Травматологія        04 Вересня 2018        44         0

Патологічний кіфоз у грудному відділі хребта

Зміст:

  • Класифікація
  • Причини
  • Симптоми
  • Діагностика
  • Лікування
  • Інвалідизація
  • Прогноз

Грудний кіфоз – вигин хребта назад у грудному відділі. Може бути нормальним і патологічним. Фізіологічним вважається кут вигину не більше 30°. Значення вище цієї цифри свідчать про надмірне викривленні, яке тягне за собою розвиток певних симптомів. Патологічний кіфоз зазвичай супроводжується компенсаційних поперековим лордозом. При цьому на спині хворого утворюється горб, а живіт випинається вперед. Це специфічні зміни пацієнтів з важким ступенем змін.

Класифікація

Кіфоз грудної клітини може протікати з різним ступенем важкості. Це залежить від причин, що викликають патологічні зміни. Крім того, хвороба з часом прогресує, переходячи до більш важкого варіанту перебігу. Розрізняють 4 стадії розвитку, які поділяються за кутом вигину хребетного стовпа:

  • 1 стадія – 31-40°, практично непомітний візуально;
  • 2 стадія – 41-50°, зміни помітні при огляді, в повсякденному житті хворий виглядає сутулою;
  • 3 стадія — 51-70° зміни значні, наступають соматичні ускладнення;
  • 4 стадія – тулуб хворого практично складено навпіл, соматична симптоматика виражена, порушуються життєво важливі функції.

Крім сказаного, захворювання ділиться на мобільний, вроджену і вторинну форму. Вроджені зміни пов’язані з генетичними порушеннями і є найбільш важкими. Мобільний різновид обумовлена слабкістю м’язів спини. Має малу ступінь вираженості, легко піддається корекції. Вторинні кіфози виникають як наслідок травм і захворювань.

Причини

Найбільш часто патологічний кіфоз у грудному відділі хребта розвивається в результаті слаборозвинених м’язів спини. Ця форма хвороби зустрічається у школярів і студентів, провідних малорухливий спосіб життя, довгостроково знаходяться за навчальним столом, не стежать за поставою. Хвороба рідко заходить далі другій стадії навіть при тривалому перебігу. При зміцненні спінальних м’язових шарів може проходити самостійно.

Патологічний кіфоз у грудному відділі хребта

Вторинні кіфози виникають як результат травм хребта, при пухлинах опорно-рухового апарату, туберкульозі кісток. У ранньому дитячому віці патологія розвивається при рахіті. Ще однією причиною змін є паралітичний кіфоз, який зустрічається у пацієнтів з ДЦП та іншими формами паралічів. Обумовлений дією спазмованих м’язів. Вторинні різновиди швидко прогресують. Особливо це стосується пацієнтів з туберкульозом та онкологічними процесами.

Патологічний кіфоз вродженого типу виникає в результаті генетичних порушень. Останні в рецесивною формі можуть передаватися з покоління в покоління, і лише при певному збігу генів проявляти себе. Іншою причиною є тератогенна дія токсинів і лікарських засобів на стадії пренатального розвитку, особливо в першому і другому триместрі вагітності.

В групу ризику по патологічного кіфозу входять люди, що займаються важкою атлетикою, студенти і школярі, хворі, які страждають на ВІЛ інфекцією. В останньому випадку фактором ризику є висока ймовірність інфікування туберкульозом та побічну дію антиретровірусних препаратів.

 

Симптоми

Фізіологічний кіфоз грудного відділу хребта дозволяє людині витримувати великі вертикальні навантаження. Цей процес порушується вже на першій стадії патології. При це хворий скаржиться на швидку стомлюваність м’язів спини, м’язові болі після тривалої фізичної роботи. По мірі посилення кіфозу прогресують і симптоми. На другому етапі можна розгледіти незначно виражений горб, сутулість. Стомлюваність посилюється, людина не може повноцінно фізично працювати і займатися спортом. Інша клінічна симптоматика на цьому етапі відсутня.

Третя стадія характеризується появою помітного горба. У пацієнта відзначають ознаки порушення роботи внутрішніх систем і органів:

  • дихальна система – здавлення діафрагми і легенів, неповна вентиляція, часті пневмонії і бронхіти, задишка;
  • периферична нервова система – міжреберні невралгії, незрозумілі болі в м’язах, зниження тонусу кінцівок;
  • опорно-руховий апарат – м’язові болі, швидка стомлюваність, спазми;
  • центральна нервова система – головний біль, що є наслідком порушення кровоплину в хребетних артеріях;
  • психоемоційний фон – переживання з приводу хвороби, зміни зовнішнього вигляду, боязнь майбутнього, депресія.

На заключному етапі всі симптоми, наведені у списку, посилюються. Виникають ознаки дихальної недостатності (ціаноз губ, мочок вух, роздування крил носа, посилення задишки), нетримання сечі і калу, диспепсичні явища. Тіло пацієнта виявляється складено майже навпіл. Людина не може повноцінно ходити, стояти, довгостроково перебувати у статичному положенні.

Патологічний кіфоз у грудному відділі хребта

Діагностика

Визначення факту та ступеня хвороби проводиться на підставі прямого і бокового рентгенографічного знімка. Кут вигину визначають по куту між катетами трикутника, проведеного від країв і центру ураженої ділянки. Додаткові відомості про зміни, що відбуваються в хребетному стовпі, можна отримати за допомогою комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії. Ці процедури призначають переважно тим пацієнтам, грудний кіфоз у яких вимагає хірургічного лікування.

Інформацію про наявних соматичних порушеннях отримують за допомогою стандартних видів діагностики: УЗД, лабораторна діагностика, спірометрія та інше. При виявленні негативних змін в роботі тієї чи іншої системи проводиться детальне обстеження.

Лікування

Лікування кіфозу грудного відділу хребта проводиться в основному терапевтичними методами. Якщо причиною захворювання є слабкість м’язів спини, пацієнтові призначають комплекси лікувальної фізкультури, плавання, заняття на турніку. По мірі розвитку необхідних м’язових груп ситуація приходить в норму. Студентам і людям, зайнятим на сидячій роботі, призначається носіння корсета.

При спастичному характері захворювання пацієнти отримують міорелаксанти центральної дії (баклофен, мідокалм). Застосовують масаж, голковколювання та інші методи м’язової релаксації. Використання корсетів не показано. По можливості використовується лікувальна гімнастика.

Лікування вторинних кіфозів спрямоване в першу чергу на усунення основної патології. При туберкульозі призначається антибактеріальна терапія, пухлини видаляють оперативно або лікують цитостатиками. Далі пацієнту потрібна пластика хребта, спрямована на відновлення його колишньої форми. В основі цих операцій лежить заповнення порожнин, що утворилися після видалення уражених тканин, кісткової стружкою або штучними імплантантами.

Операція потрібна і при лікуванні істотних вроджених кіфозів. У ході процедури хірург робить надпілов, надає хребту необхідну форму, заповнює розрізи імплантантом і фіксує хребетний стовп зовнішніми пластинами, що проходять по боковим відростках. Повне лікування у таких випадках не настає, однак зменшення вираженості симптоматики вдається досягти.

Самостійні спроби корекції постави за допомогою носіння корсета і фізичних вправ, зазвичай, не призводять до очікуваного результату. Лікування слід проводити під контролем лікаря після ретельного обстеження та виявлення причин патології.

 

Інвалідизація

Інвалідність отримують пацієнти, які відчули на собі, що таке кіфоз 3-4 ступеня грудного відділу хребта і мають важкі соматичні порушення. Факт втрати працездатності встановлюють члени медико-соціальної експертизи, на підставі огляду хворого і наявної медичної документації. Як правило, інвалідність отримують всі претенденти.

Прогноз

Прогноз по 3-4 стадії процесу несприятливий. Повного лікування практично не настає. Пацієнти гинуть порівняно рано від прогресуючої дихальної недостатності, неврологічних порушень, проблем з серцево-судинною системою. 1-2 ступінь ураження до таких тяжких наслідків не призводить. У більшості випадків вдається досягти повного відновлення форми ураженого органу. Виняток становлять онкологічні пацієнти. Тут прогноз залежить від стадії та успіху лікування основної патології.

З вищесказаного стало зрозуміло, що таке патологічний грудний кіфоз і чим небезпечне це захворювання. Щоб уникнути важких наслідків, що виникають при запущених зміни форми хребетного стовпа, рекомендується стежити за поставою, займатися фізичними вправами, регулярно проходити профілактичне медичне обстеження.

Головне не займайтеся самолікуванням. Якщо не знаєте до якого лікаря звернутися? Просто натисніть на кнопку нижче і ми підберемо для Вас спеціаліста.