Передозування эутирокса: симптоми отруєння при гіпотиреозі, синдром відміни гормональних препаратів

Зміст статті:

• Застосування эутирокса і дія препарату на організм
• Симптоми передозування
• Перша допомога і відновлення організму
• Наслідки і ускладнення після передозування
• Синдром відміни препарату
• Передозування эутирокса при гіпотиреозі

Эутирокс – гормональний препарат, діючою речовиною якого виступає левотироксин натрію. Найчастіше даний лікарський засіб використовують у процесі лікування або замісної терапії при захворюваннях щитовидної залози. Передозування эутирокса може приводити до ряду серйозних патологій.

Як препарат впливає на організм? Наскільки серйозні наслідки надлишку гормонів в результаті прийому эутирокса? Можливе формування синдрому відміни? Про це та багато іншого ви прочитаєте у нашій статті.

Застосування эутирокса і дія препарату на організм

Левотироксин натрію відноситься до досить широкої фармакологічної групи тиреодных коштів у вигляді штучних гормонів щитовидної та паращитовидної залози. Таким чином, основне ліки впливає на організм ідентично своєму фізіологічному аналогу у вигляді секрету.

Функціональна активність екзогенного эутирокса порівняно з ендогенним гормоном збігаються до десятих відсотка – обидва проникають в периферичні тканини, де перетворюються в трийодтиронін, який у свою чергу робить позитивний вплив на обмін речовин, ріст та синтез нових тканин, активність ЦНС і серцево-судинної системи.

Эутирокс призначається при класичному гіпотиреозі, зобі еутиреоїдного і дифузно-токсичного типу, а також в якості основної замісної терапії чи профілактики рецидиву зоба після хірургічного втручання з резекцією частини щитовидної залози або всього органу в цілому.

Крім цього, препарат виступає елементом лікування у разі наявності злоякісних утворень в «зоб», а також як засіб діагностики у випадках проведення комплексного тесту тиреоїдної супресії.

Дозування препарату залежать від типу лікування:

• Замісна терапія. У загальному випадку стартує з 75-150 мкг за добу, після чого проводиться корекція (у випадку появи побічних ефектів на тлі патологій ЦНС і серцево-судинної системи) у бік зменшення;
• Лікування вродженого гіпотиреозу. Для дорослих – від 100 до 200 мкг/добу, для дітей віком від 25 до 75 мкг/добу;
• Терапія зобу. Від 75 до 200 мкг/добу;
• Супресія при онкологиях. Від 150 до 300 мкг/добу.

Симптоми передозування

Передозування эутирокса викликає у потерпілого симптоматичний комплекс, практично ідентичний класичним прояви гіпертиреозу, а ступінь його тяжкості залежить від кількості вжитого лікарського засобу:

• Підвищення артеріального тиску, аж до критичних значень при важкій формі передозування;
• Тахікардія. Від 120 ударів за хвилину і вище;
• Сильний больовий синдром. Біль в області голови (переважно з боку потилиці) і запаморочення, аж до непритомності;
• Занепокоєння, раптові панічні атаки, дратівливість;

• Диспепсичні розлади. Нудота з блюванням, болі в епігастральній області, рясна діарея, кишкові коліки, метеоризм, неприємна відрижка;
• Тремтіння в кінцівках. При важких формах отруєнь – судоми по всьому тілу;
• Інші прояви. У випадку особливо важких форм передозування гормонами істотно підвищуються ризики розвитку інфаркту міокарда, інсульту і повної зупинки серцевої діяльності.

Перша допомога і відновлення організму

Потерпілому від передозування эутироксом необхідно надати посильну першу допомогу, після чого викликати бригаду медиків для оцінки поточного стану людини – при тяжкій формі отруєння він буде оперативно доставлений у відділення інтенсивної терапії або ж ендокринологічний диспансер.

Заходи надання першої допомоги:

• Промивання шлунка. Проводиться не пізніше, ніж через 1 годину після достовірно підтвердженого акта гострого передозування високою дозою препарату – в іншому випадку переважна частина діючої речовини встигне проникнути з ШКТ в кров і периферичні тканини. Стандартна процедура – вживання до 2 літрів води кімнатної температури і виклик блювоти шляхом натискання на корінь язика;
• Сорбенти. В якості ефективного засобу зв’язування залишків эутирокса в шлунку може виступити будь-який доступний сорбент – активоване вугілля, Полісорб, Ентеросгель в дозуваннях, як для класичний харчових отруєнь;
• Клізма. Якщо після передозування пройшло більше 1 години, а швидка допомога досі не прийняла пацієнта під свою опіку, то раціонально зробити йому очисну клізму (1-2 рази), щоб видалити продукти метаболізму препарату з кишечника;
• Рясне питво. При легких і середніх формах передозування ліками можна давати потерпілому рясне пиття – бажано столову мінеральну воду без газу, що дозволить зменшити ефект зневоднення і прискорити виведення діючої речовини з організму.

Після прибуття бригади швидкої допомоги, лікарями може бути прийнято рішення про транспортування потерпілого в ендокринологічне відділення або реанімацію. Там, йому будуть проведені стандартні процедури детоксикації, підтримки життєвих показників, призначена симптоматична та корекційна консервативна терапія.

Наслідки і ускладнення після передозування

Як хронічна, так і гостре передозування эутироксом може викликати у людини ряд довгострокових патологічних наслідків у вигляді супутніх ускладнень. Найбільш типові з них:

• Комплексні проблеми з серцево-судинною системою. Від стійкої синусової тахікардії і аритмії до хронічної серцевої недостатності і підвищених ризиків розвитку інфаркту міокарда;
• Системні зміни метаболізму. Високі тривалі дози эутирокса істотно змінюють швидкість метаболізму ряду реакцій, що призводить до генералізований збоїв роботи організму;
• Патології надниркових залоз. Передозування ліками може викликати гіпокортицизм, що тягне за собою стійке порушення функції наднирників;
• Розлади статевого спектру. Найчастіше сюди включають порушення менструального циклу, зниження потенції;
• Патології роботи ЦНС. Досить часто хронічного передозування эутироксом супроводжують класичні патологічні психічні прояви гіпертиреозу – від тривожних розладів, дратівливості і тремору до депресії і навіть манії;
• Печінкова та ниркова недостатність. Як правило, стан оборотно при належному рівні якісної медичної допомоги.

Синдром відміни препарату

Эутирокс призначається виключно профільним фахівцем-ендокринологом в рамках курсової терапії. Якщо мова йде не про постійну довічної потреби в цьому препараті (на фоні дистрофії, резекції та інших патологій щитовидної залози, яка назавжди перестає виробляти тироксин та інші необхідні речовини), то рано чи пізно лікарський засіб виводиться з процедури лікування.

Як показує клінічна практика, різка відміна прийому эутирокса провокує сильні патологічні симптоми, в цілому збігаються з проявами гіпотиреозу.

Синдром відміни эутирокса може супроводжуються наступними наслідками:

• Патології роботи серцево-судинної системи. Зокрема це брадикардія, гіпертонія, полісерозит;
• Порушення роботи ЦНС. Від загальмованості, сонливості і зниження сухожильних рефлексів до полінейропатії, мозочкової атаксії і парестезій;
• Набряк микседематозного типу. Торкається обличчя, кінцівки, нерідко порушується слух;
• Ураження опорно-рухового апарату. Ломота в суглобах, м’язова слабкість, синдром Хоффмана;
• Анемія і проблеми з травною системою. Від дискінезії жовчовивідних проток до кількісного зниження абсорбції і фільтрації видільної системи;
• Різні эктодермальыне порушення. Від сухості і ламкості волосся, нігтів до часткової атрофії шкірних покривів.

Нейтралізувати наслідки відміни препарату можна тільки під контролем лікаря-ендокринолога, який пропише спеціальну замісну терапію і позначить терміни поступового зниження дози прийнятого эутирокса, як в якісному, так і в кількісному відношенні.

Передозування эутирокса при гіпотиреозі

Передозування гормональними препаратами, в тому числі і эутироксом, при гіпотиреозі в переважній більшості випадків формується як наслідок самостійної корекції добових доз препарату у бік збільшення. При цьому гострих симптомів звичайно не буває, а клініко-патологічні прояви формуються протягом тижнів і в цілому збігаються з класичною картиною гіпертиреозу.

Лікування гіпотиреозу полягає в обгрунтованому зниженні дози основного препарату, проведення замісної терапії, в окремих випадках – плазмаферезу та інших дій, спрямованих на швидке зниження концентрації діючої речовини, в основному крові, так і в периферичних тканинах.