Зуби        01 Серпня 2018        1418         Коментарі Вимкнено до Поверхневий карієс: причини виникнення, методи лікування та профілактики

Поверхневий карієс: причини виникнення, методи лікування та профілактики

Зміст

  • Причини виникнення
  • Класифікація поверхневого карієсу
  • Симптоми захворювання
  • Методи діагностики
  • Методи лікування
  • Профілактичні заходи

У разі несвоєчасного звернення до лікаря-стоматолога з приводу лікування початкового карієсу захворювання переходить на наступну стадію, яка називається поверхневий карієс.

При цьому патологічний процес охоплює тільки зовнішню захисну оболонку коронкової частини зуба, не зачіпаючи дентин. Утворюється дефект у вигляді піраміди, верхівка якої розташована в районі емалево-дентинної межі.

Щоб запобігти руйнування зуба потрібно провести стоматологічне лікування.

Причини виникнення

Основною причиною виникнення захворювання є активізація каріозних бактерій, які в процесі своєї життєдіяльності виробляють кислоту, що руйнує зубну емаль. Ці патогенні мікроорганізми постійно присутні в ротовій порожнині, але їх активне розмноження, приводить до ураження поверхневого шару зуба, відбувається під впливом наступних факторів:

  • недостатнє очищення ротової порожнини, яка стає причиною затримки залишків їжі в межзубном просторі і скупчення нальоту на поверхні зубів. Це створює ідеальні умови для розмноження каріозних бактерій і посилення початковій стадії патології.
  • наявність в ротовій порожнині ортодонтичних конструкцій, що ускладнюють якісне проведення гігієнічної очистки;
  • патології прикусу;
  • нераціональне харчування стає причиною демінералізації емалі і ослаблення імунітету, що в сукупності призводить до загострення стоматологічної патології;
  • знижене кількість фтору у питній воді;
  • неякісно встановлена пломба;
  • захворювання, що характеризуються зниженням або повним припиненням виділення слини. Постійна сухість у роті призводить до зниження притоку необхідних мінералів до емалі, викликаючи її демінералізації, збільшення патогенної мікрофлори, що погано відбивається на стані зубів;
  • неконтрольований прийом медичних препаратів, що порушують процес слиновиділення;
  • зміна біохімічного складу секрету слинних залоз;
  • вроджена аномалія, що виявляється в нестандартному будову елементів зубного ряду;
  • на тлі частих вірусних інфекцій та різних соматичних захворювань відбувається зниження захисних функцій імунітету, що прискорює розвиток каріозного процесу. Така причина характерна для пацієнтів молодшої вікової групи;
  • низька резистентність зовнішньої захисної оболонки зуба.

Витончення емалі, що приводить до ускладнення каріозного процесу, може носити спадковий характер, під час формування зубних тканин вона має такий вигляд.

Класифікація поверхневого карієсу

Враховуючи характер перебігу захворювання, стоматологи виділяють три види патології:

  • повільно поточний (каріозний процес знаходиться в латентній фазі тривалий час);
  • стабілізований. Характеризується наявністю на емалі щільного плями коричневого або чорного кольору. Каріозний процес далі не регресує;
  • швидкоплинний. Поразка емалі відбувається за порівняно короткий період (від 2 тижнів до 2 міс.).

При повільно поточному поверхневому карієсі людина може не відчувати змін у стані зубів довгий період, а швидкоплинна стадія характеризується яскравою клінічною картиною і потребує негайного лікування.

Симптоми захворювання

Поверхневий карієс у людини проявляється:

  • емаль покривається крапками і плямами;
  • з’являються відколи й нерівності;
  • слабкі болі короткочасного характеру при зіткненні щітки або зубної нитки з емаллю. Вона проходить після закінчення контакту з подразником;
  • дискомфорт під час прийому їжі. Гостро реагує зуб при вживанні солодощів, кислих, гарячих і холодних страв;
  • затримка крупиць їжі утворюється дефект;
  • запальний процес у яснах, що характеризується їх набряком, почервонінням і кровоточивістю.

У деяких пацієнтів симптоматика може бути відсутнім, тому важливо не пропускати профілактичні огляди у стоматолога для виявлення проблеми.

Методи діагностики

Через слабко вираженої клінічної картини людина не завжди йде на прийом до стоматолога. Плями на емалі може помітити не кожен, а короткочасні болі багато списують на збільшення її чутливості. Така патологія виявляється під час профогляду — стоматолог зауважує порожнину на зовнішній оболонці зуба.

Для визначення ступеня тяжкості каріозного процесу і диференціювання його від інших патологій, які мають схожу симптоматику, проводять наступні діагностичні заходи:

  • зондування. Зонд вводиться з 4-х сторін ураженого елемента. З його допомогою виявляються шорсткості на рельєфі зуба або невеликі порожнини, усередині яких знаходиться розм’якшення емаль. Можливо прояв болю короткочасного характеру;
  • вітальне фарбування. На проблемні елементи наноситься тест-маркер (йодид калію, фуксин або метиленовий синій) на 10 сек. При наявності каріозного процесу речовина офарбить ділянка демінералізації. При гіпоплазії і флюорозі фарбування не відбудеться;
  • трансиллюминация. Каріозний зуб просвічується променем світла. Використовують світловод з органічного скла, який прикріплений до дзеркала. Пошкоджені ділянки емалі набувають коричневий відтінок;
  • рентгенографія (вагітним таке дослідження проводять з допомогою радіовізіографа). Використовується для виявлення карієсу на апроксимальної поверхні зуба. При діагностуванні поверхневого карієсу у дітей виконують рентген обох щелеп. На знімку уражені ділянки будуть затемненими;
  • індекс гігієни
  • індекс КПУ (ДО — каріозні елементи, П – пломбовані зуби, – видалені одиниці). За сумою показників визначається інтенсивність каріозного процесу.

Диференціальна діагностика проводиться з метою відрізнити поверхневий карієс від таких патологій, як ерозія емалі, клиновидні дефекти, флюороз, гіпоплазія, каріозний процес в початковій або середній стадії.

Щоб діагностика була ефективною стоматолог повинен виконати зняття зубного нальоту. Це дозволить розглянути область поразки.

Методи лікування

Залежно від площі ураження і ступеня товщини емалі стоматолог вибирає один із способів лікування:

  • Ремінералізація емалі.

Вражений елемент очищається від нальоту і забираються нерівності. Емаль покривають засобами:

  • глюконат кальцію (10% розчин);
  • Фторлак;
  • фторид натрію (2-4% розчин);
  • Дифлюэн;
  • Бифлюорид.

Зовнішня оболонка зуба покривається захисною плівкою, що не дозволяє хвороботворних мікроорганізмів руйнувати її, що зупиняє розвиток каріозного процесу. На додаток засоби підвищують мінералізацію емалі, сприяючи її зміцненню.

  • Пломбування зуба.

Стоматологи використовують такий спосіб лікування патологічного процесу, щоб карієс не поширився на сусідні елементи.

Він складається з таких етапів:

  • видалення нальоту з поверхні ураженої каріозного елемента зубного ряду здійснюється за допомогою абразивної пасти і механічної щітки;
  • препарування ураженого зуба за допомогою бормашини. Пацієнту вводиться місцевий анестетик, але попередньо стоматолога необхідно з’ясувати, чи немає у пацієнта будь-яких протипоказань щоб уникнути виникнення алергічної реакції. При лікуванні дітей може застосовуватися седація. Площа ураження незначна, препарування зводиться до вирівнювання кордонів дефекту;
  • ізолювання робочої області від слини проводиться з метою запобігання неякісної установки пломби. Її потрапляння в порожнину може стати причиною швидкого випадання пломбувального матеріалу або виникнення вторинного карієсу у районі стику зуба з пломбою. Ефективним засобом для обмеження робочої зони від слини є Коффердам;
  • обробка порожнини ортофосфорною кислотою здійснюється для щільного зчеплення пломби з тканинами ураженого елемента. По закінченню маніпуляції засіб змивається;
  • нанесення адгезиву на утворився дефект дозволить добре прикріпитися пломбі до зуба. Потім на адгезив впливають светополимеризационной лампою, висушуючи його;
  • пломбування препарованої області. Порожнину дефекту заповнюється пломбувальним матеріалом, затвердевающим під впливом стоматологічної полімеризаційною лампи;
  • полірування і шліфування пломби проводиться для додання їй гладкості і потрібної форми, яка не викликала б дискомфорт у пацієнта при змиканні щелеп, розмові або прийому їжі.

Якщо при проведенні стоматологічного лікування були дотримані правила, а через час виникає рецидив поверхневого карієсу, винуватцем можуть бути порушення роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту. У цьому випадку пацієнту рекомендують пройти обстеження у гастроентеролога.

Чи відчуваєте хвилювання перед візитом до стоматолога?ДаНет

Профілактичні заходи

Щоб зберегти здоров’я зубів стоматологи рекомендують дотримуватися принципи профілактики:

  • гігієна порожнини рота повинна проводитися регулярно і ретельно (вранці та ввечері, використання зубної нитки, йоржиків і іригаторів для очищення міжзубних просторів, після трапези виконувати полоскання);
  • знизити вживання солодощів і липкою їжі, які стають причиною руйнування емалі. Після такої їжі бажано виконати чистку зубів. Також подібну їжу радять не вживати в якості перекусів. Тверді продукти треба вживати обережно, щоб не травмувати поверхню зуба;
  • включення в раціон харчування овочів і фруктів, багатих на вітаміни і мінерали, необхідні для забезпечення міцності емалі і підвищення захисних функцій імунної системи;
  • проходження профогляду у стоматолога 1 р. на 6 міс., а при необхідності проведення професійного чищення ротової порожнини;
  • догляд за ортодонтичної конструкцією;
  • виправлення прикусу і стоматологічних захворювань;
  • припинення прийому медикаментів при прояві зайвої сухості в порожнині рота.

Патологія в будь-якій формі рано чи пізно стане причиною виникнення проблем зі здоров’ям, тому його лікування потрібно починати в початкових стадіях. Поверхневий карієс не супроводжується руйнуванням дентину, але це не означає, що патологічний процес з часом не перейде на глибокі тканини зуба.

Дотримання профілактичних заходів допоможе вам уникнути розвитку каріозного процесу і зберегти здоровий стан зубів.