Травматологія        29 Березня 2018        1122         Коментарі Вимкнено до Вторинне натяг рани – один з видів загоєння поранень, коли і як правильно проводити процедуру

Вторинне натяг рани – один з видів загоєння поранень, коли і як правильно проводити процедуру

Зміст статті:

  • Коли проводять вторинне натяг рани
  • Проведення процедури
  • Відновлення після загоєння
  • Відмінність вторинного натягу від первинного

У медицині існує три види загоєння ран, що є класичними, це: натяг первинне, натяг вторинне, а також загоєння тканин під струпом. Такий поділ обумовлено багатьма факторами, зокрема, характером наявної рани, її особливостями, станом імунної системи, наявністю інфікування та його ступенем. Такий вид натягу можна назвати найбільш складним варіантом загоєння тканин.

Коли проводять вторинне натяг рани

Загоєння рани вторинним натягом застосовується тоді, коли краї рани відрізняються великою зяянням, а також при наявності запально-гнійного процесу при інтенсивній вираженості цієї фази.

Методика вторинного натягу застосовується і в тих випадках, коли при загоєнні рани всередині неї починається надлишкове утворення грануляційної тканини.

Відбувається утворення грануляційної тканини зазвичай на 2 – 3 день після отримання рани, коли на тлі наявних ділянок некрозу пошкоджених тканин починається процес грануляції, при цьому нові тканини утворюються острівцями.

Грануляційна тканина є особливою різновидом звичайної сполучної тканини, яка з’являється в організмі тільки тоді, коли в ньому є ушкодження. Мета такої тканини полягає в заповненні собою ранової порожнини. Її поява зазвичай спостерігається саме при загоєнні ран шляхом саме цього виду натягу, при цьому вона утворюється під час фази запалення, в її другому періоді.

Вторинне натяг рани – один з видів загоєння поранень, коли і як правильно проводити процедуруГрануляційна тканина являє собою особливі дрібнозернисті і дуже ніжні освіти, здатні досить сильно кровоточити навіть при найменшому пошкодженні. Їх поява при такому натягу відбувається з країв, тобто зі стінок рани, а також з її глибини, поступово заповнюючи всю ранову порожнину і усуваючи наявний дефект.

Головним призначенням грануляційної тканини при вторинному натягу можна назвати захист рани від можливого проникнення в неї шкідливих мікроорганізмів.

Тканина здатна виконувати цю функцію тому, що в ній міститься безліч макрофагів і лейкоцитів, а також вона має досить щільну структуру.

Проведення процедури

Як правило, при загоєнні ран вторинним натягом виділяється кілька основних етапів. На першому з них відбувається очищення порожнини рани від ділянок некрозу, а також від кров’яних згустків, що супроводжується запальним процесом і досить рясним відділенням гною.

Інтенсивність процесу завжди залежить від загального стану хворого, його роботи імунної системи, властивостей мікроорганізмів, що потрапили в порожнину рани, а також від поширеності ділянок некрозу тканин та їх характеру.

Швидше за все відбувається відторгнення відмерлих тканин м’язів та покривів шкіри, при цьому некротизовані частини хрящів, сухожиль і кісток відторгаються дуже повільно, тому терміни повного очищення ранової порожнини в кожному окремому випадку будуть різними. У кого-то рана очищується за тиждень і швидко гоїться, а іншому пацієнтові на цей процес може знадобитися кілька місяців.

Наступний етап загоєння при вторинному вигляді загоєння рани являє собою освіта грануляції та її поширення. Саме на місці розростання цієї тканини в подальшому відбувається і формування рубця. Якщо утворення цієї тканини буде надмірною, доктора можуть її припекти спеціальним розчином ляпісу.

Важливо пам’ятати про те, що вторинним натягом загоюються ті рани, на які не були накладені шви, тому процес відновлення може виявитися досить тривалим, а іноді і складним.

Рубець при такому загоєнні може формуватися протягом великого періоду часу, при цьому в більшості випадків його форма буде неправильною, він може виявитися дуже опуклим або, навпаки, впалым, втягнутим всередину, створюючи на поверхні шкіри значну нерівність. Рубець може мати саму різну форму, в тому числі і бути багатокутний.

Терміни формування остаточного рубця багато в чому залежать від характеру і поширеності процесу запалення, а також від площі наявних пошкоджень, їх серйозності і глибини.

Повне загоєння рани, як і тривалість цього процесу, визначається деякими фізіологічними факторами, зокрема:

  • Гемостазом, який відбувається протягом декількох хвилин після отримання рани.
  • Процесом запалення, що виникають після стадії гемостазу і протікає протягом трьох діб після виникнення травми.
  • Проліферацією, що починається після третього дня і займає наступні 9 – 10 діб. Саме в цей період відбувається утворення грануляційної тканини.
  • Перебудовою пошкодженої тканини, яка може тривати протягом кількох місяців після отримання поранення.

Важливим моментом у процесі загоєння рани вторинним натягом є скорочення тривалості етапів загоєння, при виникненні будь-яких ускладнень, які збільшують ці періоди. Для правильного і швидкого загоєння важливо стежити і за тим, щоб всі фізіологічні процеси проходили по черзі і в належні терміни.

Якщо загоєння в одному з таких періодів починає затягуватися, це обов’язково позначиться і на тривалість інших етапів. При порушенні перебігу декількох етапів відбувається затримка загального процесу, що зазвичай призводить до утворення більш щільного і вираженого рубця.

Вторинне натяг рани – один з видів загоєння поранень, коли і як правильно проводити процедуруПеребудова грануляційної тканини є фінальним етапом загоєння при вторинному загоєнні. В цей час відбувається формування рубця, що є досить тривалим процесом. У цей період нові тканини перебудовуються, ущільнюються, відбувається утворення рубця і його дозрівання, при цьому підвищується його міцність на розрив. Однак слід пам’ятати про те, що така тканина ніколи не зможе досягти рівня міцності природної неушкодженої шкіри.

Відновлення після загоєння

Важливо, щоб заходи по відновленню тканин і їх функціональності після закінчення процесу загоєння почалися як можна раніше. Догляд за освіченим рубцем полягає в розм’якшенні всередині і зміцнення поверхні, в розгладженні і освітленості, для чого можуть бути використані спеціальні мазі, компреси або засоби народної медицини.

Для прискорення повного відновлення і зміцнення нових тканин можуть проводитися різні процедури, наприклад:

  • Обробка поверхні шва і навколишніх тканин хвилями ультразвуку. Така процедура буде сприяти прискоренню всіх процесів регенерації, усунення внутрішнього запалення, а також стимулювання місцевого імунітету і посиленню кровообігу в зоні ушкодження, що значно прискорює одужання.
  • Процедури електротерапії, такі як електрофорез, діадинамотерапія, СМТ-терапія, а також лікувальний сон, дозволяють поліпшити загальний та місцевий кровообіг, стимулюють відторгнення відмерлих тканин, знімають запалення, особливо якщо процедури проводяться з додатковим введенням лікарських речовин.
  • Опромінення ультрафіолетом також прискорює природні процеси регенерації.
  • Фонофорез сприяє розсмоктування рубцевої тканини, знеболює область рубця, покращує кровопостачання в цій зоні.
  • Червоний режим лазеротерапії має ефект усунення запалення, а також сприяє прискоренню регенерації тканин і стабілізує стан пацієнтів, прогноз лікування яких викликає сумніви.
  • УВЧ-терапія сприяє поліпшенню кровотоку в нових тканинах.
  • Дарсонвалізацію нерідко застосовують не тільки для поліпшення і прискорення регенерації, але і для запобігання появи гнійників в ранах.
  • Магнітотерапія також дозволяє поліпшити кровопостачання місця травми і прискорити відновлювальні процеси.

Відмінність вторинного натягу від первинного

При загоєнні первинним натягом у місці отриманої травми утворюється відносно тонкий, але досить міцний рубець, при цьому відновлення відбувається в більш короткі терміни. Але подібний варіант лікування можливий далеко не в кожному випадку.

Первинне натяг рани можливо лише тоді, коли її краю знаходяться близько один до одного, вони рівні, життєздатні, можуть бути легко зімкнуті, не мають ділянок некрозу або гематом.

Як правило, первинним натягом загоюються різні порізи і післяопераційні шви, які не мають запалення і нагноєння.

Загоєння вторинним натягом відбувається практично у всіх інших випадках, наприклад, тоді, коли між краями отриманої рани є значна розбіжність, зяяння, що не дозволяє рівне зімкнути їх і зафіксувати в потрібному для зрощення положенні. Загоєння цим способом відбувається і тоді, коли на краях рани є ділянки некрозу, згустки крові, гематоми, коли в рану потрапила інфекція, і почався процес запалення з активним утворенням гною.

Якщо в рані після її отримання залишилося чужорідне тіло, то її загоєння буде можливо тільки вторинним методом.