Варфарин: побічні дії та передозування, антидот і лікування при отруєнні препаратом

Зміст статті:

• Як варфарин діє на організм?
• Нормальна доза варфарину для дорослого та дитини
• Симптоми передозування варфарином і побічні ефекти препарату
• Перша допомога при передозуванні
• Відновлення організму після передозування
• Наслідки і ускладнення передозування

Варфарин – популярний антикоагулянт непрямої дії, використовується переважно при профілактиці і лікуванні тромбозів. У разі передозування цим препаратом, може виникнути цілий ряд патологій і синдромів. Як речовина впливає на організм? Які симптоми передозування ліками? Яку першу допомогу можна надати потерпілому? Про це та багато іншого ви прочитаєте у нашій статті.

Як варфарин діє на організм?

Основна фармакологічна дія варфарину засноване на блокуванні синтезу залежних факторів згортання крові переважно в печінці. Препарат швидко всмоктується з травного тракту, зв’язується з білками плазми і міститься у вигляді рацемических сполук.

Терапевтичний ефект варфарину проявляється через 1 добу після початку курсу і досягається свого піку до 4-6 дню використання за умови підтримки дозування. У разі скасування прийому, залежні фактори згортання крові повністю відновлюються протягом 5 діб. Період повного виведення з організму коливається в межах 37-90 годин – метаболіти присутні переважно в жовчі і сечі, попутно реабсорбируясь в травному тракті.

Основна особливість лікарського засобу – це висока ймовірність взаємодії варфарину з величезною кількістю найрізноманітніших препаратів і речовин, який в сукупності можуть як послаблювати, так і значно посилювати терапевтичний ефект даного антикоагулянту.

Нормальна доза варфарину для дорослого та дитини

Терапевтичну схему прийому варфарину може призначати виключно профільний лікар – кардіолог, терапевт та інші спеціалісти. Основна проблема активного застосування лікарського засобу – це його потенційна взаємодія з величезним спектром різних препаратів і речовин, обумовлене специфічною фармакокінетикою.

Так, змінюють інтенсивність впливу варфарину на згортання крові антибіотики, кортикостероїди, саліцилати, барбітурати, протидіабетичні засоби, фенитоины, клофибраты, нестероїдні протизапальні речовини і так далі.

Перед призначенням варфарину необхідно здати аналіз на протромбіновий час та обчислити протромбіновий індекс, після чого регулярно проходити контроль даного параметра в процесі основного лікування. У світовій медичній практиці найчастіше для цих цілей використовується так званий міжнародний нормализированный індекс або INR.

Можливі стартові дозування:

• Дорослим з нормальною масою тіла і INR нижче 1,2 – по 10 мг препарату на добу протягом 3 днів, після чого проводиться повторне зміна нормалізованого індексу і дозування коригується;
• Літнім з нормальною масою тіла і INR вище 1,2 – 5 мг варфарину протягом перших 3 днів;
• Дітям при INR від 1 до 1,3 – стартова доза 0,2 міліграма на 1 кілограм маси тіла. При наявності ниркових патологій – 0,2 мг/кг маси тіла.

Дозування в наступні дні безпосередньо залежать від динамічної зміни INR по мірі прийому лікарського засобу – якщо індекс збільшуються, то дозування пропорційно зменшують. У тому випадку, коли INR зменшується, то терапевтична схема «відкочується» до стартовій дозі.

При будь-яких обставин, лікування варфарином проводиться тільки під контролем профільного спеціаліста з регулярною здачею аналізів на значення міжнародного нормалізованого індексу!

Симптоми передозування варфарином і побічні ефекти препарату

Основний симптом передозування варфарином незалежно від обставин – це поява кровотеч, як відкритих, так і внутрішніх, притому на периферії і в основних системах організму. У потерпілого можуть спостерігатися й інші клінічні прояви, які включають в себе:

• Формування набряків і гематом по всьому тілу;
• Зміна кольору і консистенції сечі;
• Поява дегтеобразного стільця;
• Рясна часта нестримна блювота – виділення мають колір «кавової гущі»;
• Системні порушення зору – від різкого зниження його гостроти до появи «мушок», подвоєння контурів і так далі;
• Середній або сильний больовий синдром у грудній або черевній порожнині.
• Розлади координації і свідомості, запаморочення, дзвін і шум у вухах, нерозбірлива мова, хиткість ходи, інше;
• Різка гіпотонія з частковим або повним онімінням кінцівок, гіпотермією.
• Сильна задишка та інші порушення дихання;
• Сильна набряклість – спочатку в кінцівках, а потім і по всьому тілу.

Побічні дії варфарину при тривалому застосуванні, крім потенційного ризику кровотеч, включають в себе:

• Жовтяницю зі значним підвищенням рівня печінкових ферментів;
• Діарею;
• Анемію;
• Еозинофілію;
• Уролітіаз, нефрит, некроз тубулярного типу;
• Гарячкові стани, зниження гематокриту, пурпуру, панкреатит, гепатит холестатичесого типу і кальцифікації трахеї, а також інші прояви постреактивного періоду;
• Алергічні реакції – як місцеві шкірні, так і системні.

Перша допомога при передозуванні

При передозуванні варфарином потерпілому необхідно надати першу долікарську допомогу, паралельно викликавши бригаду медиків – з великою часткою ймовірності пацієнт після огляду буде направлений в найближчий стаціонар для проходження моніторингу стану, інтенсивної терапії, можливо реанімації (у разі тяжкого ступеня передозування).

Стандартні дії можуть включати в себе:

• Промивання шлунка і виклик блювоти. Процедура актуальна в перші години після передозування, коли повного всмоктування препарату в кровообіг ще не відбулося. Потерпілому, якщо він знаходиться в свідомості і збережені всі рефлекси, дають випити 1-2 літри води, після чого виробляють натискання на корінь язика. При необхідності захід повторюють кілька разів;
• Сорбенти. Схема прийому – 10-30 грам адсорбуючою речовини на разовий прийом, яке потрібно запити невеликою кількістю води. Типові препарати – активоване вугілля, Полісорб, Смекта;
• Очікування приїзду швидкої допомоги. До прибуття бригади медиків потерпілий поміщається в горизонтальне положення на бік, під голову підкладається валик з підручних матеріалів або подушка. Здійснюється контроль життєвих показників пацієнта – його дихання, серцебиття і пульсу, при необхідності виявляються ручні реанімаційні процедури;
• Антидот. Прямим антидотом варфарину є вікасол або ж вітамін Що Він відновлює коагулянтную активність і зазвичай може застосовуватися при середнього або тяжкого ступеня передозування, але з обов’язковим моніторингом індексу INR (МНО), що значно ускладнює його застосування в «польових» умовах. При тривалій відсутності кваліфікованої медичної допомоги з урахуванням ризиків появи тромбозу, вікасол може бути введений внутрішньовенно або перорально дозуванням 5-10 міліграм.

Відновлення організму після передозування

Основний курс інтенсивної терапії після передозування варфарином проводиться в умовах стаціонару. Можливі процедури:

• Введення антидоту варфирина — Вікасолу. Вікасол використовують при індексі INR вище 6 – по 2 мг препарату кожні 4 години. У разі якщо значення МНВ вище 10 – раціонально вводити внутрішньовенно 5-10 міліграм вітаміну К;
• Плазмаферез. Очищення крові від токсичних компонентів препарату здійснюється при важких передозуваннях варфарином. У випадку сильної кровотечі і дуже тяжкого стану пацієнта проводять пряме вливання плазми;
• Крапельниця. Класичний фізрозчин і глюкоза при важких формах передозування доповнюється внутрішньовенним краплинним введенням речовин, що є білковими факторами згортання крові;
• Підтримка життєвих показників. Симптоматична терапія та реанімація здійснюється за стандартними протоколами і дозволяє підтримувати в нормі всі основні життєві показники – дихання, артеріальний тиск, серцебиття, інші параметри.

Наслідки і ускладнення передозування

При правильній, своєчасної, кваліфікованої медичної допомоги ризик розвитку ускладнень передозування варфарином відносно невисокий. Проте у ряді випадків ця обставина може спричинити за собою певні негативні наслідки.

Типові наслідки:

• Захворювання шлунково-кишкового тракту;
• Печінкова недостатність;
• Патології серцево-судинної системи;
• Стійкі форми анемії;
• Системні вторинні бактеріальні інфекції, в тому числі генералізують, наприклад, сепсис або бактеріємія;
• Летальний результат як наслідок ненадання кваліфікованої медичної допомоги, або її несвоєчасність (сильна крововтрата, зупинка дихання або серцебиття).

Експериментально доведена смертельна разова доза варфарину коливається в межах від 50 до 80 міліграмів препарату на 1 кілограм маси тіла, і залежить від безлічі чинників – поточного індексу згортання крові конкретної людини, наявності захворювання, патологій, особливих фізіологічних станів організму.

Однак летальний результат може наступити і при меншому дозуванні, наприклад як наслідок крововтрати, внутрішніх кровотеч важливих систем організму, зупинки дихання і серцевої діяльності.