Гнійний пульпіт: причини, симптоми і методи лікування

Зміст

• Причини виникнення
• Симптоми
• Класифікація
• Діагностика
• Методи лікування
• Наслідки
• Профілактика

Пульпарный абсцес є другою назвою гнійного пульпіту. Захворювання являє собою запалення пульпи зуба, при якому вся її камера заповнюється гнійним ексудатом.

При такій стоматологічної патології досить важко визначити, який із зубів піддався запального процесу з причини поширення болю на всі елементи зубного ряду. Якщо не звернутися до лікаря, то запалення призведе до втрати зуба, розвитку небезпечних наслідків.

Причини виникнення

Розвиток гнійного пульпіту можливе від наступних причин:

• запущена форма карієсу, коли відбувається руйнування зуба і патогенні бактерії по канальцям, розташованим в дентині, проникають вглиб, інфікуючи його внутрішню порожнину, заповнену пухкою сполучною тканиною;
• пошкодження елемента зубного ряду (тріщина, облом) в результаті удару або падіння. При цьому порушується його цілісність і дентин залишається незахищеним, що збільшує ризик запалення;
• неякісний матеріал, що використовується при установці пломби;
• пародонтит і періодонтит. Інфекція потрапляє в пульпу через пародонтальна кишеня;
• гайморит;
• відкриття пульпової камери, її опік при необережному проведенні процедур в кабінеті;
• неправильно виконане лікування карієсу (неякісне протруювання тканин і не використання водно-повітряного охолодження).

Симптоми

При гнійному пульпіті пацієнти скаржаться на виникнення симптомів:

• нестерпний зубний біль пульсуючого характеру. Вона може бути постійною і посилюватися вночі, а також при натисканні на зуб, вживанні гарячої їжі, солодощів і кислих страв. По закінченню дії подразників дискомфорт зберігається протягом 30 хв. При цьому ураження верхніх зубів викликає біль у скронях, вилицях, нижньої щелепи, вухах, а нижніх – у потилиці, подчелюстную область, горло. В обох випадках вона поширюється на всі ділянки ротової порожнини. Зменшити неприємний симптом на короткий час допомагає дотик холодних продуктів до зуба, а застосування знеболюючих препаратів не приносить очікуваного ефекту;
• набряк на слизовій в місці запалення;
• емаль набуває темний відтінок;
• іноді ясна починають кровоточити, що може бути явною ознакою захворювання пародонту;
• підвищення температури тіла до 39 градусів, яке стає причиною гарячкового стану;
• погіршення загального самопочуття і слабкість, що ускладнює виконання яких-небудь дій і негативно відбивається на працездатності;
• білий або жовтий наліт на поверхні емалі;
• смердючий запах з ротової порожнини;
• розхитування зуба;
• болю не дозволяють людині нормально спати (безсоння).

При огляді стоматолог бачить відкриту і глибоку порожнину зуба. На її дні знаходиться зруйнований дентин, при отриманні якого помітний гнійний ексудат.

Класифікація

Медики виділяють 2 стадії гнійного пульпіту:

Діагностика

Щоб встановити діагноз стоматолог повинен виконати дії:

Провести опитування пацієнта, за допомогою якого можна дізнатися характер симптомів:

• наявність болю, а також її тривалість і вид;
• реакція зубів на температурні подразники;
• в які області відбувається іррадіація болю;
• наявність інших симптомів, що впливають на загальне самопочуття, і час їх прояву.

Огляд ротової порожнини на предмет наявності каріозних порожнин і ураження ясен. За допомогою перкусії визначається місце запалення (постукування пінцетом) і реакція пульпи на температурний подразник (потік холодного повітря). Болюча перкусія свідчить про запалення пародонту.

Для уточнення діагнозу лікар призначає проведення досліджень:

• зондування дозволяє визначити стан дентину;
• рентгенографія. Знімок дає можливість з’ясувати особливості будови зуба, глибину їх поразки і яке лікування проводилось раніше. У випадку з вагітними пацієнтками використовується радіовізіограф, який відрізняється меншим опроміненням та отриманням цифрового знімка після дослідження;
• электроодонтометрия. На пульпу впливають імпульсами електричного струму. При сильному запаленні реакція зубів буде проявлятися при більшій силі струму. Пацієнт в цьому випадку відчуває поколювання. У тому випадку, коли пульпа загинула людина відчує лише невеликий поштовх або слабке дотик. Процедура призначається з метою визначення вогнища запалення і ступеня ураження нервів;
• реодентография. Дозволяє оцінити стан кровотоку у судинах пульпи. На коронку зуба, попередньо оброблену сухим ватним тампоном, накладають 2 електрода. Вони виконані у вигляді металевих пластин, поміщених в пластмасову обойму. Усередині знаходяться гнучкі провідники, що з’єднують електроди і реограф. Десневый край змащується біологічним клеєм, а на електроди наноситься спеціальна паста, що знижує перехідний опір. Частота подається струму повинна знаходитися в межі 500 кГц-1МГц. Метод безболісний. Після його проведення отримують графічне зображення;
• порушення кровотоку до пульпи можна визначити за допомогою лазерної допплерівської флоуметрии.

Рентген дозволяє точно визначити в якому стані знаходиться зуб

Необхідно провести диференціальну діагностику, щоб не переплутати стоматологічну проблему із захворюваннями:

• гіперемія нерва. Нагадує карієс зубів, при впливі подразників відрізняється болем;
• папіліт. Характеризується почервонінням і запаленням міжзубного сосочка;
• апікальний періодонтит. Ознакою захворювання є болі, що посилюються при тиску на зуб. Іноді може з’являтися відчуття, що він випирає;
• запалення трійчастого нерва. Біль має стріляючий характер, проявляється під час дотику до особі;
• альвеоліт спостерігається після видалення зуба. Його виникнення провокує інфікування відкритої лунки.

У ряді випадків пацієнта можуть направити до невролога для виключення захворювань такого характеру.

Методи лікування

Для усунення проблеми використовують 2 способи:

• вітальний;
• девитальный.

Суть першого методу – збереження життєздатності пульпи шляхом вилучення некротичних ділянок. Проводиться вітальне лікування таким способом:

• пацієнту вводять в десну місцевий анестетик (Ультракаїн) поблизу нервових закінчень, щоб попередити виникнення болю. При необхідності місце ін’єкції змащують знеболюючим гелем. Ефект анестезії настає через 5-15 хв.;
• виконує відкриття пульпової камери;
• очищають канали з допомогою спеціального стоматологічного інструменту – файлу. Вони можуть бути різної довжини. Вибрані файли вкручуються в отвір, збільшуючи його діаметр;
• видаляються уражені ділянки;
• виконують обробку каналів антисептичним розчином (хлоргексидин, гіпохлорит натрію). У ряді випадків стоматолог залишає в порожнині зуба протизапальний гель до наступного прийому, а через 2 дні проводить повторну чищення каналів;
• з допомогою конусовидного бору розсвердлюється отвір необхідної глибини;
• канали пломбуються;
• встановлюється постійна пломба. Виготовляється вона з міцного і антиалергенного матеріалу, який повинен швидко застигнути і зберігати необхідний обсяг тривалий період часу.

Лікування за допомогою девитального методу відбувається в 2 етапи. При першому візиті пацієнта стоматолог виконує процедури:

• ін’єкція місцевого анестетика в десну під ураженим зубом;
• розкриття порожнини зуба;
• дезінфекція каналу;
• закладення спеціальної пасти, що забезпечує загибель нерва протягом 7 днів.
  Використовуються препарати на основі миш’яку (Септодонт, Пульпарсен, Каустицин), а також пасти, у складі яких він відсутній (Девит-П і Девит-З);
• по закінченню прийому лікар встановлює тимчасову пломбу, яка закріплюється стоматологічним клеєм.

Другий прийом призначається через тиждень, коли відбудеться омертвіння нерва, включає в себе проведення дій:

• видалення встановленого пломбувального матеріалу;
• очищення каналу і видалення всієї пульпи;
• пломбування каналів та встановлення постійної пломби.

Процедура лікування гнійного пульпіту у дітей та вагітних нічим не відрізняється, але лікар повинен правильно підібрати знеболюючий препарат і ретельно розрахувати його дозу, щоб не завдати шкоди пацієнту.

Вибір методу лікування залежить від рішення стоматолога. Пацієнту схиляються до витальному способу, за допомогою якого проблема вирішується за одне відвідування. Важливо враховувати результат обриву нерва під час його видалення. Небезпека другого методу не так висока, можлива при використанні пасти на основі миш’яку. Якщо ви не прийдете на прийом в потрібний день, то це може призвести до руйнування зуба, необхідності його видалення.

Народні способи лікування категорично забороняється застосовувати при такій патології, так як це може спричинити за собою небезпечні наслідки. Єдине, що дозволяють стоматологи, це використовувати лікарські трави для усунення болю при неможливості потрапити на прийом.

Наслідки

При не проведенні своєчасного лікування така патологія стоматологічного характеру небезпечна наступними наслідками:

• гострий періодонтит;
• периостатит – запальний процес в окісті;
• інфекційне ураження кісток щелепи;
• остеомієліт;
• втрата одного або декількох елементів зубного ряду;
• запалення головного мозку;
• при зараженні крові настає сепсис.

Останнє ускладнення найбільш небезпечно і може стати причиною летального результату, тому постарайтеся не відкладати вирішення цієї проблеми і як можна швидше звернутися до лікаря для проведення необхідного лікування.

Профілактика

Запобігти розвиток гнійного пульпіту можна за допомогою дотримання основних правил профілактики:

• ретельне і регулярне очищення ротової порожнини з допомогою щітки і пасти, яка допоможе попередити виникнення першопричини — карієсу;
• ополіскування рота після прийняття їжі;
• відвідувати стоматолога 2 р. на рік, а також при наявності болю в зубах і кровоточивості ясен;
• здійснювати лікування зубів у перевірених клініках, де лікар використовує якісний матеріал для пломби. Постарайтеся заздалегідь дізнатися у знайомих відгуки про лікування у різних лікарів;
• своєчасно пролечивать карієс і усувати зубні камені;
• дотримуватися профілактику будь-яких захворювань ротової порожнини;
• не відкривати зубами кришки пляшок і не розколювати горіхи.

Гнійний пульпіт є небезпечною патологією, ігнорування якого загрожує не тільки втратою зубів, але і смертю.

Постарайтеся виконувати профілактичні заходи для запобігання його виникнення, а при появі симптомів запалення стоматологічного характеру зверніться до лікаря.