Зуби        01 Серпня 2018        173         0

Середній карієс: причини виникнення, діагностика і методи лікування

Зміст

  • Причини розвитку
  • Види захворювання
  • Симптоми захворювання
  • Методи діагностики
  • Методи лікування
  • Профілактичні заходи

Середній карієс (мед. caries media) – пошкодження зуба, які локалізуються в прошарку емалі та середньому дентині, не глибше. Карієс – поширена з усіх стоматологічних патологій. Середня і глибока форми зустрічаються частіше.

Середній – проміжне стан між поверхневим і глибоким ураженням. Патологія діагностується у молодих людей і в зрілому віці, зустрічається у дітей з молочним прикусом. Хвороба буває гострою і хронічною. По локалізації розрізняють пришеечный, контактний, фісурний середній карієс.

Причини розвитку

До початку лікування стоматолог-терапевт намагається визначити причину, що викликала патологію. Головними є:

  • скупчення патогенних мікробів;
  • убогий раціон;
  • слабкість емалі.

Середній карієс: причини виникнення, діагностика і методи лікування

За дослідженнями, ризик карієсу підвищується при надмірній кількості вуглеводів в раціоні. Такі елементи провокують бродіння, створюють умови для розмноження патогенних мікроорганізмів. Шкідливими вважають хлібобулочну продукцію. Залишки їжі осідають на зубах у вигляді нальоту, утворюється молочна кислота, вимиває мінерали. Результатом стає проникнення бактерій всередину зуба.

Провокуючі фактори:

  • ігнорування гігієни, неправильне чищення;
  • скупчення нальоту м’якого типу, твердих відкладень;
  • неправильне позиціонування зубів;
  • прикус порушений;
  • раннє, пізніше поява перших постійних зубів;
  • ослаблення ясен;
  • пародонтоз;
  • раціон, збіднений кальцієм, фосфором;
  • вода з дефіцитом фтору.

Середній карієс – продовження поверхневого, якщо вчасно не почати лікування. Далі уражається дентин. Він м’якше, ніж емаль, являє собою пористу структуру з микроканальцами. За цим канальцям патогенні мікроорганізми проникають глибше, виділяють токсини, розм’якшуючі тканини і провокують вимивання мінералів.

Види захворювання

Патологія діагностується у пацієнтів різного віку, включаючи дітей з молочними зубами. Клінічні види захворювання поділяються за характером перебігу патології:

  • первинна форма. Виявляється на зубі, який раніше не піддавався лікуванню;
  • вторинна форма. Стає наслідком погано вилікуваним первинної форми. Виявляється у пломби або поруч;
  • рецидивуючий карієс. Виникає, коли первинна форма була недостатньо добре вилікувана;
  • гостра форма. Діагностується у молодих людей та дітей. Крім зуба, може пошкоджуватися пульпа. Стан супроводжується гострим болем;
  • хронічна форма. Діагностується у зрілих, літніх людей. Патологія розвивається повільно, але пошкоджує пульпу.

Симптоми захворювання

Розпізнати розвиток середньої форм захворювання не складно. Перші симптоми починаються з реакції на кислу/солодку їжу, гарячі, холодні напої, страви. Коли перестає діяти подразник на зуби, біль зникає. На емалі з’являється темна пляма, тут формується каріозна дупло. Поверхню пошкодженого зуба шорстка, з рота йде неприємний запах.

Чи відчуваєте хвилювання перед візитом до стоматолога?ДаНет

Для хронічної форми характерно прихований перебіг. Якийсь час патологія не дає симптомів, поки не починається пульпіт, глибокий карієс. Часто пацієнти ігнорують проблему через слабку, зменшення болю. З часом біль зросте, проблема тільки посилиться. Бажано виявляти патологію на ранньому етапі, а для цього потрібно раз в 6 місяців проходити огляд у стоматолога.

Простий спосіб відрізнити гостру варіацію середнього карієсу від хронічної – оглянути емаль. Наявність білого плями, пов’язаного з пігментацією дентину, говорить про гострій формі хвороби.

Методи діагностики

Діагностичні заходи схожі для стоматологічних захворювань. При підозрі на розвиток патології проводяться процедури:

  • візуальний огляд на привід наявності плям емалі, відколів, тріщин, каріозних порожнин тощо;
  • вивчення анамнезу. Лікар оцінює, як часто пацієнт звертався до стоматологів раніше, з якого приводу;
  • постукування, пальпація. Такий вплив на зуб призведе до хворобливих відчуттів. Це дозволяє лікарю визначити, який зуб викликає занепокоєння, якщо він не відрізняється від сусідніх;
  • діагностика з допомогою стоматологічного зонда. Якщо є каріозна порожнина, то зонд стане чіплятися, застрявати;
  • рентгенологічне дослідження. Допомагає виявити глибину пошкодження тканин.

Середній карієс: причини виникнення, діагностика і методи лікуванняОбов’язково потрібно проходити профілактичні огляди у лікаря стоматолога, це дозволить вчасно виявити розвиток карієсу

Іноді лікаря потрібно диференціювати середній карієс з іншими стоматологічними захворюваннями:

  • клиновидним дефектом. Патологія вражає частина зуба, виглядає, як клиноподібна порожнину, має тверді стінки. Схожа на пришеечный карієс хронічного протікання;
  • глибоким карієсом. Різниця в цих двох стадіях тільки в просторості поразки дентину. Виявити ступінь ураження можна на рентгені;
  • верхівковим періодонтитом хронічного перебігу. Хвороба схожа на середній карієс всіма ознаками, тільки болів при ній не спостерігається, навіть якщо задіяти подразник;
  • ерозією. Це поразка емалевою поверхні некаріозного типу.

Методи лікування

Лікування вимагає одноразового відвідування стоматолога-терапевта. Тривалість процедур складає до 40 хвилин. Коли виявлена гостра форма, то доведеться відвідати лікаря двічі. Результативність лікування залежить від лікаря. Йому належить очистити порожнину від уражених тканин, щоб надалі виключити розмноження шкідливих бактерій. Методи припускають лікування без бормашини, але не у всіх клініках є обладнання. Про це потрібно дізнаватися заздалегідь. Прогноз на 100% сприятливий. Якщо вчасно звернутися і пройти лікування, ризик пульпіту, глибокого карієсу знижується практично до нуля.

Середній карієс: причини виникнення, діагностика і методи лікування

Послідовні етапи лікування:

  • Знеболювання. Враховуючи близькість впливу до нервових пучкам, анестезія – обов’язкова процедура. Якщо раніше пацієнт не стикався з анестетиками, спочатку лікар проведе аллергопробу – введе малу дозу препарату в області зап’ястя, через 10 хвилин перевірить реакцію. Якщо на шкірі немає почервонінь, набряків, значить, анестетик не дає побічних ефектів.
  • Розширення каріозної порожнини бормашиною, очищення тканин від пошкоджених ділянок.
  • Оброблена порожнину знезаражується антисептичними розчинами.
  • Встановлюється ізолююча прокладка.
  • В оброблену порожнину вводиться адгезивное речовина (стоматологічний клей).
  • Здійснюється пломбування. Найчастіше матеріалом виступає фотополімер. Він надійніше цементу, міцніше і дозволяє точно вибрати відтінок під колір емалі.
  • Шліфування, фінальна полірування. Лікар визначає, чи не заважає пломба змикання щелеп, за необхідності знімає частину матеріалу. Далі залишається відполірувати поверхню, щоб вона блищала, як натуральний зуб.

Профілактичні заходи

Заходи профілактики покликані зміцнити емаль, поліпшити стан ясен, знизити ризик поширення хвороботворних бактерій. Профілактика зменшує ризик карієсу на 80%. Стандартні рекомендації стоматологів наступні:

  • щодня очищати зуби і порожнину рота, використовуючи сучасні засоби гігієни. По рекомендації стоматолога підбирається зубна паста з фтором та іншими необхідними компонентами. Пасту потрібно регулярно міняти, чергуючи ефекти;
  • збалансувати власний раціон. Необхідно збільшити кількість продуктів, що містять корисні мікроелементи, мінерали;
  • позбутися згубних звичок (пристрасть до кави, куріння);
  • відмовитися від різких перепадів температур під час їжі, вживання напоїв;
  • стежити за станом ясен, зубів;
  • відвідувати стоматолога не рідше 2 разів за рік, час від часу проводити професійну чистку. Такий догляд позбавить від скупчення відкладень, запобіжить каріозне ураження емалі.