Гінгівіт: симптоми і лікування у дорослих

Зміст

• Основні причини розвитку гінгівіту
• Характерна симптоматика
• Класифікація гінгівіту: основні види
• Лікування гінгівіту
• Медикаментозна терапія
• Народні засоби в лікуванні гінгівіту
• Профілактичні заходи по закінченні лікування

Гінгівіт — патологічний процес запального характеру, який розвивається на слизовій оболонці ясен, ротової порожнини.

Він може супроводжуватися не тільки вираженим почервонінням ураженої області, але і кровоточивістю, появи ерозивних ділянок. Причин його розвитку кілька, але частіше гінгівіт обумовлений недостатньою гігієною ротової порожнини.

Гінгівіт — патологічний процес запального характеру

Важливо своєчасний початок лікування недуги, інакше він може перерости в пародонтит, призвести до втрати зубів з-за їх розхитування.

Основні причини розвитку гінгівіту

Фахівці класифікують причини, які можуть спровокувати розвиток гінгівіту на дві групи – зовнішні та внутрішні.

Внутрішні фактори представлені:

• нестачею в організмі речовин і вітамінів;
• ослаблення імунітету;
• недуги, що зачіпають шлунково-кишковий тракт;
• прорізування «зубів мудрості»
• проблеми з плином обміну речовин;
• цукровий діабет;
• психічні порушення і регулярні стреси.

Гінгівіт можуть провокувати як зовнішні, так і внутрішні фактори

Серед зовнішніх факторів провокує розвиток гінгівіту:

• травмування ротової порожнини погано поставленими пломбами, брекетами та іншим;
• постійне ротове дихання на тлі гаймориту або бронхіту з хронічним перебігом;
• погана гігієна ротової порожнини, особливо скупчення нальоту на зубах;
• опіки та інші травми слизової оболонки;
• куріння;
• розвиток інфекційних процесів.

Фахівці запевняють, що причиною гінгівіту є поганий догляд за зубами. Саме з-за цього починається формування зубних бляшок.

При підозрі на гінгівіт потрібне проведення ретельної діагностики, так як його характерні прояви часто властиві й іншим серйозним недугам.

Характерна симптоматика

Прояви патологічного процесу визначаються характером, формою і ступенем його розвитку. Загальні ознаки гінгівіту такі:

• кровоточивість ясен;
• гіпертрофія;
• болючість, що супроводжує прийоми їжі;
• виражене почервоніння;
• набряклість;
• формування виразок на поверхні ясен;
• свербіж ясен.

При гінгівіті спостерігається виражене почервоніння ясен

На тлі розвитку запального процесу відбувається поступове зміщення борозни до внутрішньої області ясен, через що формується так званий десневой кишеню. Все це супроводжується вираженою хворобливістю і підвищенням чутливості ясен. Після деякого часу з’являється ще один характерний симптом – кровоточивість.

Крім основних при гінгівіті відзначається ряд додаткових проявів патологічного процесу, до яких відносяться:

• слабкість;
• підвищена температура тіла;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• виражені больові відчуття, які супроводжують вживання їжі;
• поява неприємного запаху, що розповсюджується від ротової порожнини;
• болючість від дії гарячого та холодного повітря.

При захворюванні може підвищуватися температура тіла

Чим важче патологічний процес, тим виражені його зовнішні прояви. У важких випадках можлива серйозна гіперемія, супроводжується набряком слизової оболонки на губах.

Якщо розвивається гострий гінгівіт, він проявляється в раптовому почервонінні поряд з вираженою хворобливістю.

Класифікація гінгівіту: основні види

Прояви патологічного процесу, як у дорослих, так і у дітей, залежать від форми недуги. Залежно від цього вибирається тактика майбутнього лікування.

Основні форми гінгівіту такі:

• Некротичний (виразковий) – запальний процес в області ясен, який передбачає змінами тканин пародонту. Для даної різновиду характерна висока температура тіла в сукупності з ростом лімфатичних вузлів і сильним головним болем. Чим пізніше розпочато лікування, тим активніше запалення поширюється на прилеглі області – часто воно перекидається на слизову оболонку мигдалин, щік.
• Гіпертрофічна форма проявляється у вираженому свербінні і болючості ясен поряд з істотною їх кровоточивістю. Відзначається нарощування розміру самої десни – в окремих випадках вона може приховати коронки зуба. Десна набуває тверду структуру, тому під неї формуються відкладення зубного каменю. Цей фактор сприяє посиленню патологічного процесу. На тлі форми недуги може початися переміщення зубів та їх нестабільність.
• Катаральний гінгівіт (хронічна форма) характеризується мінімальними зовнішніми проявами. Люди відзначають кровоточивість ясен, яка супроводжує споживання твердої їжі і процес чищення зубів. При детальному розгляді ротової порожнини відмічається зникнення фестончатость краю ясен, їх набряклість. При інструментальному дослідженні виявляються вогнища формування відкладень зубного каменю у поддесневой області.
• Атрофічна форма часто розвивається через невірну терапії гінгівіту, що почалася в гострій формі. Для неї характерний розвиток атрофічного процесу, який відкриває шийку зуба. На практиці діагностується у дітей, але зустрічається і у дорослих.

Виходячи з перебігу гінгівіту, прийнято виділяти три форми:

• Хронічна – виражається у тривалому, але млявому перебігу патологічного процесу, серйозні проблеми з ротовою порожниною не несе.
• Гостра – виражається в різкому прояві характерної симптоматики, стан хворого швидко погіршується, важливо якомога швидше звернутися до фахівця.
• Загострена – це варіант при хронічному гінгівіті, коли настає період загострення, з проявами схожа з гострою формою.

Тактика терапії вибирається, виходячи з особливостей перебігу патології. При гінгівіті можливо, як медикаментозне, так хірургічне лікування. Іноді його доповнюють народними методиками.

Лікування гінгівіту

Простіше впоратися з гінгівітом, якщо він виявляється на ранніх етапах розвитку. При правильному підборі медикаментів, пацієнт одужує через 10-14 днів. Набагато впоратися з хронічною формою недуги.

Правильно підібране лікування дозволить швидко впоратися з хворобою

При визначенні актуального і дієвого варіанту терапії орієнтуються на ряд показників, у тому числі форму захворювання, причину виникнення, його тяжкість і особливості організму пацієнта, в тому числі його вік.

Завжди важливо комплексне лікування для отримання найкращих результатів. Зазвичай призначається, як загальний, так і місцевий вплив.

Медикаментозна терапія

Завжди терапія починається з гінгівіту проведення повноцінної професійної чистки зубів. Вона передбачає видалення, як сформованих зубних каменів, так і м’якого нальоту. Завершується етап поліруванням зубної поверхні.

Часто після такої маніпуляції клінічна картина хвороби починає нормалізувалася. Але важливо не переривати розпочатої терапії.

Після чищення проводиться протизапальне лікування. Воно передбачає полоскання після прийому їжі, необхідне для видалення залишків їжі з рота. Для забезпечення протизапального ефекту при полоскання використовуються препарати Фурацилін або Хлоргексидин. Можливо полоскання відваром ромашки, календули.

Спочатку ротова порожнина обполіскується чистою водою, потім процедуру повторюють, але вже з лікарськими препаратами.

Щоб скоротити патологічні прояви гінгівіту, призначаються мазі, гелі з протизапальною дією, які забезпечують швидке загоєння ран. На практиці частіше застосовується Холисал, Солкосерил, інші препарати. Тривалість їх застосування становить близько 20 днів. Можливо збільшення або зменшення тривалості лікування виходячи з тяжкості запального процесу.

Зрідка в рамках місцевого протизапального лікування призначаються препарати нестероїдної протизапальної групи на кшталт розчину мефенамина.

Обов’язковий компонент такого лікування – це антибактеріальна терапія. Найбільшу ефективність демонструють Сальвін, Новоіманін.

При діагностуванні виразково-некротичної форми недуги, обов’язковий прийом ліків антигістамінної групи на кшталт Кларитина, Супрастину, Агистама, інших. Не обійтися без вітамінотерапії, правильної дієти.

Тільки якщо в ході розвитку патологічного процесу сформувалися некротичні ділянки, виникає необхідність у хірургічному втручанні. Основне показання до нього – це покриття зуба тканиною ясен на фоні гіпертрофії.

Завершується медикаментозне лікування курсом відновлювальних засобів, які допомагають підтримати слизову ясен.

Народні засоби в лікуванні гінгівіту

Спеціаліст крім медикаментозного лікування може призначити використання деяких народних засобів. Вони не можуть вилікувати цю недугу, тому застосування їх допустиме як доповнення до основного лікування, але не заміни йому. В іншому випадку наслідки будуть неприємними, небезпечними.

Відвар шавлії застосовують для полоскання ротової порожнини

Зазвичай з даної групи на практиці застосовуються розчини, відвари при полосканні, що необхідно для забезпечення чистоти ротової порожнини, а саме:

• настій листя шавлії;
• відвар з ромашки (квіток);
• розчин харчової соди;
• відвар на основі чистотілу, змішаного з корою дуба в рівних пропорціях.

Можливість використання будь-якого народного засобу необхідно обговорити з лікарем. Він порадить кращі відвар для ополіскування, застереже від складів, які можуть нашкодити.

Профілактичні заходи по закінченні лікування

Навіть після успішного завершення лікування гінгівіту, важливо пам’ятати про профілактичні заходи. Слідування їм не допустить повторення патологічного процесу.

Основні заходи профілактики такі:

• регулярне проходження оглядів стоматолога для оцінки стану і професійної чистки зубів, нанесення на їх спеціального покриття з фтором, який забезпечує додатковий захист;
• правильне і регулярне чищення зубів поряд з достатнім доглядом за ротовою порожниною;
• регулярна чистка і масаж мови.

Якщо не нехтувати перерахованими вище простими заходами, можна не допустити розвитку багатьох проблем із зубами і яснами. При перших симптомах патологічного процесу важливо негайно звернутися до лікаря. Початок лікування забезпечить його максимальну ефективність.