Зміст статті:
- Що таке забита рана і найбільш часті причини її отримання
- Симптоми забитої рани
- Порядок надання першої допомоги
- Лікування забитої рани
Раною в медицині називають будь-яке пошкодження тканин, а також органів, що виникло з причини механічного впливу на організм, викликав появу порушення цілісності шкіри або слизових оболонок.
Рани класифікують саме виходячи з особливостей порушення цілісності тканин, розділяючись при цьому на кілька видів, у тому числі і на забиті.
Що таке забита рана і найбільш часті причини її отримання
Виникають такі рани при впливі на тіло тупого предмета, що має жорстку структуру і досить широку площу.
Як правило, більшість забитих ран з’являється в тих місцях, де на тілі є тверда основа, наприклад, кістки розташовуються досить близько до поверхні шкіри.
Для такої рани завжди характерна наявність досить великий і вираженої гематоми, оскільки при ударі пошкоджується безліч різних тканин, які просочуються кров’ю з травмованих при цьому судин.
Така рана може мати досить велику площу і, як правило, неправильну різноманітну форму з нерівними краями. У тканинах, де сталося пошкодження, порушуються всі процеси життєдіяльності, із-за чого може початися некроз.
Найчастіше забиті рани локалізуються на поверхні голови, гомілок, в районі стоп і кистей, а також у тих місцях, де шкірні поверхня знаходиться близько від кісток, не маючи під собою достатньої маси м’язів, що пом’якшують удари.
Причинами появи таких травм зазвичай є різного роду удари при незграбних рухах, падіннях, а також спрямовані навмисні удари при впливі якої-небудь сили.
Симптоми забитої рани
Таку травму характеризує наявність нерівних країв, сильна гематома, а також значна кількість некрозных тканин.
При забитої рани симптоматика може бути досить різноманітною. Може спостерігатися інтенсивне внутрішнє кровотеча, вираженість якого завжди залежить від виду пошкоджених судин і їх кількості.
При ударі можуть постраждати не тільки капіляри, але і більш великі судини, в тому числі і артерії, але оскільки шкірні покриви при такій рані зазвичай залишаються неушкодженими, кровотеча відбувається всередині, утворюючи гематоми різної площі і різного характеру.
У деяких випадках після отримання удару і освіти рани у людини може піднятися температура і з’явитися лихоманка. Сильна біль також є ознакою ран у результаті удару, при цьому біль має різну інтенсивність і може бути гострою або пульсуючим.
Як правило, вираженість больового синдрому безпосередньо залежить від ушкодження нервів, їх закінчень, сплетінь і стовбурів. Іноді біль з’являється не відразу, що пояснюється тимчасовим шоком організму після отримання удару.
Порядок надання першої допомоги
Перша допомога при забитих ранах завжди залежить від особливостей отриманого ушкодження, оскільки різновидом цієї рани є рвано-забиті. У якості першої допомоги слід провести правильну обробку удару.
Важливо пам’ятати про те, що будь-яка травма, за винятком операційних, завжди вважається інфікованою і забрудненою, тому першим ділом потребує дезінфекції.
При забитті поверхню пошкодження слід промити і обробити. Якщо пошкодження закрите і поверхня шкіри не має виражених пошкоджень, слід вимити місце удару чистою водою з милом (краще господарським), після чого необхідно обробити антисептиком, наприклад, розчином Хлоргексидину або перекисом водню.
При наявності ушкоджень шкіри не слід поливати рану водою. У цьому випадку промивання здійснюється розчином антисептика або перекисом водню, яку наливають на поверхню неодноразово і промакивать паперовим рушником кожен раз після закінчення шипіння і утворення піни.
Після цього на місце забитого при цілісності шкіри можна прикласти лід приблизно на 10 – 15 хвилин, повторюючи цю процедуру приблизно через півгодини. Такі дії допоможуть запобігти утворенню набряків і значно зменшать гематому.
На рану необхідно накласти мазь, сприяє розсмоктуванню синця, що справляє охолоджуючий і знеболюючий ефект.
Якщо є ушкодження шкіри, то необхідно накладати зовсім інші засоби у формі гелів, які надають бактерицидний та дезінфекційний ефект, що запобігають проникнення в рану різних шкідливих мікроорганізмів і зупиняють їх розвиток. Шкіру на краях удару при цьому слід обробити розчином йоду або зеленкою, а на поверхню удару після обробки і нанесення засобу слід накласти стерильну пов’язку із застосуванням марлевих серветок.
Лікування забитої рани
При отриманні забитої рани будь-якого характеру важливо пам’ятати про те, що наявність омертвілих тканин, що робить їх дуже небезпечними щодо проникнення і швидкого розвитку інфекції. Саме з цієї причини пошкодження після удару дуже часто нагноюються і запалюються. З цієї причини займатися самостійним лікуванням можна тільки після відвідин лікаря і його схвалення.
При отриманні забитих ран нерідко потрібна хірургічна допомога в тому випадку, якщо вона відрізняється серйозним масштабом, оскільки для загоєння і відновлення може знадобитися видалення омертвілої області.
Принцип лікування забитих ран багато в чому схожий з проведенням терапії гнійних пошкоджень. При цьому, крім обробки антисептиками слід накладати мазі, прискорюють загоєння і регенерацію тканин, а також сприяють очищенню місця пошкодження від ексудату і гною при їх наявності.
Ліки для лікування забитих місць можуть застосовуватися різні. Найчастіше лікарі рекомендують застосовувати засоби, створені на основі речовин, виділених з крові молочних телят. Такі препарати застосовують для лікування ран не тільки в Росії, але і в зарубіжних країнах.
Мазі і гелі спрямовані на поліпшення клітинного живлення, а також стимулювання вироблення нових колагенових волокон. Найбільш відомим засобом цієї категорії є Солкосерил.
Застосовують мазі не основі полиэтиленоксидов, мають низьку токсичність. Такі препарати відмінно виводять утворюється ексудат і очищають рану навіть у глибинних шарах, знищуючи багато шкідливі мікроорганізми.
Особливою популярністю у докторів користуються засоби, в основі яких знаходиться метилурацил. Найбільш відомим засобом цієї групи є склад Вишневського. Застосовувати такі мазі краще всього на стадіях регенерації пошкоджених тканин.
Мазі з антисептиками, наприклад, на основі іхтіолу, надають знеболюючий, протизапальний, а також дезінфікуючий ефект, застосовуються при лікуванні ран дуже часто, оскільки з їх допомогою можна ефективно очистити місць поранення від гною та інших забруднень, що значно прискорює їх загоєння.
Ще однією групою ефективних ліків можна назвати препарати на основі синтоміцину, мета яких полягає не тільки в усуненні різних шкідливих мікроорганізмів, але і в підсушування поверхні рани.
Відмінним антисептичну дію, а також ефектом знеболювання мають мазі, в основі яких знаходиться прополіс. Застосовувати їх рекомендується на стадії грануляції.
Особливе місце займають натуральні засоби, розроблені на основі природних компонентів, що не володіють токсичністю. Такі мазі поділяються на кілька типів. Ті, у складі яких знаходиться алое, вважаються сорбентами.
Відмінне протизапальну дію надають засоби з екстрактом солодки або маслом чайного дерева. Ліки з натуральними ефірними маслами і з хлорфилиптом володіють ефективним антибактеріальною дією. А для прискорення регенерації пошкоджених тканин і шкіри краще всього підійдуть мазі на основі масла обліпихи.
