Травматологія        13 Березня 2018        1229         Коментарі Вимкнено до Особливості тромбозу ворітної вени

Особливості тромбозу ворітної вени

Тромбоз портальної вени являє собою стан, який супроводжується утворенням кров’яних згустків у системі ворітної вени, здатних спровокувати закупорку просвіту даної судини. Як відомо, портальна вена відноситься до числа найбільш важливих судинних структур, що забезпечують нормальних відтік крові від органів травного тракту. Саме тому її тромбоз є серйозним патологічним процесом, здатним викликати гостре порушення функціонування органних елементів черевної порожнини. Захворювання діагностується переважно у пацієнтів похилого віку, у яких є схильність до підвищеної згортання крові і внутрішньосудинному утворенню тромбів.

Патологічний процес і перші його прояви вимагають негайного реагування з боку людини і звернення за медичною допомогою. В іншому випадку прогресування цього стану може ускладнитися повної закупоркою портальної вени і летальним результатом.

Зміст

  • Основні причини тромбозу
  • Клінічна картина захворювання
  • Що допоможе підтвердити діагноз?
  • Як лікують тромбоз?
  • Як попередити недугу?

Основні причини тромбозу

Обговорюючи етіологічні аспекти розвитку тромбозу ворітної вени, не буде зайвим перелічити основні причини виникнення даного патологічного стану:

  • генетична схильність людини до утворення тромбів у венозних судинах;
  • вроджені аномалії розвитку ворітної вени;
  • наявність в організмі вогнищ хронічної інфекції;
  • гострий гнійний пілефлебіт або бактеріальне ураження стінки портальної вени;
  • підвищене згортання крові;
  • кістозне ураження вени;
  • пухлина судини або сусідніх до нього органних структур;
  • проведені незадовго до тромбозу оперативні втручання на органах черевної порожнини;
  • цироз печінки;
  • вагітність;
  • стресові ситуації.

Справжні причини розвитку недуги залишаються невідомими практично в половині клінічних випадків тромбозу ворітної вени.

Клінічна картина захворювання

У більшості клінічних випадків симптоми патологічного стану розвиваються поступово, з характерною симптоматикою для кожної з стадій недуги. Рідше тромбоз ворітної вени печінки має гострий початок. Незалежно від причини виникнення процесу утворення кров’яних згустків в портальних судинах, захворювання супроводжується звуженням просвіту вени, що сприяє стрімкого наростання ознак портальної гіпертензії. Це веде до великих крововиливів з розширених вен стравоходу і дисфункції нормального відтоку крові від органів травного тракту.

Серед основних симптомів тромбозу портальної вени слід виділити:

  • здуття кишечника;
  • відсутність апетиту, порушення евакуаторної функції;
  • збільшення печінки в розмірах;
  • спленомегалія або збільшення селезінки;
  • порушення температурного режиму;
  • жовтушність шкірних покривів.

У ряді клінічних випадків єдиним симптомом тромбозу в системі портальних вен є эктеричность склер, яка повинна підштовхнути пацієнта до думки про можливі порушення з боку воротного судини. З часом у людини починають з’являтися тупі болі в області печінки, а сам орган при пальпації стає збільшеним у розмірах, щільним на дотик і горбистим. При будь-якому варіанті розвитку подій не варто займатися самолікуванням, а в обов’язковому порядку звертатися до лікарів для детальної діагностики патологічного стану і вирішення основних терапевтичних завдань щодо його усунення.

Що допоможе підтвердити діагноз?

Запідозрити розвиток патологічного процесу лікаря дозволяють характерні симптоми недуги, наявність портальної гіпертензії без виражених проявів цирозу печінки, присутність в анамнезі пацієнта факту оперативних втручань на органах черевної порожнини. Підтвердити діагноз тромбозу портальної вени можна тільки з допомогою сучасних методів інструментальної діагностики, серед яких:

  • контрастна флебографія, яка в даний час є одним з найбільш ефективних та інформативних методів визначення тромбів у відні;
  • ультразвукове дослідження органів черевної порожнини і ворітної вени;
  • комп’ютерна томографія з отриманням об’єктивних знімків, які дають реальну можливість підтвердити наявність згустків крові в системі портальних вен;
  • МРТ з контрастним підсиленням, що дозволяє визначити точну локалізацію тромбу, його розміри і розташування по відношенню до просвіту вени.

Діагностика захворювання може проводитися амбулаторно або в умовах стаціонару. Додатково людині можуть бути призначені лабораторні обстеження. З допомогою коагулограми вдається оцінити стан системи згортання крові та підтвердити наявність її дисфункції.

Як лікують тромбоз?

Лікування захворювання в даний час реалізується шляхом застосування консервативних та оперативних методик. Доцільність призначення того чи іншого методу терапії залежить від ступеня тяжкості патологічного процесу, індивідуальних особливостей організму пацієнта та наявності у нього протипоказань до різного роду маніпуляцій. У будь-якому випадку, лікування тромбозу має бути кваліфікованим і негайним, так як його відсутність може привести до розвитку ускладнень і летального результату.

Консервативне лікування переслідує кілька цілей:

  • попередження підвищення активності системи згортання крові;
  • розрідження крові;
  • зменшення проявів портальної гіпертензії.

Як правило, така терапія має місце на початкових етапах захворювання і полягає в призначенні людині антикоагулянтів і антиагрегантів, які дозволяють купірувати напади. У рідкісних випадках, коли тромб в печінці супроводжується пилефлебитом, пацієнту показано курси антибактеріальної терапії, які повинні проводитися під суворим контролем лікаря.

При розвитку кровотечі з розширених вен стравоходу хворого слід негайно госпіталізувати. В умовах стаціонару таким пацієнтам вводять кровоспинні засоби і вводять зонд з метою зупинки кровотечі. Відсутність ефекту від таких заходів є абсолютним показанням до оперативної корекції патологічного стану.

Хірургічне лікування застосовується по відношенню до пацієнтів, у яких закупорка вен спровокувала виникнення гострого тромбозу, а також хворих з важкими і ускладненими формами недуги. За допомогою сучасних оперативних методик хірурги протезують вражений тромбом ділянку вени або створюють венозні анастомози, що дозволяють крові рухатися в обхід закупоренного судини. Таке лікування є дуже складним у технічному плані. Пацієнти, які перенесли подібні операції, потребують тривалої реабілітації, яка не гарантує повного одужання.

Як попередити недугу?

Попередити розвиток даного патологічного стану можна, якщо слідувати рекомендаціям фахівців. В першу чергу увагу на профілактику тромбозу слід звернути людям, які належать до групи ризику або нещодавно перенесли оперативне втручання на органах черевної порожнини. Серед профілактичних заходів виокремлюють:

  • нормалізація режиму харчування з обмеженням продуктів, які викликають патологічне згортання крові;
  • виключення з меню алкоголю, кофеїну і шоколаду;
  • відмова від куріння;
  • зміцнення стінки судин з допомогою відомих науці коштів;
  • активний спосіб життя;
  • виконання вправ, що дозволяють тонізувати організм і попередити виникнення застійних явищ;
  • піші прогулянки на свіжому повітрі;
  • регулярні профілактичні огляди у лікаря.

Але навіть виконання всіх рекомендацій не дає гарантії, що у людини не виникне тромбоз ворітної вени. Тому слід уважно ставитися до стану свого здоров’я і при виникненні тривожних симптомів негайно вирушати на прийом до фахівця.

Подивіться відео про портальну гіпертензію, до якої призводить тромбоз ворітної вени: