Аплікаційна анестезія в стоматології: що це таке, застосування

Зміст

• Загальна інформація
• Механізми дії
• Види
  • Припікання
  • Зневоднення
  • Фізіологічні препарати
  • Місцеві знеболюючі
• Показання та протипоказання до застосування
• Плюси і мінуси аплікаційного методу
• Препарати
• Як відбувається анестезія

Застосування у стоматології знеболюючих засобів — досить поширене явище. З їх допомогою знижуються больові відчуття при лікуванні зубів, а деякі й зовсім так знімають біль, що пацієнт нічого не відчуває.

Різні види анестезії, відповідні дорослим і дітям. Серед них відзначають поверхневе знеболення. Його ще називають аплікаційної анестезією.

Загальна інформація

Аплікаційна анестезія використовується без допомоги ін’єкції. Таким методом знеболюють певний ділянку порожнини рота — прикладаючи до нього змочений ватний тампон концентрованим розчином анестетика. Застосовують цей спосіб не тільки за допомогою медикаментозних препаратів, але і впливають на болючу ділянку фізико-хімічними засобами, які здатні охолодити або припекти тканини порожнини рота, чим і знижують больові відчуття від втручання стоматолога.

У стоматологічних кабінетах поширена аплікаційна анестезія на основі медикаментозних препаратів. Це можуть бути мазі, аерозолі, а також гелієві кошти. Деякі медикаменти навіть ароматизовані, для приємного процесу використання.

Механізми дії

Перед тим як застосовувати будь-який вид аплікаційної анестезії, слід уважно вивчити протипоказання до неї, щоб не викликати алергію. Для поверхневого знеболювання використовують хлоретил. Він заморожує ділянку порожнини рота, на який впливає стоматолог, таким чином притуплює больові відчуття від процедури. Розчин подається спеціальної струменем.

Використання поверхневого методу може спричинити за собою неприємні наслідки. Існує ризик виникнення некрозу тканин. Тому такий спосіб зазвичай застосовують для видалення кореня зуба, а також розкриття абсцесу.

Для нанесення засобу на шкіру використовують тампони з вати. Змащувальні препаратами обробляють тканини порожнини рота втираючи в шкіру або просто змащуючи певне місце. Якщо ефект не проявився відразу, то процедуру роблять повторно. Для посилення дії анестетика, застосовують лідазу або димексид. Важливим чинником є і те, що зуби мають різну чутливість. Доза анестезуючого речовини для кожного зуба підбирається окремо.

Серед найпоширеніших засобів, які використовують стоматологи, можна виділити Емла. Гель наносити з інтервалом у десять хвилин поки не подіє. Знеболювання таким способом триває близько двадцяти хвилин. Використовується тільки при відсутності протипоказань.

Тетракаин – порошковий засіб знеболювання. Його застосовують у вигляді присипок або розчинів. Але так як він володіє токсичною дією, його використовують з обережністю. Усунути біль допомагають спиртові рідини на основі прополісу, а також масляні анестетики.

Рекомендація: Обов’язково перед застосуванням речовини варто переконатися, що компоненти анестетика не викликають алергічну реакцію.

Види

На підставі впливу анестетиків на слизову оболонку порожнини рота, розрізняють такі типи поверхневого знеболювання.

Припікання

Перший тип аплікаційної обробки рота, в складі якого присутні швидкодіючі агресивні речовини. Він включає в себе азотні кислоти, цинк хлорид, а також нітрат срібла. Таким способом заморожували не тільки пародонт, але і щелепно-лицьові тканини. Як тільки препарат наноситься на певну ділянку починає відбуватися звуження пор.

Завдяки суживающему ефекту, нервові закінчення повністю закриті від зовнішнього впливу. Весь процес відбувається в дуже короткий період. Але даний вид знеболювання так і не отримав широкого розповсюдження, так як речовини в його складі володіють високою агресивністю.

Вони токсичні і здатні пошкодити не тільки навколишні тканини пародонту, але і саму оболонку зуба.

Зневоднення

За допомогою цього способу відбувається купірування больових відчуттів зуба. Для зняття чутливості застосовують гідрокарбонати або карбонати різних елементів з потрібними властивостями. Методом зневоднення незначно знижують неприємні відчуття. Тому його використовують для очищення зубної емалі або при дрібних роботах з зубами.

Фізіологічні препарати

Властивості таких засобів володіють певною специфікою. Вони блокують больові імпульси, які надходять у нерв. Основною відмінністю такого способу знеболювання є лікувальний ефект, який виявляється на оболонку зуба.

Завдяки терапевтичним властивостям фізіологічні рідини широко використовуються для зміцнення емалі, а також боротьби з дентином. При регулярному застосуванні — зміцнюються здорові зуби, а пошкоджені ділянки ясен стають здоровими.

Місцеві знеболюючі

Популярний вид анестетиків аплікаційного впливу. Вони здатні за короткий час позбавити від неприємних відчуттів в області зуба. А головне є можливість точно прорахувати тривалість дії ліків.

Для досягнення такого ефекту застосовують концентровані розчини лідокаїну. Вони швидко знімають чутливість нервових закінчень.

Показання та протипоказання до застосування

Основною причиною призначення поверхневого анестетика, є боязнь пацієнта перед знеболюючим уколом. Підвищена тривожність хворого перед процедурою негативно впливає і на процес лікування. Тому навіть при позитивному настрої пацієнта, рекомендується заздалегідь обробляти аплікаційної анестезією місце дії стоматолога.

Цей тип анестезії отримав широке застосування в дитячій соматологи. Так як більшість опитаних дітей вважають, що укол знеболюючим набагато страшніше, ніж саме лікування або видалення зуба.

Не тільки вище перераховані причини можуть вплинути на призначення такого типу анестезії. До ряду інших факторів належать:

• професійне очищення зубів;
• видалення зубного нерва;
• при будь-яких маніпуляціях з пародонтом;
• розтин гнійників ясен;
• витяг з тимчасових або корінних зубів;
• фіксація ортодонтичних пристосувань;
• лікування захворювань порожнини рота;
• при наявності блювотного рефлексу у пацієнта.

До протипоказань використання анестетиків відноситься індивідуальна алергія на компоненти, що входять до складу препарату, а також підвищена чутливість до них. Засоби, що містять лідокаїн, протипоказані дітям, які не досягли десяти річного віку.

Плюси і мінуси аплікаційного методу

Він має свої переваги:

Високий ефект впливу.

Не представляє небезпеки для людини.

Не заподіює дискомфорт при нанесенні на слизову оболонку рота.

Засоби наносяться на потрібну ділянку з допомогою тампонів з вати, завдяки цьому відсутні абсолютно всі неприємні відчуття.

І метод має недоліки. Дія знеболювального обмежено і триває всього 30 хвилин. А за цей проміжок часу стоматолога не вдасться зробити серйозне лікування зуба. Незважаючи на те, що кошти не становлять небезпеки, вони все ж можуть потрапити в організм людини і викликати побічну реакцію.

Мінусом аерозольних анестетиків є неможливість правильного розрахунку дозування.

Препарати

Нижче представлені найбільш поширені поверхневі засоби:

Хлоретил. Анестетик купірує біль, завдяки охолодженню нервових закінчень.

Лідокаїн. Не викликає побічних реакцій, але заборонений для людей, що страждають серцевими захворюваннями. Не рекомендується використовувати жінкам в положенні. Виробляється у вигляді спрею, зручний при нанесенні на тканини слизової оболонки рота.

ЕМЛА. Спеціальний крем на основі лідокаїну. Популярний до застосування в косметологічній галузі. Наприклад, для проведення епіляції інтимних зон. Для отримання більшого ефекту препарат після нанесення покривають пов’язкою.

Перилен-ультра. Головною складовою є Тетракаин. Цей компонент розширює судини. Поширений в офтальмології. Виробляється у вигляді аерозолю, а також розчину. Результат після закапування в очі – миттєвий. Рідину використовують і в стоматологічних цілях для виконання не складних маніпуляцій.

Анестол. Засіб може діяти тривалий час. Тривалість впливу препарату може досягати двох годин. У складі: лідокаїн, бензокаїн і тетрокаин.

До складу деяких препаратів можуть входити антибіотики, які забезпечують додаткову дезінфекцію.

Перед використанням будь-якого анестетика слід попередньо зробити пробу, щоб виключити алергію на компоненти.

Препарати мають свою індивідуальну форму випуску для комфортного використання.

Види засобів:

• крему;
• гелі;
• аерозолі;
• мазі;
• розпилювачі;
• порошкові;
• розчини;
• таблетки;
• пластини.

Як відбувається анестезія

Щоб отримати максимальний ефект від препарату, його наносять, дотримуючись спеціальних правил. В залежності від того в якому вигляді випускається засіб, технологія його використання буде мати відмінності.

Схема застосування аплікаційних анестетиків:

• перед використанням знеболюючого слід продезінфікувати ділянку слизової, на який його будуть потім наносити;
• після поверхню просушують і спрей розпилюють на відстані двох сантиметрів;
• рідкими анестетиками просочують тампон з вати і прикладають до потрібної ділянки;
• гелі ретельно втирають в необхідному місці;
• після всіх маніпуляцій на оброблену ділянку накладають пов’язку.

При дотриманні цих простих правил дія знеболювального починається вже через дві хвилини.

Побічний ефект від препаратів полягає в тривалому оніміння слизової. Діти можуть травмуватися, так як не відчувають болю. А дорослій людині це приносить певний дискомфорт.