Зміст статті:
Литковий м’яз відчуває дуже велике навантаження при різних рухах. Саме тому часто трапляється перенапруження м’язових волокон, виникає запальний процес – міозит. За цим зовні невинною назвою можуть розвинутися досить драматичні клінічні ознаки. Про симптоми починається міозиту (запаленні) литкових м’язів потрібно знати, щоб під час приступити до лікування і уникнути тривалого порушення функції ноги.
Анатомія і функція литкового м’яза
Литковий м’яз розташована на задній стороні гомілки і являє собою біцепс – двоголовий м’яз, складається з 2-х головок: медіальної (внутрішньої) і латеральної (зовнішньої).
Вгорі головки кріпляться до однойменних виростків стегнової кістки, ідуть косо вниз до центру гомілки, об’єднуються в загальний пучок, який переходить разом з іншими м’язами задньої групи в потужне ахіллове (пяточное) сухожилля.
Функція м’яза полягає в забезпеченні згинань гомілки, підошовному згинанні стопи, її супінації (повороті назовні) і забезпеченні стійкості ніг при ходьбі, бігу і стрибках.
Причини патологічного процесу
Причини виникнення запалення литкового м’яза різні, до них відносяться:
- Надмірне перенапруження м’язів гомілки під час занять спортом, при важкій фізичній праці;
- Тривале ходіння на високих підборах, в незручному взутті;
- Травми м’яких м’язів гомілки – забиття, розтягнення;
- Відкриті ушкодження ніг;
- Переохолодження кінцівок;
- Вірусні та бактеріальні інфекції – ГРВІ, грип, ентеровірус, бешихове запалення гомілки, бруцельоз, туберкульоз, сифіліс, тиф;
- Паразитарні інфекції – трихінельоз, ехінококоз;
- Хронічні та системні захворювання – ревматизм, вовчак;
- Інтоксикації – отруєння алкоголем, медичними препаратами.
У відповідь на надмірне перенапруження м’язових волокон, як захисний механізм, посилюється вироблення молочної кислоти. З одного боку, вона знижує скоротливість м’яза, як би ізолюючи її, з іншого боку вона викликає побічні явища: відчуття печіння, судом, ущільнення і набряк м’язи.
Імунна система направляє в цю область антитіла – розвивається запальний процес. Закриті та відкриті ушкодження гомілки призводять до надриву м’язових волокон, крововиливів, порушення кровообігу, що є пусковим механізмом запалення.
При відкритих травмах велика небезпека попадання патогенних мікробів і розвитку гнійного міозиту.
Тривале перебування ніг в умовах низької температури, підвищеної вологості призводить до порушення кровообігу, зниження обмінних процесів, на цьому тлі легко виникає запалення.
Вірусні інфекції, особливо грип, дуже часто супроводжуються м’язовими болями за рахунок інтоксикації організму, в таких випадках зазвичай розвивається двосторонній міозит гомілок.
Види захворювання
Згідно клінічної класифікації, за характером перебігу виділяють 2 форми міозиту литкових м’язів:
- Гостра з швидким розвитком і вираженою симптоматикою – серозний, гнійний, інфекційний міозит;
- Хронічна, що є наслідком гострої форми або первинно-хронічна у осіб із систематичним напруженням м’язів, до неї відносяться фіброзний і міофасцити міозит, є ускладненням тривалого запалення.
Схожі статті
Частковий і повний розрив литкового мышцыСимптомы і лікування надрив литкового мышцыМышечный спазм в литковому м’язі
З часу захворювання виділяють такі його стадії:
- Гостра, коли різко виражені клінічні симптоми;
- Підгостра, коли зменшуються гострі прояви хвороби;
- Хронічна, якщо гострий міозит не вилікуваний.
По локалізації запального процесу виділяють наступні види:
- Запалення медіальної головки;
- Запалення латеральної головки;
- Запалення сухожилля;
- Тотальний міозит.
Симптоми міозиту
Типовим симптомом гострого міозиту литкового м’яза є інтенсивна локальна біль, що посилюється при пальпації, ходьбі, спробі зігнути-розігнути ногу. На дотик м’яз ущільнена, можуть визначатися вузлики.
Якщо гнійне запалення, характерні наступні ознаки:
- Виражений набряк ніг;
- Почервоніння шкіри;
- Висока температура тіла;
- Явища інтоксикації — загальна слабкість, головний біль.
Хронічний перебіг захворювання характеризується ниючими болями в ікрі при ходьбі, присідання, піднятті тягарів, часто ночами, почуттям судом і слабкістю в м’язі. При огляді спостерігається гіпотрофія м’язової тканини, гомілку зменшена в об’ємі порівняно зі здоровою ногою.
Тривалий перебіг міозиту може призвести до повної атрофії м’язів.
А також до заміщення її рубцевою тканиною– фіброзний міозит, і навіть відкладенню кальцинатів, плісняві – міофасцити міозит. М’яз коротшає, перестає виконувати свої функції. Окремі види міозиту, в залежності від локалізації, мають свої клінічні особливості.
Запалення головки литкового м’яза
При запаленні медіальної головки литкового м’яза біль локалізується вздовж задневнутренней поверхні гомілки, віддає в нижню третину стегна, пальпаторно визначається ущільнення у вигляді тяжа.
Болю при запаленні латеральної головки локалізуються по зовнішній поверхні гомілки, більш інтенсивні, можуть супроводжуватися відчуттям печіння, оніміння з-за близького розташування малогомілкового нерва і його гілок.
Запалення сухожилля литкового м’яза
Коли запалюються сухожилля верхніх відділів головок м’язи, болі виникають по внутрішній або зовнішній поверхні нижньої третини стегна, колінного суглоба, іррадіюють в гомілку.
Типовим симптомом є крепітація (хруст) в місці запалення при рухах.
Запалення загального сухожилля головок проявляється болями в нижній третині гомілки, віддають в п’яту, подібні з картиною запалення Ахіллового сухожилля.
Перша допомога при патології
Якщо з’явилися болі в литковому м’язі, алгоритм надання першої допомоги наступний:
- Виключити фізичні навантаження, ходьбу;
- Знерухомити ногу, захопивши 2 суглоба – колінний і гомілковостопний, можна покласти сходову шину Крамера, надіти спеціальний фіксатор-ортез або використовувати підручні матеріали;
- Укласти або посадити хворого, надати гомілки горизонтальне положення;
- Дати знеболюючі засоби, спазмолітики;
- Звернутися до лікаря.
Не можна застосовувати охолодження або зігрівання ноги до огляду лікарем. З симптомів, схожих на міозит, можуть починатися інші захворювання, наприклад, тромбоз судин.
Лікування гострого міозиту
Лікування гострого міозиту включає себе наступні заходи:
- Іммобілізацію – лонгетой, ортезом;
- Знеболюючі і протизапальні препарати – диклофенак, індометацин, нурофен, кеторол та інші засоби цієї групи, при виражених болях роблять новокаїнові блокади;
- Спазмолітики – дротаверин, але-шпа;
- Судинні засоби, що поліпшують кровообіг – трентал, препарати нікотинової кислоти;
- Місцево застосовують знеболюючі, потім розігріваючі мазі – кетопрофен, піроксикам, финалгон і аналоги;
- Електропроцедури – УВЧ, магнітотерапію, іонофорез.
При гнійному міозиті лікування хірургічне – розкривають і дренують гнійну порожнину, призначають антибіотики.
Після стихання гострих явищ призначають відновне лікування:
- ЛФК:
- Масаж;
- Ультразвукову терапію;
- Лазеротерапію.
При хронічній формі захворювання хороший ефект дає застосування кортикостероїдів у вигляді обколювання м’язи, санаторне лікування, мінеральні ванни і бруду. У випадках, якщо виявлено фіброзний або міофасцити міозит з атрофією м’язи, виконують пластичні операції – пересадка аутотрансплантата або донорського.
В домашніх умовах
Перш, ніж застосовувати різні домашні процедури, їх потрібно попередньо узгодити з лікарем.
Весь перелік процедур не показаний у разі гострого запалення, і навіть після його усунення застосування того чи іншого домашнього засобу повинен порекомендувати лікар.
Лікування міозиту в домашніх умовах включає в себе:
- Фізичні вправи;
- Самомасаж;
- Застосування різних засобів народної медицини;
- Різні зігріваючі процедури;
- Компреси;
- Ножні ванни;
- Відвідування парної;
- Використання спеціальних портативних апаратів (АЛМАГ, вітафон).
Народними методами
Серед безлічі рецептів народної медицини дуже важливо вибрати ті, які підійдуть в конкретному випадку, порадившись попередньо з лікарем. Приклади найбільш популярних рецептів, що допомагають зняти біль при міозиті:
- Масло з коренем бадяги – 1 чайну ложку порошку бадяги змішати з 2-ма столовими ложками розтопленого вершкового масла, втирають у шкіру гомілки на ніч, покривають зверху м’якою тканиною.
- Картопляні компреси – розім’яти відварену в шкірці картоплю, в теплому вигляді (близько 50-55°С) викласти на хворе місце, покрити тканиною, залишить на годину, поки не охолоне, потім ногу протерти спиртом, укутати шарфом, процедуру роблять на ніч.
- Медові компреси – на чисту шкіру ноги нанести мед, покрити плівкою, укутати, залишити на 1-2 години перед сном. Потім зняти, очистити ногу, обгорнути вовняною тканиною. В мед можна додати трохи натертої редьки, хрону або часнику – в пропорції 1:4.
Всі ці ліки не можна розглядати як самостійне лікування, а лише доповнення до основного курсу, призначеного фахівцем.
Діагностичні заходи
Діагноз міозиту в типових випадках не становить труднощів. Якщо була травма, або міозит давній, призначають рентгенографію, на якій можуть бути видні тріщини, переломи малогомілкової кістки, надвиростка стегна, а також кальцинати в товщі м’яза.
Також призначають УЗД, МРТ, на яких візуалізуються ущільнення або атрофія тканини, рубцеві зміни, наявність гематоми, гнійної порожнини. Електроміографія дозволяє визначити функціональну здатність м’яза, її не роблять в гострій стадії.
Дають лікарняний при захворюванні?
Хворий в гострій стадії міозиту з порушенням функції ноги визнається непрацездатним, незалежно від роду занять на роботі. При стандартному перебігу хвороби середні терміни перебування на лікарняному листку становить від 6 до 12 днів, якщо робота пов’язана з важкими навантаженнями — до 3-4 тижнів.
У кожному окремому випадку питання про працездатності вирішується індивідуально. Наприклад, при затяжному і хронічному перебігу з наявністю атрофії, укорочення і осифікації м’язи пацієнта госпіталізують для обстеження та лікування, після чого вирішують питання стійкої втрати працездатності, якщо немає перспектив на його одужання. Терміни відновлення також різні – від 1-2 тижнів до року, в залежності від його форми та ступеня функціональних порушень.
Результат міозиту литкового м’яза багато в чому залежить від своєчасності звернення до лікаря, якості виконання всіх його приписів.
