Перев’язка гнійної рани: алгоритм, набір інструментів для проведення процедури перев’язки рани

Зміст статті:

• Техніка перев’язки гнійної рани
• Проведення перев’язки гнійної рани
• Чим можна обробити рану
• Догляд за пов’язкою і правила використання

У лікуванні гнійної рани найбільша увага приділяється перевязкам. Для ефективного і швидкого лікування дуже важливо, щоб перев’язки проводилися не тільки вчасно, але і правильно, із застосуванням необхідних препаратів для обробки травми, стерильних матеріалів та з дотриманням багатьох правил, порушення яких може призвести до виникнення різних ускладнень і збільшення періоду одужання.

Техніка перев’язки гнійної рани

Дуже важливо при зміні пов’язок у період лікування гнійної травми дотримуватися певні правила, оскільки тільки в цьому випадку лікування буде ефективним, і рани почнуть швидко затягуватися без ускладнень.

Основними правилами зміни пов’язок є:

• Проведення обов’язкової дезінфекції. Перед тим, як почати процедуру медсестра повинна обов’язково продезінфікувати свої руки, а також шкіру пацієнта навколо пошкодження.
• Забороняється чіпати поверхню рани, торкатися її руками чи іншими нестерильними предметами, з яких в пошкоджені тканини можуть проникнути патогенні мікроорганізми і викликати зараження.
• Дотримуватися стерильність. Це правило стосується не тільки матеріалів, використовуваних для перев’язки, але і застосовуються у процесі інструментів.
• Важливо, щоб пошкоджена частина тіла в період перев’язки перебувала в правильному положенні, оскільки тільки в цьому випадку буде накладена пов’язка рівне.
• Необхідно дотримуватися і напрямок бинтування, щоб пов’язка добре трималася. Основними напрямками накладання бинта є: зліва направо, а також знизу вгору. При цьому розмотування бинта і його накладення здійснюється правою рукою, а лівою слід притримувати пов’язку і розправляти складки при їх утворенні. При бинтуванні травмованої кінцівки накладання бинта завжди повинно починатися від краю рани в напрямку до центру.
• Важливо коректно підбирати матеріали для проведення обробки і зміни пов’язки. Бинт повинен повністю відповідати розмірам поранення, як і марлеві серветки, що застосовуються для накладення на травмовану ділянку під бинт. Їх розміри повинні бути трохи більше площі отриманих травм.
• Важлива фіксація бинта, тому накладення пов’язки повинно проводитися з самої вузької частини з плавним переходом до більш широкої. При цьому необхідно стежити за щільністю накладання бинта. Не слід затягувати бинт сильніше, ніж це необхідно, оскільки в цьому випадку буде порушений кровообіг, а це призведе до непотрібних ускладнень. Але накладена пов’язка не повинна бути вільною, так як в цьому випадку вона просто спаде, і рана виявляється відкритою.

Проведення перев’язки гнійної рани

Гнійні виділення в будь-якій рані утворюються при її інфікуванні, при цьому у хворих може спостерігатися підвищення температури, а також нападів болю пульсуючого типу в місці отриманого ушкодження.

Крім планової зміни пов’язок, перев’язка потрібно і в тих випадках, якщо накладена пов’язка змістилася або просочилася гнійними виділеннями.

Для проведення правильної перев’язки гнійної рани потрібно таке обладнання:

• Два лотка, в які буде складатися брудний перев’язувальний матеріал, а так само відпрацьовані інструменти.
• Стерильний матеріал для перев’язки, що включає в себе бинти, марлеві серветки, пластир.
• Медичний стерильний набір інструментів для перев’язки гнійної рани: затискачі, ножиці, пінцети, а також зонди і плоскі гумові дренажі при необхідності. Крім цього, потрібно клейонковий фартух, медична маска і рукавички.

• Розчин антисептика для обробки шкіри навколо травми і рук лікаря або медсестри.
• Перекис водню (аптечний розчин).
• Чиста тканина.
• Дезінфікуючий розчин.

Перев’язка гнійної рани проводиться в 3 основних етапи, першим з яких є підготовчий. Медсестра (лікар) ретельно миє руки, обробляє їх ефективним антисептиком, після чого одягає рукавички, а також маску і фартух, який теж протирається антисептичним розчином.

Надіті рукавички слід також вимити з милом і провести обробку їх поверхні антисептиком.

Після виконання підготовчих процедур починається другий етап перев’язки, званий основним. Важливо, щоб протягом всієї процедури стерильний перев’язувальний матеріал утримувався спеціальними стерильними пінцетами, а не руками.

Алгоритм лікування гнійної рани:

• З допомогою пінцета слід зняти брудну пов’язку, проливши її перекисом водню в тому випадку, якщо є ділянки присихання марлі до рани.
• Обробка гнійної рани перекисом водню.
• Просушити поверхню рани або шва. Для цього слід взяти пінцетом марлеву серветку і промокнути нею оброблену поверхню. Важливо при цьому не тиснути на травмовану ділянку, а лише промакивать рідина легкими рухами.
• Провести обробку шкіри навколо рани, самої травми або швів антисептичним розчином, використовуючи для цього свіжу стерильну серветку.
• Визначити місце локалізації наявного нагноєння шляхом пальпації навколо рани або шва.

• Якщо є велике гнійне ураження, то доктор знімає 1 або 2 шва, щоб мати можливість розширити рану спеціальними затискачами і провести повноцінну обробку.
• Після розширення рани проводиться її промивання, для чого, крім серветки з марлі, змоченою в перекису водню, може використовуватися шприц з особливою тупою голкою.
• Після промивання пошкоджену ділянку необхідно просушити чистою серветкою.
• Шкіру навколо рани треба обробити антисептиком, використовуючи для цього ще одну чисту серветку.
• Після цього рану слід ввести розчин хлориду натрію. Зробити це можна з допомогою турунди або введення дренажної трубки.
• Далі на поверхню травми необхідно накласти серветку за розміром наявного пошкодження, попередньо змочену в антисептичному розчині і закріпити її бинтом.

Останнім етапом будь перев’язки є проведення дезінфекції використаних інструментів, а також робочих поверхонь.

Чим можна обробити рану

Для обробки рани і оточуючої її поверхні шкіри в якості антисептичних засобів можна використовувати аптечний розчин Хлоргекседину або розчин Діоксидину в концентрації до 1%.

Крім цього, для обробки поверхні гнійного поранення і шкіри навколо нього завжди застосовується перекис водню. Якщо аптечних препаратів під рукою немає, можна приготувати слабкий розчин марганцівки або розвести в кип’яченій воді подрібнену таблетку фурациліну. Такими розчинами теж можна обробляти гнійні травми з метою усунення запального процесу та вогнищ нагноєння.

В домашніх умовах для обробки гнійних ран при зміні пов’язок можна використовувати і засоби народної медицини, наприклад, відвари протизапальних і дезінфікуючих трав.

Для лікування ран та усунення нагноєнь нерідко призначають і спеціалізовані мазі, які ефективно борються з інфекцією і дозволяють прискорити процеси загоєння. Але застосування мазей, як правило, призначається вже на стадії другої фази загоєння, коли починається процес грануляції і регенерації травмованих тканин. До таких мазей можна віднести Левомеколь, Солкосерил, склад Вишневського та інші.

В період першої стадії загоєння краще всього при обробці травм використовувати гелеві форми препаратів, оскільки вони краще проникають всередину тканин і додатково створюють ефект охолодження і знеболення.

Догляд за пов’язкою і правила використання

Важливо дотримуватися не тільки правила накладання пов’язок при лікуванні гнійних ран, але і інтервал з зміни, оскільки від цього залежить правильність та своєчасність процесу загоєння.

Важливо враховувати, що для кожного типу рани, як і для кожної стадії ранового процесу існують свої терміни заміни пов’язок.

Слід пам’ятати і про те, що при накладенні пов’язки для полегшення стану та подальшого правильного догляду, пов’язку слід накладати так, щоб вона не створювала перешкод для виходу утворюється гною, а служила засобом для його всмоктування та утримання.

Якщо рана суха, що нерідко буває після якісного проведення операції або успішного усунення гнійного процесу, то перев’язку роблять раз у кілька днів, для перевірки стану рани і процесу загоєння, а також подальшого усунення швів. Рідко змінюють пов’язки і тоді, коли поранений ділянка вже почала гоїтися, і на їх поверхні утворилася кірка (струп).

Рани з запаленням і нагноєнням підлягають щоденному проведення обробки і перев’язки. У деяких випадках така процедура проводиться кілька разів в добу, наприклад, тоді, коли накладена пов’язка швидко просочується утворюються виділеннями або кров’ю.

Зміні підлягає і пов’язка, яка змістилася з належного їй місця або стала брудною з причини, пролитої на неї рідини, попадання сечі, вмісту кишечника або інших речовин. Замінити пов’язку потрібно і в тому випадку, якщо пацієнт скаржиться на больові відчуття, особливо пульсуючого характеру, на оніміння місця накладання пов’язки і поруч розташованих тканин.