Зміст
- Основні причини виникнення недуги
- Основні форми захворювання
- Стадії патологічного процесу
- Характерна симптоматика
- Діагностичні маніпуляції
- Особливості лікування гіпертрофічного гінгівіту
- Процедури для відновлення тканин ясен
- Заходи профілактики
Гінгівіт, який розвивається по гіпертрофічному типу – це хронічне захворювання. Для нього характерні серйозні зміни, що охоплює верхню частину ясен. Вони не тільки збільшуються в розмірі, але формують помилкові кишені. Головна особливість гіпертрофічної форми недуги в тому, що набряк зачіпає не тільки поверхневі, але і глибокі тканини.
Гінгівіт, який розвивається по гіпертрофічному типу – це хронічне захворювання
На практиці такий патологічний процес зустрічається рідко, не більше 5% від загального числа проблем з пародонтальної тканиною. Проблема може розвиватися, як самостійно, так і на тлі деяких інших захворювань порожнини рота.
Основні причини виникнення недуги
Факторів, які можуть спровокувати розвиток гінгівіту по гіпертрофічному типу, існує кілька. Фахівці поділяють їх на загальні і локальні.
До категорії місцевих або локальних факторів відноситься:
- порушення розташування зубів;
- укорочена вуздечка мовою;
- аномалії прикусу;
- формування зубного каменю на коронці;
- механічне травмування тканин навколо зуба, пошкодження в силу тих чи інших причин.
Існує кілька факторів, які можуть спровокувати розвиток гінгівіту по гіпертрофічному типу
До категорії загальних факторів відноситься:
- недуги, викликані проблемами з функціонуванням ендокринної залози;
- лейкоз;
- хронічні недуги нервової системи;
- порушення гормонального характеру;
- застосування певних лікарських препаратів;
- недолік вітаміну С.
Фахівці звертають увагу на той факт, що на практиці основною причиною розвитку хвороб, що зачіпають порожнину рота, виявляється порушення правил гігієни.
Основні форми захворювання
Визначити ту чи іншу форму гіпертрофічного гінгівіту можна за характерним проявам. Виходячи з особливостей ураження, недуга може мати гранулюючу або фіброзну форму. Кожна з них має свої характерні особливості.
Для фіброзної форми недуги характерно істотне розростання сосочків ясен, що супроводжується їх фарбуванням до виражений рожевий відтінок. Вони починають сильно кровоточити, набувають надмірно щільну консистенцію.
Виявляється патологічний процес в сильних больових відчуттях поряд з естетичними порушеннями.
Для набрякової форми недуги характерна сильна набряклість і набряк сосочків, з-за чого вони починають синіти. Структура їх знаходить пухку консистенцію, зондування супроводжується кровотечею. Патологічний процес супроводжується значним болем, що підсилюється при гігієни порожнини рота або при прийомах їжі.
Стадії патологічного процесу
Фахівці виділяють не тільки форми для гіпертрофічного гінгівіту, але і стадії патологічного процесу. Виходячи зі ступеня ураження тканин виділяють:
- легка ступінь, десна покриває не більше 1/3 частини зуба;
- середня ступінь, може перекривати до половини висоти зубів;
- важка ступінь передбачає приховування більшої частини зуба.
Характерна симптоматика
Головне прояв гіпертрофічного гінгівіту – набряклість ясен. Поряд з цим можливо печіння, болючість в ході прийому їжі, реакція на кислі, гарячі або холодні частинки. Ще може спостерігатися кровоточивість. Змінюється в гіршу сторону і зовнішній вигляд ротової порожнини.
Крім сильної набряклості при даній формі гінгівіту істотно підвищується чутливість зубів і болючість ясен навіть при мінімальному впливі.
Головне прояв гіпертрофічного гінгівіту – сильна набряклість ясен
При огляді стоматолога помітна набряклість, гіперплазія сосочків між зубами, на тлі гіперемії вони знаходять ціанотичним відтінком. У кишеньках збираються відкладення, в тому числі зубний камінь.
При розвитку фіброзного гіпертрофічного гінгівіту значно погіршується естетика ротової порожнини. Зовнішня маса ясен активно наростає. Самі вони стають жорсткими, що ускладнює процес подрібнення їжі в роті.
В ході професійного огляду фіброзна форма виявляє себе горбиками поверхні ясен. Причому фарбування їх слабо змінюється, кровоточивість відсутня. Але утворення твердої або м’якої структури по краях зубів є. Повноцінний гігієнічний догляд за зубами та ротовою порожниною ускладнюється.
Діагностичні маніпуляції
Діагностика передбачає проведення обстеження за допомогою стандартних стоматологічних інструментів. Фахівець оцінить не тільки ступінь кровоточивості, але характер нальоту на яснах, його особливості. Для обстеження борозни застосовується зонд.
Для уточнення діагнозу виконується:
- візуальний і інструментальний огляд;
- застосування індексу гігієни порожнини рота;
- біопсія та ортопантомографія;
- панорамна рентгенографія;
- показники РМА;
- зондування для оцінки ступеня залучення тканин в патологічний процес;
- морфологічні дослідження тканини.
Стоматолог після обстеження зможе назвати точний діагноз
В ході обстеження увага приділяється початок патологічного процесу. Це важливо для вибору тактики лікування. Увага приділяється навіть при наявності тільки початкових ознак недуги.
Особливості лікування гіпертрофічного гінгівіту
Тактика лікування для кожного конкретного випадку вибирається виходячи з особливостей кожного конкретного випадку. Всі зусилля спочатку кидаються на усунення першопричини патологічного процесу. Виходячи зі ступеня тяжкості недуги, вибираються медикаменти загального або місцевого впливу. Вони можуть не тільки впливати на провокуючий фактор, але сприяти регенерації тканин ясен, відновленню нормального перебігу обмінних процесів.
Лікування гіпертрофічного гінгівіту
Медикаментозне лікування доповнюється повноцінної професійної чищенням зубів в рамках санації ротової порожнини.
Методика лікування виглядає так:
- видалення наявних відкладень, що дозволяє усунути присутність патогенних бактерій;
- обробка ротової порожнини антисептичними розчинами;
- аплікації, нанесення паст і гелів, що характеризуються протизапальними і антибактеріальними властивостями;
- полоскання;
- фізіотерапевтичні процедури (тут може бути вибрано вплив ультразвуком, електрофорез, лазеротерапія, дарсонвалізація, масаж ясен);
У найбільш складних випадках, при відсутності належного ефекту від цих заходів, можуть бути призначені ін’єкції в ясна, передбачають введення етилового спирту, глюконату або хлориду кальцію.
У складних випадках можуть бути призначені ін’єкції в ясна
При лікуванні гіпертрофічного гінгівіту, має фіброзну форму, потрібні більш серйозні методи лікування. Для усунення розрослася тканини може застосовуватися:
- гінгівектомія, тобто, висічення тканин надлишку, приховує зуб;
- кріодеструкція – вплив на сосочки ясен із застосуванням низьких температур.
Так чи інакше, при лікуванні гінгівіту потрібна обов’язкова обробка ротової порожнини. Для цього підійдуть препарати, що характеризуються протизапальну дію поряд з антисептичними властивостями. На практиці зазвичай призначається Холисал, Димексид, Хлоргексидин, Меридол.
Процедури для відновлення тканин ясен
У рамках комплексного лікування зазвичай звертаються до фізіотерапевтичним процедурам. Найбільш ефективними вважаються такі варіанти лікування:
- Електрофорез, передбачає спрямована дія імпульсів струму, яке супроводжується введенням медикаментозного препарату на уражену область. Терапія гінгівіту передбачає застосування гепарину або глюконату кальцію. Завдяки спрямованої дії струму активізується рух крові, за рахунок якого відбувається переміщення введеного препарату до уражених зон. Зазвичай склад курсу передбачає виконання десятка процедур.
- Дарсонвалізація також передбачає дію електричного струму, що має невелику силу, спрямоване на уражені області. Це забезпечує активізацію зростання повноцінних клітин в тканинах ясен поряд з внутрішнім обміном. Процедура актуальна при значному розростання тканин.
- До лазеротерапії звертаються, щоб відновити повноцінне перебіг обмінних процесів в тканинах, поряд з роботою найдрібніших судин. Спеціальні медичні апарати забезпечують спрямований вплив допомогою низькочастотного лазера. Для отримання очікуваного ефекту зазвичай достатньо 5-7 процедур.
Процедура електрофорезу
При лікуванні гіпертрофічного гінгівіту домогтися позитивного ефекту допоможе тільки медикаментозне лікування, дія якого доповнюється спеціальними медикаментозними процедурами. Самолікування, так само як і звернення до народних методів лікування для таких випадків неприпустимо. Це серйозна недуга, який може мати серйозні наслідки при відсутності своєчасного адекватного лікування.
В окремих випадках лікар може порекомендувати народні засоби, наприклад, для виконання полоскання (відвар ромашки та інші). Але можливість їх застосування може оцінити тільки фахівець.
Заходи профілактики
Дотримання простих рекомендація допоможе не допустити розвитку подібних захворювань або звести до мінімуму ймовірність рецидиву.
Фахівці рекомендують:
- мінімізувати механічне дію на ясна;
- регулярно проходити огляди стоматолога;
- користуватися спеціальними обполіскувачами для забезпечення гігієни ротової порожнини;
- вчасно починати лікування при перших ознаках патологічного процесу;
- застосування за рекомендацією лікаря препаратів для зміцнення ясен;
- вживати заходів для зміцнення імунітету.
