Шинування рухливих зубів: що це таке і як проводять процедуру

Зміст

• Коли необхідно шинування зубів
• Причина розхитування зубних тіл
• Класифікація
  • Скловолоконний
  • Гвинтове
  • Коронковое
• Показання та протипоказання
• Плюси і мінуси шинування зубів

Для терапії патологічних синдромів використовується шинування. Захворювання в області ясен – провокуючий фактор для розхитування і випадання зубних тел. Без терапевтичних процедур руйнуються тканини, які утримують моляри.

Підступність патологій полягає в непомітності патологічних змін. Часто захворювання діагностується на пізніх етапах розвитку, коли врятувати зубне тіло неможливо. Щоб уникнути подібного, потрібно вчасно проходити профілактичні огляди у стоматологічному закладі.

Нестійкі зубні тіла супроводжуються масою дискомфортних відчуттів. Неприємно усвідомлювати, що зуб рухається, може випасти. Зубні тіла щільно розташовуються в кістковій тканині, під дією тиску під час споживання їжі моляри не повинні хитатися.

Коли необхідно шинування зубів

Процедура призначається при хронічному характер пародонтиту, який провокує розхитування молярів. Усунути клінічний ознака вдасться тільки за допомогою шинування. Суть методу в об’єднанні зубних тіл в одну систему, що дозволяє зафіксувати положення молярів, використовуючи елементи ортодонтичного типу.

На початкових етапах розвитку клінічного ознаки вдається позбавити від нього. При запущених формах патологічного синдрому лікувальна методика знижує навантаження на уражені зубні тіла.

Причина розхитування зубних тіл

Першим негативним ознакою розвитку патологічного синдрому ротової порожнини і зубів зокрема є кровоточивість ясен. Останній симптом виникає в результаті порушень правил особистої гігієни.

Рекомендується проводити професійну чистку ротової порожнини в стоматологічному закладі раз в 6 місяців, це значно знизить ризик виникнення патологій пародонту або ясен. Поступово на зубних тілах накопичується десною наліт, руйнує не тільки пародонт, але і кісткову тканину.

Уражається періодонт, є тканинним з’єднанням, яке пов’язує кореневу область моляра з щелепної тканиною. У разі втрати близько половини щелепи по висоті, діагностується важка форма травмування пародонту, що потребує проведення шинування.

Рухливість молярів — результат травмування жувального або окллюзионного характеру, що руйнує збережену сполучну тканину.

В практиці виділяють три різновиди травми жувального типу:

• Первинна форма характеризується підвищеним тиском, який чиниться на здорові сполучні тканини і моляри, виникає при скрежетании зубними тілами під час сну або при наявності звички часто стискувати зубні ряди.
• Вторинний характер травми відрізняється сильним тиском на зубне тіло, що втратило більшу частину кісткової підтримки або сполучної тканини.
• Останнє передбачає об’єднання обох форм травмування, коли і на здорові, і на розхитуються зуби виявляється підвищений тиск.

Розхитування зубів виникає частіше при вторинному характері травми, в результаті дії патогенних мікроорганізмів на сполучну тканину і кісткову структуру, яка утримує зубне тіло.

Класифікація

Виділяється кілька різновидів шин. Вибір залежить від проміжку, на який потрібно шинування зубного ряду:

• Тимчасовий характер, передбачає установку шини на строк до 6 місяців. Встановлюється при невеликій мірі розхитування зубів, за бажанням стоматолога вносяться коригування, на основі ефективності лікування та інших особливостей перебігу патологічного синдрому.
• Довготривала встановлюється на термін від 12 місяців до декількох років. Вимагається при значному травмуванні і розхитування зубів при розвитку пародонтозу.
• Постійна шина використовується з метою підтримки залишився зубного ряду. Характеризується високим рівнем функціональності та естетичності, відрізняється високою грошовою вартістю.

Рухливість зубного тіла визначається ступенем ураження кісткової тканини. Існує ряд методик виконання шинування.

Скловолоконний

Для виконання лікувальної процедури використовують одну з трьох методик. Поширеністю відрізняється шинування скловолоконного характеру. Характеризується позитивними моментами, що забезпечує популярність методики. Скловолоконний тип лікування має ряд відмінних характеристик:

• Дозволяє зафіксувати зубні тіла, зберегти їх незалежно від ураження сполучної тканини.
• Оптоволоконна методика відрізняється малим впливом на моляри, обточування і депульпації немає необхідності.
• Не може чистка ротової порожнини та дотримання інших правил особистої гігієни.
• Характеризуються високим ступенем естетичності, є незнімної методикою шинування.
• Відрізняється рівномірністю навантаження на зубну порожнину.

Шинування проводиться за один візит в стоматологію. Оптоволоконна методика характеризується безболісністю, використовується анестезія місцевого типу. Стоматолог створює борідку на молярі, після туди закладаються стрічка, заливающиеся композитом. Під впливом світлових променів стрічка твердне, що дозволяє зафіксувати положення зубного тіла.

При дотриманні правил догляду за порожниною рота, шина зі скловолокна міцно зафіксує моляр на 2 – 3 роки. Стоматолог інформує пацієнт про потреби проходити полірування шини в медичному закладі.

Перед виконанням методики оптоволоконного характеру потрібно нормалізувати прикус. Цей різновид шинування не можна провести при відсутності задніх зубних тел. При підвищеному тиску на передній зубний ряд провокується руйнування шини.

Гвинтове

Є альтернативною методикою для оптоволоконного. Основна відмінність полягає в експлуатованому матеріалі для шинування. При гвинтовому характер проведення процедури використовується нитка з араміда, що дозволяє усунути рухливість зубного тіла.

Нитка характеризується довговічністю і високою ступенем міцністю, ідеально сумісна з сполучної і кісткової тканиною зуба, відсутня реакція на подразники.

Технологія накладання подібна оптоволоконної методикою, основна відмінність полягає в тривалому терміні використання. Здатне замінити протезування при наявності протипоказань до його проведення.

Бюгельная частина представлена в дугового формі з каркасом з металу, закрепляющимся в порожнині рота за допомогою спеціальних гачків. Виділяється ряд позитивних моментів при шинуванні гвинтового типу:

• Використання металу дозволяє забезпечити надійність і тривалий термін використання конструкції.
• Гвинтове шинування дозволяє зафіксувати хиткі коронковую частина зубного тіла.
• Забезпечується гарний зовнішній вигляд, при використанні гвинтових шини дискомфортні відчуття відсутні.

Бюгельная конструкція виготовляється на основі зліпка зубного ряду. Застосовується індивідуальний підхід до лікування кожного пацієнта, що забезпечує точність і надійність конструкції.

Коронковое

Дана лікувальна методика використовується при накладенні шини більш ніж на 4 зуба. В якості матеріалу використовується металокераміка, яка забезпечує високу ступінь надійності і тривалі термін використання конструкції. Шинування коронками відрізняється депульпацией і обтачиванием в обов’язковому порядку.

Коронкова різновид шинування застосовується при значному пошкодженні кісткової сполучної тканини. Знімна методика накладання шини використовується при травмированиях механічного типу, наприклад, у разі перелому, з метою фіксації зубного ряду на певний проміжок часу.

На основі зліпків створюється конструкція, яка фіксує положення зуба і дозволяє відновити втрачені елементи в порожнині рота. Для створення знімних конструкцій використовується метал і пластмаса.

Показання та протипоказання

Шинування призначається пацієнтам у ситуаціях:

• Коли терапія пародонтального характеру не принесла результату.
• При вторинному характері травмування зубного ряду.
• З метою стабілізації зубів, що відрізняються рухливістю при збереженні жувальної функції.
• Для закріплення зубних тел при оперативних втручаннях. Використовується в якості профілактичного заходу.
• Шинування дозволяє уникнути нахилу зубного тіла, зміни його розташування.
• Накладання шини перешкоджає висуненню молярів.
• Закріплення зубних тел призначається після гострого характеру дентального пошкодження.
• Фіксація молярів призначається після проходження ортодонтичної терапії.

Методика має ряд протипоказань.

• Проведення шинування протипоказано при активно розвивається запальний процес в області пародонту, травми первинного характеру.
• У разі недостатньої кількості здорових зубних тел для закріплення хитаються зубів.
• При відсутності спроби виправити ситуацію за допомогою шлифовывания.
• При порушення правил особистої гігієни ротової порожнини.

При наявності протипоказань пацієнту потрібно усунути їх, при тимчасовому характері, або скористатися альтернативними методиками усунення клінічного ознаки.

Плюси і мінуси шинування зубів

Зменшення рухливості зубних тел зменшує погані відчуття в процесі споживання їжі. Відновлюється жувальна функція. Зв’язування декількох молярів в окремі блоки забезпечує рівномірність навантаження.

При відсутності закріплення тиск на різні зубні тіла розрізняється, що провокує подальше руйнування сполучної тканини і щелепної кістки. В якості аналогії можна представити паркан, окремо взяту дошку значно простіше накренілась, ніж паркан.

Фіксація шинуванням є профілактикою до розхитування зубів, зменшується ймовірність втрати кістковий тканини у сусідніх молярів. У деяких випадках лікувальна методика дозволяє уникнути видалення зубного тіла.

Зафіксовані в окремі блоки моляри не зменшується в альвеолярній висоті. При зменшенні даного параметра на обличчі пацієнта виникає безліч зморшок. У хворого відзначається болючий, втомлений вид, збільшується ймовірність виникнення патологічних синдромів щелепного суглоба, страждає жувальна функція. Вищеописані зміни вимагають тривалої терапії. Шинування знижує ймовірність даної ситуації.

До негативним сторонам шинування відноситься посилене скупчення нальоту, в результаті використання шини. Це збільшує ризик виникнення патологічних синдромів пародонту і каріозного процесу, зокрема, при недотриманні правил особистої гігієни за шиною. В обов’язковому порядку потрібно використовувати зубні нитки, проводити очищення самих лікувальних конструкцій.

Чи відчуваєте хвилювання перед візитом до стоматолога?ДаНет

З цією метою стоматологи радять використовувати щітки монопучкового типу. Потрібно регулярно два рази на день проводити чистку ротової порожнини. При застряванні продуктів харчування між зубними тілами або між елементами шини, настійно рекомендується відразу ж витягнути застряглий шматок і прополоскати ротову порожнину.

Деякі шини мають поганий зовнішній вигляд, що приносить моральний дискомфорт хворому. Непривабливий зовнішній вигляд характерний для металевих конструкцій, що використовуються в основному для жувальних зубів. При високій важливості естетичності потрібно скористатися іншим матеріалом для виконання шинування.

Іноді потрібно препарування зубних тел для подальшого закріплення шини, пацієнти без праці на це погоджуються. Пояснюється це тим, що альтернативним варіантом є екскреція зубів.

Деякі пацієнти скаржаться на подразнення ясен при використанні шини. Процес звикання до чужорідного предмету займає від 7 до 14 днів, після неприємні відчуття при експлуатації шини зникають. При яскравих клінічних ознаках подразнення ясен потрібно звернутися в медичний заклад для корекції шини або заміни матеріалу.

Негативним фактором є ймовірність відколу або відклеювання елементів конструкцій шини. Для зменшення ризику рекомендується коригування тиску на зуби за допомогою лікарських засобів, використовуються медикаментозні засоби заспокійливого характеру.