Зміст
- Причини руйнування зубних елементів
- Показання до нарощування
- Протипоказання
- Особливості процедури нарощування
- Методи реставрації зубів
- Застосування штифтів
- Установка кульшових вкладки
- Догляд за нарощеним зубом
Увага! На візити до стоматолога можна істотно заощадити. Мікротріщинки і карієс на зубах можна прибрати звичайною пастою. Як? Читайте на сторінках iRecommend.
Читати далі…
Глибокі каріозна порожнини, запалення м’яких тканин і механічне пошкодження твердого елемента запускають процес руйнування зуба. Відсутність захисту від зовнішніх факторів є передумовою того, що в кореневу систему безперешкодно проникають патогенні бактерії, активне розмноження яких призводить до руйнування уражених тканин.
Життєдіяльність небезпечних мікроорганізмів в порожнині зуба — причина чутливості, неприємного запаху і больових відчуттів. Щоб запобігти появі неприємних симптомів і зберегти корінь зруйнованої одиниці, лікарі нарощують коронку, призначену для захисту кореневої системи.
Причини руйнування зубних елементів
Фактором, що провокує руйнування зубів, вважають карієс. Розвитку даного захворювання передує надмірна жувальне навантаження, наявність кислої і патогенної середовища, а також неякісна гігієна. У деяких випадках каріозні порожнини утворюються у пацієнтів, які страждають від захворювань внутрішніх органів або неправильно харчуються.
Крім карієсу, ураження твердих тканин виникає в результаті механічного пошкодження щелепної кістки, розвитку патологій сечостатевої системи, освіти бруксизму. Слабкість жувальних одиниць у жінок обумовлена наявністю виснажливої дієти, яка характеризується відсутністю в раціоні достатньої кількості корисних елементів – фосфору і кальцію.
Показання до нарощування
Нарощування як метод відновлення зуба використовують при наявності наступних передумов:
- скол або тріщина на поверхні емалі;
- руйнування зовнішньої частини коронки;
- широкі міжзубні проміжки;
- неестетичний відтінок твердих тканин, який неможливо усунути шляхом проведення професійного відбілювання або чищення;
- слабкість емальованого покриття.
Нарощування коронки доцільно проводити в тому випадку, якщо корінь хворого зуба є здоровим і цілісним: його товщина повинна бути понад 1 мм. Обов’язковою умовою при виконанні реставрації є наявність правильного прикусу.
Якщо стоматолог нехтує цим правилом і встановлює коронку при аномальному прикусі – це призводить до того, що відреставрована одиниця починає стрімко руйнуватися під впливом нерівномірного жувального навантаження.
Протипоказання
Метод нарощування твердого елемента визнається неефективним при наявності ушкоджень зубощелепної системи. Встановлювати коронку на рухому щелепну кістку заборонено, оскільки при відсутності міцної основи впроваджена конструкція швидко зруйнується і випаде.
Процедуру не рекомендується проводити при наявності мимовільного скреготу, неякісної гігієни та шкідливих звичок. Для того щоб реставрація забезпечила сприятливий результат, пацієнт повинен попередньо відмовитися від згубних звичок і забезпечити ретельний догляд за жувальними одиницями.
Негативний вплив на реставрацію зубів надають стоматологічні захворювання, які вражають зуби і м’які тканини: карієс, періодонтит, пародонтит. Щоб патологічний процес не вразив корінь і не спровокував випадання нарощеної коронки, лікар усуває хвороба, а після приступає до процедури відновлення.
Нарощування зубів заборонено виконувати пацієнтам, які страждають від патологій серцево-судинної системи, туберкульозу, раку.
Особливості процедури нарощування
Реставрація жувальних одиниць шляхом нарощування твердого елемента проводиться під місцевою анестезією. Для того щоб пацієнт не відчував дискомфорт і біль, перед початком процедури стоматолог вводить в область, де розташовані нервові закінчення, знеболюючий препарат.
Процедура нарощування складається з двох основних етапів — встановлення в кісткову тканину фіксуючого стержня і нанесення композитного речовини для додання конструкції форми зуба. Для підвищення міцності композитного матеріалу, нарощену коронку піддають ультрафіолетового впливу.
Методи реставрації зубів
При наявності відколів і пошкоджень лікарі проводять реставрацію хворого зуба, оскільки натуральна одиниця має перевагу перед штучною конструкцією. Нарощування коронки здійснюється двома способами – шляхом встановлення кульшових вкладок або впровадження штифта.
Застосування штифтів
Сильне руйнування зовнішньої частини зубного елемента є показанням до встановлення штифта, який створений з міцних матеріалів – скловолокна, титану, кераміки. При виборі компонента, з якого виконаний стрижень, лікар зобов’язаний дотримуватися умова: матеріал повинен бути біологічно сумісним з організмом.
Штифт призначений для поліпшення фіксації конструкції над поверхнею м’яких тканин. При руйнуванні емалі лікарі використовують пасивні стрижні, які кріпляться в порожнині зуба з допомогою цементного речовини. Якщо відновити зруйновані тверді тканини, стоматолог використовує активний стрижень, який потрібно вкручувати в корінь.
Попереднім заходом є рентгенологічне дослідження, коли стоматолог визначить тяжкість карієсу, виключить ризик розвитку кісти.
Якщо рентгенівський знімок підтвердив новоутворення в кореневій системі, лікар вибирає інший метод захисту ураженого зуба.
Впровадження штифта проходить у кілька етапів:
Для того щоб пломбувальний матеріал швидко затвердів, стоматолог впливає на коронку ультрафіолетовим світлом. При наявності нерівних і шорстких ділянок лікар шліфує відновлену одиницю.
Чи відчуваєте хвилювання перед візитом до стоматолога?ДаНет
Установка кульшових вкладки
Відновлення пошкодженої одиниці шляхом встановлення кульшових вкладки показано в запущених випадках, коли лікареві вдалося зберегти здоровим тільки корінь. Особливістю кульшових вкладки є методика її виготовлення: у процесі створення конструкції стоматолог враховує індивідуальні особливості конкретного зубного елемента, що дозволяє сформувати надійний фіксуючий стрижень.
Розрізняють два види культевых вкладок: розбірні використовують для відновлення жувальних одиниць, а одинарні – для різців і іклів. Підходящим матеріалом для конструкції вважають діоксид цирконію, металокераміку, кераміку. Перевагою володіють коронки з металокераміки, це пояснюється тривалим терміном служби і естетичним зовнішнім виглядом.
Реставрація зуба з допомогою кульшових вкладки починається з підготовчих заходів. Лікар приступає до препарування порожнини хворого зуба, яке полягає в усуненні залишків їжі, розширенні каналів.
Як зубний елемент буде готовий до встановлення вкладки, лікар робить зліпки обох щелеп з метою отримання точного протеза. Отриманий відбиток доктор передає в лабораторію і приступає до створення тимчасової пломби, призначеної для захисту порожнини від впливу патогенної мікрофлори.
Готова вкладка фіксується в кореневій системі за допомогою спеціальної речовини – цементу. Для того щоб коронка надійно захищала порожнину зуба від зовнішніх факторів, лікар попередньо створює її макет, використовуючи індивідуальний відбиток.
Готову коронку в обов’язковому порядку встановлюють на кульшових вкладку, щоб оцінити рівень міцності конструкції. Якщо штучний зуб виготовлений правильно, його відправляють в лабораторію для нанесення завершального покриття. Коли коронка прийме остаточний вигляд, її встановлюють на кульшових вкладку з допомогою цементу.
Догляд за нарощеним зубом
Відреставровані жувальні одиниці потребують в постійному якісному догляді. Нарощені конструкції мають меншу міцність в порівнянні з натуральними зубами, тому пацієнт повинен дотримуватися правил гігієни: щодня виконувати традиційну чистку порожнини рота, використовувати антисептичні рідини, регулярно відвідувати стоматолога.
Важливою умовою при наявності нарощених одиниць є акуратний прийом їжі. Протягом перших двох тижнів після реставрації необхідно відмовитися від вживання твердих продуктів – жорсткого м’яса, горіхів, сухарів і овочів. Приймати їжу рекомендується шматочками, щоб не перевантажувати штучний елемент.
