Карієс: причини виникнення, методи лікування та профілактики

Зміст

• Методи діагностики
• Способи лікування
  • Медикаментозне лікування
  • Домашнє лікування
  • Медичні методи
• Як лікувати карієс у дітей
• Можливі ускладнення

Під впливом різних внутрішніх і зовнішніх факторів відбувається поступове руйнування твердих тканин зуба органічними кислотами, що виробляються в ході життєдіяльності карієсогенних бактерій.

Такий патологічний процес в медицині називається карієс зубів. Захворювання діагностується в різній стадії у 95% пацієнтів, що звернулися до стоматолога. В залежності від ступеня тяжкості карієсу лікар підбирає відповідні лікувальні процедури.

Методи діагностики

Виявити у пацієнта карієс для стоматолога зазвичай не складає труднощів, так як уражені ділянки зуба чітко виділяються на тлі здорових тканин. Діагностичні процедури проводяться для визначення глибини проникнення каріозного процесу і виявлення ознак, що допомагають відрізнити карієс від інших патологій стоматологічного характеру.

Винятком є початкова стадія захворювання, що характеризується появою плям на емалі, не завжди помітних неозброєним оком. У цьому випадку не обійтися без проведення спеціальних методик для виявлення патологічних вогнищ.

Основні види діагностичних заходів:

• Опитування пацієнта.

Допомагає встановити лікарю час виникнення і характер симптомів, наявність реакції зубів на різні подразники (гаряча і холодна їжа, солодощі), вид виявляється болю і проведених раніше стоматологічних процедур. Вивчення анамнезу проводиться з метою виявлення хронічних патологій, що впливають на перебіг захворювання.

• Огляд порожнини рота.

Для розгляду зубної поверхні застосовується стоматологічне дзеркало. Наявність зубного нальоту, тріщин і сколів свідчить про можливе проникнення карієсогенних бактерій у відкриту порожнину зуба, що і стає причиною розвитку карієсу.

Для проведення огляду рекомендується процедура зняття нальоту з усіх елементів зубів. Це дозволить більш якісно провести подальшу діагностику. Чорні крапки на емалі і темні порожнини вказують на те, що карієс знаходиться в середній або глибокої стадії.

• Зондування.

З допомогою зонда можна виявити шорсткості в рельєфі зуба і визначити рівень щільності тканин. Якщо вони стали м’якими, то руйнівний процес досяг глибокої стадії. Диференціальна діагностика в цьому випадку дозволяє розрізнити карієс і пульпіт. Чутливість зуба у першому випадку наголошується при зіткненні зонда зі стінками ураженого елемента, а при пульпіті дискомфорт виникає під час руху приладу в певному напрямку.

• Перкусія.

Для визначення наявності порожнини в зубі виконують постукування пінцетом по коронці.

• Висушування.

Очищену зубну поверхню ізолюють від слини та висушують її спрямованим потоком повітря. При наявності карієсу патогенні ділянки стануть матовими.

• Використання карієс-індикаторів.

Дієвий метод визначення початкової стадії захворювання. За допомогою стерильного тампона емаль покривають одним з маркерів — фуксин, йодид калію, метиленовий синій. Уражені ділянки забарвляться, вказавши на площу каріозного процесу. Яскраве фарбування буде свідчити про глибоке ураження тканин. У разі відсутності змін лікар припускає наявність флюорозу або гіпоплазії.

• Термопроба.

Зуб обробляють по черзі холодною і гарячою водою (18 і 60 градусів відповідно). Швидко проходить біль по закінченню дії подразника є ознакою карієсу, а її довгий збереження вказує на пульпіт.

• Стоматоскопия.

В затемненому приміщенні ротову порожнину висвітлюють ультрафіолетом. Уражені ділянки при цьому потемніють.

• Электроодонтометрия.

Використовується для диференціації карієсу від пульпіту. На волокнисту сполучну зубну тканину впливають електричним струмом.

При виникненні дискомфортних відчуттів діагностують пульпіт.

• Рентгенографія.

За допомогою рентгенівського знімка з’ясовують наявність уражених ділянок на бічній поверхні зубів. Дітям може бути призначений панорамний рентген. Вагітним діагностика здійснюється за допомогою радіовізіографа. Світлі плями на знімку на поверхні зубів свідчать про наявність карієсу.

При необхідності лікар проводить діагностичні заходи для розрахунку індексу гігієни та індексу КПУ.

Способи лікування

Методика лікування прямо залежить від глибини ураження зубних тканин каріозним процесом. У початкових стадіях захворювання можна скористатися спеціальними медикаментозними пастами і обійтися без препарування. При проникненні руйнівного процесу вглиб зуба лікування обов’язково включає в себе свердління і подальшу установку пломби.

Медикаментозне лікування

При діагнозі початкова або поверхнева стадія карієсу стоматолог може запропонувати провести процедуру ремінералізації емалі. Метою такого лікування є збагачення поверхневої оболонки необхідними мінералами, що сприяє її зміцненню.

Ремінералізація проводиться наступним чином:

• видалення зубного нальоту;
• сошлифовка нерівностей зубного рельєфу;
• покриття емалі реминерализирующими розчинами або пастами

Вражений елемент очищається від зубного нальоту і сошлифовываются нерівності. Емаль покривають такими засобами, як 10% розчин глюконату кальцію, Бифлюорид, Фторлак, і на її поверхні утворюється захисна плівка, що перешкоджає подальшому проникненню каріозних бактерій.

З метою зміцнення результату для чищення зубів необхідно використовувати реминерализирующие пасти або гелі (Р. О. К. С., Splat, Lacalut).

Для усунення больових відчуттів лікар порекомендує наступні медичні препарати, що володіють протизапальною дією:

• Кетонів;
• Кетарол;
• Кетонал;
• Німесил;
• Диклофенак.

При слабовыраженных болях використовують зубні краплі на основі валеріани або Баралгіном.

Препарати мають ряд протипоказань і побічних ефектів, тому перед прийомом потрібно обов’язково вивчити інструкцію і дотримуватися дозування, зазначену стоматологом.

Домашнє лікування

При діагностиці початковій стадії захворювання лікувальну терапію можна провести в домашніх умовах. Відвари, настої або пасти на основі лікарських рослин допоможуть зняти біль, зміцнити емаль, попередити поширення запального процесу.

Домашні рецепти лікування карієсу:

• настій прополісу (2 ст. л. настойки додають 1 ст. кип’яченої води), відвар шавлії (1 ст. л. трави на 200 мл окропу) і сік каланхое застосовують для полоскання ротової порожнини після кожного прийому їжі;
• мед використовується як зубна паста для усунення нальоту. Також можна приготувати жуйку на його основі, що сприяє зміцненню емалі (по 2 краплі соку лимона, меду, олії м’яти і додають в бджолиний віск);
• готують порошок активованого вугілля і змішують з водою до кашоподібного стану. Чищення зубів проводять 1 р. на 7 днів;
• ялицеве масло. При зубному болю вату просочують засобом і вводять в уражену елемент на 2-3 хв.;
• каланхое. Внутрішньою частиною аркуша змащується емаль.

При проведенні терапії в домашніх умовах необхідно дотримуватися таких правил:

• ретельно здійснювати чистку зубів 2 р. на день (вранці і ввечері);
• використовувати реминерализирующие пасти;
• процедуру виконувати полоскання після кожної трапези;
• виключити з раціону харчування солодощі;
• збільшити вживання овочів і фруктів, у складі яких присутні необхідні для зубів вітаміни і мінерали;
• при необхідності пити воду, збагачену фтором.

Як мінімум 1 р. на 6 міс. необхідно звертатися до стоматолога для проходження профілактичного огляду зубів з метою виявлення можливих пошкоджень зубних тканин каріозним процесом.

Медичні методи

При переході карієсу в поверхневу стадію більшість стоматологів застосовують метод пломбування ураженого елемента, метою якого є запобігання подальшого поширення патологічного процесу на сусідні одиниці.

Метод включає етапи:

• ультразвукова або механічне очищення зубів від нальоту і каменів;
• підбір кольору пломбувального матеріалу;
• ін’єкція місцевого анестетика в десну;
• препарування. З допомогою бормашини з порожнини ураженого елемента видаляються каріозні тканини;
• ізолювання робочої області від слини ватними кульками або коффердамом. Останній є найбільш ефективним засобом, хоч і вимагає додаткового часу для його встановлення;
• обробка порожнини антисептичним розчином;
• при лікуванні карієсу на міжзубний частини ураженої одиниці проводиться відновлення бічної стінки зуба за допомогою клинів або матриць;
• нанесення ортофосфорної кислоти, поліпшує зчеплення пломбувального матеріалу із зубними тканинами;
• обробка адгезивом емалі і дентину. Після нанесення його висушують полімеризаційною лампою;
• установка прокладки під пломбу для запобігання передчасної її осідання;
• заповнення каріозної порожнини пломбувальним матеріалом. Його затвердіння відбувається під впливом светополимеризационной лампи;
• шліфовка проводиться з метою усунення нерівностей пломби;
• полірування додає блиск пломбі, забезпечуючи естетичність зовнішнього вигляду.

Існують способи лікування поверхневої стадії захворювання без використання бормашини:

• лазер і озон застосовують при поверхневому карієсі. Другий метод використовують тільки в дитячій стоматології;
• повітряно-кінетичний;
• Icon – заповнення невеликих каріозних порожнин полімерним матеріалом.

Кожен з методів має свої переваги і недоліки, тому визначитися з вибором вам допоможе ваш лікуючий стоматолог, який врахує характер вашої проблеми і наявність фінансових коштів на проведення лікування.

Як лікувати карієс у дітей

Вибір методу лікування патологічного процесу у дітей проводиться з урахуванням віку дитини та ступеня тяжкості захворювання. Якщо карієс не поширився всередину зуба, стоматологи намагаються не вдаватися до препарування.

У цьому випадку використовуються методи:

• сріблення. Емаль обробляють 30% розчином нітрату срібла;
• ремінералізація;
• озонотерапія;
• глибоке фторування емалі;
• депофорез – обробка уражених тканин гідроокисом міді і кальцію допомогою слабкого розряду електричного струму;
• ICON.

При глибокій стадії карієсу застосовується метод пломбування. В якості анестезії малюкам проводять седацию, а дітям старшого віку вводиться меншу кількість анестетика.

Перед ін’єкцією лікар змащує десну знеболюючим гелем для посилення ефекту. Для препарування використовуються інструменти, а не бормашина. Пломба виготовляється з стіклономерного цементу.

Чи відчуваєте хвилювання перед візитом до стоматолога?ДаНет

Можливі ускладнення

Наявність джерела інфекції в ротовій порожнині може призвести до виникнення патологій:

• періодонтит;
• пульпіт;
• періостит;
• остеомієліт;
• флегмона;
• гранульома;
• кіста;
• захворювання серцево-судинної системи і травної системи;
• різні алергії.

У випадку запущеного карієсу руйнівний процес може призвести необхідності видалення ураженої одиниці зубного ряду, що негативно позначиться на стані прикусу.

Лікування такої стоматологічної патології рекомендується проводити у початковій стадії. Це дозволить уникнути не тільки розвитку серйозних ускладнень, але і збереже в цілості зубний ряд. Своєчасне звернення до лікаря допоможе підібрати менш безболісний метод лікування і скоротить його тривалість.