Причини розвитку і способи лікування тромбозу ниркових вен

Тромбоз ниркових вен характеризується їх закупоркою і є захворюванням переважно вторинного характеру. Патологія має виражену симптоматику і здатна стрімко розвиватися, що загрожує появою ускладнень. Щоб попередити і не допустити наслідки тромбозу, необхідно своєчасно пройти діагностику і приступити до терапевтичним заходам.

Зміст

• Що таке тромбоз ниркових вен?
• Причини патології
• Симптоматика ТПВ
• Діагностика патології
• Лікування тромбозу ниркових вен
  • Медикаментозна терапія
  • Хірургічне втручання
• Прогноз і профілактика ТПВ
• Висновок

Що таке тромбоз ниркових вен?

Тромбоз ниркових вен (ТПВ) характеризується різким підвищенням артеріального тиску, що провокує запальні процеси з хворобливою симптоматикою.

Захворювання являє собою закупорку кров’яним згустком вен, що відповідають за кровопостачання і працездатність нирок. Виникають тромби з-за зміни складу крові і супроводжуються стоншенням судинної стінки.

Патогенез тромбозу полягає в застої згустків, які блокують забезпечення ниркового відділу необхідними речовинами, внаслідок чого виникають порушення в роботі внутрішнього органу. Патологічний процес тромбоутворення може розвиватися як в області однієї з нирок, так і охоплювати обидва органу відразу.

Згідно МКБ, хвороба проявляється в одній з двох форм:

• гострою, активно піддається лікувального процесу;
• хронічної, що вимагає обов’язкового хірургічного втручання.

ВАЖЛИВО! Стрімке прогресування кожної з форм ниркового тромбозу вен і артерій призводить до порушень роботи системи кровопостачання ниркового відділу з подальшим розвитком хронічних і гострих захворювань, зокрема, ниркової недостатності.

Причини патології

Причинами розвитку ТПВ найчастіше є первинні захворювання і патології. До їх переліку відносяться:

• гіперкоагуляція як наслідок нефротичного синдрому;
• ліпоїдний нефроз;
• гломерулонефрит;
• варикоз в гострій формі;
• нирковий васкуліт;
• еритремія;
• серцева недостатність;
• мігруючий тромбофлебіт;
• нефропатія;
• системний червоний вовчак;
• порушення білкового обміну в організмі (амілоїдоз);
• виникнення і розвиток злоякісних новоутворень і пухлин;
• судинні аномалії;
• захворювання та патологічні процеси в органах заочеревинного простору;
• аневризма аорти.

Також на розвиток тромбоутворення в області нирок можуть вплинути зовнішні фактори, в числі яких:

• період вагітності у жінок;
• застосування курсу гормональних препаратів, включаючи пероральні засоби контрацепції та естрогени;
• сильне зневоднення організму;
• вживання наркотиків, зокрема, кокаїну.

ДОВІДКА! Найбільш часто ТПВ охоплює одну нирку, яка вже схильна поширенню захворювання. Первинний ж тромбоз спостерігається в більшості випадків у дітей.

Симптоматика ТПВ

При повільному плині тромбозу виражені симптоми можуть бути відсутніми. Виникнення тромбоутворення в нирковому відділі зі стрімким розвитком патології є гострою стадією ТПВ. Прояви хвороби даної форми включають наступні ознаки гострого тромбозу ниркових вен:

• нудота і блювання;
• хворобливі відчуття в поперековому відділі;
• кров’янисті виділення при сечовипусканні;
• підвищення температури тіла;
• набряклість кінцівок;
• блідість шкірного покриву;
• зниження кількості виділеної сечі.

ДОВІДКА! Одностороннє ураження ниркового відділу може супроводжуватися болем тільки з одного боку поперекового відділу. Частіше цей ознака виникає при пухлинному новоутворенні, викликав тромбоз правої ниркової вени, коли характерні для нього болі в попереку сильніше відчутні з правого боку.

Крім того, можуть бути присутні й інші симптоми захворювання, які збігаються з ознаками хвороб, що викликали ТПВ. Так, при тромбозі глибоких вен часто проявляється симптоматика венозної тромбоемболії, при наявності пухлин тромбоутворення супроводжується зовнішніми ознаками раку — різким зниженням ваги, слабкістю, втратою апетиту.

Хронічний тромбоз ниркових вен є наступною після гострої форми стадією патології та супроводжується додатковими симптомами:

• змінний характер хворобливих відчуттів в поперековому відділі (ниючий, тупий);
• надмірне виділення білка при сечовипусканні (протеїнурія);
• артеріальна гіпертензія.

Також при повільному розвитку ниркового тромбозу можлива адаптація організму до змін в роботі кровоносної системи і особливостям кровопостачання, внаслідок чого наявна симптоматика захворювання на хронічній стадії зникає.

Діагностика патології

Щоб своєчасно виявити ТПВ, необхідно пройти апаратну та інструментальну діагностику (в залежності від можливостей та умов клініки) для обстеження судин ниркового відділу, а також діагностичні заходи, спрямовані на виключення захворювань зі схожими симптомами.

Встановити діагноз ТПВ допоможуть такі дослідження:

Венографія, за допомогою якої в повній мірі можна визначити характер і тяжкість ураження ниркових вен.

КТ-ангіографія, результати якої дозволяють оцінити стан судин.

Аналіз крові для дослідження її складу, що змінюється при тромбозі.

Аналіз сечі, що дозволяє визначити наявність рідини в кров’яних і білкових домішок внаслідок розвитку патології.

Вивчення лікарем анамнезу хворого для визначення причини виникнення ТПВ.

Опитування пацієнта, під час якого лікар повинен бути повідомлений хворим про прийом ним препаратів і наявності у нього захворювань.

Пальпація та огляд для визначення зовнішніх ознак патології (набряку і набрякання бруньок).

Урографія для встановлення розмірів нирок та їх працездатності.

Коагулограма, необхідна для оцінки згортання крові і стадії тромбоутворення.

Рентген ниркових артерій, який потрібен для підтвердження діагнозу.

Для досліджень під час проходження диференціальної діагностики призначають такі процедури:

Візуалізація судин печінки, необхідна для виключення захворювань печінкового відділу зі схожою симптоматикою.

Цистоскопія, яка дає можливість виключити захворювання сечостатевої системи, зокрема, гломерулонефрит.

Радіоізотопна ренографія і динамічна нефросцинтиграфия, що дозволяють визначити рівень симетричності патології нирок, і при його відхиленні — виключити з можливих діагнозів нефропатию.

Біопсія нирок, яка дозволяє точно визначити або виключити захворювання амілоїдозом та гломерулонефритом.

УЗД нирок та доплерографія, в ході яких є можливість вивчити і оцінити структуру нирок та їх магістральних судин і виключити ниркову кольку.

Комплексна діагностика дозволяє точно встановити тяжкість розвитку патології, а також її причину, на основі якої вибирається лікування.

Лікування тромбозу ниркових вен

Лікування ТПВ включає медикаментозну терапію, а також при важких стадіях розвитку патології — хірургічне втручання.

УВАГА! Самостійно призначати препарати, а також скасовувати їх прийом хворому забороняється, оскільки це може призвести до ускладнень!

Медикаментозна терапія

Проходити лікування ТПВ потрібно виключно в лікарняних умовах з дотриманням постільного режиму. Застосування медикаментів є обов’язковою частиною лікувальних заходів при нирковому тромбозі. Хворому, за призначенням лікаря, необхідно приймати препарати з групи антикоагулянтів. Їх дія спрямована на розрідження крові в організмі, попередження тромбоутворення та усунення вже наявних тромбів. Найбільш часто з таких медикаментів застосовують:

• Гепарин натрію у вигляді розчину для ін’єкцій.
• Варфарин в таблетках — у випадках, коли немає необхідності проведення операції.

Антикоагулянтна терапія повинна бути розпочата відразу після встановлення точного діагнозу і може тривати від 6 до 12 місяців. В окремих ситуаціях у пацієнтів з порушеннями згортання крові є потреба у застосуванні таких препаратів до кінця життя.

ВАЖЛИВО! При наявності вираженій гематурії застосування антикоагулянтів є неприпустимим. Таким пацієнтам необхідна гемостатична терапія з застосуванням етамзілата у вигляді ін’єкцій.

Хірургічне втручання

Хронічну форму і важкі випадки гострого ТПВ слід усувати з застосуванням хірургії. Залежно від характеру і ступеня ураження нирок проводять операції одного з даних видів:

Тромбэктомия, застосовна для людей, яким не підходить антикоагулянтна терапія або її використання не дає позитивних результатів. Показаннями до проведення є двосторонній хронічний тромбоз і серйозні ушкодження нирок.

Нефректомія, вироблена в рідкісних випадках — за наявності інфаркту, що охоплює всю ниркову область, і при незворотних патологічних змінах однієї з нирок.

Тромболізис, спрямований на видалення тромбу для відновлення кровопостачання в нирковому відділі.

Видалення нирки, проводиться у виняткових випадках, коли вся тканина однієї з нирок вражена інфарктом, і іншому лікування патологія не підлягає. Дана операція протипоказана при двосторонньому ТПВ.

У більшості випадків хірургічні втручання проходять вдало, а також не вимагають тривалої реабілітації, за винятком операції з видалення нирки.

Прогноз і профілактика ТПВ

При своєчасній діагностиці і дотриманні всіх правил лікування прогноз при тромбозі ниркових вен сприятливий: кровообіг в ході терапії відновиться, і працездатність нирок з часом нормалізується. У рідкісних випадках патологія здатна привести до летального результату. Відбувається це внаслідок загострення хвороби, що стала причиною розвитку ТПВ, або на тлі виникнення супутніх ускладнень.

ДОВІДКА! Особливо високі шанси на одужання тих пацієнтів, у яких тромбоз прогресує повільно і поступово, так як медикаментозна терапія здатна зупинити розвиток хвороби. Також мінімальні ризики ускладнень при проведенні операції протягом перших діб після утворення тромбу.

Запобігти розвитку хвороби можливо. Для цього необхідно:

• своєчасно лікувати всі захворювання і не відкладати походи до лікаря;
• стежити за станом крові, регулярно здавати аналізи для дослідження;
• вести здоровий спосіб життя.

Важливо контролювати показники здоров’я, щоб захворювання не ставали хронічними і не провокували виникнення ТПВ.

Висновок

Тромбоз ниркових вен і артерій є важкою патологією з наростаючою симптоматикою, але своєчасні визначення і лікування хвороби здатні зупинити її розвиток. Необхідно стежити за самопочуттям і не відкладати діагностичних заходів при перших симптомах захворювання. А також важливо дотримуватися всі вимоги лікарів щодо терапії, щоб зберегти здоров’я.