Зміст
- Чим небезпечний періостит?
- Причини утворення періоститу
- Симптоми і стадії розвитку
- В яких випадках показано хірургічне втручання
- Особливості лікування дитячого флюсу
- Лікування флюсу у вагітних дівчат
- Що робити, якщо прорвався гній?
- Способи лікування гнійного свища
- Хірургічне втручання
- Медикаментозна терапія
- Антисептична обробка
- Народна медицина
- Профілактика
Періостит (флюс) — інфекційне захворювання, яке протікає в гострій формі. Характерним симптомом, що свідчить про розвиток запалення, є поява на поверхні ясен гнійного наросту, який супроводжується набряком і почервонінням м’яких тканин.
У міру перебігу процесу свищ збільшується в розмірах, лопається, його вміст виходить назовні. Якщо пацієнт ігнорує наріст і не лікує його, гній проникає в систему кровообігу, що сприяє розвитку абсцесу.
Чим небезпечний періостит?
Помітивши на десні гнійний наріст, потрібно звернутися до лікаря. Лікувати флюс самостійно заборонено, дана патологія передбачає проведення хірургічного втручання. В ході операції стоматолог видалить скупчується гній, а також прочистить кореневі канали для того, щоб запобігти розвиток вторинного інфікування.
Якщо пацієнт ігнорує симптоми періоститу, запалення починає прогресувати: гній, що накопичився в свище, проникає в щелепну кістку, поширюється на м’які тканини, що стає причиною виникнення флегмони.
Ще небезпечним наслідком флюсу є сепсис – захворювання, коли інфекційне запалення поширюється на інші органи, системи.
Причини утворення періоститу
Гнійний свищ на окісті є результатом інфекційного зараження, виникненню якого сприяє запущений карієс, пульпіт, а також гінгівіт.
Крім стоматологічних захворювань інфекційного характеру, до причин, що зумовлюють розвиток періоститу, відносять:
- механічне пошкодження слизової оболонки;
- наявність кістозного освіти;
- неякісне лікування стоматологічних патологій;
- тривалий вплив миш’яку на тканини пульпи;
- розвиток гаймориту і ангіни в гострій або хронічній формі;
- введення лікарських препаратів на слизову оболонку за допомогою ін’єкції.
Інфекційний процес в м’яких тканинах ротової порожнини утворюється від сильного переохолодження або перенесеного стресу.
Симптоми і стадії розвитку
Періостит розвивається впродовж трьох етапів, кожен з яких має свою характерну симптоматику. На першому етапі на поверхні натуральних одиниць утворюються каріозні порожнини, за допомогою яких бактерії з легкістю проникають в порожнину зуба. Основними ознаками, які з’являються на початковій стадії розвитку флюсу, прийнято вважати почервоніння м’яких тканин і утворення гнійного свища.
Проникла в пульпу інфекційна мікрофлора вражає сполучну тканину, внаслідок чого пацієнт має яскраво виражений біль. Коли больовий синдром купірується, відбувається зміна зовнішнього вигляду наросту: він збільшується в діаметрі, приймає білястий відтінок. Відсутність болісних відчуттів свідчить про перехід періоститу в хронічну стадію.
При хронічній формі періоститу запальний процес вражає зубний корінь. Збільшення обсягу гнійних виділень призводить до набряклості не тільки внутрішньої слизової оболонки, але і щоки. У запущених випадках набряк переходить на підборіддя, нижні повіки.
Крім набряклості, флюс провокує розвиток болів, які поширюються на зуби, очі, вуха, ніс і голову.
В яких випадках показано хірургічне втручання
Операція як метод лікування флюсу застосовується в тому випадку, якщо запальний процес протікає в гострій формі.
Існують два способи хірургічного втручання:
Після операції пацієнт виконує антисептичні полоскання, мета — прискорити процес відновлення тканин, запобігти утворенню вторинного запалення.
Особливості лікування дитячого флюсу
Періостит у дітей проявляється у віці від 6 до 10 років: протягом цього вікового проміжку відбувається зміна молочних зубів постійними одиницями. Ранка, яка з’являється на десні після випадання молочника, піддається впливу бактерій, потім утворюється гнійний свищ.
Деякі батьки хочуть вилікувати інфекцію в домашніх умовах. Стоматологи стверджують, що лікувати запалений наріст у дитини категорично заборонено, пояснюючи це тим, що народні методи спрямовані на зняття симптомів, а не усунення причини.
Методом лікування дитячого періоститу є оперативне втручання, в ході якого лікар видаляє хворий молочний зуб, щоб запобігти поширенню інфекції на щелепний апарат. В період реабілітації пацієнта показано виконувати антисептичну обробку, приймати знеболюючі препарати.
Щоб запобігти розвиток флюсу у дітей, потрібно лікувати карієс, що утворився на тимчасових одиницях. Коли молочники випадають, інфекційний процес переходить на корінь зуба, а після вражає його пульпу, що передує розвитку хронічної форми періоститу.
Лікування флюсу у вагітних дівчат
Лікувати гнійний наріст з допомогою відварів під час вагітності заборонено. Застосування народних методів збільшує ризик закритого прориву скопилася рідини, потім заражаються м’які тканини і щелепний апарат.
Щоб здоров’я малюка не піддавалося небезпеці, майбутня мама відвідує стоматолога. В першу чергу лікар бере зішкріб уражених тканин і направляє жінку на консультацію до гінеколога для того щоб він міг оцінити загальне самопочуття вагітної дівчини.
При відсутності протипоказань стоматолог проводить хірургічне втручання: розкриває свищ і встановлює дренажну конструкцію. Після того, як гнійна рідина вийде назовні, лікар знімає дренаж і обробляє уражену область антисептичним препаратом.
Якщо відкачати скупчується гній з допомогою дренажної трубки не вийшло, стоматолог видаляє хвору жувальну одиницю і дезінфікує ранову поверхню. Лікувати інфекційне запалення під час вагітності за допомогою антибактеріальної терапії не рекомендується. З дозволу гінеколога при запущеній формі запалення стоматолог використовує антибіотики місцевого призначення.
Що робити, якщо прорвався гній?
Досягаючи свого розміру, коли стінки натягнуті, наріст лопається, скупчується гній виходить назовні. Прорив флюсу чинить сприятливий вплив на загальне самопочуття хворого за рахунок купірування симптомів запального процесу.
Щоб запобігти розвиток вторинного флюсу, уражену десну ретельно дезінфікують содовим розчином, Хлоргексидином або Мираславином. При наявності яскраво вираженого больового синдрому пацієнту показано прийняти знеболювальний засіб – Німесил, Ібупрофен або Кетанол.
Якщо хворобливі відчуття посилюються почуттям жару, хворому потрібно прийняти жарознижуючий препарат на основі парацетамолу. Оскільки ранова поверхня, що утворилася на місці наросту, є вразливою перед зовнішнім впливом, пацієнт повинен обмежити прийом їжі до відвідування стоматолога.
Способи лікування гнійного свища
Лікування флюсу передбачає використання трьох основних методів – хірургічного втручання, медикаментозної терапії та антисептичної обробки.
Хірургічне втручання
Наявність флюсу є показанням до проведення оперативного втручання, основна мета якого полягає в усуненні гнійного вмісту. На першому етапі оперування лікар вводить анестезуючий препарат і дезінфікує уражену область десни з допомогою антибактеріального розчину.
Завершивши місцеву обробку, стоматолог формує на десні розріз, вставляє дренажну трубку, щоб прискорити процес відтоку гною і запобігти передчасному загоєння м’яких тканин. Лікар видаляє дренаж на наступному прийомі (як мінімум через 3 дні) у разі спустошення свища.
Медикаментозна терапія
Якщо періостит протікає в гострій або хронічній формі та супроводжується набряком, після проведення операції лікар призначає пацієнтові прийом медикаментозних препаратів. Вибирати лікарські засоби самостійно категорично заборонено щоб уникнути побічних ефектів і посилення симптоматики.
При лікуванні флюсу використовуються групи препаратів:
Пацієнтам, у яких діагностовано патології шлунково-кишкового тракту, показано вводити антибіотики допомогою ін’єкції.
Антисептична обробка
Місцеве лікування гнійного свища полягає в регулярному виконанні антисептичних полоскань. В якості ополіскувача використовуються дезинфікуючі засоби — Хлоргексидин, перекис водню, а цілющі відвари на основі ромашки та шавлії.
Щоб виключити ризик переохолодження свища або отримання термічного опіку, в процесі полоскання потрібно використовувати рідину кімнатної температури.
Народна медицина
Якщо періостит супроводжується яскраво вираженою симптоматикою, пацієнту дозволяється використовувати народні методи лікування. Зняти запалення в ураженій ділянці десни можна з допомогою молочного компресу. Для цього потрібно змішати подрібнену цибулю і молоко в пропорції 2:1, просочити отриманої кашкою ватний тампон і прикласти його до рани.
Купірувати розвиток больового синдрому допоможе настій на основі календули. Для приготування лікувального відвару потрібно 60 г сировини залити 300 мл окропу, настояти зілля протягом години, а після ретельно процідити. Приготований настій рекомендується використовувати три рази в день в якості ополіскувача для ротової порожнини.
Ефективним засобом проти набряклості є настій з шавлії. Рецепт приготування наступний: дві столові ложки рослини заливаються 500 мл крутого окропу, після чого відвар настоюється не менше двох годин. Готовим настоєм необхідно виконувати полоскання: якщо хворобливі відчуття мають гострий характер, необхідно просочити відваром ватний тампон і прикласти аплікацію до уражених тканин.
Лікувати гнійний свищ шляхом прикладання гарячих компресів категорично заборонено. Підвищення місцевої температури сприяє переходу запального процесу в гостру форму, що підвищує ризик прояву небезпечних ускладнень.
Профілактика
Знизити ймовірність розвитку періоститу можна за умови дотримання простих рекомендацій:
- Відвідування стоматолога з метою профілактичного огляду не рідше двох разів на рік.
- Ретельне очищення зубів, поверхні язика і м’яких тканин два рази в день. Для того щоб запобігти скупчення харчових залишків, після прийому їжі треба прополоскати рот антисептиком.
- Вживання достатньої кількості свіжих фруктів і овочів, переважно моркви і яблук.
- Обмежене вживання солодких продуктів: цукор сприяє руйнуванню емальованого покриття і утворення на ньому каріозних порожнин.
Ще одна важлива умова – регулярна зміна зубної щітки. При тривалому використанні ворс втрачає первинну міцність, що погіршує якість чищення.
