Зміст статті:
- Часті причини переломів хребта поперекового відділу
- Класифікація переломів
- Симптоми і прояви перелом поперекового відділу хребта
- Діагностика
- Ускладнення і наслідки перелому поперекового відділу хребта
- Перша допомога
- Лікування перелому хребта поперекового відділу
- Реабілітація після перелому хребта поперекового відділу
Під переломом поперекового відділу хребта лікарі зазвичай розуміють порушення цілісності одного або кількох поперекових хребців. Це гострий стан характеризується специфічною симптоматикою, вимагає комплексного лікування і тривалого реабілітаційного періоду.
У більшості випадків, складні форми перелому тягнуть за собою розвитку ряду патологій і ускладнень.
У статті ви дізнаєтеся все про перелом поперекового відділу хребта, а також про лікування і відновлення після травми.
Часті причини переломів хребта поперекового відділу
В здоровому стані навіть сильні, але плавні навантаження на хребет людини не проводять до його зламу. Проте якщо людина хвора остеопорозом, туберкульоз кісток, у нього є пухлина даного відділу або ж які-небудь хронічні захворювання опорно-рухового апарату, то ризик отримати травму істотно збільшуються.
Типовими причинами виникнення вищеописаних гострих станів зазвичай виступають:
- Сильні удари по спині;
- Серйозні дорожньо-транспортні аварії;
- Побутові травми;
- Спортивні травми;
- Стрибки і падіння з великої висоти.
Класифікація переломів
Загальна класифікація переломів хребта включає в себе 2 базові категорії:
- Неускладнений перелом. Відсутні ушкодження спинного мозку, немає зміщення кісткових структур, пошкоджені в основному м’які тканини;
- Ускладнений перелом. Порушення цілісності всіх структур хребта, включаючи спинний мозок. Кісткові фрагменти здатні травмувати сусідні ділянки.
Найчастіше у пацієнта діагностують прикордонні варіанти переломів, що мають ознаки як першої, так і другої групи гострих станів.
Крім загальної класифікації, дану патологію також поділяють за характером перелому:
- Компресійний перелом поперекового відділу хребта;
- Осколковий;
- Переломовивих;
- Ізольовані переломи тіл хребців, дужок, суглобових і поперечних відростків.
Про компресійний перелом грудного відділу хребта можна дізнатися тут.
Симптоми і прояви перелом поперекового відділу хребта
Симптоматика при переломах поперекового відділу хребта може бути дуже різноманітною – ступінь і види патологій залежать від типу і складності отриманої травми. Як правило, пацієнти скаржаться на:
- Больовий оперізувальний синдром. Може бути гострим, нападоподібний, або ж повільно наростати. Іноді біль віддає в сусідні області, найчастіше пахову або бічну;
- Оніміння шкірних покривів зі зниженням їх чутливості;
- Частковий або повний параліч нижніх кінцівок;
- Загальні порушення рухливості хребта, неможливість вчинення вільних поворотів по осі тулуба;
- Проблеми з сечостатевої системою – затримка або нетримання сечі, тимчасова статева дисфункція;
- М’язова слабкість у кінцівках.
Діагностика
Основний комплекс діагностичних заходів включає в себе:
- Збір анамнезу і даних від пацієнта;
- Обережну пальпацію потенційного місця перелому – в пошкодженій зоні больовий синдром має істотно посилюватися;
- Перевірку всіх рефлексів, пов’язаних з хребтом – сухожильно реакції, м’язової сили, відповіді нервових корінців, чутливості кінцівок та окремих ділянок тіла;
- Паралельне обстеження у суміжних спеціалістів – невропатолога, травматолога;
- Рентгенографію. Загальна оцінка перелому в лицьового та фронтальній проекціях;
- Мієлографію. Оцінка стану спинного мозку;
- Денситометрію. Перевірка на остеопороз;
- При необхідності – МРТ і КТ, для ретельного дослідження та моніторингу травмованого ділянки, а також виявлення пошкоджених нервів.
Ускладнення і наслідки перелому поперекового відділу хребта
Список можливих ускладнень перелому хребта поперекового відділу включає в себе широку гаму системних патологій, які можуть проявлятися навіть після вчасно проведеної терапії та якісної реабілітації. Типові проблеми, з якими стикаються пацієнти:
- Параліч нижніх кінцівок;
- Множинні міжхребетні грижі;
- Фригідність у жінок, імпотенція у чоловіків;
- Нетримання сечі, часті проблеми з сечостатевої сферою;
- Бактеріальні або змішані інфекції хребетного стовпа;
- Істотне підвищення ризиків розвитку хронічних захворювань опорно-рухового апарату, а також порушення роботи суміжних органів і систем;
- Розрив спинного мозку з частковим або повним паралічем всього тіла, у поодиноких випадках – летальний результат.
Перша допомога
Важливим етапом перед лікуванням і реабілітацією пацієнта виступає первинна кваліфікована допомога. Вона може істотно знизити ризики більш серйозних ушкоджень хребта до надходження хворого в стаціонар.
До приїзду швидкої допомоги людини з підозрою на перелом поперекового відділу хребта необхідно укласти горизонтально на тверду поверхню, спиною вниз. Під поперек обов’язково підкласти валик, а під голову невелику подушку. Їх можна зробити з підручних матеріалів, наприклад, одягу.
Якщо ушкодження в людини серйозні, він може відчувати сильну слабкість, нижні кінцівки не працюють зовсім. В такому стані нерідко хворий втрачає свідомість. Тому заздалегідь забезпечте йому захист від задушення блювотними масами, схиливши голову набік і зафіксувавши подушкою. Слідкуйте за станом дихальної системи, особливо звертаючи увагу на западаючий язик.
Якщо є можливість, на зону ураження потрібно накласти широку шину. Медикаментозні засоби давати небажано (крім безрецептурних знеболюючих), зате до місця перелому можна прикладати лід. Транспортування людини з переломом поперекового відділу хребта здійснюється на жорстких ношах.
Лікування перелому хребта поперекового відділу
Лікування перелому такого типу можливе тільки в умовах стаціонару. Після прибуття хворого у лікарню і встановлення діагнозу, лікар призначає комплексну терапію:
- Знеболюючі ін’єкційні препарати для зняття сильного больового синдрому: Диклофенак, Лідокаїн, Анальгін, наркотичні анальгетики при необхідності;
- Строгий постільний режим. Пацієнт постійно перебуває на твердій кушетці, сідати, вставати і ходити йому заборонено під попереком – м’який валик;
- Кісткове витяжіння. Ножний кінець ліжка піднімають на кут 30 градусів, до гомілки або п’яті через систему тросів прикріплюється вантаж вагою в 12-14 кг. Завдяки навантаження і власної ваги пацієнта, пошкоджені ділянки хребта поступово витягуються, зміщення усуваються. Через певний період часу (від 3 до 5 тижнів) система знімається, замість неї накладають гіпсовий корсет;
- Вертебропластика. Використовується у разі переломів хребта без зсувів. Вражений хребець зміцнюється медичним цементом або тимчасовими повітряними балонами, в результаті чого значно прискорюється відновний період;
- Оперативне втручання. Проводиться за показаннями, найчастіше у разі ускладнених форм перелому. Хірург видаляє зруйновані фрагменти, скорочує м’які тканини, при необхідності встановлює протез хребця і зміцнює систему титановими пластинками. Після оперативної корекції і пластики хребців спина повністю фіксується бандажем або корсетом на 2 місяці, і тільки після їх зрощення допускається реабілітація. Корсет при переломі хребта поперекового відділу необхідно правильно підібрати.
Реабілітація після перелому хребта поперекового відділу
Найважливіший етап, що веде до повного одужання пацієнта, – це реабілітація. Даний період в середньому займає 4-8 тижнів і залежить не тільки від конкретного комплексу заходів, але і від бажання відновитися самого пацієнта.
У класичну реабілітацію зазвичай включають лікувальну фізкультуру і фізіопроцедури.
ЛФК при переломі поперекового відділу хребта прописується після проходження найбільш гострого етапу патологічного стану та стабілізації поперекового відділу хребта хворого.
- У перші 3-6 днів ЛФК роблять тільки в лежачому стані, не використовуючи голови, рук і ніг – це найпростіші рухові дії, а також дихальна терапія.
- З 6 по 15 день у процесі виконання вправ можна спиратися на коліна, повертатися на живіт, сам інструментарій їх стає більш різноманітним і інтенсивним.
- Починаючи з 3 тижні і пізніше пацієнту прописується повноцінний курс ЛФК з базовими функціональними обмеженнями. Комплексні вправи включають статичні і динамічні навантаження на кінцівки, м’язи спини, черевної прес, дозволяють поліпшити діяльність ШКТ, органів дихання, тонус, попередити ряд деструктивних процесів в організмі.
Вправи після перелому хребта поперекового відділу призначає лікар!
Типові фізіопроцедури:
- Симетричний масаж. Розслабляє, підтримує м’язи в тонусі;
- Електрофорез з кальцієм, нікотиновою кислотою, эуфиллионом. Прискорює утворення кісткової мозолі, зміцнює їх структуру;
- Ультразвукова терапія. Знімає спазми, прискорює відновні процеси;
- Парафіново-озокеритні аплікації. Благотворно впливають на пошкоджену область;
- УФО. Перешкоджає розвитку вторинних інфекцій;
- Інші методики: кріотерапія, діадинамотерапія, міостимуляція, бальнеологічні процедури, тощо.