Зміст
- Причини проблеми
- Симптоми гальваноза
- Класифікація гальваноза
- Діагностика
- Лікування гальванізму в порожнині рота
- Ускладнення
- Профілактика
Гальванізм і гальваноз в порожнині рота – схожі поняття, але перше означає електричні струми між металів встановлених у роті конструкцій, а друге – результат впливу цих струмів. Різні метали відрізняються неоднаковими потенціалами, а в слині, яка стає електролітом, гальванізм активізується.
Гальванізм можуть викликати встановлені в порожнині рота зубні протези з різних видів металів
Гальваноз доставляє дискомфорт пацієнта, виникає іноді відразу, але частіше з часом, здатний викликати несприятливі наслідки. Ризик виникнення гальванізму підвищується при установці різних конструкцій з елементами з металу.
Тому на перший план виходить вибір якісних матеріалів, що не мають в собі шкідливих домішок, і кожен раз з однаковим складом.
Причини проблеми
У здорової людини в роті протікають електрохімічні реакції, але це відбувається непомітно для людини. При наявності включень металу у вкладках, пломби, коронки, імплантатах, мостоподібних протезах інтенсивність реакції підвищується.
Погіршити картину може наявність металевих сплавів в ротовій порожнині, а також корозія наявних протезів.
Із-за руйнування, пошкодження стоматологічної конструкції метали окислюються, що веде до появи гальванічних струмів. Потенціометричні показники в роті у людини з металевими стоматологічними пристосуваннями вище норми, порівняно з людьми, у яких таких конструкцій немає.
Інших скарг на перших порах не виникає. Гальванізм стає сприяючим чинником, який згодом підвищує ризик виникнення різних захворювань. Коли у людини на тлі гальванізму діагностуються загальноклінічні прояви нездужання, дратується слизова у роті, діагностують гальваноз.
Причинами, які призводять до гальванозу, стають наявні дефекти металевих конструкцій, а також їх пошкодження по мірі експлуатації. Також провокуючим фактором стає зміна кислотності слини при стоматиті, хворобах ШКТ, пародонтиті.
Кисле середовище сприяє окисленню металу, що призводить до пошкодження елементів стоматологічної конструкції. На її міцності це може не позначатися, але провокує реакцію.
Симптоми гальваноза
Як згадувалося вище, гальваноз – недуга, пов’язаний з дією гальванічних струмів у роті, причина яких – електрохімічне взаємодія різних сплавів металів.
При виявленні дискомфорту після установки протеза потрібно звернутися до лікаря
Дискомфорт і інші симптоми гальваноза з’являються не відразу, а спусти кілька місяців після установки протеза, пломби, конструкцій з хрому, золота, металу, кобальту. Супроводжується патологія такими ознаками:
- сухість у роті;
- печіння та свербіж ясен;
- присмак металу, а також кислий присмак, які не усувається після їжі, чищення зубів;
- головні болі, із-за яких відчувається роздратування і слабкість;
- порушення смаку – солодкі продукти здаються кислими, гіркими.
Класифікація гальваноза
Стоматологи класифікують гальваноз на 2 форми – типову, атипову. Для першої характерні яскраві ознаки, тому діагностика не представляє складності. Якщо не усунути причину, з часом симптоми стають все більш неприємними, виснажуючи людину довгі місяці, роки.
Якщо порівнювати з цією формою, атипова не відрізняється якимись ознаками, лише іноді виникають поодинокі симптоми, характерні для гальваноза. Діагностика утруднена, і це небезпечно, оскільки без своєчасного лікування стан може спровокувати злоякісне новоутворення.
Діагностика
Виявлення гальваноза починається з планомірного виміру різниці потенціалів, під час якої виявляються відхилення від норми, вдається диференціювати стан від порушеного метаболізму, алергічної реакції на метали, патологічного складу слини.
Різниця потенціалів обчислюється вольтметром, мультиметром. Виміри проводяться неодноразово, лікар перевіряє різницю між всіма конструкціями і об’єктами у роті – зубами, тканинами ясен, металевими елементами.
Для оцінки беруть максимальні показники. При різниці потенціалів вище норми діагностику проводять повторно, попередньо пацієнтові пропонується прополоскати ротову порожнину дистильованою водою.
Додаткові дослідження:
- ОАК, ОАМ;
- алергопроби на шкірі, що визначають реакцію на метали, з яких виготовлені стоматологічні конструкції;
- рівень кислотності слини;
- біохімія крові, слини.
Лікування гальванізму в порожнині рота
Лікування гальваноза, як і інших захворювань, засноване на виявленні та подальшому усуненні причини патології. Після точної діагностики потрібно позбутися від причини, після чого лікувати виявлені проблеми.
Терапія займає від 1 до 6 місяців, все залежить від своєчасності звернення до стоматолога, перебігу хвороби. Такі заходи застосовуються для лікування гальваноза:
- профілактика передракових станів;
- витяг усіх конструкцій, що містять сплави металів;
- підвищення захисних сил організму шляхом призначення імуномодуляторів;
- призначення протизапальних препаратів, іноді – заспокійливих, антибактеріальних, якщо це необхідно;
- заміна деталей з металу керамічними;
- розкриття гнійних утворень, якщо такі виявлені, подальше їх лікування препаратами.
Ліки, які застосовуються при лікуванні гальваноза:
- екстракт Елеутерококу. Тонізує організм. Приймається по 40 крапель двічі за день. Курс – місяць;
- Анаферон. Підвищує захисні здібності організму. Приймається по 1 таблетці тричі за день. Курс – до 2 місяців;
- Терфенадин. Знижує алергічні реакції. Дозування залежить від кол-ва діючої речовини;
- Флуконазол. Засіб від грибків. Призначається 150 мг 1 раз за день. Курс триває 1-2 тижні.
Ускладнення
Не стільки неприємний сама гальванізм, як небезпечні ускладнення, пов’язані з його перебігом. Постійний супутник гальваноза — знижений імунітет. На тлі ослаблення організму можливий розвиток будь-яких захворювань, навіть не зв’язаних з ротовою порожниною. Це може бути бронхіт, ГРЗ, герпес.
Всі небезпечні мікроорганізми, які знаходилися в сплячому режимі, на тлі ослабленого імунітету активізуються, організм ще більше слабшає, підвищується сприйнятливість до зовнішніх шкідливих факторів.
Крім перерахованого вище, якщо вчасно не розпізнати атиповий гальваноз, це може призвести до серйозних наслідків, не виключаючи онкологічні новоутворення щелепного апарату.
Тривале ігнорування несприятливої симптоматики гальванізму, несвоєчасна діагностика атипової форми призводить до розвитку таких станів:
Профілактика
Правильний підхід – не допустити гальванізму і подальшого розвитку гальваноза. До початку протезування та інших стоматологічних маніпуляцій треба поінформувати лікаря про всі металевих конструкціях, вже встановлених в роті. Стане в нагоді картка із записами про проведені раніше процедурах.
Головна профілактика — установка протезів з однакового матеріалу
Така практика застосовується в багатьох стоматологічних клініках. Коли у лікаря немає можливості запропонувати аналогічний матеріал, як був використаний раніше (застарів, рідкісний, мало вживаний), то одночасно практикується протезування на всіх ділянках із заміною елементів з металу.
З моменту встановлення мостів, коронок, інших стоматологічних конструкцій показано 2 рази в рік проходити профілактичний огляд з метою своєчасного виявлення будь-яких відхилень.
Навіть штучні зуби потребують регулярної гігієни, як і будь-які стоматологічні конструкції в роті. При появі дискомфорту, ознак запалення, больових відчуттів і інших симптомів потрібно відвідати стоматолога, проконсультуватися, пройти лікування за необхідності.
Дотримуючись перераховані заходи профілактики, можна знизити ризик виникнення гальваноза та інших хвороб до мінімуму.
