Зміст статті:
- Що таке підвивих нижньої щелепи
- Часті причини такої травми
- Симптоми підвивиху нижньої щелепи
- Перша допомога
- Методи вправляння підвивиху в лікарні
- Самостійне вправлення
- Лікування після вправлення і реабілітація
- Ускладнення і наслідки підвивиху щелепи
Підвивих щелепи можна назвати досить поширеним явищем, але, щоб вчасно визначити, важливо знати симптоми цього стану.
Нижня щелепа людини має особливу форму (нагадує підкову), і, оскільки основна її функція полягає в пережовуванні їжі, що приймається, то суглоби, що скріплюють нижню щелепу з черепом, відрізняються високою рухливістю, що й пояснює таке часте виникнення травми.
У статті ви дізнаєтеся все про підвивих нижньої щелепи, а також про надання першої допомоги потерпілому, симптоми і лікування травми.
Що таке підвивих нижньої щелепи
У більшості випадків такий підвивих нижньої челюстии вважається пошкодженням хронічного характеру і вимагає обов’язкового звернення до фахівців для обстеження і допомоги, щоб запобігти появі можливих ускладнень. Одночасно з підвивихом щелепи в організмі людини можуть спостерігатися такі захворювання, як подагра, артрит, ревматизм. Нерідко підвивих, як і звичний вивих нижньої щелепи, зустрічається і у епілептиків.
Підвивих від вивиху відрізняється деякими моментами. Якщо при вивиху головка суглоба повністю зміщується і виходить з простору ямки скроневої кістки, то при підвивиху зміщення відбувається лише частково, при цьому головка залишається в ямці. Вправити таку травму, поставити суглоб на своє природне місце, завдяки неповного зміщення, значно легше, ніж при вивиху, і процедура вправлення не вимагає серйозних зусиль. Але дуже важливо повністю дотримуватися подальші рекомендації лікаря, щоб підвивих не перейшов в категорію звичних травм.
Часті причини такої травми
У деяких випадках підвивих щелепи, наприклад, у звичній формі, стає наслідком неправильного лікування вивиху повного або іншої травми щелепи.
Але саме виникнення підвивиху зазвичай відбувається під дією деяких сил, достатніх для отримання травми і переміщення суглобової головки, відокремленої від самого суглоба.
Відбувається таке в силу різних причин, наприклад, при різкому крику, співі, зевании, відкушуванні і жуванні твердої їжі, при будь-якому сильному розкриття рота, а також при отриманні травми або удару в нижню щелепу з зовнішньої сторони.
Звичайно, для однієї людини достатньо зовсім простий і буденного (побутовий) причини для отримання підвивиху, а в іншого така травма не виникає навіть при сильному ударі в область щелепи.
Пояснюється це тим, що підвивихи і вивихи трапляються в основному в тих людей, чий зв’язковий апарат сильно стоншений або ослаблений, а тому не може повноцінно виконувати свої функції і утримувати нижньощелепові суглоби в нормальному положенні.
Симптоми підвивиху нижньої щелепи
Симптоматика при отриманні підвивиху щелепного суглоба може мати різну вираженість. У кого-то симптоми проявляються дуже яскраво, у іншої людини – помірно або згладжено, а в деяких випадках вони можуть практично повністю відсутні, і тому травма може деякий час залишатися непоміченою, що трапляється нерідко при наявності звичного підвивиху, коли дізнатися про наявність пошкодження можна тільки по характерному клацання суглоба при рухах щелепи.
У більшості випадків симптомами підвивиху, що мають різну вираженість, можна вважати:
- Дискомфортні або хворобливі відчуття в місці травмованого суглоба.
- Деяка зміна положення щелепи, поява неправильного прикусу із-за зсуву.
- Поява труднощів при звичайному відкриття або закриття рота, жуванні, розмові.
У чому підвивих схожий і з симптоматикою вивиху, тільки біль при такій травмі буде набагато меншої інтенсивності і рухливість щелепи сильно не порушується.
Рухи щелепи можливі, але дещо обмежені через відчуття дискомфорту та болю. При цьому при здійсненні рухів можна почути характерні прицмокування у травмованому суглобі.
Важливим моментом є і те, що підвивих може бути не тільки з одного боку щелепи, але і обох відразу. Тому симптоми різних видів нерідко можуть відрізнятися. Наприклад, при підвивиху з одного боку біль буде відчуватися тільки з одного боку, а при двосторонньому – відразу з обох.
Саме підвивих щелепи відразу з обох сторін зустрічається найчастіше, але слід пам’ятати про те, що потерпілий потребує медичної допомоги, а тому його необхідно максимально швидко доставити в лікарню.
Якщо вчасно не виправити підвивих щелепи і не провести адекватне лікування, то стан може перейти в звичну категорію і зажадати хірургічного виправлення надалі.
Перша допомога
Невідкладна допомога при отриманні підвивиху полягає практично в тих заходах, що при вивиху, тому людину з такою травмою слід терміново доставити в найближчу клініку.
Важливо, щоб вправлянням порушення займався кваліфікований лікар, оскільки тільки в цьому випадку можна уникнути ускладнень і серйозних наслідків. Намагатися вправляти самостійно не слід, оскільки неправильні дії можуть значно ускладнити стан людини і самої травми.
Важливим моментом є іммобілізація пошкодженої щелепи, для чого можна використовувати спеціальний підтримуючий бандаж або спорудити щось подібне зі звичайного бинта.
Якщо таких немає коштів, для фіксації пошкодженого щелепи можна використовувати шарф, хустку або будь-яку тканину достатньої довжини.
Важливо зафіксувати щелепу саме в тому положенні, в якому вона опинилася при появі підвивиху, щоб випадкове рух не ускладнило травму і не призвело до виникнення повного вивиху.
Після проведення фіксації слід прикласти до місця травми холод, наприклад, шматочки льоду, поміщені в поліетилен і загорнуті в рушник. Тримати холодний компрес слід від 5-и до 10-и хвилин або до того моменту, поки потерпілий не почне відчувати сильних холод. Після цього повторити прикладання льоду можна приблизно через півгодини.
Така міра допоможе запобігти появі набряків і припухлості, знизить рівень болю, але тут важливо не допустити можливого переохолодження тканини, оскільки в цьому випадку може відбутися не тільки порушення кровообігу, але і виникнення м’язового спазму, який сильно ускладнить огляд і подальше вправляння.
Для полегшення болю, якщо вона дуже сильна, можна дати людині знеболювальне і нанести на місце травми спеціальний охолоджуючий гель, що відноситься до засобів першої допомоги для спортсменів при різних травмах.
Методи вправляння підвивиху в лікарні
З вправляння травми починається її лікування, але важливо, щоб займався цим лише кваліфікований фахівець. Оскільки при підвивиху повного зміщення поверхонь суглоба не відбувається і рухливість щелепи, по суті, зберігається, але завдає людині біль і дискомфорт, то її вправляння відбувається набагато простіше, ніж при вивиху. Але важливо пам’ятати і про те, що більшість підвивихів є хронічними або звичними, що виникають при неправильному лікуванні вивиху або з причини слабкості зв’язок суглоба.
Оскільки основна рухливість щелепи зберігається, вправляння підвивиху зазвичай полягає в тому, що пацієнт максимально широко розкриває рот, як би позіхаючи, так як при такому русі відбувається найбільша відведення нижньої щелепи донизу і її короткочасна фіксація.
Після такої дії у багатьох випадках травма вправляється самостійно або ж це робить доктор при невеликому зусиллі. Перед цією процедурою лікар вводить пацієнту знеболюючий препарат, який розслаблює м’язи і зв’язки, що і сприяє швидкому вправленню суглоба.
У деяких випадках може знадобитися і більш радикальний підхід до вправленню, що залежить від типу вивиху.
При передньому типі підвивиху лікар застосовує метод Гіппократа, стає перед пацієнтом, обертає великі пальці рук чистим рушником (не обов’язково), щоб уникнути можливого травмування, і поміщає їх на задні корінні зуби нижньої щелепи, іншими пальцями охоплюючи її знизу для кращої фіксації.
Після цього доктор починає повільне витягування суглоба вниз до клацання, що вказує на вправляння.
У деяких випадках при таких діях (якщо підвивих виник з причини слабких зв’язок або є звичним) може відбутися зміщення голівок суглобів трохи нижче розташування суглобових горбиків. У цьому випадку необхідно небагато надавити на підборіддя пацієнта спереду при опорі голови людини з задньої сторони. При попаданні суглоба в ямки буде чути легке клацання.
При задньому підвивиху всі рухи вправляння здійснюються у зворотний бік, тобто доктор розташовується позаду пацієнта і виробляє натискання на основу нижньої щелепи за напрямом вперед.
Самостійне вправлення
Розглянемо, як вправити підвивих щелепи самостійно. Важливо пам’ятати про те, що займатися вправлянням підвивиху самостійно не варто, оскільки до проведення такої процедури важливо точно ідентифікувати травму і визначити її особливості, а зробити це може тільки лікар після проведення необхідного обстеження і рентгена.
Звичайно, існують ситуації, при яких доставити людину, що отримав травму, в клініку протягом 2-х найближчих годин немає можливості. До таких ситуацій можна віднести різні екстрені випадки, наприклад, відпочинок в горах або в лісі, на природі чи на дачі, розташованій далеко від міста. У цьому випадку підвивих слід відразу ж вправити самостійно, використовуючи підходящий спосіб.
Важливо пам’ятати про те, що підвивих у більшості випадків вправляється самостійно при вчиненні деяких дій. Оскільки рухливість щелепи при підвивиху зберігається, слід постаратися якомога ширше розкрити рот, не роблячи при цьому різких рухів.
Якщо після цього суглоб не встане на місце, можна трохи підштовхнути його рукою. Як правило, люди при наявності у них звичного або хронічного підвивиху справляються з вправлянням цієї травми самі, без сторонньої допомоги. Якщо ж вправити таким способом не вдалося, можна застосувати методику Гіппократа.
Лікування після вправлення і реабілітація
Після вправлення підвивиху на пошкоджену щелепу доктор накладає спеціальну пов’язку пращевидного типу, носити яку потрібно близько 10 днів, а в деяких випадках і довше. Час іммобілізації після вправлення завжди встановлюється індивідуально і залежить від особливостей травми.
Протягом періоду обездвиженности пацієнту забороняється жувати і як-небудь інакше створювати навантаження на травмовану щелепу. Харчуватися в цей період пацієнт повинен тільки рідкими, протертими або перемеленими продуктами, що не вимагають пережовування.
Дотримання тривалості періоду іммобілізації необхідно для того, щоб у місці отриманої травми наросли нові волокна м’язів і зв’язок, які в подальшому будуть стабілізувати суглоб, не дозволяючи статися новому підвивиху або вывиху.
Не слід у період лікування підвивиху щелепного суглоба після вправлення захоплюватися охолоджуючими компресами, оскільки це може призвести до появи отиту або іншого виду запалення вушниці, яка знаходиться поруч із суглобом.
В період проведення терапії, а також заходів реабілітації пацієнт повинен дотримуватися рідкого харчування, щоб не створювати зайвого навантаження на ще не зміцнілу щелепу.
У деяких випадках людині можуть бути встановлені спеціальні протези, призначені для обмеження ширини відкривання рота, носити які потрібно кілька місяців.
З метою більш швидкого зміцнення зв’язок в період лікування і реабілітації можна застосовувати різні мазі. У перші дні такі кошти повинні володіти знеболюючим і охолоджуючим ефектом, що дозволяє запобігти появі набряку і припухлості. Через 5 – 7 днів після вправлення можна починати наносити засоби у вигляді мазей і гелів, що надають промінь, який прогріває ефект. Такі мазі дозволяють підсилити місцевий кровообіг в області травми, прискорюючи тим самим доставку поживних елементів і підсилюючи утворення нових зміцнювальних волокон.
Детальніше про вправлення щелепи можна прочитати тут. Тепер ви знаєте як лікувати підвивих щелепи, але при помилках в терапії можуть виникнути ускладнення.
Ускладнення і наслідки підвивиху щелепи
Основним ускладненням, як і наслідком підвивиху щелепи, є виникнення вивиху або підвивиху звичної категорії, який буде повторюватися дуже часто навіть без будь-яких причин.
З’являється таке порушення з причини того, що пацієнт у період лікування не дотримується приписів лікаря і проявляє самовілля, наприклад, сам знімає фіксуючу пов’язку раніше призначеного строку, не відвідує контрольні огляди, не приймає зазначені препарати, не проводить призначені процедури для відновлення тканин. В цьому випадку дуже часто підвивихи і вивихи переходять у форму звичних, виправити які можна тільки за допомогою спеціальної операції.
Поширеним ускладненням таких травм є підвищення ризику виникнення різних захворювань, наприклад, артриту, подагри, артрозу або ревматизму. Нерідко підвивихи трапляються у людей, які вже страждають такими недугами, у цьому випадку при недотриманні лікувальних і відновних рекомендацій виникає висока ймовірність появи різних ускладнень захворювання та його ускладнення.
