Травматологія        29 Березня 2018        2232         Коментарі Вимкнено до Сірководень – отруєння: симптоми, вплив сірчистого водню на організм людини і перша допомога при отруєнні

Сірководень – отруєння: симптоми, вплив сірчистого водню на організм людини і перша допомога при отруєнні

Зміст статті:

  • Джерела сірководню
  • Вплив сірководню на організм
  • Симптоми отруєння сірководнем у людини
  • Перша допомога при отруєнні
  • Відновлення після отруєння
  • Наслідки і ускладнення після отруєння

Сірководень (сірчастий водень) – це газ, який у великих кількостях шкодить здоров’ю, тобто призводить до отруєння. Цей газ не має кольору, однак у нього специфічний запах (тухлих яєць). Слід зазначити, що сірководень широко поширений в природі. Він також знаходиться в організмі людини і бере участь у протікають у ньому процесах.

Ніж сірководень небезпечний для людини? Як вона впливає на організм людини? Які симптоми проявляються при отруєнні сірої і як надати першу допомогу потерпілому?

Джерела сірководню

Джерел сірководню досить багато – вони постійно зустрічаються в природі, побуті і особливо на виробництві. Розглянемо кожну групу джерел докладніше.

У природі газ виявляється в:

  • Грязьових джерелах;
  • Морській воді;
  • Родовища газу та нафти;
  • Мінеральних джерелах;
  • Вулканічних породах.

У побуті цей газ частіше зустрічається там, де відбувається гниття білкових продуктів харчування та життєдіяльності. Неприємний запах сірководню можна виявити на кухні і в туалетній кімнаті (каналізаційні труби, контейнери для харчових відходів, холодильні камери і так далі).

Велика кількість запаху сірки накопичується у вигрібних ямах, саме тому спроби самостійної їх очищення призводить до тяжких отруєнь.

Зустрітися з сірководнем можна в таких промислових галузях:

  • Нафто – і газовидобувні підприємства;
  • Очищення води і стоків;
  • Виробництво асфальту і чавуну;
  • Гірничодобувні підприємства (шахти).

Вплив сірководню на організм

Слід зазначити, що сірководень надає на організм не тільки негативний, але й позитивний вплив.

Сірководень бере участь в процесах життєдіяльності організму і навіть виробляється власними клітинами. Тому він постійно присутній в організмі, однак його концентрація мінімальна.

Позитивний вплив сірководню (при незначній концентрації) на організм полягає в наступному:

  • Покращує передачу нервових імпульсів;
  • Знімає спазм м’язових органів;
  • Збільшує просвіт кровоносних судин (що є профілактикою гіпертонії);
  • Функціонування головного мозку, тобто покращує пам’ять і засвоєння нової інформації.

Якщо ж концентрація сірчистого водню значно збільшується, то виникають патологічні зміни:

  • Руйнування гемоглобіну в крові;
  • Параліч нюхових нервів;
  • Розвитку важкої гіпоксії, тобто кисневого голодування внутрішніх органів. У зв’язку з цим порушується робота серця, головного мозку і кровоносних судин. У деяких випадках відзначається смерть потерпілого.

Симптоми отруєння сірководнем у людини

Клінічна картина отруєння сірої залежить від концентрації отруйної речовини і тривалості його впливу на організм. Газ проникає через верхні дихальні шляхи і шкірний покрив людини.

Виділяють 3 ступені тяжкості отруєння сірчистим воднем:

  • I ступінь тяжкості (легке отруєння). В даному випадку відбувається ураження слизових оболонок: різь і свербіж в газах, першіння в горлі і рефлекторне покашлювання, свербіж у носі та відділення слизу (нежить). Шкірні покриви сверблять. Загальний стан незначно порушений, спостерігається слабкість, серцебиття, болі в голові;
  • II ступінь тяжкості (середня), уражаються багато внутрішні органи. Слизова оболонка очей сильно страждає, вона запалюється (кон’юнктивіт), пошкоджується рогівка (це може спровокувати втрату зору). Уражаються внутрішні органи дихання (бронхи і легені), у важких випадках діагностується набряк легенів. Також відзначається нудота, дискоординація рухів, незначне підвищення температури тіла, судоми, гіпотонія (зниження артеріального тиску) і непритомність;
  • III ступінь тяжкості (важке отруєння сірководнем). В даному випадку порушуються життєво важливі функції організму, що призводить до розвитку важкої серцево-судинної, дихальної та ниркової недостатності. Пацієнт втрачає свідомість, великий ризик розвитку коми та смерті.

Перша допомога при отруєнні

Першу допомогу необхідно почати надавати відразу після виявлення у потерпілого ознак отруєння сірководнем. Одночасно з цим викликати бригаду швидкої допомоги.

Перша допомога при отруєнні сірководнем полягає в проведенні наступних заходів:

  • Припинити дію отруйної речовини на організм. Тобто слід вивести або винести потерпілого на свіже повітря. При цьому надає допомогу повинен захистити свої дихальні шляхи від надходження газу (надіти респіратор, марлеву пов’язку, змочену у воді і так далі);
  • Розстебнути стискує одяг, зняти ремінь та краватка;
  • Якщо пацієнт знаходиться у свідомості, то необхідно промити всі слизові оболонки прохолодною водою. Можна закапати очі 0,5% розчином Новокаїну. Промити шлунок чистою водою кімнатної температури. Потерпілому слід дати випити лужне пиття (мінеральна вода без газу, тепле молоко з харчовою содою). Якщо пацієнта морозить, то його слід укутати в ковдру;
  • Якщо у пацієнта відсутня свідомість, то в першу чергу слід визначити наявність пульсу та дихання. Якщо ці показники визначаються, то людині слід надати стійке бічне положення (перешкоджає западання мови і розвитку асфіксії);
  • Якщо пульс і дихання відсутнє, то проводиться серцево-легенева реанімація (непрямий масаж серця та штучне дихання рот в рот або рот в ніс). Ці заходи проводять до появи пульсу і дихання або ж до приїзду медиків.

Слід зазначити, що при інтоксикації сірководнем заборонено використовувати нашатирний спирт! Він сприяє погіршенню стану пацієнта і розвитку хімічного опіку слизових оболонок. Якщо пацієнт знаходиться без свідомості, то можна використовувати розчин хлору (дати вдихнути пацієнта).

У сірчистого водню є антидот. Це метиленовий синій. Це речовина вводиться внутрішньовенно. Воно сприяє швидкому розщепленню і виведенню отруйної речовини з організму.

Відновлення після отруєння

При інтоксикації сірководнем необхідно звернутися за консультацією до лікаря в будь-якому випадку, навіть при легкій інтоксикації, тому що наслідки можуть бути досить серйозними.

Пацієнтів з важким отруєнням необхідно госпіталізувати в токсикологічне відділення стаціонару, де буде проводитися симптоматична терапія для повного відновлення організму:

  • Протисудомна терапія (Седуксен, Реланіум);
  • Лікування кон’юнктивіту;
  • Усунення серцево-судинної недостатності;
  • Полегшення загального стану (усунення головного болю, сонливості);
  • Протишокова та інтенсивна терапія за показаннями.

Відновлення працездатності:

  • При легкому отруєнні через 24 – 36 годин;
  • При отруєнні середнього ступеня тяжкості через 4 – 5 тижнів, при умові вчасно наданої першої допомоги і проведення повного лікування;
  • При тяжкому отруєнні не завжди відбувається навіть часткове відновлення працездатності.

Наслідки і ускладнення після отруєння

Ускладнення можуть проявитися відразу після отруєння або ж через деякий час після нього.

До ранніх ускладнень відносять:

  • Риніт – запалення слизової оболонки носа з відділенням слизу;
  • Бронхіт – запалення слизової оболонки бронхів. При цьому у пацієнта виникає нападоподібний кашель і задишка;
  • Пневмонія – запалення легень, яке супроводжується кашлем з мокротою, порушенням загального стану і розвитком гіпертермії;
  • Зниження гостроти зору аж до сліпоти. Це порушення може бути як тимчасовим, так і постійним.

До пізніх наслідків відносять різні патології внутрішніх органів:

  • Патологія щитовидної залози. У цьому випадку відзначається як гіпофункція, так і гіперфункція;
  • Екзема. В даному випадку відзначається хронічне запалення шкіри, в якому простежуються періоди загострення і ремісії (період часу, коли симптоми захворювання відсутні, і пацієнта нічого не турбує);
  • Ішемічна хвороба та інфаркт міокарда. Сірководень негативно впливає на серцевий м’яз. При отруєнні середньої тяжкості і тяжкому відбувається її значне пошкодження;
  • Хронічні головні болі і метеочутливість;
  • Хронічний панкреатит – запалення підшлункової залози з періодами загострення та ремісії;
  • Гепатит – запалення паренхіми печінки;
  • Енцефаліт і менінгіт (досить рідко).