Діагностика карієсу: основні методи досліджень

Зміст

• Методи діагностики
  • Опитування
  • Огляд
  • Зондування
  • Перкусія
  • Вітальне забарвлення
  • Термопроба
  • Рентгенографія
  • Электроодонтометрия (EDI)
  • Люмінесцентний метод
• Як діагностувати захворювання у вагітних?
• Що буде, якщо не діагностувати захворювання?

З точністю встановити діагноз проблеми не завжди можливо при візуальному огляді. Початкову стадію карієсу, коли поверхня зуба покривається помітними білими плямами, а також розвиток каріозного процесу в прихованих місцях підтверджують за допомогою комплексу лікарських процедур.

Для їх проведення використовують різні речовини та прилади, які визначають причину карієсу, місце локалізації запалення, глибину і стадію ураження. Діагностичні маніпуляції дозволяють диференціювати стоматологічну патологію від інших захворювань.

Методи діагностики

Лікар призначає проведення певного методу в залежності від симптомів, які викликають занепокоєння у людини, і стану ротової порожнини, імовірно вказує на стадію патології.

В основному, діагностика використовується в початковій стадії карієсу, але бувають випадки, коли руйнівний процес прихований коронкою або пломбою, розвивається безсимптомно до більш важкої фази.

Виявити глибину його поширення і рівень завданих збитків зубних тканин можна тільки на підставі апаратних методів діагностики.

Розглянемо види діагностичних процедур.

Опитування

Перший метод, який використовується при будь-якому захворюванні – це опитування. З його допомогою лікар встановлює:

• вид симптомів і час їх появи;
• характер виникає біль;
• наявність хронічних патологій, які могли вплинути на виникнення проблеми;
• як часто пацієнт виконує очищення ротової порожнини, і які при цьому використовують гігієнічні засоби;
• проводилися раніше стоматологічні процедури, що вони включали і який був результат;
• реакція зубів на подразники;
• наявність в житті людини шкідливих звичок;
• яку кількість елементів зубного ряду турбує пацієнта.

Огляд

Головним методом діагностики є ретельний візуальний огляд ротової порожнини за допомогою стоматологічного дзеркала, що відображає світлові промені. Це дає можливість виявити наліт, розглянути затемнені і дистальні поверхні зубів на предмет наявності змін.

Під час такого дослідження особлива увага приділяється елементам з пломбою або з пошкодженою емаллю. Наявність сколів та тріщин на ній припускає проникнення патогенних мікроорганізмів у відкритий ділянку і поступовий розвиток каріозного процесу в цій області.

Багато лікарів вважають, що перед оглядом потрібно провести зняття м’якого або цупкого зубного нальоту, що забезпечить відкриття досліджуваної зони та встановлення точного діагнозу.

У процесі огляду стоматолог виявляє шорсткість і зміна кольору емалі, які свідчать про ураження зуба. При середній і глибокій формі патології на його поверхні з’являються чорні або коричневі точки і видно темні каріозні порожнини.

Таким методом можна скористатися навіть у домашніх умовах. Для цього потрібно взяти дзеркало і уважно оглянути весь ряд зубів при денному світлі. При виявленні розбіжності кольору емалі будь-якого з елементів у порівнянні з іншими, необхідно записатися на прийом до стоматолога.

Зондування

Для визначення раннього карієсу лікар може скористатися зондом, який дозволяє відчути зміни рельєфу зуба (поява шорсткості). При цьому м’якість тканин стінки буде вказувати на глибокий руйнівний процес, а їх щільність – на хронічний перебіг патології.

Знімок щелепи дозволяє оцінити стан кісткової тканини

За допомогою зондування виконують диференціацію такого захворювання і пульпіту. У першому випадку пацієнт відчуває чутливість при русі приладу в області стінок зуба і на кордоні емалі та дентину в зоні вогнища. При пульпіті біль проявляється тільки при переміщенні зонда в конкретному напрямку.

Проводиться процедура шляхом введення зонда з чотирьох сторін досліджуваного зуба.

Перкусія

Для уточнення місця локалізації запального процесу виконують постукування пінцетом по коронці. Характер звуку вкаже на наявність порожнини в зубі.

Вітальне забарвлення

Такий метод дозволяє визначити початкову фазу руйнівного процесу. Для цього використовують спеціальні речовини – маркери (метиленовий синій, фуксин, йодид калію). Принцип дослідження полягає в затримці цих карієс-детекторів на деминерализованном ділянці емалі.

Наноситься маркер на поверхню зуба спеціальним стерильним тампоном. Якщо елемент здоровий, то речовина стече, а при наявності каріозних пошкоджень офарбить емаль. При цьому інтенсивність кольору буде вказувати на рівень руйнування, а межі окрасившегося ділянки – на площу патологічного процесу. По закінченню дослідження речовина змивається.

У клініках для проведення діагностики використовують російський препарат Колор-тест та імпортні – VOCO і Pulpdent.

Вітальне фарбування дає можливість диференціювати патологію від флюорозу і гіпоплазії. При останніх емаль не забарвиться.

Термопроба

Для виявлення пошкоджень на вертикальній стінці зуба, що контактує з сусіднім елементом, проводять термодиагностику. Вона передбачає обробку його поверхні холодної (до 18 градусів) і гарячої (до 60 градусів) водою.

Якщо больові відчуття після дії температурного подразника швидко проходять, то це свідчить про наявність карієсу. Інтенсивність виникає симптому вказує на глибину ураження. У тому випадку, коли гострий біль зберігається тривалий час, ставлять діагноз пульпіт. Останнім часом цей метод майже не застосовується.

Рентгенографія

Проводиться тільки при призначенні лікаря, так як рентгенівські промені надають негативний вплив на організм. Не кожна клініка може придбати такий апарат, тому при необхідності дослідження стоматолог направляє пацієнта в інший медичний заклад.

Герметизація фісур — надійна профілактика карієсу

Рентгенографія використовується у наступних випадках:

• карієс шийки зуба;
• розвиток каріозного процесу під яснами, коронкою або пломбою;
• виявлення патології на апроксимальних поверхнях зубів.

Отриманий знімок допомагає визначити кількість і особливості будови коренів, глибину та об’єм пошкодження зуба, а також стан періодонта. Уражена ділянка буде виглядати у вигляді світлої плями. Основний мінус рентгенографії – неможливість розпізнати карієс на ранній стадії.

Электроодонтометрия (EDI)

Цей метод використовується в основному для уточнення ураження пульпи і дозволяє відрізнити карієс від пульпіту. Процедуру здійснюють у фізкабінеті. Для проведення EDI важливо дотримуватися основні правила:

• за певний час до процедури необхідно поїсти, щоб ви не були голодними або шлунок був переповненим;
• під час EDI не можна ворушитися, потрібно спокійно сидіти і не розмовляти. Спати також не рекомендується;
• частоту імпульсів електричного струму підбирає лікар, самому її не можна змінити;
• при прояві дискомфорту відразу ж повідомити медперсоналу;
• по закінченню EDI важливо відпочити протягом півгодини.

Призначається процедура для уточнення місця локалізації запального процесу і ступеня ураження нервових закінчень в наступних випадках:

• глибокий карієс;
• наявність новоутворення в щелепи;
• травма зубів;
• гайморит;
• захворювання пародонту.

Під час электроодонтометрии пульпа зазнає впливу електричного струму. При її загибелі пацієнт відчує слабке дотик або поштовх, а глибокий запальний процес характеризується відчуттям поколювання. Процедуру припиняють при перших проявах дискомфорту. У разі карієсу вони будуть відсутні.

Люмінесцентний метод

Цей вид діагностики рідко застосовується при виявленні карієсу. Він полягає у висвітленні зуба ультрафіолетом. Промінь світла направляють в порожнину рота, а попередньо він проходить через фільтр Вуда.

Дослідження необхідно проводити в темному приміщенні, а джерело світла розташовувати на відстані 19-29 см від людини. Ультрафіолет додасть зубів каріозним темний відтінок порівняно зі здоровими елементами. Люмінесцентний метод не викликає больових відчуттів.

При діагностиці карієсу у дітей основними методами вважаються наступні процедури:

• опитування;
• візуальний огляд;
• вітальне фарбування;
• використання інструментів з лінзами.

Як діагностувати захворювання у вагітних?

Така стоматологічна патологія у вагітних не рідкість. Для діагностики використовують наступні методи:

• опитування. При цьому лікар уточнює термін вагітності і наявність ускладнень;
• візуальний огляд дзеркальцем;
• зондування;
• дослідження з допомогою зубної нитки. Нею проводять з прихованим сторонам зубів і оцінюють свої відчуття і стан нитки. При появі болю і подряпин на поверхні нитки можна говорити про наявність руйнівного процесу;
• при необхідності рентгенографії використовується радіовізіограф;
• дослідження за допомогою апарата «Диагнодент». Він має фору пульта, обладнаного декількома екранами. З його допомогою перевіряють, як уражений зуб відображає лазерний промінь. При наявності відхилень інформація надходить на дисплей. Також прилад здатний видавати звукові сигнали при виявленні мінімальних пошкоджень. Процедура абсолютно нешкідлива і безболісна. Основні її переваги полягають у можливості визначення карієсу на ранній стадії, в проксимальних зонах, корені зуба і під пломбами. Ступінь ураження при такій діагностики встановлюється з високою точністю.

Що буде, якщо не діагностувати захворювання?

Патологія небезпечна своїми ускладненнями:

• пульпіт;
• остеомієліт;
• гранульома і кіста;
• периостатит;
• флегмона;
• захворювання пародонту;
• випадання зубів, що згодом може позначитися на функціонуванні шлунка;
• наявність інфекції в організмі стає причиною розвитку серцево-судинних патологій, запальних процесів в суглобах і алергічних захворювань хронічного характеру;
• для вагітних карієс може негативно позначитися на стані захисної оболонки плоду і призвести до розвитку внутрішньоутробної інфекції.

Своєчасна діагностика зубний патології допоможе зберегти зуб і запобігти виникненню небезпечних наслідків. Для жінки в положенні лікування карієсу дуже важливо, так як це вбереже її та дитину від викидня.

Будь-якій людині хочеться, щоб його посмішка була красивою, а це неможливо при пошкодженні емалі. Тому регулярно перевіряйте здоров’я своїх зубів у стоматолога.