Зміст
- Чому виникає?
- Класифікація
- Катаральний
- Атрофічний
- Кандидозний
- Десквамативний
- Складчастий
- Лікування глоситу в дитячому віці
- Лікування у дорослих
- Антисептик
- Антибіотик
- Антибактеріальна мазь
- Анестетик
- Народні методи лікування
Мова складається з м’язових тканин та слизової оболонки, на поверхні якого знаходяться невеликі сосочки, различающие температурний режим і смакові характеристики продуктів харчування. Також мовою розташовуються дотикові рецептори. При впливі негативних чинників у цій області розвивається запальний процес.
У медичній практиці це називається глоситом. Це захворювання загального характеру, що включає в себе і незапальні ураження мови. Патологія має другорядний характер, розвивається на тлі іншого захворювання.
Клінічні ознаки запалення мови — дискомфортні відчуття в процесі пережовування їжі і ковтання. При деяких різновидах глоситу уражений орган збільшується у розмірах, страждає проходимостей шляхів.
Чому виникає?
Лікарі виділяють кілька провокуючих чинників запального і інфекційного ураження мови.
- Негативна реакція імунної системи на пасту для зубів та інші засоби особистої гігієни за доглядом для ротової порожнини. Глосит провокується при алергічної реакції на матеріал, з якого виготовлений протез, на медикаментозні засоби.
- Ризик виникнення глоситу збільшується при розвитку в організмі захворювань вірусного або бактеріального характеру.
- Сухість в порожнині рота провокує розвиток патогенної флори, що провокує запальний процес мовою.
- Травмування від використання брекетів.
- Недостатня концентрація залози в організмі.
- Пошкодження гострими предметами, від хімічного пошкодження мови.
- Опік слизової порожнини рота.
- Глистова інвазії характеру.
- Грибкові захворювання ротової порожнини, наприклад, грибок Кандида.
- Патології, що зачіпають шлунково-кишковий тракт, кровоносну систему або ендокринну.
- Недостатня концентрація в організмі вітаміну Ст.
- Порушення в курсі лікування лікарськими препаратами антибактеріального характеру.
- Експлуатація гангліоблокаторів.
Також слід виділити клінічні ознаки, за наявності яких слід припустити розвиток запального процесу мови.
- Неприємний запах з порожнини рота.
- У процесі пережовування їжі відзначаються хворобливі відчуття в області мови.
- Дискомфортні відчуття в області гортані.
- Набряклість слизових оболонок ротової порожнини.
- Посилена робота слинних залоз.
- У деяких випадках розвитку глоситу відзначаються невеликі плями червоного відтінку.
- Зменшується рухливість мови, орган стає сухим, у хворого збільшується відчуття спраги.
Існує багато провокуючих факторів і клінічних ознак захворювання. Щоб скласти ефективний курс лікування, потрібно визначити різновид глоситу. Слід приділити увагу особливостям прояву кожної форми патології.
Рідше хвороба розвивається у дитячому віці. Це пояснюється кількома провокуючими факторами. Найчастіше у дітей зустрічається катаральний характер захворювання, що розвивається внаслідок неправильного призначення протезів або брекетів. При лікуванні ротової порожнини у дитини слід вибрати кваліфікованого фахівця, щоб уникнути ускладнень у майбутньому. Спровокувати глосит може прикушення мови, на ураженому органі виникає почервоніння, розвивається больовий синдром.
Патологія десквамативного типу у дітей розвивається в результаті наступних патологічних синдромів.
- Глистова інвазія типу.
- Патології кровоносної системи.
- Дерматит атопічного характеру.
Труднощі при діагностиці десквамативного глоситу полягає у відсутності хворобливих відчуттів в процесі діалогу або споживання їжі. Патологію вдасться діагностувати при зовнішньому огляді порожнини рота, звертаючи особливу увагу стану слизової мови.
Спровокувати виникнення кандидозної форми глоситу в дитячому віці здатний цукровий діабет, а також тривалий характер використання медикаментозних засобів антибактеріальної типу. Внаслідок розвитку патогенної мікрофлори провокується активне розмноження грибкових мікроорганізмів.
Багато дітей в малому віці намагаються доторкнутися язиком до різноманітних предметів. При ослабленою імунною системи це здатне спровокувати виникнення запального процесу мовою.
Класифікація
Частіше інших різновидів зустрічається поверхневе ушкодження мови. Клінічні ознаки патології подібні стоматиту. Патологія зачіпає лише слизову оболонку.
Більш серйозними і складними в терапії формами є катаральний і глибокий глосит. Хвороба вражає глибокі шари органу і порожнину рота. Гнійно-флегмозный характер запалення є найбільш серйозними. При виразкових осередках на ураженому органі ставиться діагноз виразковий глосит.
Симптоматика залежить від типу патологічного синдрому. Клінічними ознаками глоситу афтозного характеру є неприємний запах з ротової порожнини, збільшений язик, наліт жовтуватого відтінку. Алергічний тип патології розвивається внаслідок негативної реакції імунної системи на засоби по догляду за ротовою порожниною. Характерними клінічними ознаками алергічної різновиди вважається почервоніння, відчуття свербежу і печіння, невелика набряклість.
Катаральний
Катаральна різновид патології супроводжується почервонінням ураженого органу, освітою світлого нальоту. Патологічний процес поширюється лише на поверхні слизової оболонки, особливо ліва і права частина мови. У процесі споживання їжі і розмови пацієнти, які страждають від катаральної форми, скаржаться на сильні дискомфортні відчуття.
Розвивається в результаті порушення правил гігієни, неправильне встановлення пломби або порушення при розвитку зубного тіла. Катаральний характер захворювання часто є наслідком стоматиту.
Атрофічний
Атрофічна форма патології не супроводжується утворенням нальоту на ураженому органі. Характерною клінічною ознакою є розвивається атрофічний процес м’язових тканин. Відзначається гладкість мови. Частіше діагностується у хворих, які страждають від хронічних вірусних або грибкових хвороб.
Атрофічний характер захворювання вимагає своєчасної терапії. Не завжди вдається діагностувати патологію на початкових етапах розвитку. Виражені клінічні ознаки на ранньому терміні відсутня. При виникненні дискомфорту частіше патологія знаходиться на 3 – 4 стадії розвитку.
При гистолоческих процедурах виявляється расширенность судин. Симптомом атрофічної форми є червона пляма на органі. При атрофічному процесі змінюються смакові відчуття.
Кандидозний
Провокуючим фактором є грибок Кандида. На початкових етапах прогресування патології больовий синдром відсутній. По мірі розвитку захворювання з’являється характерна симптоматика. Виникає почуття печіння, процес вживання їжі та ведення розмови викликає сильні больові відчуття.
Частіше виникає в дитячому і літньому віці. Для патології властивий хронічний характер розвитку. Загострення виникають при ослабленій імунній системі.
Чи відчуваєте хвилювання перед візитом до стоматолога?ДаНет
Терапія кандидозної форми полягає в призначення лікарських препаратів протизапальної та протигрибкової характеру.
Десквамативний
Альтернативне назва – географічний. Розвивається внаслідок порушень в роботі шлунково-кишкового тракту або з причини виникнення захворювання інфекційного характеру. Першими клінічними ознаками вважається світле пляма, що поступово набуває рожевий відтінок.
Больовий синдром відсутній. Провокуючими факторами є недостатня концентрація вітамінів в організмі, патології системи кровообігу, а також захворювання ендокринної системи.
Складчастий
Відноситься до захворювань вродженого характеру. Складки розташовуються по всій довжині мови. Патологія може не мати клінічних ознак за винятком зовнішнього вигляду, не погіршує якість мови, не потребує спеціальному курсі лікування.
Існує безліч інших форм захворювання. Патологічний синдром діагностується після вивчення клінічних ознак. Тільки після визначення різновиди захворювання складається курс лікування. Список використовуваних лікарських препаратів залежить від форми патології.
Лікування глоситу в дитячому віці
Клінічні ознаки захворювання залежно від його різновиди відрізняються. При самостійному характері патології, що розвивається на початковій стадії, хвороба вдасться перемогти в домашніх умовах. З цією метою використовуються народні рецепти.
При наявності підвищеної температури, загальної слабкості, швидкої стомлюваності дитини, робляться висновки про запальний процес в організмі.
Визначити тип глоситу в компетенції лікар. Складати курс лікування потрібно в медичному закладі. Терапія захворювання у дітей дотримується принципів.
- Використовується медикаментозне засіб.
- Терапія повинна бути безпечною для дитячого організму.
- Процес лікування не повинен супроводжуватися труднощами для хворої дитини.
- Потрібно знизити ймовірність виникнення алергічної реакції і ускладнень.
Вищеописаним вимогам повністю відповідають медикаментозні кошти місцевого використання. Призначають полоскання ротової порожнини кілька разів в день, зокрема, після прийому їжі. При локальному характері впливу на уражену ділянку вдається звести до мінімуму ризик виникнення побічних ефектів.
При виборі лікарського засобу, слід враховувати різновид глоситу, етап його розвитку, характер клінічних проявів, індивідуальні особливості розвитку захворювання. Використовуються коригування режиму харчування, постільний режим для прискорення одужання та підвищення ефективності лікування.
При діагностуванні поразки мови у немовляти, слід зробити частішим годування малюка. Однак інтервал між лактацією повинен складати не менше 120 хвилин.
Лікування у дорослих
Ефективність терапевтичних процедур залежить від правил особистої гігієни рота. Потрібно очищати не тільки зубний ряд, а приділяти увагу видаленню скупчилися відкладень мовою. З цією метою використовувати поверхню на звороті зубної щітки.
Поверхня мови характеризується шорсткістю, поступово на органі скупчуються патогенні мікроорганізми, зокрема грибки Кандіда та інші бактерії. По мірі скупчуванню збільшується ризик виникнення глоситу. Потрібно очищати ротову порожнину два рази в день, в ранковий і вечірній час доби. Після кожного вживання їжі слід ополіскувати ротову порожнину. Це дозволить уникнути відкладення частинок їжі. Для цього підійде звичайна вода, лікарі рекомендують використовувати настої трав, що володіють цілющим ефектом або різні еліксири з аптек.
Хворому треба уникати травмування ураженого органу. Потрібно відмовитися від гарячої їжі і напоїв, мінімізувати можливість порізів або надкусывания мови. В процесі лікування запального процесу рекомендується споживати нетверду їжі, каші та пюре. При вживанні твердих продуктів харчування не виключається можливість розвитку больового синдрому. У разі відсутності болю вирішуються яблука і груші.
Дотримання правил особистої гігієни не дає можливості повністю виключити ризик розвитку глоситу. При виникненні перших клінічних ознак патології слід звернутися в медичний заклад за консультацією.
Доктор проведе діагностичні процедури, складе рекомендації з терапії патологічного синдрому і провокуючих факторів.
Антисептик
Використовується один із засобів зовнішнього застосування антисептичного характеру.
Хлоргексидин є одним із найпоширеніших варіантів лікування запального процесу мови. Позитивним сторонами є висока ефективність проти більшості патогенних мікроорганізмів ,низька грошова вартість, можливість використання лікарського засобу і жінкам в процесі виношування дитини або в лактаційний період. Також плюсом є мало кількість побічних ефектів, що дозволяє використовувати медикаментозне засіб більшості пацієнтів, які страждають від глоситу.
До недоліків слід віднести виключно місцеве застосування лікарського препарату, а також протипоказання до використання Хлоргексидину для лікування дітей. Препарат вважається агресивним розчином, який вступає в хімічну реакцію з деякими речовинами.
Альтернативним варіантом є фурацилін. З переваг можна відзначити низьку грошову вартість лікарського препарату, відсутність запаху і звикання. З негативних сторін слід виділити можливу алергічну реакцію на складові лікарського препарату.
Антибіотик
При важких формах запального процесу вищеописаного органу, лікарі призначають антибактеріальну медикаментозне засіб. При лікуванні глоситу часто призначається Тетрациклін. Відомий антибіотик широкого спектру застосування, що впливає на більшість патогенних мікроорганізмів.
Для лікування дорослого пацієнта використовується дозування 250 мг, потрібно приймати раз на 6 годин. Лікарський препарат місцевого характеру застосування використовується 3 – 4 рази на добу.
Антибактеріальна мазь
Для усунення клінічних ознак і боротьбою з більшістю форм глоситу використовується Солкосерил. Лікарський препарат має стимулюючий вплив на організм, прискорює регенерацію тканин ротової порожнини.
- Процес загоєння отриманих травм прискорюється.
- Стимулюються обмінні процеси місцевого типи на рівні тканин.
- Медикаментозне засіб сприяє отриманню кисню та інших поживних речовин клітинами.
- Стимулюється вироблення колагенових волокон.
- Прискорюється процес оновлення тканин.
Солкосерил бореться з патологічними виділеннями і виразковими вогнищами. Лікарський препарат створюють плівку на поверхні пошкодженого органу, забезпечуючи захист від проникнення патогенних мікроорганізмів. Перед використанням засобу слід очистити зону від забруднень і накипу. Також слід переконатися у відсутності алергічної реакції на складові лікарського препарату.
Засіб наноситься малим шаром на пошкодження, використовується 2-3 рази в день. При необхідності лікар призначає ін’єкції Солкосерилу. Медикамент вводиться два рази на добу.
Іноді можливі побічні ефекти, що виражаються у вигляді відчуття печіння слизової. Дане клінічне прояви не є приводом зупиняти лікування, усувається без додаткової терапії.
Анестетик
При скаргах на сильні больові відчуття в курс лікування включається лікарський препарат анестезуючого характеру. Наприклад, Лідокаїн. Перевагою медикаментозного засобу є швидкий ефект. Больовий синдром зникає протягом декількох хвилин, має низьку грошовою вартістю.
Важливим чинником є відсутність тиск на серцеву систему, що дозволяє використовувати медикаментозне засіб пацієнтами, що страждають від патологій серця.
Лікарський препарат у формі спрею з обережністю використовується для літніх пацієнтів і хворих дітей. Протипоказанням до використання Лідокаїну є процес виношування дитини, а також період лактації.
Народні методи лікування
Терапію запалення на ураженому органі слід розпочинати після консультації в медичному закладі. При неможливості звернутися за допомогою до кваліфікованого лікаря, рекомендується скористатися методиками народної медицини. Методики не зможуть усунути патологічний синдром повністю, однак послаблять клінічні ознаки захворювання.
Крім зборів лікарських трав ефективним засобом вважається свіжий сік картоплі. Отриманою рідиною слід проводити полоскання порожнини рота після вживання їжі.
Незалежно від методики полоскання, після процедури забороняється їсти і пити протягом години.
При легких формах патологічного синдрому вдасться перемогти захворювання самостійно.
- Внести коригування в раціон харчування. Подається їжі повинна бути теплою температурою. Рекомендується готувати продукти харчування на пару або тушкувати. Категорично протипоказано використання спецій і солі. Слід на деякий час відмовитися від смаженої та копченої їжі.
- Потрібно збільшити обсяги споживаної рідини. Рекомендується пити більше чаю на трав’яній основі з мінімальним додаванням цукру. Дозволяється прийом мінеральної негазованої води. Слід відмовитися від спиртовмісних напоїв. Допускається вживання кисломолочної продукції.
- Слід ретельно дотримуватися правил гігієни порожнини рота. Щітка для зубів повинна бути завжди чистою. Потрібно вибирати пасти та ополіскувачі без лаурилсульфат натрію. Стоматологи рекомендують після прийому їжі полоскати ротову порожнину настоянкам на основі дубової кори. Потрібно приділяти увагу очищення проміжків між зубними тілами.
Терапію вищеописаного патологічного синдрому допустимо проводить в домашніх умовах. Більшість засобів на рослинній основі характеризується антимікробною дією на організм, знищенням патогенних флори ротової порожнини.
При використанні народних рецептів перед їх використанням рекомендується консультація у лікаря.
