Травматологія        29 Березня 2018        1683         Коментарі Вимкнено до Симптоми отруєння щурячою отрутою у людини, смертельна доза речовини і методи надання першої допомоги

Симптоми отруєння щурячою отрутою у людини, смертельна доза речовини і методи надання першої допомоги

Зміст статті:

  • Дія щурячої отрути на організм людини
  • Як можна отруїтися?
  • Симптоми отруєння щурячою отрутою
  • Перша допомога при отруєнні щурячою отрутою
  • Відновлення організму після отруєння
  • Наслідки і ускладнення
  • Чи може людина померти від щурячої отрути: смертельна доза

Щурячу отруту – це група токсичних речовин, що використовується для знищення всіх видів гризунів. Подібні засоби, будучи використаними людиною, можуть викликати ряд патологічних симптомів і навіть безпосередньо загрожувати життю.

Небезпечний щурячу отруту для людини? Яку долікарську допомогу можна надати пацієнту? Наскільки тривалий період відновлення організму після такої інтоксикації? Про це та багато іншого ви прочитаєте у нашій статті.

Дія щурячої отрути на організм людини

Щурячу отруту є загальним збірним назвою широкої групи пестицидів, використовуваних для виборчого і максимально ефективного знищення гризунів. Найчастіше, його позначають словосполученням «родентицид». Особливості дії токсичного агента на організм людини залежить від конкретної речовини – основи отрути:

  • Кошти на основі зоокумаринов. Найчастіше представлені на сучасному вітчизняному ринку і доступні у вільному продажі через відносно невисокої небезпеки для людини. Принцип дії – порушення згортання крові у щурів. Більш безпечні (але менш ефективні) препарати цієї групи – Изоиндан, Варфарин, Этилфенацин. Засоби другого покоління даної ряду діють на гризунів сильніше, але здатні надавати виражений патологічний ефект у відношенні людини – Дифенакум, Бродіфакум, Флокумафен;
  • Препарати на основі фосфіду цинку. Є високотоксичними, гарантовано знищують гризунів (застосовуються в тих випадках, коли інші засоби не ефективні), але доступні тільки в обмеженій продажу (для сільськогосподарських цілей під особливим контролем). Стосовно людини при попаданні в організм є сильним кумулятивним отрутою. Типові представники – Крысид, Антигрызун;
  • Застарілі засоби. Раніше, щурячу отруту створювали на основі сполук свинцю, миш’яку, стрихніну, білого чистого фосфору і сульфату талія. В даний час подібні препарати заборонені для продажу та не випускаються під офіційними торговельними марками.

Як можна отруїтися?

Потенційно небезпечні ситуації, при яких можна отруїтися щурячою отрутою, включають в себе наступні випадки:

  • Випадкове вживання речовини дитиною чи дорослим, який не знає про токсичні властивості наявного отрути;
  • Недотримання правил роботи з речовиною при протравленні щурів в домашніх умовах. Зокрема, це постійне знаходження у закритому приміщенні, де проводиться обробка, відсутність заходів щодо детоксикації поверхонь після проведення заходу і так далі;
  • Отруєння продукцією сільськогосподарського призначення при широкомасштабної обробці пунктів її зберігання і паралельної недостатньою санітарної постобробці. Типова ситуація – боротьба з гризунами на складах, коли збережена продукція недостатньо добре ізольована від потенційного проникнення туди отрути, як безпосередньо, так і разносимого вже інфікованими, але ще не мертвими щурами;
  • Інші ситуації подібного спектру.

Симптоми отруєння щурячою отрутою

Слід розуміти, що симптоми отруєння щурячою отрутою у людини не є специфічними і в більшості випадків залежать від конкретного типу патологічного агента, використовуваного в противокрысином засобі.

Оскільки в сучасній практиці найчастіше застосовуються отрути на основі зоокумаринов, переважні прояви токсикації будуть зав’язані на прямому антикоагуляционном впливі препарату допомогою розщеплення в організмі вітаміну К та інгібіції факторів згортання крові.

Можливі ознаки гострого отруєння щурячою отрутою у людини:

  • Сильний больовий оперізувальний синдром в області голови;
  • Різні кровотечі з носа, внутрішні, поява згустків крові в слині, сечі і калі;
  • Комплексні диспепсичні розлади – пронос, болі в епігастральній області;
  • Блідість шкірних покривів, апатія, загальна слабість організму і запаморочення;
  • Окремі порушення рефлексів, сенсорного та моторного сприйняття – розлади слуху, зору, дихання, ковтання і так далі.

Перша допомога при отруєнні щурячою отрутою

Потерпілому від отруєння мишачим отрутою необхідно негайно надати першу долікарську допомогу, після чого викликати на місце події бригаду медиків, яка оцінить тяжкість стану людини і прийме рішення про необхідність госпіталізації останнього в стаціонар.

Можливі дії включають в себе:

  • Промивання шлунка. Необхідно провести якомога швидше, дозволено використовувати при отруєнні зоокумаринами. Потерпілому дають випити близько півтора літрів води, після чого допомагають викликати блювоту (натисканням на корінь язика). Процедура повторюється кілька разів аж до появи чистих промивних вод;
  • Прийом сорбентів і сольового проносного. Як доповнення після промивання необхідно дати людині будь доступний сорбент (Полісорб, активоване вугілля тощо) в дозуванні, як для харчових типів отруєнь (вказана в інструкції до лікарського засобу). Якщо швидка допомога досі не прибула, то раціонально вживання проносного для активізації перистальтики і прискореного виведення токсинів.

При отруєннях зоокумаринами на основі антикоагулянтів, швидких і ефективних антидотів не існує. Підтримуюча терапія полягає у внутрішньом’язовому введенні вікасолу (або іншого препарату на основі вітаміну К), хлориду натрію, амінокапронової кислоти та інших гемостатіков. При важких формах отруєння застосовують дозоване вливання крові або плазми (порціями по 80-100 мл) і здійснюють підтримуючу симптоматичну терапію.

Відновлення організму після отруєння

Процес відновлення організму після отруєння щурячою отрутою зазвичай проводиться в амбулаторних умовах (виняток становлять випадки важких і вкрай важких токсикаций, коли пацієнт поміщається у відділення інтенсивної терапії та відносно нього використовується повний спектр реанімаційних дій) і спрямований на стабілізацію показників крові, усунення патологічних симптомів і зниження ризиків розвитку потенційних ускладнень.

Можливі дії включають в себе:

  • Регулярне введення зменшених доз вітаміну К;
  • Гемодіаліз і форсований діурез;
  • Постійний контроль протромбінового індексу з необхідної його препаратної корекцією;
  • Супутня медикаментозна терапія – від гепатопротекторів до кортикостероїдів;
  • Спеціальна дієта, спрямована на поліпшення показників крові та зниження навантажень на шлунково-кишковий тракт, постраждалий в процесі отруєння;
  • Інші дії за необхідності, об’єктивним життєвим показникам пацієнта з урахуванням інших динамічних факторів.

Наслідки і ускладнення

В залежності від типу отруйної речовини, динамічно змінюються потенційно можливі ризики розвитку ускладнень. Типові наслідки:

  • При отруєннях засобами на основі зоокумаринов: довгострокові порушення показників крові, формування внутрішніх кровотеч з високим ризиком розвитку шоку та сепсису;
  • При токсикациях продукцією на основі фосфіду цинку: системні патології ШЛУНКОВО-кишкового тракту, ниркова і печінкова недостатність, ураження щитовидної і підшлункової залози;
  • При отруєннях застарілими типами отрут, які включають в себе такі надзвичайно небезпечні компоненти, як миш’як, стрихнін, сульфат талію: комплексні ураження серцево-судинної та бронхо-легеневої системи, нирково-печінкова дистрофія в стадії декомпенсації, порушення мозкової діяльності і стійкі психічні та неврологічні розлади.

Чи може людина померти від щурячої отрути: смертельна доза

Як показує сучасна вітчизняна клінічна практика, в останні десятиліття смертельні випадки при отруєнні щурячою отрутою вкрай рідкісні поодинокі. Це пояснюється порівняно невисокими концентраціями діючої речовини в коштах на основі зоокумаринов – необхідно вжити значний обсяг матеріалу, щоб викликати важку форму інтоксикації.

Найбільш поширені і популярні засоби містять у собі менше 0,5 відсотка активного компонента, відповідно для розвитку гострого отруєння потрібно разово спожити більше 1 кілограма біомаси або ж спецтаблеток.

Незважаючи на вищезазначений факт, смертельна доза щурячої отрути для людини все ж існує. Високий ризик летального результату формується при вживанні понад 300 міліграм кошти на кілограм маси тіла (основа – Варфарин) або ж близько 60 міліграм/кг в іншому випадку (основа – Бромадіолон або його похідні).

У разі отруєння старими видами препаратів, заборонених до продажу (на основі миш’яку, білого фосфору, сульфату талія), небезпечна для життя доза може бути в десятки разів менше, особливо якщо вони представлені в чистому нерозведеному вигляді – тут істотну патологічну роль можуть грати навіть випаровування, не говору вже і пероральному шляху прийому.

При чітко діагностованому акті прийому щурячої отрути необхідно в обов’язковому порядку звернутися до фахівців (наприклад, у відділення токсикології) для проходження комплексного обстеження, оскільки окремі види засобів мають виражений кумулятивний ефект і можуть накопичуватися в організмі поступово незалежно від обставин, що викликали отруєння та наявності або відсутності характерних симптомів.