Зуби        01 Квітня 2018        570         0

Остеогенна саркома щелепи: причини розвитку та методи лікування

Зміст

  • Причини виникнення недуги
    • Негативні звички
    • Спосіб життя
  • Симптоматика
  • Стадії прояви
  • Фактори ризику
  • Діагностування
  • Види терапії
  • Реабілітація
  • Тривалість життя пацієнта
  • Профілактика

Остеосаркома відноситься до онкологічних патологій, які вражають сполучні тканини кісток. У 60% випадків уражаються кістки саме в черепі. Пухлини виникають як на нижньому, так і на верхній щелепі і характерні проявом метастази.

Якщо така патологія буде діагностована у людини, вона буде стрімко розвиватися і викликати негативну симптоматику, то це призводить до смерті людини.

Недуга здатний проявитися в різному віці, зустрічається у людей до 18 років. Жінки схильні до появи такого захворювання менше, ніж чоловіки.

Остеогенна саркома щелепи: причини розвитку та методи лікування

Причини виникнення недуги

Вченими було доведено, що коли сонячні промені тривалий час впливають на людину, то це викликає мутацію клітин в тканинах. Також шкідливе випромінювання на організм людина може отримати від рентгена або на підприємстві, якщо його робота пов’язана з такими чинниками.

Негативні звички

В нікотині близько 30% речовин, які є отруйними для людини. На підставі їх постійного впливу на організм виникають різні патології, так як це послаблює імунітет. Місцевий вплив нікотину безпосередньо на оболонку рота посилює ймовірність появи патології.

Остеогенна саркома щелепи: причини розвитку та методи лікування

Алкоголь у великих кількостях, що споживає людина, що теж сприяє тому, що виникає онкологія. Поєднання алкоголю та куріння посилює їх вплив, так як спиртне виводить з організму рідину, а тому нікотину легше проникати в тканини.

Спосіб життя

Малорухливий спосіб життя, куріння і вживання спиртного, робота на підприємствах з токсичними речовинами – все це збільшує ризик прояву онкології. Доведено, що саркома може рости в розмірах разом з організмом.

Тому у молодих людей, які ще розвиваються, ризик прояву патології збільшується. Також цьому можуть сприяти механічні ушкодження кісток обличчя.

Симптоматика

Прояви захворювання залежать від того, де локалізується освіта. Остеогенна саркома поділяється на такі види:

  • Периферична.
  • Центральна.
  • Остеогенна саркома щелепи: причини розвитку та методи лікування

    При першому типі патології проявляються такі симптоми:

    • Зуби стають рухливими з-за деструкції тканини.
    • Деформується щелепа.
    • З’являються виразки та запалення в роті.
    • Знижується чутливість тканин обличчя.
    • Порушується дихання носом і обмежується рухливість щелепи через змикання зубів.

    Центральний тип недуги виникає на тлі деструктивного розвитку сполучних тканин, кісток і мозку. Відбувається це на клітинному рівні. Перші ознаки з’являються у людини вночі, потім вони стають постійними. Щелепу під час розвитку захворювання деформується і зуби хитаються.

    Також проявляються такі фактори:

  • Уражаються волокна ясен.
  • З носа відбувається виділення сукровиці.
  • Остеогенна саркома щелепи: причини розвитку та методи лікування

    Більшість пацієнтів з таким захворюванням пізно звертаються до лікаря, так як не відчували раніше сильних негативних симптомів. Болі у них були періодичними, і вони усувалися знеболюючими.

    На останній стадії розвитку патології порушується структура слизової оболонки у роті, посилюється біль, підвищується температура, з’являються болі в голові. Симптоматика патології на нижній щелепі проявляється також випадінням зубів і болями, порушується структура ясен і їх форма змінюється.

    Коли пухлина проникає глибше, то вона вражає кістку і коріння зубів. Картина ускладнюється появою лімфовузлів.

    Саркома нижньої щелепи проявляється такий симптоматикою:

    • Офтальмологічній.
    • Ринологической.
    • Неврологічної.
    • Стоматологічній.

    Офтальмологічні прояви:

    • Набрякають повіки.
    • Зміщуються яблука органів зору.
    • Зменшується чіткість зору.

    Ринологические симптоми:

    • Затруднене дихання носом.
    • Ніс зміщується у бік пухлини.
    • Виділення з носа з кров’ю і гноєм.
    • Втрачається нюх.

    Неврологічні ознаки:

    • Болять тканини на обличчі.
    • Болі в голові.
    • Почервоніння і поколювання в ній.

    Стоматологічні прояви:

    • Хитаються зуби.
    • Болять відростки.
    • Запалюються ясна.

    Симптоматика саркоми на верхній щелепі також пов’язана з місцем локалізації пухлини. Виявити початок патології складніше. Симптоматика нагадує ту, яка проявляється при пухлини на нижній щелепі.

    Виявити захворювання можна випадково, коли у пацієнта з’являються скарги на біль з-за отриманої травми. Після обстеження та збору інформації лікар може визначити причину таких болів.

    Стадії прояви

    Розвиватися пухлини на щелепи можуть у кілька етапів і бувають:

  • Первинними.
  • Вторинними
  • Метастатичними.
  • Остеогенна саркома щелепи: причини розвитку та методи лікування

    Перша і друга стадія характерні тим, що розвиваються частіше у верхній щелепі, так як там більше відділень епітелій. Постійні загострення захворювання дозволяють пухлини розростатися і запалюватися.

    Фактори ризику

    Точні фактори, які викликають прояв такої патології, лікарям поки невідомі. Але недуга може з’явитися з-за таких причин:

  • Генетичні мутації і захворювання людини.
  • Хвороба Паджета.
  • Променева терапія, проведена раніше.
  • Травма особи або щелепи.
  • Всі ці моменти не говорять про те, що у пацієнта обов’язково є саркома. Але вони збільшують ризик її прояви.

    Діагностування

    При обстеженні пацієнта важливо визначити наявність захворювання на ранній стадії. Діагностування проводиться так:

  • Лікар аналізує анамнез. Він покаже, як посилювалися симптоми патології, а також те, наскільки ефективною була терапія, яка проводилась раніше.
  • Обстеження хворого. Зовнішнє обстеження дає можливість визначити стадію хвороби. При виявленні пухлини при пальпації вивчають її консистенцію і локалізацію.
  • Рентгенограма. Уточнюється діагноз. Використовується прицільна рентгенографія.
  • КТ. Виявляються кісткові елементи пухлини і ступінь ураження інших тканин, розташованих поруч. Застосовується контрастування.
  • Риноскопія. Дозволяє оглянути порожнину носа.
  • Гістологічне обстеження дає можливість визначити вид саркоми.
  • Огляд у окуліста. Він виявляє, наскільки зазнали змін органів зору.
  • Фіброскопія. Дає можливість лікарю вивчити стан внутрішніх органів.
  • Остеогенна саркома щелепи: причини розвитку та методи лікування

    Види терапії

    Лікування саркоми починається після санації рота. При такій процедурі не видаляють пухлину і уражені зуби. Головним і найбільш ефективним методом лікування вважається проведення операції. Але іноді її проводити протипоказано. Тому лікарі використовують комбінований спосіб лікування.

    Він складається з таких етапів:

  • Дистанційна гамма-терапія. Випромінювання допомагають зменшити розмір пухлини і запобігти її розповсюдженню на інші тканини.
  • Через 3-4 тижні після опромінення видаляється верхня щелепа шляхом електрохірургічного втручання.
  • Остеогенна саркома щелепи: причини розвитку та методи лікування

    Перед видаленням щелепи пацієнта виготовляють протез, який підтримує залишки тканин. Потім застосовують поліхіміотерапію, але вона не завжди може збільшити тривалість життя людини.

    Реабілітація

    Після проведення оперативного втручання пацієнтові призначають групу інвалідності. Якщо буде потрібно, то його заново вчать говорити і направляють для реабілітації у санаторії. Годування на перших порах після операції проводиться за допомогою зонда.

    Тривалість життя пацієнта

    Прогноз лікарі на саркому дають невтішний. Рецидиви в перші 4-5 років можуть виникати у 30% пацієнтів. За допомогою опромінення стан такої людини можна ненадовго поліпшити. В середньому такий пацієнт може прожити 7-10 років після операції.

    Остеогенна саркома щелепи: причини розвитку та методи лікування

    Профілактика

    Лікарями досі не розроблені єдині заходи, які допоможуть запобігти проявам такого захворювання в майбутньому. Тому рекомендується при появі першої симптоматики відразу звертатися в клініку, де проведуть повне обстеження і почнуть терапію.

    Постійний огляд у лікаря допоможе на ранній стадії виявити появу утворень. Нерідко після його виявлення потрібно час, щоб визначити вид пухлини і оцінити ступінь ризику на організм.

    Часто невеликі освіти не представляють небезпеки для людини, якщо вони не збільшуються в розмірах і не турбують. Небезпеку становлять великі пухлини. Важливо відразу визначити ступінь вираженості і тривалість симптомів. Спонтанний некроз є причиною смерті пацієнта. Він настає тоді, коли пухлина збільшується в розмірах.

    На підставі сказаного можна зробити висновок, що саркома щелепи – небезпечна і серйозна патологія, яка часто може стати причиною смерті. Тут важливо виявити таку пухлину і почати лікувати її, що збільшує шанси на прогноз.