Якщо з якихось причин не вдалося своєчасно відновити втрату зуба в зоні гайморових пазух, і обсягу кістки при цьому стало недостатньо для впровадження імплантату, то лікар-стоматолог може порекомендувати провести кісткову пластику. З метою відновлення початкового об’єму кістки в області втраченого зуба призначають спеціальну методику – закритий синус-ліфтинг.
В оперативному нарощування кісткової тканини потребує велика частина тих людей, які націлені на імплантацію зубів. Варто зазначити, що дефіцит тканини у верхній щелепі діагностують не тільки в ситуації з втратою зубів. Відомі випадки, коли дефіцит викликаний специфікою анатомічної зубощелепного апарату та його патологіями. Розглянемо докладніше, що це таке – закритий синус-ліфтинг, як і коли його призначають і які є протипоказання.
Зміст статті:
- 1 Що являє собою операція закритий синус-ліфтинг?
- 2 Показання до проведення втручання
- 3 Етапи операції закритого синус-ліфтингу
- 4 Закритий синус-ліфтинг з установкою імпланта
- 5 Протипоказання до проведення операційного втручання
- 6 Які можуть виникнути ускладнення?
- 7 Як проходить реабілітація?
- 8 Висновок
Що являє собою операція закритий синус-ліфтинг?
Синус-ліфтинг (остеопластика) – процедура по нарощуванню відсутньої кісткової тканини в зоні гайморових пазух. Вони локалізуються на верхній щелепі з боків від носа. У багатьох пацієнтів коріння жувальних зубів спочатку перебувають у зоні гайморових пазух, на тлі чого після їх видалення сполучної тканини виявляється занадто мало для установки імплантату. Найчастіше близько гайморових пазух локалізуються моляри (шості та сьомі зуби), набагато рідше – ікла і премоляри.
Остеопластику проводять двома методиками – закритою і відкритою. Багато пацієнтів цікавляться у лікарів-стоматологів: закритий синус-ліфтинг – що це? Основна відмінність операції закритого типу від відкритого полягає в тому, що першу здійснюють з подальшою установкою імплантата. Нижче наведена таблиця з основними достоїнствами операції заритого типу порівняно з відкритим типом.
| Перевага | Опис |
| Набагато менша травматичність втручання | В ході проведення оперативного втручання лікар-хірург не здійснює додаткових надрізів, завдяки чому травматичність набагато менше, ніж при операції відкритого типу. Сама процедура здійснюється під місцевим наркозом, тому пацієнт не відчуває болю і дискомфорту. |
| Значна економія часу | На відміну від оперативного втручання відкритого типу, закритий тип здійснюється в один етап. Він не вимагає додаткового відвідування кабінету лікаря-хірурга, часу займає не більше півгодини. |
| Нетривалість відновного періоду | Оскільки під час хірургічного втручання здорові тканини практично не травмуються, ймовірність розвитку ускладнень (набряку, кровотечі) зведена до мінімуму. На відновлення йде не більше 10 днів. |
| Значна економія коштів | Ціни процедури закритого синус-ліфтингу набагато нижче відкритого в силу простоти проведення. |
Показання до проведення втручання
Лікарі можуть діагностувати брак власної кісткової тканини у пацієнтів різного віку. Синус-ліфтинг показаний до проведення перед імплантацією в наступних ситуаціях:
- специфіка будови гайморових пазух;
- вроджені патології сполучної тканини;
- тривала відсутність навантаження на жувальні м’язи;
- вікові зміни кісткової тканини (сильне витончення);
- атрофія кістки (пов’язана з випаданням зубів).
Етапи операції закритого синус-ліфтингу
Перед проведенням оперативного втручання пацієнта відправляють на підготовку. Для цього його призначають проведення інструментального діагностичного обстеження (рентгенографію, комп’ютерну томографію), професійну чистку та лікування захворювань зубів (при необхідності) – карієсу і пульпіту. При відсутності протипоказань лікар приступає до оперативного втручання, попередньо вводячи місцевий анестетик. Вся процедура складається з 3 етапів:
Закритий синус-ліфтинг з установкою імпланта
При закритому синус-ліфтинг імплантат встановлюється під час проведення хірургічного втручання. Лікар проводить впровадження імплантату в тканину, в результаті чого він виступає в ролі підтримки верхній стіни гайморової пазухи. Це дозволяє ввести сполучну тканину з метою подальшого імплантації додаткових імплантатів.
Період імплантації у всіх різний, становить від 3 місяців до півроку. Він залежить від обсягу матеріалу, кровообігу та індивідуальних особливостей організму. У цей період відбувається формування кісткової тканини, срастающейся з імплантатами. Варто зазначити, що операції відкритого типу з одночасною установкою імплантата не проводяться.
Протипоказання до проведення операційного втручання
Як і для інших хірургічних втручань, до проведення закритого синус-ліфтингу існує ряд протипоказань: абсолютних і відносних. До абсолютних протипоказань відносяться:
- відхилення з боку ендокринної системи (цукровий діабет);
- недостатня висота сполучної тканини (менше 8 мм);
- специфіка анатомічної будови (занадто близьке розташування пазух, аномалії верхньої щелепи);
- серйозні патології нервової системи (порушення психіки);
- новоутворення злоякісного характеру;
- неможливість здійснення наркозу (наприклад, в результаті сильної алергічної реакції);
- хронічна форма риніту (запалення слизової оболонки порожнини носа);
- патології серцево-судинної системи.
При цьому лікарі-стоматологи виділяють і відносні протипоказання, які здатні нести додаткові ризики. Роловніше серед них – патологія запального характеру в області гайморових пазух (наприклад, гайморит). У цьому випадку провести оперативне втручання можна тільки після визначення і усунення джерела запалення. Крім даної патології до відносних протипоказань відносяться: захворювання ясен і зубів (пульпіт, періодонтит), простудні хвороби (ГРВІ), відсутність належної гігієни порожнини рота, поліпи, кісти та інші новоутворення доброякісного характеру, з в гайморових пазухах.
Важливо! Лікарі не радять проводити оперативне втручання людям, які зловживають тютюновою продукцією, з-за особливостей реабілітаційного періоду.
Які можуть виникнути ускладнення?
Якщо оперативне втручання здійснює кваліфікований фахівець, ймовірність розвитку негативних наслідків зведений до мінімуму. Більшість ускладнень, які виникають після проведення відкритого синус-ліфтингу (наприклад, кровотечі або набряклість тканин), вдається уникнути. Поява небажаних наслідків найчастіше пов’язано зі специфікою будови щелепи, недотриманням належних рекомендацій у відновний період або лікарськими помилками під час здійснення оперативного втручання. До можливих ускладнень відносяться:
Як проходить реабілітація?
Перший час після оперативного втручання (1-2 доби) можливо поява дискомфортних відчуттів і невеликий болючості в зоні впливу, коли пройде ефект від анестезії. Для усунення таких симптомів можна скористатися холодним компресом (прикласти тканину з льодом). В цей час категорично заборонені фізичні навантаження, відвідування сауни і головне, авіаперельоти. Це безпосередньо пов’язано з сильними перепадами тиску, які здатні привести до порушення цілісності слизової. Також, рекомендується намагатися не чхати і не высмаркиваться, щоб не допустити розрив мембрани.
У середньому, реабілітаційний період триває не більше 7-10 днів (в відповідності з обсягом втручання). Для скорочення цього періоду і зниження ймовірності появи можливих ускладнень, лікар призначає пацієнтові місцеві антибактеріальні засоби. Набряклість розвивається вкрай рідко і самостійно проходить через кілька днів. Вживати їжу і напої можна через декілька годин після проведення операції (коли анестетик перестане діяти). При цьому варто приділити увагу їх температурі – вони повинні бути не занадто холодними і не занадто гарячими.
Висновок
Процедура закритого синус-ліфтингу – досить безпечний і менш травматичний метод порівняно з процедурою відкритого типу. Вона рідко призводить до ускладнень і негативних наслідків, має мінімум протипоказань. Закритий синус-ліфтинг знайшов широке застосування в класичній імплантації зубів. З його допомогою впровадження імплантатів стало більш доступним для більшості пацієнтів. В даний час багато людей вдаються до імплантатів замість знімних протезів, оскільки вони міцно і надійно кріпляться, не доставляючи дискомфорт у повсякденному житті.
