Травматологія        13 Березня 2018        1729         Коментарі Вимкнено до Синдром Педжета — Шреттера: причини розвитку, симптоматика і тактика лікування

Синдром Педжета — Шреттера: причини розвитку, симптоматика і тактика лікування

Тромбоз — патологія, що ускладнює роботу кровоносної системи. Одним з його різновидів є синдром Педжета-Шреттера. Що являє собою патологія, що характеризується, і як від неї позбутися, вивчаємо докладно нижче.

Зміст

  • Що таке синдром Педжета — Шреттера?
  • Класифікація патології
  • Причини розвитку
  • Симптоми
  • Діагностика
  • Лікування
    • Медикаментозне лікування
    • Операційне втручання
  • Ускладнення та прогнози
  • Профілактика

Що таке синдром Педжета — Шреттера?

Синдромом Педжета — Шреттера називають гострий тромбоз пахвовій або підключичної вени. Тобто у відні утворюється і утримується тромб. По-простому медики називають патологію синдромом зусилля, оскільки найчастіше страждає відень з боку основної робочої руки — правою. Згідно зі статистичними даними, синдром Педжета — Шреттера частіше виникає у чоловіків, ніж у жінок. З усіх можливих тромбозів цей виявляють в 19 % випадків. Код хвороби за МКХ–10 — I82.8. По МКБ–9 — 453.8.

Класифікація патології

Тромбоз підключичної вени можна поділити на види і форми. Якщо говорити про форми, то патологія може протікати гостро (легкій, середній або тяжкій формі) або хронічно. При хронічному перебігу захворювання у пацієнта відмічена явна помірна гіпертензія вен рук. При цьому порушення відтоку крові відмінно проглядається навіть при помірних фізичних навантаженнях.

За ступенем тяжкості розрізняють важку та легку форми патології.

Крім цього, залежно від зони ураження ключичний або пахвової вени, а також в залежності від поширеності набряку руки виділяють такі синдроми:

  • Частковий. Набряклість зачіпає тільки хвору руку.
  • Поширений. У цьому випадку набряк вже розливається в зону ключиці і грудної клітини.
  • Причини розвитку

    Причини такого тромбофлебіту найрізноманітніші, але всі вони в тій чи іншій мірі пов’язані з фізичним навантаженням на руку. Проте є і ряд факторів, при яких синдром Педжета — Шреттера розвивається рано чи пізно. Такими є:

    • Фізичні спортивні навантаження з підняттям великої ваги. В цьому випадку відбувається постійне затиснення м’язів плечового поясу між першим ребром і ключицею.
    • Спочатку анатомічно високе стояння у пацієнта першого ребра.
    • Хронічне порушення постави.
    • Перелом ключиці в анамнезі. Причому особливо недобре, якщо в місці перелому формується кісткова мозоль.
    • Патології кісткового скелета в даній зоні (додаткове шийне ребро або розростання хребців шиї).
    • Звичка спати, поклавши руку таким чином, щоб голова лежала на плечі.

    Симптоми

    Клінічна картина патології виражається в декількох основних ознаках. Причому їх вираженість змінюється в залежності від форми синдрому — хронічної або гострої. Так, основними симптомами синдрому Педжета — Шреттера є:

    • Набряк руки. Може поширюватися тільки на кінцівку, так і на зону ключиці і грудей. При хронічному перебігу патології набряклість є у всіх без винятку випадках. Якщо ж мова йде про гострої патології, то набряк проявляється лише в половині випадків. Важливою відмінністю набряклості при синдромі Педжета— Шреттера є відсутність характерної ямки при натисканні на набряк. Це говорить про те, що лімфатичні і венозні судини досить розширені, і тому вся рідина із судинного русла перекочувала в підшкірну клітковину.
    • Біль. Частіше зустрічається при гострій патології, рідше —при хронічній. Пацієнти скаржаться на печіння, відчуття пульсації і розпирання в руці. Можливе відчуття оніміння кінцівки.
    • Зміна відтінку шкіри руки. Виявляється ціаноз (посиніння) шкіри за типом плям. При гострій стадії патології рука може міняти колір більшою мірою. При хронічному перебігу хвороби відзначається лише зміна кольору кисті руки.

    Діагностика

    Щоб поставити точний діагноз пацієнту, лікар призначає ряд діагностичних заходів для оцінки стану судин. Зокрема, це:

    • Флебоманометрия. Виявляє венозну гіпертензію з допомогою надключичной катетеризації.
    • Радіонуклідна флебографія. Дозволяє визначити утруднення відтоку венозної крові.
    • Рентгенологічне обстеження кісток шийного і грудного відділів для виявлення можливих причин патології.
    • Ультразвукове доплерівське дослідження.
    • МРТ судин шийного і грудного відділів для можливого виявлення інших порушених тромбозом вен.
    • Флебографія. Дозволяє оцінити зону локації тромбу, поширеність тромбозу.

    Лікування

    Лікування патології проводять в більшості випадків з використанням консервативного методу. Тобто із застосуванням лікарської терапії. Лікування народними засобами допустимо лише за згоди лікуючого лікаря і тільки як додаткова зміцнює судини терапія.

    Медикаментозне лікування

    Основний упор в боротьбі з синдромом Педжета — Шреттера при тромбофлебіті роблять на противотромботическую терапію. З метою пригнічення тромбоутворення призначають такі препарати:

    • Антикоагулянти непрямої дії. Частіше це «Фенілін» або «Варфарин».
    • Антикоагулянти прямої дії. Як правило, це «Гепарин».
    • Фибринолитики. Для розсмоктування тромбу призначають «Стрептазу», «Фібринолізин» або «Целеазу». Курс не більше п’яти днів.
    • Антиагреганти у вигляді «Тиклида» або «Трентала».

    Важливо: Після курсу терапії пацієнту показано профілактичне лікування 1-2 рази на рік для запобігання рецидиву.

    Операційне втручання

    Хірургічне лікування синдрому Педжета — Шреттера проводять вкрай рідко і тільки в тих випадках, якщо попередня медикаментозна терапія не дала очікуваного ефекту. Також показаннями до операції є сильно порушений відтік венозної крові. По відношенню до пацієнта застосовують одну з таких оперативних тактик:

    • Аортокоронарне шунтування. В ході операції хірург обводить кровотік навколо звуженої судини. Як шунтів може бути використана одна з грудних або стегнових вен. Подібна операція є найменш травматичним у порівнянні з іншими видами втручання.
    • Тромбэктомия. Повноцінна операція з видалення тромбу з ураженої вени. Таке втручання показано при гострих станах і тільки в перші дні після постановки діагнозу.

    Ускладнення та прогнози

    Що стосується можливих ускладнень, то синдром Педжета — Шреттера рідко характеризується якимись складними наслідками. Але лише за умови адекватного та своєчасного лікування. Якщо ж патологію не лікувати, у пацієнта можуть згодом розвитися аритмія або хронічна недостатність серця. Більш серйозними ускладненнями при нелеченном синдромі Педжета — Шреттера є венозна гангрена або тромбоемболія легеневої артерії. У цьому випадку патогенез захворювання не виключає летальний результат.

    Прогноз для пацієнтів з синдромом Педжета — Шреттера в цілому сприятливий. Однак завжди варто пам’ятати, що будь-яка патологія вимагає своєчасного лікарського втручання.

    Профілактика

    Щоб уникнути тромбозу ключичний або пахвової вени, необхідно контролювати рівень фізичних навантажень на праву руку. Зокрема, заборонено різкий підйом надмірних тягарів. Крім цього бажано уникати незручних поз для сну, при яких голова лежить на плечі. Що стосується всіх проблем з кістковим апаратом шийного або грудного відділу, то необхідно вчасно усувати їх за допомогою грамотного ортопеда.

    Важливо розуміти, що турбота про здоров’я судин — це вірний шлях до довголіття та щасливого життя.