Сідничний нерв – це нерв крижового сплетення, який знаходиться в межах від поперекового відділу до пальців ніг, проходить через стегно та гомілку, є самим товстим нервом у всьому тілі, найбільшим стовбуром периферичної нервової системи.
Сідничний нерв відносять до змішаного типу нервів, так як він складається з чутливих і рухових волокон. Його відзначають початок від попереково-крижового сплетення.
Для малого тазу характерним є злиття воєдино нервових волокон, далі він виходить з малого таза через грушоподібної отвір. В районі сідниць, він покритий великий сідничної м’язом, від нерва розходяться частини, які направляються до тазостегнового суглобу.
Невропатія сідничного нерва (ішіас, радикуліт) – це хвороба периферичної нервової системи, яка виникає в процесі запалення, ураження, защемлення корінців, спинномозкових нервів, що належать до попереково-крижового відділу хребта.
Ознаки, симптоми защемлення або запалення сідничного нерва, виділяють наступні:
- Хворобливі відчуття в області сідниць і попереку
- Тягне характер болю, яка опускається до пальців стопи, вздовж ноги
- Блокування рухів, внаслідок больового синдрому
- Неможливість знаходиться в сидячому, ні лежачому положенні, при гострій формі перебігу захворювання
- Поколювання або оніміння на абсолютно здорової частини ноги, не запаленої
- Оніміння, своєрідне поколювання, ниючого характеру, при хронічному перебігу захворювання
- Посилення больового синдрому, при протягуванні ніг вперед.
Діагностика захворювань сідничного нерва
Діагностика хвороб сідничного нерва в першу чергу починається з ознайомлення з паралельними, супутніми захворюваннями:
- Міжхребцева грижа
- Травми хребта, різного ступеня тяжкості
Для того, щоб діагностика максимально точно ідентифікувала захворювання, лікар в обов’язковому порядку проводить огляд пацієнта, який включає перевірку рефлексів, шляхом постукування на ногах, спеціальним інструментом – молоточком.
Визначивши рівень шкірної чутливості, оцінює стадію ураження нервової системи.
Рентгенографія – найбільш простий і нескладний процес діагностики, на можливу наявність або відсутність кісткових відхилень від норми.
У разі необхідності підтвердження чи спростування певного діагнозу, супутніми обстеженнями може бути комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія.
Причини запалення і защемлення сідничного нерва
Розрізняють причини запалення або защемлення, в основному за характером прояву:
- Процес тунельної компресії, або іншими словами защемлення нервових корінців, шляхом впливу міжхребцевої грижі
- Надання тиску, впливу на нервові волокна, внаслідок різкого спазму, який відбувається у великій грушоподібної або сідничної м’язі.
Серед причин запалення сідничного нерва виділяють:
- Попередні травми або дегенеративно-дистрофічний процес в хребті (остеохондроз)
- Можливе загальне переохолодження організму
- Наявність інфекційних процесів (Віл-інфекції, грип, малярія, туберкульоз)
- Розлади в роботі ендокринної системи
- Метаболічні розлади
- Вроджені відхилення від норми в хребті
- Тривалі впливу важкої фізичної навантаженням
- Запальні процеси в суглобових зчленуваннях хребетного стовпа.
- Новоутворення на спинному мозку
Фактори ризику
Провокуючі фактори процесу, що передує ускладнень в роботі сідничного нерва може бути безліч як очевидних, так і прихованих станів організму:
- Внаслідок вікових змін може проявлятися стеноз поперекового відділу, внаслідок чого істотно слабшає м’язовий корсет.
- Період вагітності, який може супроводжуватися швидким збільшенням у вазі, що призводить до зміни центра ваги
- Різкі повороти, нахили тіла можуть також мати несприятливі наслідки.
Симптоми защемлення і запалення нерва
Симптоми защемлення можуть бути різноманітними, все залежить від сили затискання та локалізації. Наголошується або гострий біль, що наростає, ниючий, тягнучий.
Частіше всього, що хворобливе відчуття виростає з однієї кінцівки. Може спостерігатися оніміння якоїсь окремої ділянки.
Загалом можна виділити такі симптоми защемлення:
- Відчуття в кінцівках печіння і поколювання
- Оніміння м’язів, малорухливість кінцівки
- Больові відчуття під час сидіння
- У положенні стоячи, наявність болю простреливающего характеру
- Загальне м’язове ослаблення
- Явні видимі зміни ходи
Запалення сідничного нерва (ішіалгія), болючий процес, дуже часто супроводжується сильним больовим синдромом. Підвищення температури тіла є ознакою інфекційного або вірусного загострення ішіасу.
Особливо гострі рецидиви можуть мати місце, за руйнування суглобової сумки, зміщення дисків, остеоартрозі, наявності гриж міжхребцевих дисків. Больовий синдром в основному від коліна опускається до області ступні
Діагностика
Діагностика защемлення повинна бути своєчасною і точною, так як наслідки посилення захворювання можуть мати незворотний характер. Точний діагноз виходить з виявлення правильно певних причин, і їх подальшої локалізації.
Лікар-невролог, обстежуючи ступінь ураження сідничного нерва, проводить спеціальні тести на рухові рефлекси ахіллового сухожилля, колінних суглобів, можливе наявність симптомів Лассена (характерна біль по задній поверхні стегна і гомілки, при самостійних підйомах рівною ноги вгору і вперед), Бонні (схожа процедура, відмінність в тому, що нога піднімається лікарем).
Лікування: медикаменти та оперативне лікування
Комплексний підхід до лікування даного захворювання допоможе своєчасно усунути подальше ускладнення запального процесу.
Цей підхід включає медикаментозну терапію, фізіопроцедури, різні вправи. Медикаментозна терапія представлена уколами, блокадами, таблетками та ін.
При защемленні сідничного нерва всі препарати умовно можна поділити на:
- З ефектом знеболювання і проти запалення
- З ефектом підвищення захисних сил організму
- Препарати, які знімають набряк і больовий синдром, що поліпшують процес кровообігу (мазі, гелі, різні растирки)
- Вітамінний комплекс, групи В, що призводить до нормалізацію обміну речовин і кровообігу (В1, В6, В12, Е).
Лікування запалення сідничного нерва, обумовлено прийомом тих препаратів, які усувають хворобливі симптоми і сприяють лікуванню. В якості додаткової терапії можуть застосовувати антидепресанти, як препарати для розслаблення, боротьби з безсонням.
Також передбачається комплексне поєднання медикаментозних процедур з лікувальної гімнастикою
У разі якщо позитивної динаміки не спостерігається в процесі лікування протягом 6-12 тижнів, альтернативою може стати оперативне втручання (вертебропластика, фасетэктомия, мікродискектомія та ін).
Блокатори та інгібітори — це препарати, що захищають організм від побічних дій нестероїдних протизапальних препаратів, у свою чергу, суттєво покращують їх дію.
Знеболюючі препарати необхідні в процесі лікування захворювань сідничного нерва, що пов’язано з необхідністю в найкоротші терміни зняти больовий синдром, який може бути фактично нестерпним.
Фізіолікування актуально, коли вже гостра фаза загострення захворювання минула.
Серед базових призначень можуть бути:
- Фонофорез
- УВЧ
- Діадинамічні точки Бернара
- Магнітотерапія
- Електрофорез
- Парафінові аплікації
Ці процедури протипоказані при вагітності, туберкульозі, алкозалежним та наркозалежним хворим, наявності новоутворень або шкірних запальних процесів в області впливу
Лікування народними засобами
Лікування народними засобами запалення сідничного нерва досить ефективно. Можна застосовувати різні растирки, домашнього приготування мазі, компреси, ванни.
Промінь, який прогріває компрес – з’єднавши 1:1 подрібнений корінь хрону і сиру картоплю, додаючи одну столову ложку меду.
Суміш викладається на подвійну марлю. Промазав рослинним маслом поперек, прикладають компрес, поверх якого лягає поліетилен, важка подушка, теплу ковдру.
Для цих цілей підійде компрес з маслом ялиці, його можна втирати в шкіру, так і, пропитавши марлеву тканину, прикладати до попереку. Прикривають марлевий компрес плівкою і зверху прогрівають теплою грілкою. Така процедура триває 1-2 години.
Муміє – найпопулярніший засіб у лікуванні запалення. Змішуючи 2 грама муміє з 1-ї чайної ложки сірки (очищена), втираючи, змішавши з невеликою кількістю води, після ванних процедур до повного висихання. Муміє приймають і всередину, по 0,1 г за пів години до сніданку і перед сном.
Лікування п’явками – застосовується з відстані 3 см один від одного, починаючи з місця, трохи нижче підколінної ямки (на 3 см). Ставляться по три п’явки на дві ноги.
Застосування різних трав’яних ванн, бальзамів, відварів лікувальних компресів значно покращують загальний стан хворого.
Можливий також варіант прийому всередину настоїв і відварів, які готуються на основі лікарських рослин:
- На одну чайну ложку подрібненої ліщини додають столову ложку її ж листя. На невеликому вогні варять у 200 мл води. Беруть, в середньому чотири рази на день по 100 мл
- Для впливу на стабілізацію обмінних процесів приймають настій шипшини і петрушки, додаючи порошок кавунової кірки. Цей рецепт має відмінну сечогінну функції.
Лікувальна фізкультура
Лікувальний фізкультурний комплекс найважливіший доповнює курс лікування захворювання.
Базові заняття представлені наступними вправами:
- Завівши руки за голову, підводять до живота коліна, по черзі по 8 разів на кожну ногу. Вправа проводиться в положенні лежачи на спині.
- Зігнувши коліна, таз виштовхують вгору. Вправа проводиться в положенні лежачи на спині. Роблять близько 20-ти повторень
- Опускаючи коліна по черзі в сторони, затримують секунд на 5-ть. Вправу слід проробляти для кожної сторони
- Стоячи на колінах, зчепивши руки в замок, розкривають руки по сторонам, нахиляючись при цьому вниз. Вправу виконують 15 разів.
- Витягають руки по сторонам, лежачи на животі. Піднімають руки і ноги одночасно по 15 разів.
- Легкі похитування тазом за годинниковою стрілкою і в зворотному порядку, можна проробляти в стоячому положенні.
Фізкультурний комплекс може в своєму арсеналі мати не одну вправу, їх приклади і різноманітність, варіанти комбінування численні
Систематична лікувальна фізкультура покращує кровообіг в тканинах, зміцнює організм і застосовується для профілактики захворювань.
Ускладнення
Можливі ускладнення запалення сідничного нерва має незворотні, дуже часто важкі наслідки. Обмеження рухової функції, больовий синдром, не мотивують людину на моментальну боротьбу із захворюванням. Прагнення до повної нерухомості, загострюють депресивні стани, несуть загрозу занедбаності захворювання.
Тугоподвижность, яка обмежує активність суглобів (колінного, гомілковостопного), чревата серйозними ускладненнями:
- Розвиток остеопорозу (загроза руйнування кісткової тканини)
- Складнощі в роботі сечової системи, кишкового тракту
- М’язова атрофія
- Параліч
Профілактика
Профілактика запальних процесів необхідна і повинна мати систематичний характер. Зміцнення м’язів, з допомогою регулярної, спеціальної фізичної навантаження (ЛФК), допоможе уникнути ускладнень.
Варто пам’ятати, про можливі переохолодженнях, стежити за правильною поставою. У разі сидячого способу життя (роботи), робити короткі перерви, для відновлення кровообігу. Уникати травм і можливих ударів, ударів спини. Зручне взуття повинна стати повсякденним.
