При розвитку інфекції на емалі зуба, стоматологом усувається каріозний вогнище і накладається пломбувальний матеріал. Часто виникають випадки, коли утворюється карієс під пломбою. Якщо його вчасно не усунути, виникнуть ускладнення у вигляді проникнення патогенних мікроорганізмів в глибокі тканини зуба, і освіти пульпіту. Щоб запобігти зараженню, раз в пів року відвідують фахівця для профілактичного огляду.
Зміст статті:
- 1 Головна різниця між вторинним і рецидивуючим карієсом
- 2 Механізм розвитку карієсу під пломбою
- 3 Розвиток бактерій під пломбою, чому це відбувається?
- 4 Як діагностувати?
- 5 Як лікувати вторинний карієс у стоматолога?
- 6 Які можуть бути наслідки у захворювання?
- 7 Профілактичні заходи
- 8 Висновок
Головна різниця між вторинним і рецидивуючим карієсом
Вторинний карієс — це розвиток інфекційного процесу на емалі навколо пломби. Відбувається з причини неповного змикання композитного матеріалу і зуба, утворюється щілина між ними. Процес розвивається поступово, людина не відчуває болю. Поразка виявляється через 3-6 місяців при огляді порожнини рота, тканини навколо пломби темніють.
Рецидивуючий карієс — розмноження бактерій під пломбою, яке відбувається з причини неповного видалення бактеріального вогнища. Інфекційний процес спрямований всередину зуба до пульпи. Через 2-3 тижні з’являється гострий біль. При огляді порожнини рота змін не спостерігається.
Механізм розвитку карієсу під пломбою
У процесі розвитку карієсу під пломбою відбуваються механізми, які пошкоджують зуб зсередини.
Розвиток бактерій під пломбою, чому це відбувається?
Багато пацієнти хочуть знати, чому утворюється карієс під пломбою, щоб уникнути цього процесу. Для виникнення вторинного карієсу необхідні шкідливі фактори, які можуть виникнути з вини стоматолога або самого пацієнта.
Існують додаткові фактори, при яких вторинний карієс розвивається швидше. При поперемінному дії гарячих і холодних температур, запалення загострюється, посилюється біль. Якщо людина використовує зуби не за призначенням (відкриття пляшок, лущення горіхів), у нього неправильно розташована щелепу або зуби постійно труться один об одного, утворюються тріщини у композитному покритті.
Дмитро СидоровСтоматолог-ортопед
Важливим фактором у появі будь-якого виду карієсу є відсутність або неповна гігієна порожнини рота. Якщо під пломбою знаходиться інфекційний вогнище, карієс розвивається швидше при постійному нальоті на поверхні зуба. Одночасно уражається емаль і пульпа.
Як діагностувати?
Виявлення карієсу під пломбою утруднене, так як на ранніх етапах зуб виглядає здоровим, його поверхня білого кольору при відсутності нальоту. Візуально виявляється тільки інфекція, утворюється по краях пломбувального матеріалу (коричневі або чорні смуги).
При прихованому інфекційному вогнищі через 3-6 місяців від початку ураження з’являється біль. Вона може бути постійною або виникати при жуванні і натисканні. Скарга про хворобливості повинна наштовхнути лікаря для проведення додаткових діагностичних процедур. До них відносять застосування визиографа або рентген апарату. При першому варіанті процедура та отримання знімка проходять швидше, на людину діє менша доза радіації. На знімку видно інфекційний вогнище, глибина ураження.
Як лікувати вторинний карієс у стоматолога?
Для лікування вторинного карієсу існують наступні методи: повторне пломбування, встановлення коронки, адгезивна реставрація, мікропротезування. Вибір методу залежить від стану зуба, ступеня руйнування бічних поверхонь, глибини розповсюдження патогенних мікроорганізмів. Якщо є можливість збереження власного зуба без спилювання та встановлення коронки, лікар запропонує пацієнтові видалення інфекції і вторинне пломбування, це самий щадний метод.
Повторне пломбування
Після виявлення вторинного карієсу, лікар проводить тести для визначення стану пульпи, так як інфекція могла поширитися на неї. На зуб впливають поперемінними тепловими подразниками, роблять электроодонтодиагностику (застосування слабкого струму розряду). При пульпіті з’являється біль від холодного і гарячого повітря. Якщо розвинувся карієс, електропровідність знижується, при запущеному пульпіті стає ще менше.
Дмитро СидоровСтоматолог-ортопед
Якщо пульпіт не виявлено, стоматолог знімає пломбу, видаляє каріозну порожнину, ретельно обробляє поверхню зуба антисептиком. Лікар встановлює захисну прокладку, щоб запобігти ураження пульпи. При появі тріщин в пломбі, патогенні мікроорганізми не зможуть пройти через неї.
Наступний етап — накладання композитного матеріалу. Він повинен бути якісним, щоб не пропускав і не вбирав чужорідні речовини і мікроорганізми. Матеріал наноситься шарами, кожен раз застосовується ультрафіолетова лампа. Ці дії запобігають появі пухирців, заповнених бактеріями і передчасне руйнування пломби. Після накладання останнього шару поверхню спилюють так, щоб був точний стик між верхнім і нижнім рядом зубів. Це запобігає незручності для пацієнта і надмірний тиск на тканини.
Встановлення коронки
Коронка встановлюється у разі, якщо довгий час не проводилося лікування вторинного карієсу під пломбою, і бічні стінки зуба зруйнувалися. У цьому випадку застосування композитного матеріалу не можливо. Стоматолог попередньо робить зліпок, за яким виготовляється коронка. Бокові поверхні зуба спилюють. Лікар повинен стежити за тим, щоб не залишилося бактеріального вогнища.
Матеріал коронки залежить від уподобань пацієнта, частіше використовують металокерамические основи. При установці пристосування пацієнт не повинен відчувати дискомфорт, особливо при жуванні.
Адгезивна реставрація
Адгезивна реставрація — це методика відновлення зубної тканини з допомогою гіпоалергенних матеріалів. На відміну від пломбування, адгезивний матеріал повністю прилягає до власних тканин, крім появи щілин і мікротріщин.
Зі стоматологом працює зубний технік, який становить модель порожнини рота. По ній точно видно, яка стінка зуба зруйнована, є тріщини і пошкодження у важкодоступних місцях для стоматолога.
Існує дві адгезивні методики, представлені в таблиці:
| Методика | Опис |
| Пряма | Здійснюється в один етап. Використовується при невеликих дефектах. Лікар обтачивает уражену поверхню, промиває її антисептиком. Композитний матеріал закладається в утворену порожнину, фіксується і твердне. Вартість методики невелика. |
| Непряма | Виготовляють зліпок щелепи. За нього зубний технік підбирає склад і форму композитного матеріалу. Зуб готується до реконструкції (обточується), на нього накладаються захисні вініри на час процедур. Техніком виготовляється постійна вкладка, яка з допомогою стоматологічного цементу фіксується на зубі. Процедура не викликає болю, не пошкоджує м’які тканини. Методика має більш дорогу вартість. |
Мікропротезування
Мікропротезування — це процедура виготовлення вкладок під порожнини в зубі. Методика використовується при незначних ураженнях тканини, великих зруйнованих ділянках. Спосіб відновлення вважається легким, не ушкоджують м’які тканини.
Існує кілька видів матеріалів, що використовуються для процедури, вони представлені в таблиці.
| Використовувані матеріали | Опис |
| Вініри | Тонкі пластини, що вставляються зверху на зуб. Захищають поверхню, покращують форму, запобігають розвиток бактеріального вогнища і нальоту від продуктів (чай, кава). Виготовляються в будь-яких кольорах і формах. |
| Вкладки | Виготовлення міцних і довговічних готових пломб. Немає необхідності накладати композитний матеріал пошарово на зуб, вкладка повністю виготовляється зубним техніком. |
| Штифти | Застосовуються при повністю зруйнованої коронки. Штифт виготовляється з різних матеріалів, найчастіше металу, вставляється в корінь зуба. Зверху ставлять штучну коронку. |
Для мікро протезування проводиться кілька етапів підготовки. Роблять зліпок. Спилюють уражену бактеріями поверхню, виробляють обробку антисептиками. Потім накладають вибрані лікарем і пацієнтом матеріали. Термін їх служби складає від 15 до 20 років.
Які можуть бути наслідки у захворювання?
Карієс — це не тільки порушення естетичного вигляду пацієнта. Він має безліч ускладнень при відсутності лікування. Якщо він розвивається під пломбою, пацієнт довгий час не помічає порушень. Мікроорганізми розмножуються, виділяють токсини, тиск в порожнині підвищується. Якщо композитний матеріал щільний, що утворилися бактерії і виділений гній не можуть вийти на поверхню. Вони поширюються м’яких тканин (пульпі).
Пульпа складається з сполучної тканини, судин і нервів. Він відокремлена від дентину захисної твердою поверхнею, при пошкодженні якої починається активний запальний процес. На цьому етапі з’являється біль. Головна небезпека пульпіту в підвищеному ризику проникнення бактерій в судинне русло, яке викличе сепсис (зараження крові), що призведе до смерті, якщо пацієнтові не надати екстрену медичну допомогу.
Іншим ускладненням є утворення кіст (поява на слизовій оболонці порожнини) і свищів (поява отворів) в м’яких тканинах. У першому випадку порожнина заповнена гноєм, у другому — він буде витікати з отвору в десні.
Дмитро СидоровСтоматолог-ортопед
Інфекція може перейти на бічну сторону зуба. Тоді сусідній елемент буде залучений в запальний процес. Розвинеться велика каріозна область.
Профілактичні заходи
Для попередження розвитку карієсу під пломбою стоматологи рекомендують виконувати такі правила:
- здійснювати щоденну очищення всієї порожнини рота (застосовувати щітки, пасти, йоржик, іригатор, нитка, полоскати рот стоматологічними розчинами);
- підбирати грамотного лікаря для лікування карієсу, який використовує якісні матеріали;
- проходити огляд у стоматолога кожні пів року;
- лікувати інфекційні захворювання порожнини рота (ангіна, пародонтит), щоб попередити поширення бактерій;
- при появі болю, відразу звертатися до лікаря, різке її зникнення — це не показник одужання, можливо пульпа повністю піддалася некрозу (відмирання);
- дотримуватися збалансованого раціону харчування, продукти повинні містити всі мікроелементи і корисні речовини.
Висновок
Розвиток карієсу під композитним матеріалом не кожен пацієнт або стоматолог вчасно помітить. Щоб попередити великий інфекційний процес, необхідно відвідувати лікаря для профілактичного огляду. У разі появи болю, яка є першим симптомом розвитку карієсу під пломбою, призначають додаткові діагностичні тести, що виявляють ділянки ураження.
