При тривалих ниючих болях в елементі зубного ряду, глибокому карієсі, деяких захворюваннях ясен і травмах, що характеризуються оголенням або запалення пухкої сполучної тканини зуба, стоматологічне лікування передбачає закладення спеціальної пасти, вбиває нерв. У складі такого ліки може бути миш’як, володіє отруйною дією. Мышьяковистый періодонтит являє собою захворювання, яке розвивається внаслідок тривалого присутності такої речовини в пульпарної порожнини і потребує негайного проведення лікування в умовах стоматологічного кабінету.
Зміст статті:
- 1 Причини захворювання
- 2 Симптоми захворювання
- 3 Як діагностують?
- 4 Способи лікування
- 5 Фізіотерапевтичне лікування
- 6 Профілактичні заходи
- 7 Підводячи підсумки
Причини захворювання
Медики виділяють наступні причини виникнення медикаментозного періодонтиту:
Поступово отруйна речовина почне руйнувати періодонт, що знаходиться між коренем зуба і альвеолою. Це призводить до порушення кровообігу в яснах, розсмоктування кісткової тканини і розхитування зубів.
Симптоми захворювання
Клінічна картина такої стоматологічної патології схожа з симптоматикою інфекційного періодонтиту. Ознаки захворювання виглядають наступним чином:
- безперервна біль ниючого характеру в ділянці ураженого зуба і щелепи;
- посилення болю при надкусывании;
- почервоніння і набряклість ясен навколо проблемної одиниці зубного ряду;
- збільшення рухливості зуба;
- неприємний запах з ротової порожнини;
- поява почуття піднесеності хворого зуба над іншими елементами;
- порушення сну;
- зміна смакового сприйняття;
- головний біль;
- кровоточивість ясен;
- підвищення температури тіла;
- збільшення регіонарних лімфовузлів.
Оксана ШийкаСтоматолог-терапевт
Важливо! Тривалий контакт періодонта з миш’яком призводить до опіку і рецесії ясен, що характеризується зниженням висоти і об’єму м’яких тканин.
Як діагностують?
З метою встановлення точного діагнозу лікар проводить наступні дії діагностичного характеру:
- опитування – стоматолог уточнює час виникнення больових відчуттів і вид супутніх симптомів;
- огляд ротової порожнини на предмет наявності змін в яснах та області поширення запального процесу;
- обмацування регіонарних лімфовузлів;
- визначення ступеня рухливості ураженої одиниці зубного ряду.
Оксана ШийкаСтоматолог-терапевт
Обов’язково проводять рентгенографію. По знімку визначають наявність ділянок витончення кісткової тканини. Вони локалізуються навколо кореня ураженого елемента.
Способи лікування
Після діагностики стоматолог здійснює поетапний лікувальний процес, метою якого є витяг з порожнини зуба джерела запалення, усунення симптомів інтоксикації і запобігання поширення патологічного процесу на сусідні тканини.
На першому прийомі лікування мышьяковистого періодонтиту полягає у виконанні стоматологом наступних дій:
- введення місцевого анестетика в область десни ураженого елемента;
- видалення тимчасової або постійної пломби;
- розкриття порожнини зуба з допомогою фиссурного бору;
- очищення кореневих каналів від залишків девитализирующей пасти і розпалася пульпи з наступним промиванням розчином антисептика (Хлоргексидин), що дозволить попередити подальше розповсюдження патогенних мікроорганізмів;
- визначення довжини каналів і розширення їх стінок спеціальними файлами;
- вторинна обробка антисептичним засобом;
- очищені канали вводять турунд, просочений антидотом миш’яку (розчин 5% Унітіолу або 1% Йодинола), антибактеріальну або протизапальним препаратом на 2 діб;
- порожнина зуба закривається тимчасовою пломбою.
Оксана ШийкаСтоматолог-терапевт
Важливо! При наявності гнійного ексудату перед закладкою ліки здійснюють розріз десни для установки на кілька днів дренажу.
При цьому зуб не закривають і пацієнт повинен дотримуватися таких правил:
- здійснювати полоскання рота содо-сольовим розчином з додаванням йоду (на 200 мл теплої кип’яченої води потрібно 1 ч. л. солі, 0,5 ч. л. соди і 3 краплі йоду) вранці і ввечері, а також після кожного прийому їжі;
- порожнина зуба закривати шматочком стерильного бинта або вати в момент трапези – це не допустить потрапляння залишків їжі в зуб і засмічення каналів, що погіршить перебіг патологічного процесу;
- після їжі вату з ротової порожнини нудно видаляти, так як на ній накопичуються залишки їжі, які при гнитті стануть ідеальним середовищем для бактерій;
- не можна прикладати тепло до області ураженого елемента.
Під час другого відвідування лікар здійснює наступні лікувальні маніпуляції:
- видаляє тимчасову пломбу і турунд з ліками;
- пацієнту роблять рентген для перевірки наявності ознак запального процесу;
- здійснює антисептичну обробку і пломбування кореневих каналів;
- відновлює зруйновану частину коронки постійним пломбувальним матеріалом, колір якого заздалегідь підбирається під відтінок здорових зубів.
Не завжди лікарські препарати за 2 дні усувають запальний процес. В таких випадках в кореневі канали повторно закладається прокладка, просочена медикаментозної пастою, і пацієнту призначають дату третього прийому.
Важкі випадки розвитку мышьяковистого періодонтиту вимагають проведення екстракції ураженого елемента і ділянки кістки з подальшою трансплантацією уражених тканин:
- погана прохідність кореневих каналів, що не дозволяє виконати якісну їх очищення;
- відсутність позитивної динаміки при консервативному способі лікування. Антибактеріальні і протизапальні пасти не купируют запалення;
- висока ступінь рухливості зуба;
- некроз кісткової тканини.
Після цієї процедури проводять трансплантацію м’яких тканин з неба пацієнта на пошкоджену ділянку, розташований по лінії ясен. Кость відновлюють також шляхом трансплантації донорської або власної кісткової тканини в області кореня ураженої одиниці. Можливість розвитку таких серйозних наслідків свідчить про необхідність негайного звернення до лікаря при появі перших симптомів періодонтиту.
Фізіотерапевтичне лікування
При наявності сильного запального процесу стоматологи призначають пацієнту курс фізіопроцедур, спрямованих на досягнення наступних лікувальних ефектів:
- поліпшення кровотоку в уражених тканинах;
- стимулювання відновлення зруйнованих клітин періодонта;
- запобігання росту грануляційної тканини;
- купірування запального процесу;
- поліпшення надходження поживних речовин до тканин, що дозволяє прискорити процес їх регенерації пошкоджених клітин, а також відновити структуру і функції;
- знижують негативний вплив шкідливих речовин;
- підвищення фагоцитарної здатності лейкоцитів, що запобігають процес розмноження інфекційних агентів. Це сприяє підвищенню місцевого імунітету.
Завдяки таким властивостям фізіотерапевтичного лікування ефективність медикаментозних препаратів підвищується, і одужання пацієнта проходить набагато швидше. Фізіопроцедури при мышьяковистом періодонтиті:
Солюкс | Пацієнт знаходиться в горизонтальному положенні. Спеціальну лампу встановлюють збоку від нього на відстані 20-50 см і з допомогою рефлектора направляють пучок світла на прогрівається ділянку тіла. Проникаючи глибоко під епідерміс, інфрачервоні промені розширюють кровоносні судини, стимулюючи в них кровотік. Тривалість процедури становить 20-30 хв. |
УВЧ | В канал вводять активний електрод, а на щоку пацієнта накладають пасивний. Час проведення процедури – 10-15 хв. |
Електрофорез | В кореневі канали вводять електроди з йодидом калію і закривають порожнину зуба воском. Кінець активного електрода під’єднують до мінуса, а пасивний електрод розміщують на передпліччя пацієнта. Максимально доводять силу струму до 3 мА. Тривалість електрофорезу – 15-20 хв. призначають не більше 5 процедур. |
Профілактичні заходи
Для запобігання розвитку медикаментозного періодонтиту пацієнту потрібно своєчасно приходити до лікаря на повторний прийом для видалення девитализирующей пасти і розпалася пульпи.
Лікарю необхідно по можливості відмовитися від використання миш’яку і дотримуватися протоколу проведення депульпації:
- не перевищувати дозування закладається в порожнину зуба ліки;
- ретельно здійснювати прочищення кореневих каналів, а після цієї процедури призначити пацієнту рентгенографію, яка дозволить виявити можливі недоробки.
Підводячи підсумки
Мышьяковистый періодонтит може стати причиною розрідження кісткової тканини і втрати зуба, тому при проведенні депульпації лікар зобов’язаний дотримуватися заходів безпеки. Стоматолог повинен пояснити пацієнту, якому ризику він піддасть себе, якщо вирішить самовільно перенести прийом на пізніший термін.