Хронічний гінгівіт: причини та симптоми, методи діагностики та лікування

Зміст

Симптоматика патології
Види хронічного захворювання ясен
Причини виникнення гінгівіту
Фактори, які не залежать від людини
Діагностика захворювання
Способи лікування
Можливі ускладнення
Профілактичні заходи

Дотримання правил гігієни ротової порожнини гарантує зниження появи різних захворювань, негативно впливають на людину. Якщо ухилятися від виконання щоденних процедур, тоді збільшується ризик розвитку такого захворювання, як хронічний гінгівіт.

Погана гігієна сприяє виникненню даної проблеми, що виявляється у вигляді запального процесу, який вражає область десни. Захворювання має властивість так само швидко з’являтися, як і зникати.

Сприятлива ситуація складається, коли хронічний гінгівіт не спричинив за собою серйозних наслідків, але, що робити, якщо спостерігається загострення, і як його зупинити? Діяти слід відразу, оскільки запалення, яке з’явилося на ясенних сосочків і краях, може погіршити становище. Хвороба здатна перейти на важку стадію – пародонтоз, що характеризується випаданням зубів, тому треба вивчити, що представляє хронічний гінгівіт для уникнення неприємності.

Зміст

Симптоматика патології

Вікова категорія не має значення, в зону ризику потрапляють діти і дорослі. Щоб мати уявлення про захворювання потрібно вивчити його симптоматику, після вдасться призначити лікувальний курс.

На початкових етапах хвороба не помітна, больовий синдром відсутній, саме він стає головною ознакою розвитку недуг. Запалення може не впадати в очі, а хронічний гінгівіт вдається визначити після обстеження лікарем. Виділяють такі симптоми, є сигналом, що вказує на небезпеку:

кровоточивість – з’являється час від часу при чищенні зубів, також при споживанні твердих продуктів;
поганий запах з рота – не зникає навіть після проведення гігієнічних процедур;
незначне почервоніння ясен – на уражених ділянках спочатку почервоніння відзначається невелика, потім колір стає насиченим;
опухлість ясенних сосочків;
відкладення зубного каменю і нальоту, пошкоджують цілісність емалі.

Хронічний гінгівіт буває легкої і важкої ступені, а симптоматика проявляється по-різному. Якщо захворювання охоплює зону ясенних країв і сосочків, то в другому – альвеолярна частина ясен потрапляє під негативний вплив.

При малих ознаках недуги треба звернутися до лікаря, здатного методом огляду встановити діагноз і запропонувати лікування.

Види хронічного захворювання ясен

Хвороба представлена різною класифікацією, кожен з видів має свої симптоми, після визначення яких призначаються терапевтичні заходи. Виділяються такі різновиди запального процесу:

атрофічний – перша стадія пародонтозу, цей вид характеризується тим, що запалення не спостерігається, але помітно зменшення десни, з-за чого зуби оголюються. Присутня гостра біль, яка не здатна пройти самостійно без втручання, тому не обійтися без лікарської допомоги. З-за гіперчутливості неможливо спокійно переносити зміну температур, під час прийому їжі відбувається агресивна реакція на споживані продукти;

хронічний катаральний гінгівіт – початкова форма захворювання, крім верхнього шару пародонту не зачіпає інші ділянки. Не відрізняється серйозними наслідками, але захворювання само не пройде, тому потрібно обстеження ротової порожнини. У зоні ризику опиняються навіть немовлята, у яких почалося прорізування молочних молярів. Якомога швидше слід зайнятися лікуванням, оскільки процес усунення недуги займає багато часу. Відмінною рисою є почервоніння слизової оболонки ясен, здатний придбати синій відтінок. При споживанні їжі та чищення зубів не обходиться без кровоточивості, також починає неприємно тхне з рота, з’являється наліт і зубний камінь;

плазмоцитарный – вид, що приводить при потуранні до стоматиту, оскільки він виникає за наявності мікроабсцеси на слизовій ясен. Запальний процес охоплює щоразу більше ділянок в ротовій порожнині, він здатний завдати серйозної шкоди неба. Причиною переходу даної форми в стоматит є споживання занадто гарячої і твердої їжі, також застосування жорстких чистячих засобів і приладів;

десквамативний – негативний наслідок тривалого застосування лікарських препаратів, відмова від регулярних гігієнічних процедур, також негативний ефект викликають продукти, які є подразниками;

гіпертрофічний – ясенні тканини досягають значних розмірів, що сприяє повного покриття зуба. Збільшення обсягу міжзубних сосочків буває легкої, середньої та тяжкої стадії, подібне визначається за рахунок встановлення значення покритого ділянки зубного одиниці. В якості симптомів набрякової форми захворювання виступає набрякання, почервоніння, невелика біль, кровоточивість ясен, а при фіброзної – колір ясенних тканин стає бляклим, присутні помилкові пародонтальні кишені;

гранулемотозный – в десну проникли не харчові лишки, а сторонні предмети у вигляді таких матеріалів як срібло, золото і т. д. Подібна ситуація відбувається внаслідок протезування, коли після встановлення брекет-системи або інших пристосувань одна з частинок була надламана. Шкода може надати зубна паста та порошок, чиї компоненти викликали агресивну реакцію організму. Цю форму захворювання просто відрізнити від інших видів, наприклад, на поверхні міжзубних ясенних сосочків простежуються плями, які стали червоно-білого відтінку;

виразково-некротичний – наближений до гострого гінгівіту, але практично не переходить на цю стадію при хронічній формі, тим не менш не обходиться без хірургічного втручання.

Чи відчуваєте хвилювання перед візитом до стоматолога?ДаНет

Існує класифікація патології, що торкнулася конкретні ділянки десенной тканини, вона поділяється на такі мірі протікання:

легка – зачеплені лише міжзубні ясенні сосочки, і проблем особливих немає, оскільки спостерігається при чищенні зубів незначна кровоточивість, наявність карієсу на першій стадії, мінімальної кількості нальоту і зубного каменю;
середня – вражена крайова десна, від пацієнтів надходять скарги на кровоточивість ясен, зустрічається неправильний прикус, порушення правильного розташування молярів;
важка – негативного впливу зазнали маргінальні і альвеолярні частини ясен, кровоточивість відбувається при легкому торканні.

Хронічний гінгівіт розподіляється в залежності від охоплення негативної дії:

генералізований – пошкоджена слизова оболонка альвеолярної зони молярів, розташованих на нижній і верхній щелепі;
вогнищевий – недуга торкнувся конкретні ділянки.

Причини виникнення гінгівіту

Запалення виникає в наслідок нерегулярного виконання гігієнічних процедур, в результаті чого мікроорганізми потрапляють в організм. Шкідливі бактерії починають накопичуватися в харчових залишки, які не були усунені за допомогою чищення. Крім відсутності гігієни є причини, що провокують розвиток недуги:

наліт не усунутий належним чином;
наявність зубного каменю;
організму не вистачає вітамінів;
протезування виконано некомпетентним лікарем, що призводить до травмування або всієї порожнини рота, або її окремих ділянок;
тривалий вплив шкідливих звичок;
чищення зубів здійснюється щіткою з жорсткою щетиною, сильно пошкоджує ясенні тканини;
часте дихання через рот;
регулярне споживання дуже гарячих напоїв або продуктів харчування;
потрапляння в організм різних препаратів, що викликали сильне отруєння;
на шкіру негативно вплинули алергічні, інфекційні та інші захворювання;
неефективне лікування гінгівіту гострої форми;
неправильний прикус і зуби, занадто тісно розташовані один від одного;
слабкий імунітет;
гормональний дисбаланс.

Фактори, які не залежать від людини

Якщо за чистотою зубів кожен стежить самостійно, то існує ряд обставин, на які не представляється можливості якось вплинути.

Догляд за порожниною рота — найкраща профілактика гінгівіту

Сюди відносять:

порушений режим сну, відпочинку, в раціоні присутні неякісні продукти;
споживання їжі здійснюється нерегулярно і в не призначеному кількості, також спостерігається нестача вітамінів;
депресія, стреси, слабшання імунітету;
ангіна, ГРВІ, грип;
цукровий діабет;
відмова від відвідування лікаря одного разу на рік;
вагітність.

Діагностика захворювання

Ознайомившись з симптоматикою і причинами появи гінгівіту хронічної форми, можна без проблем його визначити. Самостійне обчислення проблеми — добре, але для того, щоб остаточно упевнитися в здогадах, потрібно звернутися до лікаря. У правильності встановленого діагнозу стоматологом або пародонтологом можна бути впевненим, вони методом ретельного обстеження виносять остаточний вердикт.

Важливу роль відіграє діагностика, яка проводиться на першому етапі наступним чином:

фахівець вивчає причину недуги;
огляд стану слизової оболонки молярів і ясен за допомогою спеціального інструментарію, також враховується установка протезів і подібних пристроїв;
визначення ступеня перебігу захворювання.

Завдяки професійному обладнанню вдається зробити рентгенівські знімки зуба, в наслідок чого підтверджується або спростовується наявність ускладнень. Зондування допоможе виявити кровоточивість, помилкові ясенні кишені.

Способи лікування

Не вдасться обмежитися декількома діями для того, щоб усунути хронічний гінгівіт, тому необхідно пройти повний лікувальний курс. Лікування передбачає наступне:

ретельна обробка ротової порожнини антисептиками;
усунення карієсу, зубного каменю;
екстракція сильно пошкоджених молярів;
своєчасна заміна наявних протезів;
виправлення неправильного прикусу;
регулярна гігієна;
масаж ясен;
лазерна терапія та ультрафіолетове опромінення;
застосування антибактеріальних препаратів і засобів, що зміцнюють імунну систему.

Можливі ускладнення

Якщо не приймати ніяких дій для лікування гінгівіту, щось подібне може викликати серйозні наслідки, які потребують більш серйозного втручання.

Прогресуюче захворювання переходить в пародонтит, завдає шкоди зубам, також провокує виникнення таких ускладнень:

ураження кісток щелепи і періодонта занесеної інфекцією;
погіршення стану зубів, що проявляється їх розхитуванням і поганою стійкістю;
гематогенне інфікування, що заважає нормальній працездатності серця, печінки, судин, нирок;
виразковий гінгівіт;
абсцес ясен.

Профілактичні заходи

Коли від захворювання вдалося позбутися, то слід вживати заходи, що запобігають повторне його розвиток. Потрібно дотримуватися таких рекомендацій:

щоденне чищення зубів 2 рази на день;
полоскання ротової порожнини після кожного прийому їжі;
використовувати зубні нитки;
лікувати карієс;
викреслити з життя шкідливі звички;
віддавати перевагу якісним щітками і паст.

Закріпити ефект профілактики допоможе фізіотерапія, відвідування фахівця не рідше 1 рази в рік дозволить уникнути появи запального процесу.