Температура при отруєнні у дорослого: скільки тримається, що робити і як збити високу температуру при харчовому і іншому отруєння

Зміст статті:

• Причини гіпотермії при отруєнні
• Скільки тримається температура при отруєнні?
• Як збити температуру при отруєнні у дорослих?
• Медикаменти
• Народні засоби
• Як допомогти дитині при температурі після інтоксикації?
• Коли потрібно звернутися до лікаря?
• Озноб при отруєнні

Підвищена температура тіла – це поширений ознаку інтоксикації організму, часто виявляється в рамках симптомакомплекса при різних типах отруєнь.

У цій статті ви дізнаєтеся про те, чи може бути температура при отруєнні і що робити? Які причини гіпотермії? Скільки може триматися? Як ефективно і безпечно повернути її в норму? Про це та багато іншого ви прочитаєте у нашій статті.

Причини гіпотермії при отруєнні

Підвищення температури тіла при системних інтоксикаціях організму в першу чергу пов’язано з особливостями роботи центрів теплової віддачі і репродукції, за які відповідає гіпоталамус головного мозку.

Якщо людина здорова, то основні команди на підвищення, або зниження температури формуються на основі сенсорних сигналів поверхні тіла – при зменшенні або збільшенні даного параметра в навколишньому середовищі, а також зміну інших базових кліматичних параметрів механізми пристосування завдяки зворотним зв’язкам виробляють стабілізацію, щоб в першу чергу забезпечити тепловий захист тіла.

У разі попадання В організм різноманітних патогенних збудників, останні виступають пірогенами і безпосередньо збуджує гіпоталамус, минаючи сенсорну систему і викликаючи підвищення параметра до субфебрильних, помірних, високих, дуже високих або ж критичних значень.

Інша ситуація спостерігається при ураженні токсичними речовинами (як органічними, так і неорганічними), проникають крізь гематоенцефалічний бар’єр – тут ключову роль відіграє комплексне ураження головного мозку з потенційною частковою деструкцією тканин не тільки гіпоталамуса, але й інших його відділів, що проявляється в погано прогнозованих системних патологічних реакціях по всьому організму.

В окремих випадках, занадто висока температура при отруєнні у дорослого по відношенню до норми, тривалий період часу не стабілізується медикаментозними засобами, може викликати порушення обміну речовин і руйнування ряду ферментів.

Скільки тримається температура при отруєнні?

Не існує чітко обмежених часових рамок, які б характеризували тривалість існування симптому. Оскільки висока температура де-факто є вторинним проявом інтоксикації, а також результатом дії бактеріальних, вірусних або класичних токсичних патогенів, то саме від їх типу, концентрації та інших факторів залежить вищезазначений параметр.

Крім тривалості і стійкості гіпотермії, важливим аспектом є також її інтенсивність – від субфебрильних невисоких значень до гиперпиретии і початку системних деструктивних процесів саме з-за цього симптому.

Яку ж температуру можна вважати при отруєннях підвищеної? Тут застосовується стандартна градація – свідчення, понад 37 градусів вище нуля за Цельсієм вже вважаються відхиленням від норми.

Значення 38, 39 і 40 градусів відповідно відносять до помірного, високого та дуже високого підвищення параметра. Гиперпиретия (понад 41 градуса) представляє пряму загрозу здоров’ю пацієнта і вимагає обов’язкової медичної допомоги.

Як показує клінічна практика, при бактеріальних інфекціях та харчових отруєннях, температура зникає з закінченням гострого реактивного періоду – від 1 до 3 діб.

Як збити температуру при отруєнні у дорослих?

Сучасна медицина рекомендує збивати високу температуру при отруєннях лише в тих випадках, коли фактичні її значення перевищують 38-39 градусів і продовжують зростати. При цьому варто брати до уваги специфіку самої інтоксикації у контексті використання пероральних жарознижуючих засобів – в окремих ситуаціях при важких хімічних опіках стравоходу і шлунку не можна вживати воду, що дозволяє вводити ліки тільки парентерально, внутрішньом’язово або внутрішньовенно, минаючи ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

Медикаменти

Знижувати високу температуру може велика група препаратів під загальною назвою «антипіретики». У них зазвичай містять нестероїдні протизапальні засоби, а також класичні анальгетики. Приймати їх слід відповідно до інструкції, не перевищуючи рекомендовану дозу (вказано в анотації до лікарських засобів). Типові представники:

• Парацетамол. Найбільш безпечний з анальгетиків, що володіє вираженим жарознижуючим ефектом. При терапевтичних дозах практично не викликає побічних ефектів, але при цьому діє не так швидко, як аналоги і допомагає лише при стабільних високих температурах (без відсутності сильних стрибків);
• Ібупрофен. Є НПЗЗ і одним з похідних пропіонової кислоти. Безпечний, помірно збиває високу температуру;
• Ацетилсаліцилова кислота. Більш відома широкої громадськості під торговою маркою «Аспірин». Є НПЗЗ 1 покоління, має виражену жарознижуючу і болезаспокійливу засобом, а також перешкоджає агрегації тромбоцитів. Досить висока ефективність доповнюється рядом побічних дій, переважно ульцерогенної характеру;
• Анальгін. Відомий ще з радянських часів анальгетик групи пиразолонов, що мають оптимальне поєднання ефективності при зниженні високої температури і потенційної небезпеки побічних дій;
• Німесулід. НПЗЗ класу сульфонанилидов. Потужний селективно-конкурентний інгібітор ЦОГ-2, має максимально вираженими жарознижуючі і болезаспокійливі характеристиками серед усіх групи ліків подібного роду, доступних до вільної купівлі без рецепта, однак має масу побічних дій навіть при короткочасному прийомі.

В окремих ситуаціях при неможливості ефективно збити температуру за допомогою стандартних засобів, профільними фахівцями може бути прийнято рішення про використання частково заборонених до обігу лікарських засобів (папаверину, димедролу) або ж застосування наркотичних анальгетиків (агоністи опіоїдних рецепторів у вигляді морфіну, промедолу, пентазоцину, інш.).

Народні засоби

Будь-які народні засоби, спрямовані на зниження температури, необхідно застосовувати з обережністю у ряді випадків вони можуть призвести до погіршення стану пацієнта. Крім цього, використовувати рецепти народної медицини можна лише при стабільних значеннях підвищеної температури, у випадках її субфебрильних або середніх значень.

При наявності потужної лихоманки, а також різких скачках значень, без медикаментозних засобів і медичного моніторингу здоров’я людини піддається великій небезпеці.

Допустимі процедури:

• Обтирання прохолодною водою. Дає нетривалий, але порівняно хороший ефект. Рушник змочується у воді з температурою близько 30-35 градусів, після чого тулуб, руки, ноги і голова обробляється їм до отримання ефекту;
• Оцтова обробка. Класичний столовий тривідсотковий оцет розводять навпіл з чистою водою, обтирають засобом тіло. Після процедури необхідно полежати спокійно 5 хвилин, щоб розчин висох, після нього накритися легким простирадлом (але не укутуватися їй повністю, під покривалом повинен циркулювати повітря).

Як допомогти дитині при температурі після інтоксикації?

При отруєнні (особливо якщо мова йде про харчовому її вигляді) одним з типових симптомів виступає висока температура у дитини. Сучасна медицина в даному випадку не рекомендує здійснювати лікування в домашніх умовах – якщо чадо підхопило серйозну інфекцію, то зволікання зі зверненням до лікарні може лише погіршити стан маленького потерпілого.

Потенційно можливі дії:

• Вживання води – мінеральної або ж звичайною. Рекомендується здійснювати при високій температурі і виражених диспепсичних розладах з блювотою і проносом, коли дитина втрачає багато рідини. Можна використовувати для харчових отруєнь, але заборонено у випадках токсикації кумулятивними отрутами з сильною хімічною активністю, що вражає слизові оболонки;
• Доступ свіжого повітря. При отруєннях з високою температурою малюка не можна щільно загортати ковдрами, незважаючи на озноб – краще переодягти його в легку дихаючу бавовняну одяг і забезпечити в приміщенні приплив свіжого повітря;
• Препарати. Рекомендується до застосування парацетамол або ібупрофен, з дозуванням від 100 до 250 міліграм на разовий прийом. При відсутності ефекту або ж тривалої дестабілізації значень температури (плавне зниження за рахунок лікарських препаратів, після чого відразу слід різке повторне підвищення) необхідно викликати додому бригаду швидкої допомоги і обтирати дитину мокрим рушником для часткового охолодження гиперемичных шкірних покривів. При дуже високих значеннях температури (понад 41 градуса) прийом класичних нестероїдних протизапальних засобів практично не дає ефекту – в даному випадку до прибуття бригади медиків можна разово збити ненормальне значення прийомом німесуліду в дитячій формі (наприклад, емульсії Німесил або ж сиропу Найз).

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Звичайне легке харчове отруєння з порівняно невеликим підняттям температури може лікуватися в домашніх умовах. Однак при таких ситуаціях необхідно викликати швидку допомогу:

• Гарячковий стан з різкими скачками температури тіла;
• Дуже тривалий (більше 5 діб) утримання підвищеної температури без її відкоту до нормальних значень;
• Відсутність ефекту від жарознижуючих засобів та інших дій, спрямованих на стабілізацію параметра;
• Виражена симптоматика дегідратації з посиніння шкірних покривів, короткостроковими непритомністю і так далі;
• Комплексні диспепсичні розлади з нестримною блювотою і проносом;
• Систематичні порушення свідомості, судоми та інші неврологічні прояви;
• Гостра різка біль в епігастральній області і напруженість м’язових структур передньої стінки живота;
• Підозра на наявність внутрішніх кровотеч (кров’яні згустки в калі, сечі, блювотних масах).

Озноб при отруєнні

У ряді випадків отруєння може супроводжуватися ознобом, однак підвищеної температури при цьому не спостерігається. Багато хто помилково вважають, що в цій ситуації інтоксикація не є небезпечною для здоров’я та просто перечікують патологічну реакцію в домашніх умовах. Потенційно можливі проблеми, що викликають подібний симптомакомплекс:

• Перша стадія формування отруєння. Озноб є первинною ознакою більшості існуючих інтоксикацій, висока температура часто проявляється пізніше;
• Вірусна форма патології. При кишкових та інших вірусних інфекціях підвищена температура часто відсутній або порушується незначно до субфебрильних показників;
• Ураження сполуками важких металів і окремими кумулятивними отрутами. У подібних ситуаціях позначені патологічні агенти можуть вражати серцево-судинну і дихальну систему, ЦНС, інші органи, без швидкого впливу на гіпоталамус і терморегуляційні механізми.