуватися з лікарем, який організовує терапевтичні заходи. Це дозволить запобігти інфікуванню дитини.
Поява плям білого або іншого відтінку в ротовій порожнині дитини – не привід для паніки. При зверненні до медичного фахівця та організованою терапії виявлені симптоми і причини благополучно усуваються.
