Травматологія        02 Березня 2018        1798         Коментарі Вимкнено до Види опіків — класифікація, ознаки, принципи лікування

Види опіків — класифікація, ознаки, принципи лікування

Стаття розповідає про різновиди опіків шкіри та слизових. Описані симптоми кожного виду і принципи лікування. Опіки є різновидом травми. Види опіків різноманітні, відрізняються їх симптоми і тактика лікування.

За даними ВООЗ, число опікових уражень у всьому світі безперервно зростає

Зміст статті

  • Суть патології
  • Класифікація
  • Діагностика
  • Лікування
  • Питання до лікаря

Суть патології

Опік — це порушення цілісності шкірних покривів різними впливають факторами зовнішнього середовища. З урахуванням цих чинників, а також поширеності ураження будується класифікація опіків.

Класифікація

Види опіків та їх характеристика залежать від того, який фактор справив вплив. Класифікація ушкоджень досить обширна.

Прийнято характеризувати травму:

  • за типом (кожна з категорій має кілька видів);
  • за глибиною ураження;
  • по локалізації;
  • по площі ураження.

В залежності від того, які причини травми, поділяють типи опіків.

Таблиця №1. Класифікація за типами опіків:

Тип Види опіку Термічні Виділяють:

  • опік полум’ям — можливо обширне ураження, опік дихальних шляхів, очей;
  • рідиною — характеризується великою глибиною ураження;
  • пором — велика площа і мала глибина пошкодження;
  • розпеченими предметами — значне пошкодження шкіри.
Хімічні Діляться на:

  • травми кислотою — невелика глибина;
  • лугом — значна глибина;
  • солями важких металів — пошкодження поверхневе.
Електричні Види електричних опіків:

  • низьковольтні;
  • высоковольтовые;
  • сверхвольтовые.

Характеризуються малою зоною ушкодження (точка входу і виходу), але великою глибиною. Променеві Можуть бути викликані:

  • ультрафіолетом — неглибокі опіки з великою площею;
  • іонізуючим — вражають шкіру, прилеглі тканини й органи;
  • інфрачервоним — вражає очі і шкірні покриви.
Змішані Найбільш важкі, так як впливає кілька факторів.

Види та ознаки опіків можуть бути різними, залежать від ступеня травмування. З урахуванням цих ознак будується класифікація опіків за глибиною ураження.

Таблиця №2. Ступеня пошкодження і прояви:

Ступеня Які бувають симптоми 1 ступінь

Невелика гіперемія Легке поверхневе ушкодження. Шкіра злегка червоніє, з’являється невеликий набряк. Больові прояви незначні. Так як верхній шар шкіри постійно оновлюється, загоєння відбувається на 3-5 добу. Слідів не залишається. 2 ступінь

Глибоке травмування епідермісу Спостерігається поверхневе або повне пошкодження верхнього шару шкіри, що супроводжується болем, утворенням пухирів. Загоєння відбувається через 1,5-2 тижні, без утворення рубців. 3А ступінь

Поява пухирів з серозно-геморагічним вмістом, покритих коричневою плівкою Опік проникає глибше, ушкоджує епідерміс і дерму. Формуються великі, зливаються бульбашки Утворюється тонка, світло-коричнева опікова скоринка або волога сіра плівка фібрину. З-за пошкодження нервових волокон больова чутливість знижена. При грамотному лікуванні і дотриманні асептики загоєння відбувається через кілька тижнів. 3Б ступінь

Освіта коричневого струпа Страждають всі шари шкіри й підшкірна клітковина. В області ураження утворюється щільна, суха коричнева або сіра кірка. Самостійна регенерація шкіри неможлива. 4 ступінь

Некроз шкіри Відбувається обвуглювання і загибель шкіри, м’язів аж до кістки. Загальний стан потерпілого порушується до шоку або коми. Загоєння відбувається повільно, утворюються глибокі рубці. В області суглобів можливе утворення рубцевих контрактур.

Глибина пошкоджень залежить від характеру і температури пошкоджуючого фактора, часу впливу і ступеня прогрівання шарів шкіри.

По локалізації виділяють:

  • пошкодження особи;
  • волосистої частини голови;
  • дихальних шляхів;
  • верхніх і нижніх кінцівок;
  • тулуба;
  • промежини.

Клінічна картина складається з перерахованих вище факторів.

Діагностика

Діагностика опіків не представляє особливої складності. Вона ґрунтується на даних анамнезу, огляду пошкодженої області, оцінки порушення кровообігу і чутливості. При огляді лікар звертає увагу на почервоніння шкіри, наявність бульбашок, струпів, вогнищ некрозу. Визначається глибина і площа опіку.

Існує кілька методів визначення площі опіку.

  • Правило дев’яток. Все тіло умовно ділять на ділянки по 9% від загальної площі. Голова і шия займають 9%, обидві руки — 18%, Передня і задня частини тулуба — по 18, кожна нога — по 18% (стегно — 9%, гомілка і стопа — 9%), промежина — 10%.
  • Правило долоні — використовується при невеликих площах пошкодження. Даний метод полягає в тому, що за міру приймається долоню. Площа долоні потерпілого приймається за 1% від всієї площі тіла.
  • Метод Постнікова. Для вимірювання пошкодженої поверхні прикладається до опіку стерильна марля, на ній позначають контури пошкодження, вирізають і прикладають до міліметровому папері. Таким чином визначається площа.
  • Ступінь порушення кровообігу визначається за допомогою різних методів — натискання, тетрациклінової флюоресценції, термометрії.

    Збереження больової чутливості з’ясовується з допомогою уколів голкою, обробки рани спиртом, епіляції волосся (при глибокому опіку волосся видаляються безболісно).

    Правило дев’яток — метод визначення площі опіку

    Лікування

    Опіки та їх класифікація визначають тактику лікувальних заходів. Лікування проводиться амбулаторно, в стаціонарах або опікових центрах. Госпіталізації підлягають діти до 2 років і дорослі після 60 років, а також особи, які мають високий ступінь і велику область пошкодження.

    Амбулаторно допускається лікувати ушкодження не більше 1 ступеня. Уражену область закривають стерильною пов’язкою і щодня обробляють антисептиком.

    Важкі поразки лікують в стаціонарних умовах. Шкіру щодня обробляють антисептиками і загоюючими засобами. Двічі в день міняють стерильні пов’язки. Для запобігання інфікування людини поміщають в стерильну палату. Обвуглювання і некроз тканин — показання до хірургічного лікування.

    Види опіків різноманітні. І людина протягом свого життя стикається з багатьма з них. Особливо небезпечні вони для дітей.

    Щоб запобігти ситуації, при яких дитина може отримати травму, необхідно дотримувати деякі правила. Прибирати із зони доступу дитини хімічні продукти — оцет, миючі та чистячі засоби, спирт.

    На розетки надягати спеціальні заглушки. Не залишати дитину одну в приміщенні, де можуть перебувати гарячі предмети — плити, розпечені праски, каміни, печі.

    Питання до лікаря

    Можна проколювати пухирі, що утворилися від опіку?

    Ірина Л. 19 років, р. Лисьва

    Поява пухирів говорить про серйозне пошкодження шкіри. Вони утворюються на місці опіку під впливом розпечених предметів, киплячої рідини, відкритого вогню, або при контакті з хімічними речовинами. Бульбашки, заповнені серозним ексудатом. Звичайно, пухир потрібно видалити.

    Але зробити це може тільки лікар за допомогою стерильних інструментів. Міхур проколюється голкою, рідина прибирається стерильною серветкою. Залишилася плівка видаляється, а ранка обробляється антисептичним розчином.

    Потім накладається заживляющая мазь. Якщо процедуру проводити самостійно, в нестерильних умовах, то великий ризик інфікування рани.

    Як допомогти людині при опіку?

    Костянтин Д. 28 років. р. Єлабуга

    Для цього необхідно знати, які бувають види. Про це сказано вище. Опіки 1 ступеня не викликають особливих побоювань. Потрібно потримати пошкоджену ділянку під струменем прохолодної води.

    Подальша тактика залежить від виду впливу. При більш серйозних травмах потрібно викликати машину швидкої допомоги. До приїзду фахівців видалити джерела, наприклад загасити палаючий одяг, змити з шкіри агресивні хімікати (негашене вапно і органічні алюмінієві сполуки видаляються сухою тканиною).

    Промити опікові рани розчином фурациліну і прикрити стерильною серветкою. Можна дати потерпілому болезаспокійливі і жарознижуючі засоби.