Зміст:
- Характеристика захворювання
- Причини
- Симптоматика
- Терапія
- Медикаментозний метод
- Немедикаментозний метод
- Оперативний метод
- Альтернативні методи
- Ускладнення
- Профілактика
Радикуліт шийного відділу хребта являє собою одне з найпоширеніших вертебральних захворювань. Захворювання має особливу симптоматику і вимагає особливий підхід до лікування.
Характеристика захворювання
Шийний радикуліт – це особливого роду синдром, що виникає при защемленні корінців нервів у шийному відділі.
У неврології шийний радикуліт носить також назву цервікальна радикулопатія.
Дане захворювання відбувається як наслідок остеохондрозу. Як правило, воно виявляється у людей старшого віку, після 50 років. Відзначається різке «омолодження» цього порушення, тобто, від нього останнім часом страждають люди більш молодого віку.
Найчастіше при даній хворобі уражуються корінці нервом, розташовані між 6 і 7 хребцями.
Причини
Радикуліт шийного відділу хребта виникає як наслідок цілого ряду факторів, серед яких наступні:
- запальні процеси хронічного характеру;
- ендокринні захворювання;
- зайва вага;
- неправильна поза при роботі або сні, при якому м’язи хронічно перенапружуються;
- гіподинамія, робота при статичних позах в положенні сидячи;
- несумірні навантаження на спину;
- імунні порушення;
- переохолодження;
- інфекційні хвороби хронічного характеру.
Основною причиною радикуліту шийного відділу хребта є остеохондроз, який провокує руйнування міжхребцевих тканин.
Питання про те, як лікувати шийний радикуліт, вирішується в залежності від факторів, що спровокували дане порушення.
Симптоматика
Лікування шийного радикуліту багато в чому залежить від симптомів, які виявляються при такому розладі.
Коли радикуліт шийного відділу набуває хронічного характеру, гострота симптомів дещо вщухає, а після розглядаються прояви стають постійними. Крім перерахованих симптомів шийного радикуліту, у хворих значно порушується постава.
Терапія
Лікування радикуліту шийного відділу залежить від стадії розвитку хвороби, її проявів, характеру. В основному, лікарі ставлять перед собою такі цілі:
- зниження больових відчуттів;
- відновлення рухливості шиї;
- відновлення рухливості рук.
Розрізняють кілька підходів до терапії даного захворювання:
- медикаментозний;
- немедикаментозний;
- оперативний;
- альтернативний.
Як правило, при призначенні лікування застосовують поєднання декількох методів.
Медикаментозний метод
Призначені медикаменти покликані виконати наступні завдання:
- ліквідувати запальний процес;
- позбавити пацієнта від болю і дискомфорту;
- зміцнити м’язи.
Всі ліки можна розділити на зовнішні і внутрішні. В якості зовнішніх засобів застосовуються мазі, гелі, креми, пластирі. В їх завдання входить позбавити пацієнта від напруги м’язів і знизити відчуття дискомфорту і скутості.
В якості внутрішніх засобів призначають таблетки і уколи, які знімають запалення. До них відносяться наступні:
- Кетопрофен;
- Моваліс;
- Диклофенак.
В якості допоміжних ліків прописують зміцнюють і тонізуючі засоби, вітамінні комплекси, болезаспокійливі. В окремих випадках, якщо пацієнт відчуває значні болі і страждає нервовими розладами на цьому ґрунті, йому призначають седативні засоби, наприклад, щоб спокійно спати вночі.
У деяких випадках, коли хворий страждає від гіпертензії як ускладнення даного захворювання, йому необхідні засоби, що нормалізують артеріальний тиск.
Немедикаментозний метод
До цього методу відносяться підходи, при яких препарати не задіюються.
Всі процедура призначаються з урахуванням протипоказань і можливих ускладнень. Вони залежать від віку хворого, характеру хвороби, супутніх порушень.
Оперативний метод
Операція призначається в особливо складних випадках, коли консервативні підходи не приносять бажаного ефекту. Дії при оперативному втручанні спрямовані на відновлення правильної позиції хребця.
Альтернативні методи
До даного підходу можна віднести наступні методи лікування:
- гірудотерапія, тобто, лікування п’явками;
- розігріваючі компреси за народними рецептами;
- ванни і примочки.
Пацієнту слід знати, що будь-який обраний ним альтернативний засіб має бути схвалена лікарем, оскільки в деяких випадках такі засоби можуть посилити деякі супутні порушення.
Під час відновлення після лікування хворому часто призначають санаторно-курортне лікування, при якому йому пропонується комплекс заходів різного характеру.
В окремих випадках хворому рекомендують носіння корсета. Корсет повинен підбиратися грамотним фахівцем. Він же зобов’язаний проінструктувати пацієнта і пояснить, яку максимальну кількість годин в добу його належить носити.
Ускладнення
Якщо симптоми радикуліту шийного відділу ігнорувати довго і не звертатися за лікарською допомогою, то патологія може призвести до ряду ускладнень:
- проблеми внутрішніх органів;
- гіпертонія, розвивається за рахунок порушення кровообігу;
- захворювання нервового характеру, спровоковані постійними болями і дискомфортом;
- іммобілізація кінцівок;
- проблеми рухливості;
- парези, тобто, атрофія м’язової тканини;
- проблеми кровопостачання мозку, які можуть призвести до інсульту.
Особливо небезпечно в даному випадку самолікування, яке може призвести до сильних ускладнень і значно зашкодити здоров’ю. Крім того, при самолікуванні є ризик того, що час буде втрачено, а захворювання перейде в хронічну стадію.
Запущені випадки хвороби можуть призвести до значного викривлення хребта, а також до паралічу.
Профілактика
Ймовірність виникнення або загострення цієї хвороби багато в чому залежить від способу життя людини. Розроблено цілий ряд профілактичних заходів, які дозволяють уникнути подібної патології.
Лікування шийного радикуліту залежить від його симптомів, проявів, особливостей розвитку патології. Як правило, хворому потрібен цілий комплекс лікувальних і профілактичних заходів.