Опіковий шок — механізм розвитку, лікування

Стаття розповідає про ускладнення опікової травми – шоці. Описані причини розвитку, прояву і методи лікування.

Опіковий шок розвивається внаслідок пошкодження більш ніж 10% шкірних покривів.

У дітей молодшого віку патологія виникає при ураженні всього 5% шкіри. Стан проходить кілька стадій. Потрібно невідкладне лікування.

Зміст статті

• Суть патології
  • Класифікація
  • Симптоми
• Діагностика
  • Лікування
  • Заходи першої допомоги
  • Основне лікування
  • Прогноз
• Питання лікаря

Суть патології

Опіковий шок — це реакція людського організму на біль, що супроводжує травму. Патогенез опікового шоку полягає в тому, що сильна біль призводить до зміни реакцій нервової системи, що характеризується спочатку процесом збудження, а потім гальмування.

Це призводить до посилення функціонування ендокринних залоз, що в свою чергу викликає спазм судин і порушення кровопостачання внутрішніх органів. Основним патогенетичним фактором розвитку шоку є плазмопотеря.

Після опіку порушується проникність судин, і через їх стінку виходить багато плазми, що провокує набряк тканин і зменшення ОЦК. Всі ці фактори призводять до порушення роботи нирок, печінки, серця, і, як наслідок, до опікового шоку.

Внаслідок спазму судин відбувається втрата плазми

Причини опікового шоку криються у вищеназваних процесах — активація нервової і ендокринної систем, інтоксикація організму, зневоднення, порушення функцій внутрішніх органів.

Класифікація

Виділяють кілька ступенів і фаз опікового шоку.

Ступені опікового шоку:

• легка – площа ураження шкірних покривів 10-20%;
• важка – площа ураження 20-60%;
• вкрай важка – уражено понад 60% шкіри.

Так виглядає опіки 40% тіла

Залежно від тривалості стану без надання медичної допомоги розрізняють фази опікового шоку:

• еректильна – триває 1-3 години;
• торпідна фаза – до 7 годин;
• термінальна – тривала відсутність лікування.

Еректильна фаза супроводжується активізацією захисних сил організму і спрямована на підтримання життєдіяльності. У торпидную фазу відбувається пригнічення й виснаження захисних сил. Термінальна фаза характеризується несвідомим станом, агонією.

Симптоми

Ознаки опікового шоку досить характерні для даного виду травми та їх вираженість залежить від ступеня пошкодження. Перші хвилини після опіку характеризуються різким збудженням. Людина скаржиться на сильний біль, метається, у нього може спостерігатися м’язова тремтіння.

Свідомість збережена, збільшується частота пульсу та артеріальний тиск. Потім період збудження змінюється млявістю. Можливі тахікардія, зниження пульсового тиску, зниження температури тіла.

Постраждалий скаржиться на нудоту, сухість у роті, сильну спрагу. Порушуються функції легень, ШЛУНКОВО-кишкового тракту, нирок. При вкрай важкій стадії опікового шоку спостерігається стійке зниження артеріального тиску.

Діагностика

Специфічні особливості опікового шоку дозволяють без труднощів визначити діагноз.

Визначають площу ушкодження шкіри і оцінюють стан потерпілого:

• вимірювання тиску і серцебиття;
• оцінка рівня свідомості;
• вимірювання частоти дихання.

Роблять забір загального і біохімічного аналізу крові, оцінюють діурез.

Лікування

Лікування опікового шоку повинно починатися в найкоротші терміни після травми. Воно складається із заходів першої допомоги і основної терапії в стаціонарних умовах.

Заходи першої допомоги

Невідкладна допомога при опіковому шоці складається з наступних етапів:

• припинення дії термічного чинника;
• винос потерпілого з осередку на свіже повітря;
• виклик спеціалістів для транспортування людини в реанімаційне відділення;
• при необхідності проведення серцево-легеневої реанімації.

Надалі перша допомога при опіковому шоці виявляється співробітниками Швидкої допомоги. Вона полягає в підтримці життєво важливих функцій під час транспортування.

Людині потрібна невідкладна допомога

Основне лікування

Протишокова терапія при опіках включає декілька заходів.

Таблиця. Лікування шоку:

Мета заходу Як проводиться Відновлення ОЦК Внутрішньовенне введення розчину натрію хлориду, глюкози, реополіглюкіну Знеболювання Внутрішньовенне введення анальгетиків Седація, придушення психосоматичних реакцій Введення снодійного, сибазону Відновлення електролітного балансу Введення калію і натрію Підтримка життєво важливих функцій Підключення до апарату ШВЛ, введення препаратів для підтримки серцевої діяльності

Щодня проводиться обробка ранових поверхонь. При розвитку некрозу здійснюють хірургічне видалення тканин, проводять пластику.

Пошкодження шкіри щодня обробляють загоюючими засобами
У важких випадках потрібне переливання плазми

Прогноз

Для визначення прогнозу використовують індекс Франка. Обчислюють його так: площа поверхневих опіків підсумовують з площею глибоких пошкоджень, помноженої на три.

Отримані цифри визначають прогноз:

Менше 30. Прогноз вважається сприятливим.

До 60. Відносно сприятливий результат.

До 90. Сумнівний результат.

Більше 90. Прогноз несприятливий.

Опіковий шок – важкий стан, викликане масивними термічними ушкодженнями шкіри, плазмопотерей і сильним болем. Характеризується високою частотою летальних результатів, потрібно невідкладне реанімаційного лікування.

Профілактика цього стану полягає в уникненні травмонебезпечних ситуацій та дотримання правил безпеки при роботі з джерелами вогню.

Питання лікаря

Добрий день. Мій брат на роботі отримав сильні опіки, його відвезли в реанімацію. Лікарі кажуть, що стан важкий, шоковий. Хотілося б знати, який прогноз при такому діагнозі.

Юлія, 35 років, Москва.

Привіт, Юлія. При опіковому шоці не можна дати однозначну прогноз, все залежить від площі ураження шкіри і загального стану організму. Значення має і те, чим був отриманий опік. В більшості випадків результат благополучний для життя, проте в подальшому можуть проявлятися проблеми зі здоров’ям.