Що таке ретинопатія недоношених – небезпечне захворювання очей, що виникає внаслідок пороку розвитку сітківки і склоподібного тіла очного яблука у немовлят.
Даною патологією в тій чи іншій мірі страждає поле половини новонароджених, які народилися раніше 34 тижнів внутрішньоутробного розвитку.
З розвитком сучасної медичної апаратури та введення нових стандартів виходжування недоношених (тепер живим вважається плід, народжений не раніше 22 тижнів та вагою понад 500 грамів) кількість дітей з ретинопатією зростає з великою швидкістю. Але, на щастя, з такою ж швидкістю ростуть знання про цієї патології. Кожен рік з’являються нові методи хірургічної корекції вади.
Зміст
- Короткий вступ в ембріологію
- Активна стадія
- Стадія регресу
- Профілактика ретинопатії недоношених
- Лікування
Короткий вступ в ембріологію
Розвиток очного яблука у ембріона починається з третього тижня внутрішньоутробного розвитку. На 16 тижні сформований очне яблуко ще не має розвинених капілярів, що йдуть до сітківки. Розвиток судинної мережі йде від центру (зоровий нерв) до периферії очі. З 34 по 40 тиждень завершується повна васкуляризація очі по периферії, спочатку з боку носа, а потім скроневої частини. Якщо дитина з’являється на світло в терміни до 34 тижнів, то сітківка ока не отримає адекватного кровопостачання, так як немає розвиненої мережі (по периферії залишаються зони без кровопостачання). Цим і пояснюється патологія зору.
Тому лікарями першої лінії, які повинні надавати допомогу таким дітям, стають реаніматологи, неонатологи та акушери-гінекологи.
Крім основної причини, є додаткові фактори ризику:
Залишилися судини починають проростати в склоподібне тіло очі, викликаючи його помутніння, це тягне за собою наростання тканини позаду кришталика ока і відшарування сітківки.
Протягом ретинопатії новонароджених відзначають два періоду: активний і регресивний. Окремо можна виділити результат регресивного – рубцевий період.
Активна стадія
На умовній межі закінчення судинної частині сітківки з’являється біла демаркаційна лінія. Судини звивистих і гіпертрофовані, проростають безладно, утворюючи аркади, аномальні гілки але не проникають далі білої лінії. Надалі вони збільшуються в розмірах, утворюючи гребінь по краю сітківки, утворюють артеріовенозні шунти, в яких застоюється струм крові. Рідка частина крові виходить із судин, просочуючи склоподібне тіло і утворюючи пролиферативноеновообразование за його заднього полюса. Далі збільшене і деструктивно змінений склоподібне тіло тракционной тягне за собою сітківку, відриваючи її спочатку частково, а потім повністю. Відшарування сітківки приймає форму воронки.
По локалізації ураженої процесу ретинопатію ділять на 3 зони (від диска зорового нерва, з кордонами від радіуса макули і зубчастої лінії), а поширеність вчені визначають, розділивши очне дно за годинними секторами, від 1 до 12.
Існують також ретинопатія недоношених дітей блискавичної форми, по іншому звана плюс-хвороба. Характерно швидкісне прогресування тракції ушкодженої сітківки, крововиливи і швидке просочування склоподібного тіла ексудатом.
Стадія регресу
В регресивну фазу патологія має стабільний стан. Умовно її поділяють на 5 ступенів, від мінімальної судинної патології, що не порушує зору, до тотальної відшарування сітківки з повною втратою зорової функції. Ступінь залежить від часу дії активній стадії. При перших двох ступенях гострота зору збережена на прийнятному рівні. Ступеня з третьої по п’яту ведуть до прогресивної, і частіше повної втрати здатності бачити.
Скринінг та діагностика
Виявляють ретинопатію недоношених шляхом масового огляду новонароджених, які перебувають у групі ризику. Це дозволяє поставити вірний діагноз, швидко розпочати лікування та запобігти перехід захворювання у важку форму.
Всі недоношені, чия вага при народженні становить менше 2 000 грам, а термін гестації раніше 32 тижні. Первинний огляд проводять приблизно через місяць після народження. Залежно від ступеня ризику, очні яблука дитину оглядають від 1 до 2 разів на тиждень. Лікар продовжує спостереження приблизно до 3 місяців життя, що відповідає 45 тижні гестації. До кінця цього періоду можна визначити рівень розвиненої судинної мережі і площа ураження.
Офтальмолог оглядає очне дно дитини, що пов’язане з певними труднощами в цьому віці. В обидва ока закапують краплі, що викликають мідріаз — розширення зіниці. Використання спеціальних векорасширителей допомагає утримувати глас новонародженого у відкритому стані необхідне для огляду час. Процедура виглядає трохи страшно, але є абсолютно безпечною. В стаціонарах високого класу можливе проведення цифровий ретиноскопии з морфометрией судин, що дозволяє більш детально визначить стадію процесу.
Профілактика ретинопатії недоношених
Всім недоношеним немовлятам призначається превентивне профілактичне лікування: в очі закапують гормональні краплі (наприклад Дексаметазон + Ретиналамин), по 4-6 разів на день. Одночасно призначають курс Дицинона і антиоксидантних препаратів. Лікування триває два-три місяці. Весь цей час дитина перебуває на етапі виходжування, під контролем фахівців-неонатологів. Він отримує лікування, купірується патологію інших органів, які не встигли повноцінно сформуватися. Сюди входять дихальна, нервова і судинна системи.
Лікування
Крім консервативного лікування, існують і радикальні способи виправлення ретинопатії очей. У Росії поширення отримали лазерна та кріогенна коагуляція відшарованої сітківки. Ці методи дозволяють попередити подальше прогресування патології. Після вибору оптимального доступу до сітківці, проводиться припікання(лазером) чи заморожування по зоні з відсутністю судин. Це допомагає зупинити утворення грубої рубцевої тканини. Лазерний метод лікування менш хворобливий і дозволяє краще контролювати зону маніпуляції. Такі новітні методики, як транскраніальна магнітотерапія потребують подальших досліджень для встановлення відсотка безпеки.
Якщо ці методи не дають ефекту, або вже відбулася відшарування сітківки, то застосовується така складна операція, як вітректомія, яка передбачає видалення склоподібного тіла. При неповній відшарування вона дозволяє зберегти зір. Якщо сітківка відірвана повністю, прогноз для лікування несприятливий.
У післяопераційному періоді необхідно регулярне спостереження у окуліста протягом декількох тижнів а також ретельний догляд та дитиною.
Всі недоношені з даною патологією потребують тривалого диспансерного спостереження. Такі діти схильні до ризику розвитку ускладнень: міопії (короткозорість), косоокість, катарактою та глаукомою очі. Регулярні огляди у дитячого офтальмолога і невролога тривають до повноліття, а іноді до кінця життя.
