Смертельна доза парацетамолу: симптоми та наслідки отруєння у дітей, антидот парацетамолу

Зміст статті:

• Дія парацетамолу на організм
• Причини передозування парацетамолом
• Стадії та симптоми передозування парацетамолом
• Ознаки першої стадії передозування
• Друга стадія отруєння
• Третя стадія
• Симптоми отруєння парацетамолом четвертої стадії
• Перша допомога при передозуванні
• Коли необхідно звернутися до лікаря?
• Наслідки передозування парацетамолом
• Особливості передозування у дітей

Парацетамол – один з найпоширеніших анальгетиків і антипіретиків у світі, що має протизапальну, жарознижуючу і болезаспокійливу ефектом. Він внесений в список найважливіших сучасних лікарських засобів ВООЗ, так і в основний перелік необхідних для медицини препаратів РФ. Проте доступність і невисока вартість парацетамолу часто провокує передозування цим ліками у всіх категорій населення.

Скільки таблеток парацетамолу вважається передозуванням? Які її причини і ознаки? Яку першу допомогу можна надати потерпілому? Чим небезпечний парацетамол і можна померти, якщо випити занадто багато таблеток? Необхідно звертатися до лікаря? Про це та багато іншого ви прочитаєте у нашій статті.

Дія парацетамолу на організм

Парацетамол являє собою білий з легким кремовим відтінком, кристалічний порошок, не розчинний повністю у звичайній воді і володіє високою абсорбцією. До 98 відсотків лікарського засобу проходить метаболізм у печінці, а середній період напіввиведення становить 2-3 години.

Базова фармакодинаміка парацетамолу пов’язана з блокуванням ферментів циклооксигенази та інгібіцією виробництва простагландинів. Будучи одним із метаболітів фенацетину, препарат близький до нього хімічно, але при цьому, володіючи виражену аналгетичну та жарознижувальну ефектом, чинить порівняно слабку протизапальну дію, що в свою чергу компенсується малою токсичністю, слабким утворенням метгемоглобіну навіть при високих концентраціях і можливістю використання для всіх вікових груп пацієнтів, у тому числі грудних дітей.

Причини передозування парацетамолом

Прямою причиною передозування парацетамолом виступає значне перевищення дозування лікарського засобу, як разове, так і протягом певного терміну. Причини отруєнь:

• Одночасний прийом декількох препаратів з різними торговими назвами, що мають у складі парацетамол. Типова ситуація, пов’язана з передозуванням препарату, викликається слабкою медичної грамотністю населення – для купірування болю і зниження температури купуються подібні за дією препарати, що мають у складі парацетамол, що при сукупному одночасному прийомі може викликати патологію;
• Супутній прийом окремих груп лікарських засобів. Одночасне застосування фенобарбіталу, етакринової кислоти, глюкокортикостероїдів, антигістамінних та інших препаратів разом з парацетамолом, значно посилюють токсичну дію останнього і провокують класичну симптоматику передозування;
• Вживання алкоголю. Парацетамол навіть у невеликих концентраціях вживається разом з алкоголем, викликає тяжкі токсичні ураження печінки.

Граничні дозволені дози парацетамолу – 1 г одноразово або 4 грама протягом доби для дорослих і підлітків старше дванадцяти років. При цьому не рекомендується вживати препарат довше 5 діб.

Смертельна доза парацетамолу – 20 грам разово або 40 грам протягом доби.

При вживанні 4-5 грам ліки разово, що відповідає 8-10 таблеток. найчастіше розвивається гепатотоксичність середнього рівня. Важкі ступеня токсичного ураження формуються при разовій дозі від 7,5 до 10 грам препарату.

Стадії та симптоми передозування парацетамолом

Ознаки передозування парацетамолом істотно залежать як від обсягу прийнятого препарату, так і від минув після даного заходу часу. Умовно, симптоматику патологічного процесу можна розділити на 4 стадії.

Ознаки першої стадії передозування

Формуються загальні ознаки отруєння у вигляді нездужання, слабкості, нудоти і блювоти. Найчастіше ці прояви пов’язують з побічними діями лікарського засобу, а також погану переносимість парацетамолу в цілому.

Вищевказані симптоми можуть і зовсім «загубитися» на тлі розвитку захворювання або синдрому, для нейтралізації проявів якого і приймався парацетамол.

Також варто відзначити, що основні лабораторні показники протягом 1 доби після отруєння можуть бути в нормі.

Друга стадія отруєння

На наступному етапі відправлення парацетамолом, через 1 добу після початку патології, загальні симптоми інтоксикації починають прогресувати і наростати по інтенсивності.

При проведенні біохімічного аналізу крові явно спостерігається збільшення концентрації печінкових ферментів, зокрема АлАТ та АсАТ – в окремих випадках показники перевищують поріг в 1000-1200 одиниць на літр.

Третя стадія

Третя стадія характеризується лавиноподібним формуванням нової симптоматики – печінка вже не справляється з навантаженням при отруєнні, починається стадія декомпенсації з потенційним розвитком некрозів паренхіми.

Лабораторні дослідження показують дуже високі концентрації печінкових ферментів у крові (від 10 тисяч одиниць на літр і вище), значно знижується рівень глюкози і загального pH крові, наростає вміст молочної кислоти і білірубіну – діагност явно визначає наявність ацидозу.

Вищеописані деструктивні процеси характерні при важких ступенях відправлення парацетамолом, починаючи з 3 доби після розвитку патології.

Пік гострої симптоматики припадає на 4-5 день і виражається в наступних станах (тяжкий та особливо тяжкий отруєння парацетамолом):

• Нервові і психічні розлади. Типові прояви включають в себе слабість всього тіла, сплутаність свідомості, сонливість або сильне збудження, запаморочення, регулярні втрати свідомості, іноді судоми і кому;
• Больовий синдром. Зазвичай локалізується в правому підребер’ї і носить дуже гострий характер;
• Диспептичні розлади. Класичний перелік у вигляді діареї, нудоти, блювання супроводжується асцитом і набряком;
• Серцево-судинні патології. Множинні порушення серцевого ритму, різкі скачки артеріального тиску;
• Прояви блокади печінкових і сечових каналів. Включає в себе виражений солодкуватий запах з ротової порожнини, пожовтіння слизових оболонок, шкірних покривів і склер очей, загальну гіпотермію організму зі значним падінням температури тіла;
• Кровотечі. Виражається в носових і ротових і підшкірних крововиливах, рідше кровотеча діагностується в черевній порожнині, шлунку, кишках та інших внутрішніх органах;
• Фактична деструкція печінки. Зазвичай діагностується інструментальними методами дослідження (наприклад, УЗД печінки), виражається в зменшенні розмірів органу;
• Інша поліорганна недостатність суміжних систем.

Симптоми отруєння парацетамолом четвертої стадії

Остання стадія передозування парацетамолу у випадках надзвичайно важких ступенів токсичного отруєння формується на 4-5 добу після початку патологічного процесу.

Генералізовані кровотечі, набряк мозку, деструкція печінки, сепсис, комплексний відмова ряду систем і органів призводить до летального результату.

Слід зазначити, що згідно з сучасною медичною статистикою, діагностується близько 4 відсотків смертей пацієнтів серед всіх хворих, у яких виявлена передозування та отруєння парацетамолом.

Перша допомога при передозуванні

Згідно сучасним дослідженням, токсичність парацетамолу пов’язана зі значним виснаженням запасів глутатіону в організмі і динамічним накопиченням не перероблених проміжних ланок продукції метаболізму у вигляді цитохрому P450 – у великих концентраціях при гидроокислении він має гепатотоксичною дією на печінку.

Надання першої допомоги при передозуванні парацетамолом істотно залежить від кількості вжитого препарату, а також вікової групи – це дозволяє кількість оцінити потенційну ступінь отруєння, від легкої (не потрібно особливої терапії), до важкої (необхідно негайне введення антидоту і транспортування в стаціонарне відділення інтенсивної терапії).

Базові найпростіші заходи включають в себе:

• Промивання шлунка з великим об’ємом рідини;
• Вживання активованого вугілля або іншого сорбенту в розрахунку 1 грам кошти на 10 кілограмів маси тіла;
• Виклик бригади швидкої допомоги.

Слід зазначити, що вищеописані дії ефективні лише в перші 15-30 хвилин після передозування парацетамолом, коли основна маса діючої речовини ще не встигла розчинитися і всмоктатися через шлунково-кишковий тракт – в даній ситуації промивання механічних чином видалить таблетки з шлунка, а активоване вугілля не дасть діяти вже полурастворенному препарату.

Наступний етап первинної допомоги – використання антидоту парацетамолу. Найбільш ефективний у цьому відношенні метіонін (середній ступінь отруєння) і ацетилцистеїн (важкий ступінь отруєння) – перший і другий є джерелами глутатіону, який природним чином зв’язує і виводить проміжні ланки метаболізму парацетамолу і нейтралізує небезпеку гепатотоксичного впливу на печінку.

Оптимальний час використання антидоту – максимум до 8 годин після передозування.

Дозування антидоту ацетилцистеїну (при сильних передозуванні):

• Пероральна початкова 140 мг на кілограм маси тіла кожні 4 години прийом повторюється із зменшенням дозування в 2 рази (в сукупності курс нарахований на 1 добу);
• Інфузії. Аналогічна стартова доза розводиться у 200 мілілітрах глюкози і фізіологічного розчину, після чого протягом доби поступово знижується.

Дозування антидоту метіоніну (при середніх і легких передозуванні) – 2,5 грама кожні 4 години протягом доби.

Коли необхідно звернутися до лікаря?

Якщо ви точно знаєте спожиту дозу парацетамолу, то можна орієнтовно оцінити потенційний ризик для організму – близько 5 грам лікарського засобу одноразово може викликати легку форму отруєння.

Від 7 до 9 грамів парацетамолу, вжиті за один раз, часто провокує розвиток середнього або важкого отруєння.

Доза понад 10 грам одноразово – показання до негайної госпіталізації.

При середніх і важких ступенях передозу парацетамолу потрібно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою, навіть якщо своєчасно і повною мірою проведені заходи надання першої долікарської допомоги.

Вищеописані дозування враховують лише «чистий» прийом парацетамолу – найчастіше потенційна небезпека недооцінюється за одночасного вживання декількох препаратів, що містять в собі дане діюча речовина, а також введення алкоголю, глюкокортикостероїдів, фенобарбіталу, антигістамінних, етакринової кислоти і т. д., зважаючи індукування ними токсичного патологічного впливу основного ліки.

Наслідки передозування парацетамолом

Важкі форми передозування парацетамолом, можуть викликати серйозні ускладнення для організму, як у короткостроковій (до 5 діб після отруєння), так і довгостроковій перспективі (аж до декількох місяців).

Передозування парацетамолом має типичные наслідки, пов’язані переважно з розвитком гострої ниркової недостатності:

• Коагулопатія. Системне порушення згортання крові з формуванням множинних вогнищ кровотеч;
• Енцефалопатія. Органічне ураження головного мозку з утворенням набряку;
• Респіраторний дистрес-синдром. Важкий розлад дихання;
• Сепсис крові. Попадання в кров патогенів вторинних бактеріальних інфекцій;
• Ниркова недостатність. Синдром порушень функцій нирок формується як наслідок генералізованих патологій по всьому організму;
• Летальний результат. При термінальних стадіях розвитку отруєння парацетамолом з масовим некрозом тканин паренхіми висока вірогідність смертельного результату.

Особливості передозування у дітей

Як показує сучасна клінічна практика, діти, поряд з літніми людьми входять в особливу групу ризику при передозуванні парацетамолом – як правило, для формування токсичного ураження їм потрібна менша порівняно з дорослими дозування.

Останні глобальні дослідження в медицині показують, що передозування парацетамолом діти до 6 років переносять легше, ніж інші вікові категорії населення.

Потенційно небезпечною вважається доза в 150 мг препарату на 1 кілограм ваги дитини, при цьому явні ознаки печінкової недостатності проявляються лише в 4 відсотках випадках (тобто загальна інтоксикація і не специфічні форми прояви отруєння в 1 добу не змінюються характерною симптоматикою важкої стадії розвитку патології).

Принципи надання першої допомоги при передозуванні парацетамолом у дітей включають в себе:

• Промивання шлунка, примусовий виклик блювоти і вживання сорбентів в перші 15-40 хвилин після зафіксованого випадку понаднормованого вживання препарату;
• Застосування антидоту у вигляді ацетилцистеїну (від 1 до 8 годин після передозування) інфузійно у розрахунку 70 мг/кг маси тіла при розведенні в 150 мілілітрах фізрозчину;
• Заборона на прийом антигістамінних, фенобарбіталу, глюкокортикостероїдів, етакринової кислоти, будь-яких лікарських засобів, що містять спирт;
• Госпіталізація в стаціонар і проведення при необхідності, комплексної підтримуючої терапії.