Зуби        29 Жовтня 2018        977         Коментарі Вимкнено до Що таке гранулирующий періодонтит?

Що таке гранулирующий періодонтит?

Гранулирующий періодонтит – дегенеративне ураження періодонту запального характеру. Він є однією з найбільш частих і важких різновидів хронічної форми даної патології. Хвороба супроводжується виникненням грануляційної тканини. Гранулирующий періодонтит характеризується руйнуванням зубної структури, доставляє пацієнтові дискомфорт у вигляді болючих відчуттів і неприємного запаху з рота. Як правило, хвороба протікає з яскраво вираженими симптомами, тому розпізнати його на ранній стадії не складе праці. В якості усунення захворювання вдаються, як консервативного, так і оперативного втручання.

Зміст статті:

  • 1 Що являє собою гранулирующий періодонтит?
  • 2 Причини виникнення
  • 3 Симптоматика захворювання
  • 4 Як діагностувати?
  • 5 Методи лікування
  • 6 Прогноз і профілактика
  • 7 Висновок

Що являє собою гранулирующий періодонтит?

Гранулирующий періодонтит є захворюванням хронічного характеру. Він відрізняється розростанням грануляційної тканини в ділянці запаленої кореня зуба. Патологія супроводжується руйнуванням кісткової тканини, усуненням важливих клітин, які надають участь у формування дентину. На тлі таких змін людина відчуває больові відчуття (в області ясен, пошкодженого зуба), що значно знижує якість життя. Якісне і грамотне лікування дозволить відновити анатомічну форму зуба, зберігши його функціональність, а також, попередити подальше прогресування патологічного процесу.

Причини виникнення

Головною причиною, що провокує виникнення захворювання, виступає інфекція. У ролі патогенного агента найчастіше виступають аеробні мікроорганізми, стрептококи та грибки. Вони проникають в тканини, що оточують зуб, через отвір кореневого каналу внаслідок ускладненого перебігу глибокого карієсу, запалення внутрішніх тканин зуба (пульпи) або механічного пошкодження (травми) щелепи. При цьому фахівці виділяють ряд інших причин і факторів, що підвищують ризик розвитку захворювання. Серед них:

  • порушена оклюзія;
  • відхилення з боку ендокринної системи (цукровий діабет будь-якого типу);
  • недотримання гігієни порожнини рота;
  • неякісне стоматологічне лікування (наприклад, погано встановлена зубна коронка);
  • серйозні хвороби внутрішніх органів хронічного характеру;
  • передозування лікарськими агресивними засобами (наприклад, миш’яком, депульпином);
  • апікальний періодонтит;
  • незбалансоване харчування (зловживання шкідливими продуктами).

Симптоматика захворювання

Гранулирующий періодонтит відрізняється енергійним течією. Для нього характерні періоди короткочасних ремісій і загострень. Захворювання супроводжується характерними яскраво-вираженими симптомами. До них відносяться:

  • виникнення гнійного свища (можливі серозні виділення);
  • хворобливі відчуття в яснах (найчастіше тупі);
  • неприємний запах з рота;
  • зміна кольору зуба (поява жовтизни і темних плям);
  • інтоксикація організму (ослаблення, погане фізичне самопочуття);
  • болючі поразки в ураженому зубі;
  • сильний біль під час перепадів температур (вживання дуже гарячої або холодної їжі);
  • невелика хиткість зубів (в результаті ослаблення зубоясневу / зв’язки);
  • набряклість і почервоніння ясен;
  • поява дискомфортних відчуттів під час вживання їжі;
  • збільшені лімфатичні вузли в підщелепної області.

Як діагностувати?

При виявленні вищеописаних симптомів рекомендується негайно звернутися за консультацією до лікаря-стоматолога. Це дозволить впоратися з проблемою на ранніх стадіях, уникнувши серйозних ускладнень. Для діагностування захворювання фахівці вдаються до різних способів. Візуальне виявлення наявності свищів у верхівки кореня дозволяє поставити попередній діагноз, але для його підтвердження необхідне проведення інструментальної діагностики. Нижче представлена таблиця з найбільш поширеними і достовірними методиками.

Найменування способу діагностики

Особливість здійснення діагностики

Стоматологічний огляд Лікар-стоматолог здійснює ретельний огляд порожнини рота і стану зубів за допомогою стоматологічного дзеркала і зонда. Візуально лікар помітить зміну кольору емалі (потемніння), набряклість і почервоніння ясен. З допомогою постукування по зубах, фахівець визначає, де саме локалізується біль. При натисканні стоматологічним зондом на уражену слизову оболонку відбувається помітне збліднення десни з поглибленням, яке не проходить деякий час.
Рентгенографічне дослідження Такий спосіб діагностики дозволяє визначити руйнування щелепної кістки. Дана форма періодонтиту на рентгені визначається як нашарування в периапикальной області. В проекції верхівки кореня зуба лікарі-стоматологи помічають затемнення неправильної форми. Це свідчить про руйнування тканини.
Електроодонтодіагностика (EDI) Це одна з найбільш ефективних методик діагностування періодонтиту. Вона передбачає вплив електричним струмом на пульпу. Для її проведення використовують спеціальне обладнання – электроодонтометры. З допомогою даної методики лікар-стоматолог може виявити будь-які патологічні зміни в пульпі зуба. При наявності гранулюючого періодонтиту апарат покаже сильний стрибок порогу збудливості пульпи. Сама процедура робиться без застосування анестезії, може викликати невеликий дискомфорт.

Важливо! Гранулирующий періодонтит диференціюють з такими патологіями, як пульпіт (запалення внутрішніх тканин зуба), новоутворення доброякісного характеру, фіброзний або гранулематозний періодонтит, анаеробні інфекції і остеомієліт щелепи.

Методи лікування

Запущена форма хвороби може призвести до ряду ускладнень. Щоб уникнути цього рекомендується почати негайне лікування гранулюючого періодонтиту. Його проводять, як з допомогою консервативних методик, так і з допомогою оперативного втручання. Лікар-стоматолог підбирає найбільш підходящу схему терапії на підставі результатів діагностики стадії прогресування недуги.

Найчастіше усунення запалення періодонта проводять за 3 відвідування кабінету лікаря-стоматолога. Основна мета лікування – усунути вогнище запалення. З цією метою спеціаліст очищає каріозну порожнину, під місцевим анестетиком розкриває уражену область, розширює канали і проводить чищення із застосуванням лікарських препаратів. Після такої процедури накладають антисептик і ставлять тимчасову пломбу. Через 3-4 дні пацієнту промивають канали і кладуть на їх місце лікувальну пасту. Заключний етап – проведення санації та встановлення постійної пломби (найчастіше на штифт).

У важких випадках лікар-стоматолог вдається до більш важким заходів – хірургічного втручання. Пацієнту можуть бути призначені наступні зубозберігаючі операції: резекція, гранулэктомия або цистектомія з резекцією верхівок коренів. Варто враховувати, що до проведення оперативного втручання існує ряд протипоказань:

  • серйозні відхилення з боку нервової системи (наприклад, психічні розлади (сильні депресії);
  • індивідуальна непереносимість анестезії;
  • хвороби з боку серцево-судинної системи;
  • алергічна реакція на деякі групи препаратів (наприклад, антибіотики і протизапальні засоби).

Прогноз і профілактика

Як показує практика, гранулирующий періодонтит добре піддається лікуванню, але запускати його не рекомендується. На тлі ускладнення захворювання може відбутися зараження крові (сепсис), запалитися окістя, утворитися зубна гранульома або кіста в щелепи. Бактерії та інші хвороботворні мікроорганізми можуть потрапити в кров, за рахунок чого у організму підвищиться чутливість до алергенів. Це здатне спровокувати розвиток патологій внутрішніх органів (наприклад, артритів).

Після лікування захворювання перші 2-3 тижні пацієнт може відчувати сильний дискомфорт під час стиснення щелеп. У цей період не рекомендується піддавати вилікуваний зуб посиленим навантаженням (жувати з іншого боку). Якщо дискомфортні відчуття дуже сильні, можна випити нестероїдний протизапальний засіб (наприклад, «Анальгін»). У тому випадку, якщо утворилася набряклість обличчя, збільшилася температура тіла, і біль не пройшла, а навпаки, посилилася, слід звертатися до лікаря-стоматолога. Він проведе огляд, призначить необхідні протимікробні препарати і при необхідності проведе переліковування каналів зуба.

Основна міра профілактики – правильний догляд (гігієна) за порожниною рота. Для цього важливо чистити зуби 2 рази на день – вранці і ввечері, використовувати ополіскувачі для рота після їжі і користуватися флосом. Мінімум 1 раз в рік фахівці радять проводити професійну гігієну порожнини рота. Вона дозволяє усунути хвороботворні мікроорганізми, зняти м’який і твердий наліт. Належну увагу слід приділити імунній системі. Для зміцнення імунітету рекомендується пропити курси корисних мінералів і вітамінів, вести здоровий спосіб життя (не зловживати тютюнової та алкогольної продукцією), вживати продукти, багаті кальцієм і вітамінами групи B і C.

Запобігти появі патології дозволить регулярне відвідування кабінету лікаря-стоматолога (не рідше 1-2 разів на рік навіть при відсутності занепокоєнь). В результаті вдається зберегти зуб і його функціональність. Прогресування карієсу і пульпіту загрожує появою гранулюючого періодонтиту, тому варто своєчасно лікувати захворювання.

Висновок

Гранулирующий періодонтит – серйозне захворювання, здатне зруйнувати структуру зуба, тому лікування слід здійснювати відразу після постановки діагнозу. Патологія може призвести до розвитку новоутворень і ряду хвороб (наприклад, щелепного остеомієліту). Дотримання здорового способу життя та виконання профілактичних заходів дозволить уникнути появи захворювання та його рецидивів.