Травматологія        04 Вересня 2018        91         0

Все, що Вам необхідно знати про гемангіоми хребта

Зміст:

  • Що таке гемангіома і якою вона буває?
  • Причини та розвиток хвороби
  • Симптоми та діагностика
  • Методи лікування
  • Консервативне лікування
  • Оперативне лікування
  • Прогнози та профілактика

Нерідко при рентгенографії хребетного стовпа пацієнта, який звернувся з приводу болів в спині, виявляється новоутворення, розташоване в тілі хребця — гемангіома хребта. Патологія частіше виявляється у жінок різного віку, може протікати безсимптомно або призводити до розвитку больового синдрому, не малигнизируется. Іноді відзначається мимовільне розсмоктування пухлини.

Що таке гемангіома і якою вона буває?

Отже, гемангіома хребта — що це таке? У людей дорослих захворювання являє собою судинну пухлину, яка може локалізуватися в тілі хребця або вражати окремі його ділянки (заднє півкільце). Також відомі епідуральні форми патології. Морфологічно новоутворення являє собою мережу патологічно переплетених посудин, з’єднаних шарами жирової і фіброзної тканини. Гемангіома хребта по МКБ-10 має код D18 і входить в категорію «гемангіоми та лімфоми будь-якої локалізації». Існують такі форми хвороби:

  • Капілярна — новоутворення складається з капілярної мережі;
  • Рацематозная — пухлина сформована на основі венул і артеріол;
  • Кавернозна — у тканинах хребця розташовуються об’єднані порожнини, стінки яких утворені ендотелієм судин;
  • Змішана — пухлина утворена з венул, капілярів, артеріол і утворених із них розширень.

Від справжніх пухлин, що виникають як наслідок патологічного розростання клітин, гемангіому відрізняє повільне зростання, відсутність метастазів і проліферації змінених тканин в кісткові структури. Захворювання тривало протікає безсимптомно. Строк з моменту появи пухлини до початку больового синдрому може обчислюватися роками, а іноді й десятиліттями. У рідкісних випадках вогнище патології розсмоктується без стороннього втручання.

Все, що Вам необхідно знати про гемангіоми хребта

Гемангіоми вертебральної локалізації можуть бути одиничними і множинними, вражаючими кілька хребців. Локалізується гемангіома у грудному відділі хребта або в області шиї. Частота зустрічальності цього захворювання дорівнює 1% від загальної кількості онкологічних хвороб скелета.

На замітку: у більшості випадків пухлину діагностують у жінок у віці 20-40 років. Це обумовлено високих рівнем статевих гормонів у представниць жіночої статі в репродуктивному віці. Обсяг пухлини рідко перевищує 1 см, однак навіть такий її розмір вважається великим.

Причини та розвиток хвороби

Гемангіома, пухлина на людському хребті, може виникати з кількох причин, до числа яких відносять:

  • Генетичну схильність у поєднанні з фізичними навантаженнями;
  • Тканинну гіпоксію;
  • Травми хребта;
  • Високий рівень естрогенів;
  • Вірусні інфекції;
  • Прийом деяких лікарських препаратів.

Генетична схильність проявляється у вигляді вродженої слабкості судинної стінки. При цьому високі фізичні навантаження призводять до розширення капілярів з утворенням безлічі дрібних аневризм. Аналогічним чином впливає на судини і тканинна гіпоксія, яка часто є наслідком травм хребта і м’язового спазму в районі хребетних артерій.

Про вплив останніх трьох пунктів вищенаведеного списку на формування вертебральних гемангіом вчені судять на підставі частоти зустрічаємості пухлини у тієї чи іншої групи обстежуваних. Механізм дії цих факторів залишається нез’ясованим. Однак той факт, що люди з підвищеним рівнем естрогенів, які перенесли вірусні інфекції і брали хімічні лікарські препарати, частіше хворіють гемангіомою, не викликає сумнівів.

Все, що Вам необхідно знати про гемангіоми хребта

Гемангіома на жіночому хребті формується як наслідок безлічі дрібних крововиливів з дрібних судин, що живлять тканини хребця. Подібне стає можливим при виснаженні судинної стінки і підвищення проникності ендотелію. Дрібні гематоми призводять до активації літичних процесів, в ході яких руйнуються не тільки самі кров’яні клітини, але і остеоциты. Утворилися порожнини заповнюються сполучною тканиною і неповноцінними судинами, які і утворюють основний обсяг новоутворення. Далі кровотечі розвиваються вже з самих судин ш пухлини. Процес є безперервним, що забезпечує ріст гемангіоми.

На перших порах гемангіома прогресує непомітно, не приводячи до помітних змін. По мірі збільшення її розмірів стінка хребця стоншується, що в кінцевому результаті призводить до його патологічних переломів з появою відповідної симптоматики. Також пухлина може призводити до витіснення міжхребцевого диска з формуванням грижі хребта, здавлення спинномозкових нервів, зміщення хребця. Настільки тяжкі наслідки трапляються рідко. Частіше хвороба протікає безсимптомно або з мінімальною неспецифічної симптоматикою.

Симптоми та діагностика

На початкових етапах хвороби ознаки гемангіоми хребта відсутні. При збільшенні розмірів пухлини до 0,7-1 см пацієнти починають відчувати ниючий біль в ураженій зоні, яку найчастіше пов’язують з міжхребцевої грижею або остеохондрозом. У таких хворих відзначається зниження тонусу кінцівок, парестезії, відчуття поколювання, оніміння на шкірі. Симптомокомплекс розрізняється в залежності від локалізації пухлини.

Уражений відділ хребтаОзнаки
Шийний· Запаморочення;

· Головні болі;

· Порушення слуху, зору, сну, координації

Грудної· Оніміння і порушення чутливості в руках;

· Зниження тонусу верхнього плечового поясу;

· Порушення серцевого ритму.

Попереково-крижовий· Слабкість в ногах;

· Атрофія ніг;

· Порушення функції органів малого тазу;

· Болі в паховій області, стегнах.

 

При досягненні пухлиною розмірів, що перевищують 1 см, істотно підвищується ризик патологічних переломів хребця. При цьому може відбуватися здавлення спинного мозку, зміщення хребця з виникненням паралічів і парезів, порушенням життєво важливих функцій (порушення дихання при патології шийного відділу, збої в роботі серця — при локалізації гематоми в грудному відділі).

Діагностика судинних пухлин часто відбувається випадково, при проведенні обстеження з приводу інших захворювань (остеопороз, остеохондроз, міжхребцева грижа). Цілеспрямовано пошук гемангіоми проводиться при наявності у хворих виражених клінічних ознак. Візуалізацію хребта здійснюють за допомогою рентгенографії, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії. На знімках пухлина може проглядатися як ділянка розрідження сітчастої або вакуолеобразной форми. З допомогою сучасних методів діагностики можливо встановити не тільки факт наявності патологічного вогнища, але і його точну локалізацію. Це буває необхідно при підготовці до операції.

На замітку: при такому захворюванні, як гемангіома хребта, хворі часто не знають, до якого лікаря звернутися. У таких випадках слід звертатися до дільничного терапевта або лікаря загальної практики. При необхідності він дасть хворому направлення на консультацію до невролога, який і буде вести пацієнта, якщо діагноз підтвердиться.

Методи лікування

Методикою радикального лікування пухлини є операція. Однак повноцінне втручання показане тільки при великому розмірі новоутворення і високий ризик пошкодження спинного мозку. У всіх інших випадках застосовуються малоінвазивні хірургічні методики або консервативна терапія. Як лікувати наявну гемангіому хребта, вирішує лікар.

Консервативне лікування

Все, що Вам необхідно знати про гемангіоми хребта

Консервативне лікування гемангіоми дозволяє домогтися лише тимчасового усунення симптомів хвороби. Тому терапію призначають виключно на початкових стадіях розвитку гемангіоми з метою уповільнення її зростання, а також для усунення болю і запальних явищ до операції. Лікування проводять з використанням наступних препаратів:

  • Кеторол — по 1-2 мл, в/м, 2 рази на добу протягом 8-10 днів або по 1 т. 3 р/день з тією ж тривалістю курсу;
  • Ібупрофен мазь – наносять 3-4 рази на добу протягом 3 тижнів.
  • Аскорутин — по 1 табл. 2 рази за добу, 2-3 місяці.

Наведена схема лікування сприяє зменшенню проникності стінки судин, зняття болю і запалення. Як правило, темпи зростання пролікованої таким способом пухлини сповільнюються. Крім медикаментозної терапії, пацієнту показано помірні фізичні навантаження (ЛФК) та фізіотерапія. Зі списку фізіотерапевтичних заходів виключають теплові процедури.

Оперативне лікування

Оперативні методики лікування показано при швидкому рості пухлини, ризик руйнування хребця або пошкодження спинного мозку, вираженому больовому синдромі у хворого. Класична операція відкритого типу сьогодні проводиться тільки пацієнтам, що мають пошкодження хребта. При цьому пухлину видаляють разом із зруйнованими кістковими структурами, а на їх місце встановлюється імплантат. Операція пов’язана з ризиком пошкодження нервових стовбурів і спинного мозку, тому нейрохірурги воліють використовувати альтернативні методики втручання:

  • Вертебропластика — пункційної введення в пухлину кісткового цементу на основі титану і сульфату барію. Препарат руйнує гемангіому, заповнює порожнину в хребті і застигає. Вертебропластика є золотим стандартом оперативного лікування доброякісних пухлин хребта.
  • Алкоголізація — введення в пухлину концентрованого етилового спирту. Препарат сприяє склерозування пухлини і її руйнування. Може знадобитися до 5 процедур.
  • Емболізація — у зону ураження вводиться засіб (айвалон), склеює судини, по яких кров надходить до гемангіоми. Сьогодні метод використовується рідко, оскільки високий ризик помилкового тромбування важливих судин.
  • Променева і високочастотна терапія — способи впливу на пухлину іонізуючим випромінюванням або високочастотними струмами. Метод володіє низькою результативністю і застосовується тільки тоді, коли не можуть бути використані інші способи лікування.
  • Всі втручання на хребті проводяться в умовах нейрохірургічного стаціонару. В процесі введення голки в хребет лікар контролює свої дії з допомогою рентгенографічної або УЗД апаратури. Після пункційних вилучень пацієнт повинен протягом 2-3 днів перебувати під наглядом медиків. Термін госпіталізації після класичної резекції хребця становить 15-20 діб.

    На замітку: методи, пов’язані з обмеженням кровоплину пухлини, мають серйозний недолік. Припинення кровопостачання призводить до ішемії тканин і, як наслідок, активації власних захисних механізмів організму. Формуються колатералі (обхідні судини, кровообіг у гемангіомі відновлюється, після чого відновлюється і її зростання.

    Прогнози та профілактика

     

    Прогноз захворювання сприятливий при своєчасній діагностиці. Віддалена гемангіома, як правило, не рецидивує і не призводить до формування відстрочених наслідків. Безпосередньо післяопераційні ризики також невисокі. Відсоток ускладнень після грамотно проведеного втручання не перевищує 5-6%.

    Профілактичні заходи включають в себе:

    • Збалансоване харчування;
    • Заняття спортом;
    • Відмова від надмірних фізичних навантажень;
    • Запобігання травм хребетного стовпа;
    • Зміцнення судин;
    • Здоровий спосіб життя.

    На питання про те, чи небезпечна гемангіома хребта, не можна відповісти однозначно. З одного боку, пухлина набагато менш небезпечна, ніж злоякісні новоутворення, з іншого — ігнорування проблеми може призвести до руйнування хребця. Іноді це стає причиною смерті хворого. Випробовувати долю в подібних ситуаціях не можна. При підозрі на вертебральную гемангіому слід пройти обстеження і призначене лікарем-нейрохірургом або неврологом лікування. Натисніть на кнопку нижче і ми підберемо для Вас спеціаліста.