Травматологія        01 Березня 2018        2926         Коментарі Вимкнено до Що ми знаємо про перелом променевої кістки: код за МКХ 10 та інші характеристики

Що ми знаємо про перелом променевої кістки: код за МКХ 10 та інші характеристики

Перелом передпліччя – складності в будь-якому віці.

У статті розглянемо варіанти переломів променевої кістки (radius), кожен з яких має свій персональний код за МКХ 10 (міжнародна класифікація хвороб). Кожен з можливих типів перелому має свої особливості виникнення, а саме механізми травми, суб’єктивні та об’єктивні зміни, а також методи їх лікування.

Зміст статті

  • Перелом у типовому місці
    • Терапевтична тактика
  • Комбіноване пошкодження
    • Переломи в інших локалізаціях
  • Небажані ускладнення

Перелом у типовому місці

Перелом променевої кістки код за МКХ 10 має різний в залежності від свого виду. Всі переломи даній області класифікуються по відношенню до їх локалізації або механізму нанесення травмуючого чинника.

Даний вид перелому один з найбільш часто зустрічаються серед травм «променя» у пацієнтів, що надходять до приймального відділення. Його особливістю є місце лінії перелому, вона розташовується приблизно на 2,5 см вище від променезап’ясткового суглоба.

На фото представлена форма руки у вигляді «обідньої вилки».

Отже:

  • Перелом Коллеса. Поперечний напрям лінії перелому трохи вище зап’ястя відрізняється зміщенням дистального фрагмента кістки дозаду. Найчастіше зустрічається у літніх людей, особливо у жінок в постменопаузальному періоді за рахунок розвинувся та прогресує з часом остеопорозу.
  • Важливо! Частота травм дистальної частини radius у жінок старше 50 років становить від 12% до 52.7%, коли в цьому ж віці серед чоловічої частини населення частота переломів даної області не перевищує цифру 6.2%, про що говорить значне зниження щільності кісткової тканини у жінок після настання менопаузи.

    Для того щоб «заробити» такий вид травми, достатньо впасти на витягнуту руку, розігнуту в лучезапястном суглобі. При цьому в момент перелому дистальна частина кістки зміщується дозаду, відхиляється і коротшає.

    Такий рух уламків обумовлює характерний для даного перелому об’єктивний ознака – вид руки на подобу «обідньої вилки», що виник із-за зігнутої заду тильній поверхні передпліччя в області променево-зап’ясткового суглоба (ЛЗС). Суб’єктивно пацієнти відчувають біль і підвищену місцеву чутливість в місці перелому.

  • Перелом Сміта. На противагу перелому Коллеса існує його дзеркальний аналог. Під словом «дзеркальний» мається на увазі точна копія перелому, але з рухом відламків в протилежну сторону.
  • При переломі Сміта дистальна частина зрушена вперед. Утворюється подібного виду травма, навпаки, при падінні на тил руки. Об’єктивний ознака, а саме деформація руки зворотна Коллесу, і має назву «садова лопата» з-за своєї форми.

    Деформація у вигляді «садової лопати».

    Увага! Цікаво, що перелом дистального метаепіфіза radius має код – S52.5 як для перелому за типом Коллеса, так і за типом Сміта.

    Терапевтична тактика

    При виставленні діагнозу перелом radius код S52.5 лікування напряму залежить від одного фактора – наявності або відсутності зміщення відламків. Зважаючи на те, що при переломах Коллеса і Сміта зміщення має місце бути, то визначається в першу чергу ступінь того, наскільки зрушили щодо нормальної осі кісткові фрагменти.

    При незначному зсуві або без такого віддається перевагу консервативній тактиці ведення з накладенням шини на тильну поверхню кисті і руки для фіксації фрагментів. Надалі через пару днів проводиться гіпсування пошкодженої кінцівки.

    Ручна редукція перелому проводиться під місцевою анестезією (гематома-блок).

    Увага! Циркулярне гіпсування не проводиться зазвичай в перший час з-за набряку, який може значно збільшитися протягом перших діб після перелому.

    Наявність зміщення апріорі вимагає проведення анестезії, яка зазвичай є місцевою або регіональною. Лікар-ортопед проводить ручну тракцію за кисть по довжині radius, що дозволяє відновити правильну вісь передпліччя.

    Іноді потрібно натискання на дистальний фрагмент кістки для його вставляння на своє місце. Детально ця процедура показана у відео в цій статті.

    Після такої маніпуляції проводиться контроль за допомогою рентгенографії для визначення стану кісткових фрагментів, і фіксація за допомогою гіпсової лангеты. Для профілактики набряку пацієнту дається рада при можливості утримувати верхню кінцівку у вертикальному положенні.

    Комбіноване пошкодження

    У поняття комбінованого пошкодження променевої кістки входить поєднання її перелому з іншим типом травми, наприклад вивихом. Прикладом такої травми може служити перелом Бартона – внутрішньосуглобовий перелом дистальної частини radius, що поєднується з вивихом в ЛЗС.

    Променевозап’ястний суглоб, що знаходиться в стані розгинання і пронації, плюс сильний удар про тильну поверхню суглобової щілини стає винуватцем такого пошкодження. Історія хвороби перелом radius за типом Бартона відрізняється від Сміта і Коллеса саме наявністю вивиху в суглобі, який визначається як клінічно, так і радіологічно.

    Консервативне лікування можливе в разі повноцінного відновлення правильної осі, проте в деяких випадках вимагає переходу до оперативного втручання – закритої фіксації.

    Рентгенограма і варіант перелому Опис пошкодження

    Перелом Сміта На рентгенограмі визначається внесуставной перелом radius в її нижній 1/3 поблизу ЛЗС, має поперечну спрямованість;

    Перелом Коллеса Місце перелому збігається з таким при переломі Сміта, однак на відміну від останнього, в даному випадку зазначається відхилення кісткового фрагмента в тильну сторону;

    Перелом Бартона На представленій рентгенограмі звертає на себе увагу місце перелому, а саме внутрисуставная частина radius, що поєднується з вивихом в даному зчленуванні.

    Іншим прикладом комбінованої травми передпліччя з залученням в процес променевої кістки є перелому Галеацци. Він характеризується переломом radius в її нижній 1/3, поєднується з вивихом цієї ж кістки з променево-зап’ясткового суглоба.

    Існує характерний клінічний ознака, за яким можна запідозрити наявність перелому Галеацци. Його поява пов’язана з нестабільністю лучелоктевого зчленування, при якому при натисканні на область променевої кістки виникає ознака «клавіші рояля».

    Увага! Завжди потрібно звертати увагу на клініку, з якої надходить пацієнт, так як ціна об’єктивних ознак у деяких випадках перевищує додаткові методи лікування.

    Метою лікування пацієнта з подібним перелом є відновлення довжини і цілісності кістки, а також стабільності в ушкодженому суглобі. Тому найбільш ефективним методом є відкрита оперативна редукція, в процесі якої накладається компресійна плата.

    Важливо! У разі якщо виникла неправильно зрощену перелом, його код М84.

    Переломи в інших локалізаціях

    Як стверджувалося раніше, в залежності від місця пошкодження розрізняють різні види переломів. У доповненні до перелому променя в типовому місці, що виникає поблизу ЛЗС, існує також перелом головки променя код S52.1, який є внутрішньосуглобових, так як дана частина кістки є анатомічної та функціональної одиницею ліктьового зчленування.

    Не дивлячись на ізольованість травми, це не заважає даній перелому бути складним. Його лікування відрізняється в залежності від проходження лінії перелому і наявності або відсутності осколків.

    Таким чином, лікування травми перелом головки променя, в переважній більшості є оперативним. Консервативне ведення хворого можливо лише в разі крайового перелому без будь-якого руху уламків, що буває рідко.

    Небажані ускладнення

    Всі ускладнення підрозділяються на ранні і пізні, в залежності від строку їх виникнення після формування перелому:

    • синдром зап’ястного каналу (англ., carpal tunnel syndrome);
    • неправильне зрощення кісткових відламків;
    • променево-ліктьове невідповідність.

    У першому випадку надмірний набряк призводить до здавлення ззовні серединного нерва, викликаючи характерну симптоматику при даному синдромі. До скарг пацієнта відноситься біль, оніміння, поколювання і відчуття печіння в пальцях кисті, які отримують сенсорну іннервацію від даного нерва, а саме великий, вказівний, середній і внутрішня поверхня безіменного пальця.

    Повнота і яскравість симптоматики розрізняється в залежності від рівня компресії серединного нерва (англ., median nerve), а також ступенем стискання. Специфічною ознакою цього синдрому є значне погіршення симптоматики вночі, і поліпшення днем, що супроводжується необхідністю перекази вимушеного положення руці.

    Carpal tunnel syndrome – поширена проблема при переломі «променя».

    В такому випадку історія хвороби по травматології перелом променя буде доповнено сформованим ускладненням – синдромом зап’ястного каналу із зазначенням терміну його появи і ступеня вираженості.

    Неповне зрощення, у свою чергу, може призвести до деформації передпліччя, однак у дітей віком до 10 років подібного виду ускладнення не викликає особливих труднощів, так воно найчастіше самостійно редукується з-за постійного зростання кістки.

    Важливо! У разі наявності перелому, він повинен бути в обов’язковому порядку уточнено у відповідності зі своїм специфічним шрифтом в МКБ 10 консолідований перелом променя може бути записаний тільки при підтвердженні наявності утворилася кісткової мозолі. Такі правила запису будь-якого захворювання або травми в історію хвороби пацієнта.

    Променево-ліктьове невідповідність увазі під собою невідповідність довжин променевої і ліктьової кістки, яка може виникнути в разі ушкодження епіфіза променя під час травми і її передчасного зрощення. Така проблема стосується тільки дітей.

    Однак у дорослій групі населення подібного виду патологія може мати місце бути в разі значного укорочення довжини променевої кістки порівняно з ліктьової кісткою.

    Для попередження розвитку якого-небудь з ускладнень необхідна повноцінна робота не тільки лікаря з пацієнтом, але і пацієнта з лікарем. Виконання всіх приписів має цікавити не лікуючого лікаря, а скоріше самого хворого, так як цього залежить ефективність проведеної терапії. Інструкція до вправ, складена в індивідуальному порядку фізіотерапевтом, повинна виконуватися в повному обсязі пацієнтом.