Ерозія емалі зубів: причини, методи діагностики та лікування

Зміст

• Причини появи дефекту
  • Механічне пошкодження
  • Хімічне ураження
  • Інші причини
• Стадії розвитку
• Симптоми
• Методи діагностики
• Способи лікування
  • Полірування спеціальними речовинами
  • Ремінералізація
  • Електрофорез кальцієм
• Можливі ускладнення
• Профілактика

Эрозивное поразка емалі відноситься до групи захворювань некаріозного типу, характеризується ураженням емальованого покриття зубних елементів. Основним фактором, що передує розвитку дефекту, вважають дефіцит мінеральних елементів, який виникає як результат незбалансованого харчування.

На перших стадіях патологія проявляється у вигляді малого блідої плями округлої форми, яке утворюється на опуклій поверхні жувальних одиниць. Подальший розвиток ерозії сприяє перетворенню дефекту: эрозивное пляма набуває темно-коричневий відтінок.

Причини появи дефекту

Розрізняють дві групи факторів, які сприяють утворенню ерозії: механічні і хімічні.

Механічне пошкодження

Ерозія як ознака механічного пошкодження проявляється в результаті некоректно виконаної традиційної чищення жувальних одиниць, в процесі якої використовувалася жорстка зубна щітка або відбілююча паста з високим вмістом абразивних частинок. Ще одна причина освіти дефекту на емалі – регулярне застосування зубного порошку.

До механічних чинників, що передує ураження емальованого покриття, відносять аномальний прикус і неповноцінний зубний ряд. Відсутність великої кількості натуральних одиниць сприяє тому, що жувальна навантаження розподіляється нерівномірно: зуби, з в пришийковій зоні, перебувають під постійним тиском, в результаті чого починають слабшати і руйнуватися.

Хімічне ураження

Дефект ерозивного типу розвивається під впливом агресивних кислот. Прояву патології передує відбілювання зубних елементів з допомогою соку лимона, а також щоденне вживання цитрусових, маринованих, гострих і кислих продуктів.

Негативний вплив на емаль надають газовані напої. Гази, що знаходяться в газованій воді, сприяють вимиванню корисних компонентів, у результаті чого на зубної поверхні з’являються мікротріщини. Щоб уникнути розвитку неприємного симптому, потрібно замінити газовані напої водою.

Ще хімічний фактор, який надає негативний вплив на стан зубних елементів – прийом медикаментів, у складі присутня концентрація вітаміну С., щоб уникнути побічних ефектів перед прийомом препарату треба ознайомитися з його складом.

Інші причини

Рідше поразку емальованого покриття утворюється з таких причин:

• захворювання щитовидної залози, які характеризуються порушенням обміну корисних мінералів;
• гастрит, що провокує порушення кислотно-лужного балансу слинної рідини;
• неякісно встановлений протезний апарат;
• робота, в процесі якої пацієнт перебуває в тісному контакті з токсичними речовинами.

Руйнування шару зуба сприяє нервова булімія. Ознакою захворювання прийнято вважати блювоту, з допомогою якої шлункової сік, що має підвищену концентрацію кислоти, що потрапляє в рот, вражає емаль.

Стадії розвитку

Освіта на емалі дефекту ерозії проходить в три етапи:

Початковий етап характеризується ураженням верхнього шару емальованого покриття. До зовнішніх змін відносять незначне потемніння зуба, що пов’язано з втратою природного блиску. Ерозії у вигляді жовтуватих або коричневих плям відсутні.

На другому етапі патологічний процес проникає вглиб зубного елемента і вражає тверді тканини, внаслідок чого на емальованій покритті утворюється дефект у вигляді білого плями. Крім зовнішнього зміни зубів, пацієнт помічає присутність підвищеної чутливості, яка проявляється в результаті впливу термічних факторів.

Глибоке ураження характеризується повним руйнуванням емальованого покриття і ураженням тканини дентину. На даному етапі посилюється симптоматика: больовий синдром стає яскраво вираженим, а дефекти набувають темно-коричневий відтінок.

В залежності від ступеня впливу патологічного процесу на емаль виділяють дві фази розвитку:

Активна фаза характеризується стрімким руйнуванням поверхні зубного елемента і збільшенням виразкового дефекту. Відмінною особливістю активної фази є наявність яскраво виражених симптомів, до яких відносять чутливість, різкий біль і пігментацію.

Стабілізована фаза протікає без супроводу симптомів протягом тривалого часу. Відсутність неприємних ознак обумовлено тим, що паралельно з розвитком патологічного процесу в структурі зуба утворюється третинний дентин, який виступає в якості захисного бар’єру.

Перебуваючи під дією зовнішніх факторів, патологічний процес перетікає з стабілізованої фази в активну фазу, і навпаки.

Симптоми

Первинна стадія виразкового ураження характеризується втратою природного блиску і освітою круглої ерозії білястого відтінку. Невеликий дефект має гладку поверхню, що знижує ймовірність своєчасного виявлення патології.

На другій стадії виявляється больовий синдром і дискомфорт, а эрозивное пляма стає помітним, що обумовлено зміною кольору і збільшенням розміру дефекту. Завершальна стадія розвитку супроводжується вираженими больовими відчуттями, які виникають під час прийому їжі.

Методи діагностики

Діагностика ерозії емальованого покриття є комплексною і складається з трьох етапів — візуального огляду, виконання йодної проби та проведення інструментальних методів дослідження.

На першому етапі стоматолог оглядає присутній дефект і оцінює його зовнішні характеристики. Эрозивное поразка має схожість з каріозним освітою і клиновидним вадою. Відмінною особливістю ерозії прийнято вважати гладку поверхню.

Після огляду лікар приступає до застосування методу йодної реакції. Перш, ніж наносити йод, стоматолог очищає зубний ряд від нальоту і просушує його. Завершивши підготовку, доктор рівномірно покриває емаль настоянкою йоду і залишає речовина на поверхні зуба на кілька хвилин. Якщо потемніння емалі є наслідком ерозивного процесу, присутній дефект набуде яскраво-коричневий колір.

Визначити фактор, який спровокував розвиток патологічного процесу, стоматолог направляє пацієнта на здачу аналізу для визначення гормонального рівня, а також УЗД щитовидної залози. При необхідності хворий відвідує консультацію ендокринолога і гастроентеролога.

Способи лікування

Метод купірування ерозивного процесу визначається стоматологом з урахуванням причини розвитку патології і ступеня ураження емалі.

Полірування спеціальними речовинами

Даний метод показано використовувати при стабілізованої фазі патологічного процесу, яка характеризується незначним потемнінням емальованого покриття.

Щоб відновити природний колір емалі, стоматолог наносить на поверхню уражених зубних елементів багатокомпонентні пасти. Потім лікар полірує натуральні одиниці, формує захисний бар’єр.

Ремінералізація

Лікування шляхом ремінералізації характеризується щоденним накладанням лікувальних аплікацій, попередньо просочених фтором, на ерозивні плями. Крім фтору, для зміцнення емальованого покриття використовують кальцій, фосфор і цинк.

Тривалість лікувального курсу становить три тижні і завершується нанесенням на поверхню зубних елементів спеціального лаку, у складі якого присутній фтор. Основне завдання фторування полягає в зниженні чутливості жувальних одиниць.

Електрофорез кальцієм

Процедура електрофорезу з використанням кальцію насичує структуру зуба корисними речовинами, в результаті чого підвищується міцність емальованого покриття. Проникаючи вглиб ураженої твердої маси, електричне напруга точковим способом впливає на патологію, сприяючи її усунення.

Середня тривалість електрофорезу – 15 хвилин. Для закріплення позитивного ефекту пацієнту призначається лікувальний курс, що складається з 10 процедур.

Можливі ускладнення

До супутніх патологій, супроводжуючим ерозивний процес, відносять:

• пігментація емальованого покриття;
• запущений карієс;
• надмірна чутливість;
• передчасне випадання натуральних одиниць, що зумовлено руйнуванням дентинного покриття.

Під впливом ерозії фронтальні коронки слабшають, стають прозорими, що призводить до погіршення естетичного виду зубної дуги.

Чи відчуваєте хвилювання перед візитом до стоматолога?ДаНет

Профілактика

Щоб знизити ризик розвитку ерозивного процесу, пацієнту показано дотримувати наступні рекомендації:

Виконувати чищення зубів за допомогою м’якої зубної щітки і пасти, у складі якої присутній кальцій або фтор.

Стимулювати вироблення слинної рідини з допомогою несолодкої жувальної гумки. Дефіцит слини призводить до порушення кислотного балансу.

Відвідувати стоматолога для проведення профілактичного огляду.

Полоскати рот бактерицидну препаратів після прийому їжі.

Виключити з раціону продукти з високим вмістом кислоти, гарячі страви.

Причиною утворення ерозії прийнято вважати негативний вплив кислот на емальоване покриття. Щоб нейтралізувати вплив кислих речовин, стоматологи рекомендують випити склянку молока, з’їсти шматочок сиру.