Травматологія        29 Березня 2018        2225         Коментарі Вимкнено до Перелом куприка: симптоми і лікування, наслідки та реабілітація в домашніх умовах

Перелом куприка: симптоми і лікування, наслідки та реабілітація в домашніх умовах

Зміст статті:

  • Часті причини переломів куприка
  • Як визначити забій або перелом куприка
  • Класифікація і симптоми перелому куприка
  • Діагностика травми
  • Перша допомога при переломі куприка
  • Лікування перелому куприка
  • Реабілітація після травми
  • Спосіб життя при переломі куприка
  • Ускладнення і наслідки перелому куприка

Перелом куприка – гострий травматичний стан, виражене в порушенні цілісності куприкових хребців.

Зустрічається вона не так часто, як інші типи переломів, оскільки сегментарна кістка добре захищена від зовнішніх впливів.

Однак у випадку формування травми людина може отримати велику кількість серйозних ускладнень.

У статті ви дізнаєтеся все про симптоми перелому куприка, а також про лікування в домашніх умовах і наслідки травми.

Часті причини переломів куприка

Куприк – важливий елемент всієї опорно-рухової системи. Він бере участь у правильному фізіологічному розподіл навантажень на малий таз. Як було сказано вище, у людей переломи даного компонента хребта трапляються нечасто. Найбільш ймовірними причинами перелом куприка зазвичай виступають:

  • Падіння на сідниці з середньої або великої висоти. Найчастіше в цій ситуації страждає верхня частина куприка;
  • Пологи. У жінок, має дуже великий плід або неправильне передлежання дитини, в процесі проходження його по родових шляхах може змішатися крижово-куприковий суглоб;
  • Сильний прямий удар в область куприка. Зазвичай при ньому пошкоджується зовнішня структура хребців;
  • ДТП. При дорожньо-транспортних пригодах можливі будь-які види травм, в тому числі і перелом куприка;
  • Тривалий монотонне або серійне силовий вплив на область куприка. Постійна їзда з тряскою, особливості робочого процесу, інші обставини можуть сприяти отриманню травми, найчастіше це тріщини.

Як визначити забій або перелом куприка

Розглянемо, як відрізнити забій від перелому куприка. З-за наявності у куприка хорошою захисту проти пошкоджень, досить часто даний сегмент хребта не піддається перелому – замість нього формується забій. Як же відрізнити дані гострі стани, щоб знати, необхідно відправитися в лікарню негайно, або ж почекати і відвідати лікаря в поліклініці?

Основні критерії:

  • Синці. При забитті куприка вони відсутні, при серйозному ж переломі формуються дуже швидко;
  • Больовий синдром. При переломі куприка біль гостра і різкий, часто не спадає довгий час. Забій ж характеризується ступінчастою інтенсивністю і періодами ремісії з загасанням болю на деякий час;
  • Дефекація. При переломі або утворенні тріщини формуються швидкі позиви до дефекації, сам процес проходить дуже складно і з болем, чого не буває при звичайних ударах.

Класифікація і симптоми перелому куприка

Травматологи підрозділяють травму куприка на 3 основних види:

  • Перелом без зміщення. Класичний випадок без ускладнень;
  • Перелом куприка зі зміщенням. Зустрічається рідко, може негативно впливати на спинний мозок;
  • Переломовивих. Включає в себе вивихи і підвивихи, зустрічається найчастіше.

Справжні переломи куприка з надламом відростків кісток зазвичай виявляються у літніх людей, які страждають остеопорозом або комплексними хронічним захворюваннями опорно-рухового апарату. Їх кісткова система дуже тендітна, і навіть при не надто серйозний вплив може відбуватися перелом.

У дітей зазвичай зустрічаються вивихи, переломовивихи діагностуються переважно у молодих жінок.

Ознаки перелому куприка зазвичай виражаються досить яскраво. В першу чергу, пацієнт відчуває сильний і різкий біль в області куприка. Вона значно посилюються при будь-якій руховій діяльності, навіть не дуже інтенсивною, наприклад, при кашлі, не кажучи вже про ходьбі та інших діях.

В області перелому спостерігається велика набряклість, потерпілий не може перебувати в сидячому положенні, відчуває труднощі при спробах пересування, дефекація і сечовипускання утруднені, а якщо і відбуваються, то супроводжуються гострим болем.

Діагностика травми

Лікар зобов’язаний провести первинне обстеження пацієнта, що включає пальпацію потенційної зони перелому на наявність болючості, перевірку рефлексів, а також загальний огляд зі збором анамнезу і додаткових відомостей від пацієнта або супроводжуючих його з приводу обставин, що передували травмі.

На підставі первинного обстеження травматолог може поставити попередній діагноз.

Остаточно ж його можна визначити лише на підставі інструментальних методів дослідження.

Основний метод діагностики – рентгенографія. Виконується вона мінімум в 2-х проекціях (анфас і профіль), дозволяє вичерпне визначити наявність перелому, його тип і складність з точною локалізацією.

В якості додаткових методів застосовується мієлографія і денситометрія. Вони дозволяють уточнити ступінь ушкодження хребців і оточуючих їх структур, а також виявити ряд негативних факторів, що сприяють отриманню перелому (наприклад, остеопороз).

Якщо травма дуже серйозна і є підозра на пошкодження спинного мозку, прикріпленого до верхнього краю куприка, то лікар може призначити додатково комп’ютерну томографію та МРТ.

Перша допомога при переломі куприка

При отриманні перелом куприка потерпілому необхідно надати першу необхідну долікарську допомогу, перед приїздом бригади медиків і транспортуванням пацієнта в стаціонар. Базові заходи першої допомоги:

  • Покладіть потерпілого на тверду горизонтальну площину, бажано боком – це дозволить уникнути захлебывания пацієнта блювотними масами у разі втрати свідомості і спрацьовування рефлекторного блювотного рефлексу;
  • Зафіксуйте його положення з боків підручними матеріалами, під вигини тіла знизу можна підкласти валик з одягу – необхідно забезпечити максимально природне положення хребта без навантаження на куприк;
  • Якщо пацієнт у свідомості і у нього не порушено ковтальний рефлекс, то йому можна дати знеболююче;
  • До зони перелому куприка (тільки закритого) варто прикладати сухий лід або холодну воду у пляшках – це значно зменшить набряклість;
  • Слідкуйте за станом дихальних каналів. У пацієнта в несвідомому стані може западати мова;
  • У разі відсутності дихання і серцебиття приступайте до непрямого масажу серця і штучного дихання, продовжуйте заходи до приїзду швидкої допомоги;
  • Транспортувати потерпілого слід на носилках животом вниз. Перед переміщенням необхідно накласти шини на пошкоджені області хребта.

Лікування перелому куприка

При лікуванні більшості звичайних переломів куприка застосовується консервативна терапія:

  • Ін’єкції знеболюючих препаратів – анальгетики, НПЗЗ, в окремих випадках при дуже сильному больовому синдромі лікар може прописати наркотичні знеболюючі;
  • Строгий постільний режим. Пацієнт перебуває на твердій кушетці, животом вниз. По закінченню першого тижня можливо перевертання на спину з підстановкою під область куприка ортопедичного захисного гумового круга. Через кілька тижнів хворому можуть дозволити швидко вставати, попередньо наклавши гіпсовий корсет;
  • Крапельниці з фізрозчином і глюкозою, при необхідності інші препарати ін’єкційно (антибіотики проти вторинних бактеріальних інфекцій, кортикостероїди як захист від шокових імунних реакцій, тощо).

Хірургічне втручання проводиться у випадках ускладнених переломів куприка зі зміщенням, а також пошкодження спинного мозку. Хірург може виправити деформації хребців, усунути осколки, видалити пошкоджений фрагмент куприка з паралельною вертебро – або кифопластикой, в окремих випадках (кокцигодиния) – повністю видалити його (кокцигэктомия).

Реабілітація після травми

Проводиться паралельно з лікуванням, триває в середньому 1,5 місяця. Основні заходи включають в себе:

  • Лікувальну фізкультуру. Спеціально розроблений комплекс вправ для пацієнтів з переломами хребта дозволяє запобігти появі пролежнів, привести в тонус м’язи спини, нормалізувати обмінні процеси і відновити мікроциркуляцію крові. На першому етапі проводиться в положенні лежачи, у міру одужання кількість і види вправ збільшуються. Вправи при переломі куприка призначає лікар;
  • Масаж. Додатковий метод мануальної терапії, спрямований на обробку й розслаблення зон, сусідніх з пошкодженої областю;
  • Фізіотерапію. На першому етапі лікар прописує парафіново-озокеритні аплікації та електрофорез (солі кальцію, нікотинова кислота, еуфілін). На другому етапі підключається УФО, УВЧ, міостимуляція, магнітотерапія, голкорефлексотерапія. В якості закріплення ефекту в останній період реабілітації – гірудотерапія, бальнеологічні процедури;
  • Стимуляционную дефекацію. Щоб уникнути зсуву елементів куприка, у перший тиждень лікування і реабілітації процес дефекації викликається за допомогою клізми – розм’якшені калові маси безперешкодно проходять через товсту кишку і не викликають негативних наслідків;
  • Режим харчування. Щоденний раціон насичується продуктами, багатими на кальцій: сиром, молоком, лісовими горіхами, хурмою. Щоб кальцій краще засвоювався, бажано не забувати про продуктах, багатих кремнієм: редисці, смородині, цвітній капусті, маслинах.

Спосіб життя при переломі куприка

У процесі лікування та реабілітації необхідно дотримуватися суворого постільного режиму, виконувати всі рекомендації фізіотерапевта, раціонально і правильно харчуватися.

Через 4 і більше тижнів пацієнт поступово повертається до звичного способу життя з обмеженням на занадто активні види спорту, важку фізичну діяльність, як мінімум на 1 рік.

Для полегшення неприємний відчуттів можна використовувати ортопедичну подушку при переломі куприка.

Рекомендується профілактичне відвідування лікарів, особливо при виникненні дискомфорту в області куприка.

Ускладнення і наслідки перелому куприка

До найбільш типових ускладнень відносяться:

  • Мігрень;
  • Утворення кісткової мозолі, що супроводжується больовим синдромом при сидячому положенні;
  • Кокцигодиния, як наслідок пошкодження і невралгії нервових волокон;
  • Проблеми з розродження;
  • Різноманітні пошкодження спинного мозку і супутні цьому неврологічні проблеми.

Тепер ви знаєте, що робити при переломі куприка і як лікувати травму. Також на сайті ви можете прочитати про компресійний перелом хребта.