Зміст статті:
- Загоєння рани первинним натягом
- Вторинне натяг
- Загоювання під струпом
- Лікування невеликих саден і порізів
- Догляд після загоєння
- Відновлення пошкоджень
- Що робити при нагноєнні і мікробному зараження рани
У медицині існує три основних види загоєння ран: загоювання під струпом, а також методом вторинного і первинного натягу. Певний спосіб заліковування завжди вибирається лікарем, виходячи зі стану пацієнта та особливостей його роботи імунної системи, характером отриманої рани, а також наявністю в ураженій ділянці інфекції. Стадії загоєння ран, а точніше їх тривалість залежить безпосередньо від типу поранення і її масштабу, а так само від виду самого заліковування.
У цій статті ви дізнаєтеся все про види загоєння ран та їх характеристику, які особливості і як правильно доглядати за травмою після процесу заліковування.
Загоєння рани первинним натягом
Цей вид регенерації є найбільш досконалим, оскільки весь процес проходить на протязі короткого проміжку часу, при цьому утворюється досить тонкий, але дуже міцний рубець.
Як правило, первинним натягом загоюються рани після операцій та накладання швів, а також дрібні пошкодження після порізів, в тому разі, якщо краї поранення не мають сильних розбіжностей.
Загоєння ран цим способом можливо при відсутності запального процесу, що супроводжується нагноєнням. Краї рани щільно з’єднуються і фіксуються, в результаті чого відбувається нормальне і швидке загоєння поранення без утворення великої кількості грубої рубцевої тканини.
На місці рани залишається лише тоненький шрам, який в перший час після утворення має червоний або рожевий колір, але надалі поступово світлішає і набуває практично загальний тон з шкірою.
Рана гоїться первинним натягом у тому випадку, якщо її краю повністю зближуються один з одним, при цьому між ними відсутні ділянки некрозу, які-небудь сторонні тіла, немає ознак запалення, а пошкоджені тканини повністю зберегли свою життєздатність.
Вторинне натяг
Вторинним натягом в основному загоюються рани, які неможливо зашити і ті, які не були зашиті вчасно з причини того, що людина пізно звернувся до лікарів. Вторинним натягом загоюються і рани, в яких активно розвивається процес запалення і утворення гною. При цьому способі загоєння порожнини рани спочатку розвивається тканина грануляції, поступово заповнює увесь простір, утворюючи при цьому досить великий і щільний рубець із сполучної тканини. В подальшому ця тканина покривається епітелієм зовні.
Процеси вторинного загоєння зазвичай протікають на тлі досить інтенсивного запалення, що виник унаслідок первинного, а також вторинного інфікування і супроводжуються виділенням гною.
Вид вторинного натягу може використовуватися для загоєння ран, мають сильне розбіжність країв і значну ранову порожнину, а також для тих травм, порожнини яких є некрозні тканини або чужорідні тіла, згустки крові.
Також до цієї методики прибігають у тих випадках, коли у пацієнта спостерігається гіповітаміноз, загальне виснаження організму, порушуються процеси обміну речовин, унаслідок яких відбувається не тільки зниження захисних сил організму, але і інтенсивності природних процесів регенерації тканин.
Тканина грануляції, яка розвивається в ранової порожнини, має для загального процесу загоєння і організму в цілому дуже важливе біологічне значення. Вона являє собою своєрідний фізіологічний, а також механічний бар’єр, який створює перешкоду всмоктуванню в тканини організму токсинів, мікробів з порожнини рани і продуктів розпаду запального процесу, що є отруйними для організму.
Крім цього, тканина грануляції виділяє особливий ранової секрет, який сприяє більш швидкому очищенню рани в механічному плані, а також надає і природне бактерицидну дію, що створює перешкоду поширенню бактерій і інших патогенних мікроорганізмів з пошкодженої ділянки на шкіру і здорові тканини.
Саме з допомогою процесу грануляції в ранової порожнини відбувається відділення мертвих тканин від живих при одночасному заповненні пошкодженого простору.
Звичайно, всіма захисними властивостями володіє тільки тканина грануляції, не піддається механічним пошкодженням, тому при зміні пов’язок дуже важливо дотримуватися граничну обережність і акуратність, щоб не завдати рани додаткових ушкоджень.
Загоювання під струпом
Цим видом загоєння зазвичай відновлюються подряпини, дрібні ранки, подряпини, опіки, невеликі і неглибокі рани, а також пролежні, виразки та інші шкірні ушкодження.
В процесі загоєння на поверхні ранки або іншого ушкодження утворюється скориночка, що має спочатку червоний, а, потім, темно-коричневий колір, що і називається струпом. Така освіта складається з лімфи, згорнулася крові та ранового ексудату, змішалися разом, і закрили освіченим речовиною поверхню пошкодження.
Струп являє собою досить щільне утворення, яке відмінно захищає рану від забруднення, проникнення шкідливих мікроорганізмів, механічних пошкоджень, при цьому утримує разом краю травми, забезпечуючи їх відносну нерухомість.
Також струп забезпечує в межах пошкодження правильний баланс, запобігає можливе висихання грануляційної тканини.
Під струпом рани заживають за принципом первинного і вторинного натягу. Первинним натягом рана загоюється під струпом тоді, коли процес відновлення не порушується і кірка відпадає самостійно в належні терміни. Якщо ж струп був пошкоджений і вилучений примусово до моменту відновлення внутрішніх тканин, то починається повторне утворення скоринки і загоєння проходить шляхом вторинного натягу.
Лікування невеликих саден і порізів
Садна і різні невеликі ранки можна обробляти і лікувати в домашніх умовах, самостійно, але обов’язково дотримуючись всіх правил догляду та застосовуючи правильні засоби.
Перш за все, при отриманні будь-якої рани її необхідно промити водою з милом, щоб очистити від забруднень і потрапили всередину мікроорганізмів.
Після цього рану слід обсушити серветкою і з допомогою марлевого тампона провести обробку пошкодження аптечним розчином перекису водню, обережно змочуючи поверхню.
Лити перекис водню на рану безпосередньо з флакона не потрібно. Цей засіб дозволяє не тільки ефективно продезінфікувати поверхню травми і шкіру навколо неї, усунувши при цьому практично всі види шкідливих мікроорганізмів, але і сприяє зупинці кровотечі.
Потім найкраще накласти стерильну пов’язку. Якщо ранка зовсім невелика або пошкодження являє собою дрібну подряпину або садно, можна скласти шматочок бинта за розмірами травми або взяти ватний диск, їх просочити розчином антисептика, наприклад, Хлоргексидином, накласти на рану і закріпити пластиром або бинтом. Якщо пов’язка забруднене кров’ю, її необхідно змінити на свіжу, повторивши обробку поранення.
Змінити пов’язку, просочену кров’ю, необхідно для того, щоб надалі при заміні перев’язувального матеріалу випадково не здерти кров’яний згусток, що утворився на поверхні рани, який в подальшому стане струпом.
Після утворення скоринки пов’язку слід прибрати і залишити пошкодження відкритим. Рани під струпом найкраще і набагато швидше заживають на повітрі.
Догляд після загоєння
Після утворення струпа на поверхні пошкодження, який свідчить про початок нормального процесу загоєння, дуже важливо стежити за тим, щоб скоринка не була травмована при будь-якому необережному русі.
Ні в якому разі не можна намагатися здирати струп раніше часу, коли нові тканини під ним ще не сформувалися. Подібні дії можуть призвести не тільки до проникнення інфекції і збільшення термінів відновлення пошкоджених тканин, але і до утворення шраму, який в подальшому потребує лікування і коректування. Після формування повноцінної тканини струп відпаде самостійно.
Важливо, щоб поверхню струпа завжди залишалася сухою. Якщо ж скоринка виявилася змоченою водою, наприклад, при митті рук або тіла, її слід відразу просушити паперовою серветкою.
Після того, як струп відпаде можна використовувати різні мазі, креми або народні засоби для прискорення утворення епітелію на місці колишнього пошкодження, а також для пом’якшення і зволоження молодих тканин і запобігання утворення серйозного рубця.
Відновлення пошкоджень
Терміни відновлення будь-якої травми багато в чому залежать від її особливостей, розташування, місця локалізації, глибини, розмірів, застосовуваного способу загоєння, медичних препаратів, правильності догляду, своєчасності проведення обробок і зміни пов’язок.
Метод загоєння відіграє істотну роль у процесі загоєння і терміни відновлення.
Якщо рана заживає методом первинного натягу, є чистою, у ній відсутній запальний процес, то загоєння настає приблизно через 7 – 10 днів, а відновлення тканин і їх зміцнення відбувається приблизно протягом місяця.
Якщо ж у рану потрапила інфекція і розвивається запальний процес із вираженим нагноєнням, то загоєння відбувається за методом вторинного натягу і терміни відновлення затягуються. У цьому разі терміни повного загоєння будуть індивідуальними, оскільки багато що залежить від стану і правильності роботи імунної системи пацієнта, наявності у нього захворювань ендокринної системи і будь-яких недуг в хронічній формі.
Якщо організм людини ослаблений і є порушення в процесах обміну речовин, то терміни відновлення при наявності запального процесу можуть дуже сильно затягнутися і скласти кілька місяців.
Швидкість загоєння ран під струпом в першу чергу залежить від стану імунної системи і від правильності догляду за місцем поранення. Дуже важливо не здирати утворилася корочку, а чекати, коли вона відпаде самостійно по закінченні процесу регенерації нових тканин.
За допомогою спеціальних препаратів, таких як різні антисептичні розчини, лікувальні присипки в порошковій формі, а також гелі, креми і мазі у багатьох випадках можна не тільки значно прискорити терміни відновлення, але і зробити так, щоб рубець після загоєння був набагато менше, м’якше, світліше або не утворився зовсім. Для цієї ж мети можна застосовувати і засоби народної медицини, але важливо, щоб будь-які призначення при лікуванні ран робив тільки кваліфікований лікар.
Що робити при нагноєнні і мікробному зараження рани
Якщо у порожнину рани проникла інфекція, що в ній обов’язково почнеться запальний процес, інтенсивність якого в першу чергу залежить від загального стану здоров’я людини, а також від виду мікроорганізмів, які проникли в ранову порожнину.
При початку нагноєння, рани слід часто обробляти, змінюючи пов’язки як мінімум двічі в день, але якщо перев’язувальний матеріал забруднюється швидше, зміну пов’язок проводять частіше, у міру необхідності, щоразу здійснюючи обробку рани.
При зміні пов’язок поверхню рани і шкіру навколо неї обов’язково обробляють антисептичним розчином, після чого при необхідності наносять спеціальні мазі, які допомагають не тільки боротися з мікроорганізмами, але і усувати запалення, набряки, прискорювати очищення ранової порожнини, а також підтримувати в рані необхідний баланс вологи, не допускаючи її пересушування.
Важливо правильно і своєчасно проводити перев’язки, використовуючи для цього стерильні інструменти, стерильні матеріали, правильні засоби для усунення запалення та прискорення загоєння, а також, дотримуючись правила зміни пов’язок.
