Зміст
- Принцип дії миш’яку
- Чи можна вагітним ставити миш’як на зуб
- Правила використання
- Можливі ускладнення
- Небезпека для вагітних
- Профілактика інтоксикації
Пульпітом вважають запалення порожнини зуба, яка складається з сполучної тканини, судин і нерва. Лікування запального процесу полягає в замершою нервових закінчень хімічною речовиною – миш’яком.
Цей елемент надає некротичне дію, завдяки якому уражений нерв відмирає, а супутня симптоматика – зникає. Крім позитивного результату в лікуванні пульпіту, речовина володіє побічними ефектами, що пояснює актуальність питання про те, чи можна застосовувати миш’як вагітним дівчатам.
Принцип дії миш’яку
У стоматологічній практиці хімічна речовина застосовується для купірування запального процесу в пульпі. Потрапляючи в порожнину зуба, елемент некротичних впливає на сполучні тканини і нерв, внаслідок чого порушується місцеве кровопостачання. При відсутності надходження поживних речовин і денатурації білкових тіл нервові імпульси блокуються, а зубний біль вщухає.
Стоматологи застосовують миш’як для видалення ураженого нерва і подальшої пломбування каналів. Цю процедуру доцільно проводити при розвитку глибокого карієсу, який вражає не тільки емальований поверхню коронки, але і проникає в кореневу систему.
Тривалість перебування препарату в пульпі становить 48 годин, після чого його видаляють з порожнини щоб уникнути наслідків.
Використання хімічного компонента доцільно в тому разі, якщо пацієнт має індивідуальну непереносимість аналгетичних препаратів, страждає від бронхіальної астми або аутоімунних патологій.
Показанням до застосування є розвиток гіпертонії та серцевої недостатності, які виключають можливість введення анестезуючих засобів.
Чи можна вагітним ставити миш’як на зуб
Під час виношування плоду жіночий організм піддається постійним гормональних змін, що сприяє порушенню обмінних процесів. Поширеною патологією у вагітних дівчат є дефіцит кальцію – важливого елемента, який відповідає за формування кісткових тканин малюка.
Недостатня кількість кальцію провокує розвиток карієсу, ігнорування якого стає причиною внутрішньоутробного інфікування плода. Щоб уникнути важких наслідків стоматологи дозволяють лікувати карієс під час вагітності.
В процесі лікування карієсу доктор використовує анестезуючі засоби, спрямовані на зниження чутливості. Найбільш поширеними некротичними препаратами є мазі з мікроскопічної дозою миш’яку.
Ці лікарські засоби омертвляють нерв, не роблячи негативний вплив на організм пацієнта. Це пояснює той факт, що незначна доза миш’яковистої пасти не шкодить розвитку плоду, може використовуватися в лікувальних цілях.
Правила використання
Вплив миш’яку на з’єднувальні клітини і нервові закінчення проходить безсимптомно, тому розвиток больових відчуттів є приводом для екстреного відвідування стоматолога. Перед закладенням миш’яковистої пасти в порожнину зуба пацієнт відвідує процедуру рентгенологічного дослідження.
Отриманий рентгенівський знімок використовується лікарем для створення клінічної картини. При відсутності ускладнень лікар приступає до заповнення очищеної пульпи лікарським препаратом. Після накладення миш’яку порожнина коронки накривається тимчасовою пломбою, яка захищає зуб від проникнення патогенних мікроорганізмів.
Велика доза миш’яку призводить до інтоксикації організму, тому застосовувати даний хімічний елемент в чистому вигляді категорично заборонено. У стоматології некротичне речовина включають до складу лікувальної пасти, якою заповнюють зруйновану порожнину зуба з метою омертвіння ураженого нерва.
Крім миш’яку, до складу пасти входить знеболювальний та антисептичний засіб, танін і консерванти. Знеболюючий компонент сприяє зниженню болю, антисептик дезінфікує область запалення, а мала кількість таніну подовжує час перебування пасти в порожнини коронки.
Можливі ускладнення
Розвиток вираженої симптоматики відбувається у разі передозування або тривалого перебування миш’яку в пульпі.
До поширеним побічним ефектам відносять:
- потемніння емальованого покриття;
- запалення слизової оболонки, яка оточує хворий зуб;
- освіта набряку в пульпі;
- омертвляння кісткових тканин і окістя;
- сильна інтоксикація організму;
- порушення функціонування печінки і органів травлення;
- розвиток періодонтиту;
- отруєння в результаті потрапляння миш’яку в шлунок.
Інтенсивність прояву симптомів залежить від індивідуальних особливостей організму. Одна половина пацієнтів відзначає відсутність важких ускладнень, а друга половина скаржиться на розвиток алергічної реакції і анафілактичного шоку.
Ризик виникнення побічних ефектів збільшується при неправильному використанні правил хімічного компонента. Якщо тривалість некротичного впливу на нерв перевищує 48 годин, миш’як припиняється у отрута, що отруює прилеглі тканини.
Небезпека для вагітних
Використання миш’яковистих паст до 12 тижнів вагітності категорично заборонено, що пояснюється недостатнім захистом плоду від всіляких видів інтоксикації. Незважаючи на те, що у складі пасти є мінімальна кількість отрути, лікувальний препарат може порушити процес розвитку мозкової оболонки і внутрішніх органів малюка.
При лікуванні пульпіту у другому триместрі стоматолог застосовує девитализирующую пасту, заздалегідь проконсультувавшись з акушером – гінекологом. Четвертий місяць вагітності характеризується остаточним формуванням плацентарного бар’єру, який захищає ембріон від зовнішнього негативного впливу.
Складним завданням для стоматолога є правильне визначення дозування: кількість миш’яку в пасті має бути безпечним як для організму матері, так і для її дитини. При надлишку компонента запальний процес у пульпі починає посилюватися, поширюючись на сусідні тканини.
У період вагітності жіночий організм відчуває дефіцит корисних компонентів, погіршується стан волосся, нігтів, а також зубів.
Застосування девитализирующей пасти сприяє ушкодженню структури емальованого покриття, що призводить до руйнування жувальної одиниці.
Профілактика інтоксикації
Гінекологи рекомендують утриматися від миш’яковистої пасти щоб уникнути небезпечних наслідків і ускладнень. Застосування девитализирующего речовини дозволено в тому випадку, якщо вагітна пацієнтка має індивідуальну непереносимість анестетических препаратів.
Щоб знизити ризик розвитку інтоксикації, мама повинна дотримуватися правила:
При відсутності протипоказань до застосування анестезуючих засобів, стоматолог видаляє нерв з допомогою параформальдегидной пасти, яка складається з анестезину, тримекаина і гвоздикового масла.
Активні компоненти препарату запобігають розмноженню бактерій і омертвляють нервові закінчення, не надаючи токсичну дію на організм. Єдиним недоліком безмышьякового кошти є тривалість застосування: омертвляння нерва відбувається через тиждень після закладення ліки в порожнину зуба.
