Зміст статті:
Розрив меніска – найчастіша травма колінного суглоба, яка успішно лікується, але без адекватного лікування призводить до тяжких наслідків. Адже меніски відіграють велику роль у функції суглоба – забезпечують амортизацію та відповідність суглобових поверхонь стегна і гомілки. Важливо знати ознаки і що робити, якщо пошкоджений меніск.
Симптоми пошкодження меніска
Основними симптомами пошкодження меніска є: біль у коліні, обмеження рухів, припухлість коліна, збільшення в об’ємі. В залежності від тяжкості ушкодження меніска ці симптоми можуть бути виражені в різному ступені.
Обмеження рухів
Розтягнення зв’язок зазвичай не супроводжується зниженням амплітуди рухів в колінному суглобі. Надрив меніска завжди обмежує обсяг рухів, а при повному його відриві виникає «блок» суглоба. Це відбувається в результаті ущемлення відірваного меніска між кістками стегна і гомілки.
Припухлість суглоба
При розтягуванні зв’язок конфігурація колінного суглоба зберігається або з’являється незначна припухлість. При надриві і розрив меніска коліно завжди збільшується в об’ємі за рахунок пошкодження та набряку тканин.
Якщо розрив стався поблизу капсули суглоба, де багато судин, виникає і гемартроз – вилив крові в суглоб. Надання першої допомоги при пошкодженні меніска необхідно. Це допоможе зменшити ймовірність розвитку ускладнень, а також полегшити стан потерпілого. Перша допомога при отриманні травми включає в себе 3 основні заходи: іммобілізацію, охолодження, знеболення.
Больові відчуття
Якщо є тільки розтягнення зв’язок меніска, біль виражена незначно, і може з’явитися не відразу після травми, а дещо пізніше, має тупий характер. При надриві волокон біль досить відчутна, посилюється при рухах. Для повного розриву характерна різкий раптовий біль.
Як допомогти при травмі меніска
Що робити при пошкодженні (надриві, розрив) меніска колінного суглоба? При будь-якій травмі меніска дії з надання допомоги в принципі такі ж, як і при будь-якій травмі колінного суглоба. Необхідно знайти можливість якомога швидше звернутися до травматолога.
Забезпечити фіксацію коліна
Дуже важливо забезпечити знерухомлення, іммобілізацію коліна, особливо при розривах меніска. Це дозволить виключити травмування його фрагментами елементів суглоба, зменшити вилив крові і наростання набряку, знизити інтенсивність больового синдрому.
Для знерухомлення хворого слід покласти на спину, пошкоджену ногу злегка зігнути в коліні, якщо це можливо, і накласти з допомогою широкого бинта 8-подібну пов’язку. Вона може бути збіжної, коли перший тур бинта кладуть у верхній третині гомілки, перехрещують над суглобом і ведуть бинт на стегно.
Кожен наступний тур зміщують на гомілки вгору, на стегні вниз. Накладення расходящейся пов’язки починають з області суглоба, кожний наступний тур зміщують до периферії – вгору, після перехреста – вниз, закріплюють бинт шпилькою на гомілки.
Можна також використовувати сходову шину Крамера, фиксировав її до задньої поверхні ноги бинтом, або шини з підручних матеріалів – картону, дощок і так далі. Дуже зручні спеціальні ортези для суглоба, їх можна придбати в аптеці.
Охолодити суглоб
Гіпотермія є обов’язковою мірою відразу після травми. Холод викликає звуження судин, зменшує приплив крові до коліна, а значить, і наростання гематоми, набряку. Найкраще прикласти лід у спеціальному гумовому міхурі, або в пластиковому пакеті, можна і грілку з холодною водою. Холод кладуть на 15-20 хвилин, потім роблять перерву 10 хвилин.
Дати знеболюючий препарат
Потерпілому потрібно обов’язково дати знеболюючий препарат. Це не тільки полегшить його стан, але і зменшить рефлекторний спазм м’язів кінцівки, що виникає у відповідь на біль.
Потерпілому можна дати будь-яке знеболююче засіб, що є «під рукою»: анальгін, пентальгин, що-небудь з групи нестероїдних протизапальних засобів, диклофенак, кетопрофен, індометацин, найз, моваліс та інші аналоги.
Найбільш ефективними серед них вольтарен, ацекардол, ибуфен. Все це продається в аптеках без рецепта. Для зняття м’язового спазму і зменшення болю можна дати папаверин, спазмалгон, но-шпу.
У гострій стадії травми не можна втирати мазь, а лише акуратно легкими рухами пальців нанести її на шкіру.
Місцево на область суглоба можна нанести охолоджуючу знеболюючу мазь або гель – гевкамен, меновазин, троксевазин, бенгин, ефкамон та інші.
Коли необхідно звернутися до лікаря
Слід взяти за правило: звертатися до лікаря з пошкодженням колінного суглоба потрібно в будь-якому випадку. Навіть при не надто виражених проявах травми її не можна залишати без уваги. Удаване благополуччя спочатку може обернутися небажаними наслідками у майбутньому. Навіть дрібні надриви, розтягування, крововиливи в суглобі з часом можуть призвести до розвитку артрозу.
Якщо у легких випадках звернення до лікаря можна відкласти на пару днів, то при виражених клінічних ознаках – болю, набряклості суглоба воно повинно бути строковим. Після надання першої допомоги, іммобілізації ноги потерпілого потрібно доставити в травматологічний пункт чи в лікарню. Якщо є проблеми з транспортом, то треба подзвонити у швидку допомогу і пояснити ситуацію.
Лікування патологічних процесів
При розриві меніска основним методом лікування є хірургічний. Тільки у молодих пацієнтів, і у випадку, якщо місце розриву розташоване близько до периферії – капсулі суглоба, де хороше кровопостачання, можна розраховувати на зростання меніска при консервативному лікуванні. Метод лікування травм включає в себе:
- Призначення анальгетиків і нестероїдних протизапальних засобів;
- Іммобілізацію суглоба;
- Призначення хондропротекторів для відновлення хряща;
- Фізіотерапевтичні процедури;
- Лікувальну фізкультуру і масаж кінцівки.
Операція може полягати у видаленні пошкодженого меніска або його відновлення – пластику (зшиванні, заміні імплантатом). Пластику роблять зазвичай пацієнтам молодого віку, у яких імплантати добре приживаються в порожнині суглоба.
У людей похилого віку доцільно видалити меніск, тому що розраховувати на хорошу приживлюваність штучного меніска не можна, тим більше, що у багатьох із них вже є вікові дистрофічні зміни хряща – артроз.
Існують 2 способи виконання операції – артроскопический з невеликими надрізами шкіри, що виконується через оптичний апарат, і артротомический – з великим розрізом і розкриттям порожнини суглоба. Сьогодні перевагу віддають малотравматичному методом, але у складних випадках виконують традиційну операцію.
Медична діагностика
Діагноз пошкодження меніска встановлюється на сукупності анамнезу (механізму отримання травми), скарг хворого, результатів лікарського огляду і додаткового обстеження.
При огляді лікар пальпує суглоб — може визначатися зміщається відірваний меніск, визначає з допомогою кутоміра обсяг рухів, потім направляє на додаткову діагностику:
- Рентгенографію;
- Артроскопію;
- УЗД;
- Комп’ютерної (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ).
Рентгенографія виявляє тільки кісткові ушкодження, які можуть викликати травму меніска. КТ і МРТ – найбільш точні методи діагностики, що дозволяють виявити зміни у будь-яких тканинах суглоба, визначити їх точні параметри.
УЗД призначається у випадках, коли опромінення і магнітні поля протипоказані (маленьким дітям, вагітним жінкам, людям з наявністю стимулятора серця і металевих конструкцій в тілі після операцій).
Артроскопія – найбільш достовірний метод, що дозволяє за допомогою оптичного приладу наочно розглянути всі елементи суглобового апарату в їх природному вигляді, як є. Артроскоп вводиться через невеликий надріз на шкірі суглоба, камера сканує його зсередини і передає зображення на екран апарату.
Відновлювальні заходи
Відновне лікування відіграє величезну роль. Навіть якщо блискуче виконана операція на суглобі, без реабілітаційних заходів розраховувати на відновлення функції не можна. Тканини суглоба дуже чутливі до будь-яких впливів, а пошкодження і хірургічне втручання ніколи не проходять безслідно.
Суть реабілітації полягає в поліпшенні кровообігу суглоба і стимуляції відновних процесів, зміцнення м’язів кінцівки і відновлення обсягу рухів. Відновлювальні заходи починаються вже в перший тиждень після травми.
Реабілітаційні заходи включають в себе:
- Фізіотерапію – іонофорез, магнітотерапію, лазерне та інфрачервоне опромінення та інші процедури;
- Лікувальну фізкультуру (ЛФК) і масаж, які повинен призначати тільки спеціаліст за певною методикою з поступовим збільшенням навантаження.
Оптимальним варіантом є сучасні автотренажеры з електронним дозатором навантаження на суглоб.
Вони знаходяться в спеціальних центрах реабілітації, які слід регулярно відвідувати. Дуже хороший ефект дає бальнеотерапія у водолікарні або санаторії — мінеральні ванни, грязьові аплікації, морські купання.
Період відновлення може тривати від 6-8 тижнів до декількох місяців, залежно від тяжкості і давності травми, змін в суглобі. Надалі обов’язкові регулярні фізичні вправи для підтримки суглоба в хорошому функціональному стані.
